Ухвала суду № 35325362, 19.11.2013, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа №612/594/13-к

1 кп /612/58/1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 р. смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Мороза О.І.,

з участю: прокурора - Бабенка О.І..,

при секретарі - Коняєвій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Близнюки Харківської області заяву засудженого ОСОБА_1 про розяснення судового рішення у кримінальному провадженні №12013220380000829, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 24 вересня 2013 року ОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України та призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки шість місяців з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік шість місяців із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців з покладенням обовязків, передбачених п.п. 2,3.4 ч.1 ст. 76 КК України.

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 380 КПК України про розяснення судового рішення в якому просить розяснити на кого мають бути покладені витрати по зберіганню речового доказу автомобіля, який йому повертається.

Клопотання, на підставі ч.2 ст. 380, ч.4 ст. 539 КПК України розглянуте у відсутність засудженого та його захисника, потерпілого та його захисника, які своєчасно були повідомлені про дату, час та місце розгляду цього клопотання.

Прокурор розгляд клопотання залишив на розсуд суду відповідно до чинного законодавства.

Вивчивши заявлене клопотання, додатково вивчивши матеріали кримінального провадження №12013220380000829, вислухавши думку прокурора суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.14 ч.1 ст. 537, п.4 ч. 2 ст. 539 КПК України під час виконання вироків суд, який ухвалив вирок, вирішує питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, ухвалою розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

У судовому засіданні встановлено, що речовий доказ - автомобіль НОМЕР_1, який зберігається на майданчику Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, на підставі Ухвали суду від 18.10. 2013 року повертається ОСОБА_1 як власнику.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 118 ЦПК України до процесуальних витрат віднесено витрати, повязані із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Відповідно до ч.2 ст. 100 КПК України зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КПК України витрати, повязані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повязаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104:

- П.20. Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції МВС для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів;

- П.32. Фінансування витрат, повязаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Крім того суд приймає до уваги, що матеріали кримінального провадження не містять даних щодо розміру витрат по зберіганню речових доказів.

За таких обставин слід вважати, що витрати повязані із зберіганням автомобіля як речового доказу мають бути віднесені за рахунок держави.

Зазначене розяснення не стосується суті вироку, не погіршують становище сторін.

Керуючись ч п.4 ч.1 ст. 118, ч.2 ст. 100, ч.1 ст. 123, ч.1 ст. 380, п.14 ч.1 ст. 537, п.4 ч. 2 ст. 539 КПК України, п.п.20, 32 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повязаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання засудженого ОСОБА_1 про розяснення судового рішення, задовольнити.

Розяснити, що фінансування витрат, повязаних із зберіганням речового доказу - автомобіля НОМЕР_1, який зберігається на майданчику Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив його передачу на зберігання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Копію ухвали не пізніше 19.11. 2013 року направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя О.І. Мороз