Вирок № 35324937, 19.11.2013, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1982/13-к

1-кп/379/111/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2013 року

Таращанський районний суд Київської області

в складі :

головуючого: Бойка М.Г.

при секретарі: Бакал О.А.

з участю прокурора: Саламашенка А.Л.,

обвинуваченого : ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща

матеріали кримінального провадження № 12013100290000579 стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Степне Городищенського району Волгоградської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина ОСОБА_4 Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, позапартійного, державних нагород немає, неодруженого, непрацюючого, немаючого статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше судимого 11.09.2013 року Таращанським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

27.09.2013 року близько 01 години 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, разом із ОСОБА_5, у власних справах прибули до ОСОБА_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4. Оскільки ОСОБА_3 вхідні двері будинку їм не відчинив, ОСОБА_1 виходячи із подвіря, звернув увагу на автомобіль НОМЕР_1, що стояв навпроти воріт вказаної садиби на схилі проїзної частини дороги по вулиці Леніна в м. Тараща. Достовірно знаючи, що вказаний автомобіль належить ОСОБА_3, ОСОБА_1 діючи повторно, з корисливих мотивів, раптово прийняв рішення незаконно ним заволодіти, з метою покататися.

Реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне заволодіння транспортним засобом ИЖ 21251 державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1, не повідомляючи ОСОБА_6 про свої наміри, підійшов до вказаного автомобіля та виявив, що водійські дверцята запірним пристроєм не зачинені. Бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, діючи повторно, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5, що автомобілем ОСОБА_3 їде до свого помешкання, після чого сів за кермо та запропонував останньому його підвезти. Далі, помітивши в замку запалення ключ, ОСОБА_1 всупереч волі власника транспортного засобу, із наміром завести двигун з буксиру, разом із ОСОБА_5, зрушив автомобілем з місця та здійснюючи його керування, по схилу вулиці Леніна продовжив рух до вулиці Жовтнева м. Тараща, тобто здійснив його незаконне заволодіння.

Під час руху вулицею Леніна, ОСОБА_1 запустити двигун автомобіля НОМЕР_1 не вдалося, а тому він залишив його на вулиці Жовтнева та пішов до свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи від 30.09.2013 року, ринкова вартість автомобіля НОМЕР_1 станом на 27.09.2013 року, складає 4809 гривень.

Таким чином, злочинними діями ОСОБА_1 ОСОБА_3 була завдана матеріальна шкода на суму 4809 грн.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_7 не заявлявся, оскільки завдана кримінальним правопорушенням матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_3 відшкодована повністю.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, погодившись та підтвердивши всі обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, і показав, що 26.09.2013 року протягом дня він спільно із ОСОБА_8 перебували у ОСОБА_9 в с. Крива Таращанського району, де біля дачного будинку допомагали йому виконувати певні роботи по господарству.

Близько 18 години 30 хвилин, по закінченню роботи, вони повернулись в м. Таращу, де ОСОБА_9 з ними розрахувався грошима, після чого він із ОСОБА_8 пішли до магазину «Повний Кошик», де придбали одну пляшку горілки ємністю 0,5 літра та пива ємністю 1,5 літра. З придбаною горілкою та пивом вони пішли до свого знайомого ОСОБА_10, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, номера будинку не знає. По прибуттю до садиби ОСОБА_10, вони зайшли в будинок. На той час у ОСОБА_10 вже перебував ОСОБА_11, ОСОБА_12 та жінка на імя Людмила, прізвища якої йому не відомо, які на момент їхнього приходу почали вживати принесену із собою горілку в кількості 1 літра. Тоді вони в пятьох продовжили розпивати принесені ними спиртні напої. ОСОБА_8 з ними спиртного не вживав, оскільки вони домовилися, що пізніше поїдуть на автомобілі ОСОБА_10 кататися по м. Тараща. Так як ОСОБА_10 є інвалідом, то вони прийняли рішення, що за кермом буде ОСОБА_8, в якого при собі було посвідчення водія.

Близько 21 години 30 хвилин, після розпиття півтора літра горілки, він спільно з ОСОБА_8, ОСОБА_10 сіли в автомобіль ОСОБА_10, а саме ВАЗ 21099 вишневого кольору, виїхали з подвіря та поїхали кататися по місту.

Так, спочатку вони поїхали до кафе-бару «Кавярня». Коли він зайшов до вказаного закладу, то зустрів ОСОБА_13 та ОСОБА_5, які сиділи за столиком та розпивали спиртні напої. Він також підсів до них і почав з ними вживати спиртні напої. В цей час, ОСОБА_8 з ОСОБА_10 очікували на нього в автомобілі.

Після вживання спиртного, вони втрьох вийшли з «Кавярні» та всі разом сіли до автомобіля ОСОБА_10, та вирішили поїхати до кафе-бару «Сенат». Біля «Сенату» вони поговорили із знайомими, та приблизно через 30 хвилин сіли до автомобіля і вирішили їхати далі кататися. Він сидів на задньому сидінні автомобіля, разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_13 Під час руху по вул. Б. Хмельницького м. Таращі, він запропонував заїхати в гості до свого знайомого ОСОБА_11, щоб у нього взяти 50 грн.. Чи говорив він про це присутнім, не памятає. Тоді, вони звернули на вулицю Леніна та зупинилися поряд із домоволодінням № 44, навпроти воріт якого стояв автомобіль «Москвич - комбі» білого кольору та який належить ОСОБА_3. Останнього він знає добре, так як з ним спільно проживав у вказаному будинку на квартирі протягом серпня та частково у вересні 2013 року.

