Рішення № 35326003, 11.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18380/13 11.11.13

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація»

до Українського науково-дослідного та проектного інституту

«УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ»

про стягнення 940,60 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники учасників судового процесу:

Від позивача: Кашканова Н.В. - дов. № 155/1/23-640 від 07.02.2013 р.

Від відповідача: Чорний Д.М. - дов. № 522-Ю від 29.10.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Українського науково-дослідного та проектного інституту «УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» про стягнення 11 977,23 грн. боргу, 118,25 грн. трьох відсотків річних та 822,35 грн. пені (разом - 12 917,83 грн.) у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання нутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів № 2002 від 01.01.2013 р.

Ухвалою суду від 24.09.13 р. було порушено провадження у справі № 910/18380/13 та призначено її розгляд на 30.10.2013 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

25.10.2013 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та заява про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду, які були долучені до матеріалів справи.

Розглянувши надану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, суд прийняв її до розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 940,60 грн., яка є сумою 3% річних у розмірі 118,25 грн. та пені у розмірі 822, 35 грн.

У судовому засіданні 30.10.2013 р. представник позивача надав оригінали документів, копії яких додано до позовної зави, для огляду у судовому засіданні.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача надав усні пояснення.

У судовому засіданні 30.10.2013 р. було оголошено перерву до 11.11.2013 р. для витребування у позивача розгорнутого та обгрунтованого розрахунку позовних вимог.

06.11.2013 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду разом з уточненим розрахунком позовних вимог, які долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.2013 р. надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: акту звіряння та платіжних доручень. Клопотання відповідача долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги у частині стягнення штрафних санкцій повторно підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача повторно проти позову заперечив частково.

На запитання суду щодо наявності додаткових обставин, що мають значення для справи, представники сторін повідомили, що ними подані всі докази, як мають значення для вирішення справи по суті, судом досліджені всі обставини справи і на підставі зібраних доказів можливо прийняти рішення у справі.

У судовому засіданні 11.11.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство) та Українським науково-дослідним та проектним інститутом «УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» (споживач) був укладений договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів № 2002 від 01.01.2013 р., відповідно до умов якого предметом цього договору є надання послуг з теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем центрального опалення (ЦО) та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: м. Київ, вул. П. Лумумби, буд. 9, літ. А.

У відповідності до п. 2.1. договору № 2002 від 01.01.2013 р., при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку, Положенням про Держенергоспоживнагляд, діючими правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі Правилами), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктами 2.2.1. та 2.2.2. вищевказаного договору визначено, що підприємство зобов'язано розподіляти надану енергопостачальною організацією вцілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону), в кількості та в обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займаній споживачем (звернення-доручення); надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток № 1), проводити засобами Дирекції як структурного підрозділу підприємства технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів згідно з доданою калькуляцією.

Відповідно до п. 2.3.3. договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів № 2002 від 01.01.2013 р., споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатках № 1, 2 до цього договору.

Згідно з п. 1. додатку № 2 до договору № 2002 від 01.01.2013 р., розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

Пунктом 2. вищевказаного додатку визначено, що споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у підприємства (за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ, тел. 486-47-29, 486-71-95) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Відповідно до п. 3 додатку № 2 до договору № 2002 від 01.01.2013 р., сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.1. додатку № 2 до договору № 2002 від 01.01.2013 р., вразі, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно з табуляграмами МВРТ (на підставі показників теплолічильника та розрахунку теплових втрат на абонентському уводі) за попередній місяць. У випадку порушень роботи приладу обліку з різних причин (відсутність електроенергії, робота за межами діапазону вимірювань, та ін. технічними несправностями) витрата теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно з Правилами обліку теплової енергії.

Відповідно до п. 3.2. додатку № 2 до договору № 2002 від 01.01.2013 р., абонентам, що не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ.

У відповідності до п. 3.3. додатку № 2 до договору № 2002 від 01.01.2013 р., у випадку порушення сплати за поточне споживання, підприємство має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії. При відключенні енергопостачальною організацією будівлі від джерела тепла з вини споживача, підприємство не несе відповідальності за наслідки. При цьому споживач відшкодовує підприємству витрати по відновленню постачання теплової енергії.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії актів прийому виконаного опалення та технічного обслуговування відповідача за період з березня 2013 р. до серпня 2013 р., розрахунків нарахувань за спірний період та копії реєстрів платіжних вимог-доручень. Загальна сума спожитих відповідачем послуг за період з березня 2013 р. до серпня 2013 р. (включно) складала 36 116,52 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем 04.02.2013 р. було сплачено на користь позивача грошову суму в розмірі 33 625,62 грн., чим оплачено послуги включно по лютий 2013 р., то у відповідача виникла переплата станом на березень 2013 р. у розмірі 18 139,31 грн.

Проте вказаної суми переплати було не досить, щоб сплатити за отримані послуги в березні 2013 р., і у відповідача виник борг за березень 2013 р. у розмірі 7 127,56 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з березня 2013 р. по серпень 2013 р. включно відповідач нерегулярно здійснював оплату за отримані послуги (04.07.2013 р. сплачено 1000,00 грн., 31.07.2013 р. - 3000,00 грн., 30.08.2013 р. - 2000,00 грн.), у зв'язку з чим на момент звернення Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація» з даним позовом до суду у відповідача виник борг за отримані послуги у розмірі 11 977,23 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату боргу (вих. № 155/23-08/21 від 09.08.2013 р.), проте відповідач всю суму своєї заборгованості за договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів № 2002 від 01.01.2013 р. не сплатив.

За таких обставин Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом до Українського науково-дослідного та проектного інституту «УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» про стягнення 11 977,23 грн. боргу, 118,25 грн. трьох відсотків річних та 822,35 грн. пені (разом - 12 917,83 грн.) у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів № 2002 від 01.01.2013 р.

25.10.2013 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 118, 25 грн., пеню в розмірі 822,35 грн. та судові витрати зважаючи на те, що відповідач сплатив борг у розмірі 11 977, 23 грн. за спірний період.

Заява позивача була прийнята судом до розгляду, та встановлена нова ціна позову в розмірі 940,60 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо отриманих послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 2002 від 01.01.2013 р. та додатками до нього строк оплату за спожиті послуги не здійснив.

Умовами п. 3 додатку № 2 до договору № 2002 від 01.01.2013 р. передбачено, що споживач виконує сплату за вказаними в п. 2 зазначеного додатку документами за теплову енергію не пізніше 23 числа поточного місяця.

Крім того, умовами договору № 2002 від 01.01.2013 р. не передбачено термін оплати за технічне обслуговування та утримання внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, абонентських уводів в належному технічному стані, у зв'язку з чим повинна застосовуватись частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 стаття 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив виконання свого зобов'язання по сплаті за спожиті послуги перед позивачем, сплативши суму боргу у розмірі 11 977,23 грн. лише після звернення позивача до суду, у зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції.

Зокрема, КП "Київжитлоспецексплуатація" просить суд стягнути з відповідача 118,25 грн. трьох відсотків річних за порушення грошового зобов'язання за договором № 2002 від 01.01.2013 р. за спірний період.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає обгрунтовними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 118,25 грн.

КП "Київжитлоспецексплуатація" також просило суд стягнути з Українського науково-дослідного та проектного інституту «УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» пеню в розмірі 822,35 грн. за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 2002 від 01.01.2013 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.3.7. договору № 2002 від 01.01.2013 р., за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань, споживач на користь підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

06.11.2013 р. позивачем було надано на виконання вимог ухвали суду уточнений розрахунок позовних вимог, в якому позивач вказав нову суму нарахованої пені, виходячи з уточненої подвійної облікової ставки НБУ, оскільки в розрахунку, який був доданий до позовної заяви, подвійна облікова ставка НБУ була вказана невірно.

За уточненим розрахунком позивача, нарахована пеня становить 761,46 грн., тоді як позивач просив стягнути з відповідача 822,36 грн.

Враховуючи наведене, господарський суд м. Києва відмовляє Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Українського науково-дослідного та проектного інституту «УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором № 2002 від 01.01.2013 р. частини нарахованої пені у розмірі 60,89 грн. (822,35-761,46=60,89).

Таким чином, позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 253 - 258, 260, 261, 266, 267, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Українського науково-дослідного та проектного інституту «УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» (04070, м. Київ, Контрактова пл., буд. 4, ідентифікаційний код 05482989) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 118 (сто вісімнадцять) грн. 25 коп. 3% річних, 761 (сімсот шістдесят одну) грн. 46 коп. пені та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.