Тоді він попросив ОСОБА_8 зачекати, а сам із ОСОБА_5 вийшли із автомобіля ВАЗ 21099 та пішли у подвіря будинку, де мешкав ОСОБА_3. У будинку на той час світло не горіло, після чого він почав стукати у вхідні двері та вікна, але на його стук ніхто не відчиняв дверей і світло в будинку не загорялося. Що робив в той час ОСОБА_5, він не памятає. Далі вони вийшли за ворота до дороги, після чого він відразу ж підійшов до водійських дверей автомобіля ОСОБА_3. Він знав, що запірним пристроєм водійські дверцята автомобіля не закриваються, а тому впевнено відчинив вказані двері та сів за кермо. ОСОБА_5 він запропонував сісти до автомобіля, щоб підвезти його додому. Останній погодився та сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля ИЖ 21251. Далі він почав заводити автомобіль ключем, який знаходився в замку запалення, але двигун автомобіля не запускався, мабуть тому, що сів акумулятор. Після чого він вирішив, що автомобіль заведе із розгону (буксиру), так як автомобіль стояв з гори. Тоді він вимкнув швидкість і на нейтральній, почав котитися вниз по схилу вздовж вул. Леніна. Так як автомобіль важкий, він по нерівних дорогах та вибоїнах котився добре. Під час руху автомобіля, він намагався декілька разів завести автомобіль ключем, але було марно, стартер працював, але двигун не запускався. Таким чином вони скотилися до перехрестя вул. Леніна вул. Жовтнева м. Таращі, де автомобіль зупинився. Тоді він сказав ОСОБА_5, щоб той йому допоміг автомобіль підштовхнути до вулиці Жовтнева, де він вирішив його залишити біля узбіччя. ОСОБА_5 погодився та допоміг йому його штовхати. При цьому він звернув на вулицю Жовтнева, і приблизно за 10 м від перехрестя вказаних вулиць, залишив вище вказаний автомобіль.

Тоді вони вийшли на перехрестя, що навпроти кафе-бару «У тещі» та побачили, що до них по вул. Леніна зі сторони вул. ОСОБА_14, рухається невідомий автомобіль. Відразу ж після цього, він спільно з ОСОБА_5 побіг у вулицю повз кафе «У тещі», тому що вважали, що по них їдуть працівники міліції. Після чого відбігши на деяку відстань від кафе «У Тещі», він пішов до місця свого проживання, де ліг відпочивати, так як перебував в стані сильного алкогольного спяніння. В якому напрямку побіг ОСОБА_5, він не знає. Додому він повернувся близько 02 години 00 хвилин.

Завдану потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду відшкодував в повному розмірі.

Він щиро розкаюється в скоєному та просить його суворо не карати, врахувавши його молодий вік, а також його активне сприяння розкриттю злочину та усунення заподіяної шкоди (автомобіль повернено потерпілому).

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена у повному обсязі і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та усунення заподіяної шкоди (автомобіль повернено потерпілому).

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його ставлення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, що він раніше був судимим за скоєння корисливого злочину (крадіжка чужого майна), судимість не погашена, знову скоїв корисливий злочин (незаконне заволодіння транспортним засобом) не відбувши призначене йому покарання у виді 100 годин громадських робіт, що вказує на ту обставину, що він на шлях виправлення не став, беручи до уваги, що він ніде не працює, тобто не займається суспільно-корисною працею, а також зважаючи на позицію потерпілого щодо покарання, суд вважає, що він заслуговує покарання у виді позбавлення волі, однак із застосуванням ст. 69 КК України з урахуванням наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь вини, оскільки суд обґрунтовано допускає, що призначення йому покарання більш мякого, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 289 КК України буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів. Крім того, зважаючи на вищезазначені обставини та дані про особу обвинуваченого, зокрема на те, що він 11.09.2013 року був засудженим вироком Таращанського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, ще до набрання вказаним вироком законної сили, а саме 27.09.2013 року, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знову скоїв корисливий злочин (незаконне заволодіння транспортним засобом), суд не знаходить законних підстав до застосування щодо нього ст. 75 КК України.

Враховуючи те, що злочин з приводу якого розглядається дана кримінальна справа, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, не відбув покарання за вироком Таращанського районного суду Київської області від 11 вересня 2013 року у виді 100 годин громадських робіт, суд вважає за необхідне керуватися при визначенні остаточного покарання за сукупністю вироків правилами ст. 71, ст. 72 КК України. За правилами ст. 72 КК України 100 годин громадських робіт відповідає 12 дням позбавлення волі.

Речовий доказ автомобіль НОМЕР_3, який переданий на зберігання ОСОБА_3, підлягає залишенню у нього.

Судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд , -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і застосувавши до нього ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

У відповідності із ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 до покарання, призначеного за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Таращанського районного суду Київської області від 11 вересня 2013 року і керуючись правилами ст. 72 КК України остаточно призначити йому покарання у виді чотирьох років і 12 днів позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 утримання під вартою в слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області залишити до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, з 30 жовтня 2013 року.

Речовий доказ автомобіль НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_3 - залишити у нього.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України, код ЗКПО: 37975298, р/рахунок: 31111115700008; ОСОБА_14 одержувача: УДКСУ у Подільському районі м. Києва МФО: 820019, призначення платежу: за проведення експертних робіт в кримінальному провадженні №12013100290000579 судові витрати в сумі 470,40 грн..

Строк оскарження вироку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий:ОСОБА_15