ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2013 р. Справа №801/9851/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю. С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Горбинського О.Г., представника відповідача Мустафаєвої Е.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
до Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим № 257 від 08.10.2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 3660 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною відповідачем перевіркою було встановлено, що позивачем розміщено рекламну конструкцію з інформацією про надання медичних послуг, направленою на невизначеного споживача, без попередження, що самолікування може бути шкідливе для здоров'я. чим порушено ч. 4 ст. 21 Закону України "Про рекламу" та рішенням від 08.10.2013 року до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 3660 гривень. Позивач з цим порушенням не згоден, оскільки вважає, що розміщена ними на огорожі центрального входу на підприємство табличка з інформацією є вивіскою із зазначенням найменування підприємства, його юридичної адреси, телефону, переліку послуг, які ними надаються, а тому цю інформацію та розміщену конструкцію не можна вважати рекламою. Також вважає, що відповідачем при проведенні перевірки були допущені численні порушення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що Інспекцією було зафіксовано факт розміщення Дочірнім підприємством "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" спеціальних рекламних конструкцій з інформацією про надання медичних послуг, спрямованої на невизначеного споживача з метою залучення, формування та підтримання інтересу споживачів реклами до товару, без попередження такого змісту, "Самолікування може бути не безпечно для вашого здоров'я", яке має займати не менше 15% площі всієї реклами, що є ознакою порушення Закону України "Про рекламу". Вважає, що розміщена позивачем інформація є саме зовнішньої рекламою, а не вивіскою, як він вказує в своєму позові. Також, представник відповідача зазначив, що перевірка дотримання позивачем законодавства про рекламу здійснювалась на підставі Закону України "Про рекламу" та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою КМУ № 693 від 26.05.2004 року, вимоги яких були повністю дотримані.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України "Про захист прав споживачів" № 1023-ХІІ від 12.05.1991 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Ч.3 ст.5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про рекламу" № 279/96-ВР від 03.07.1996 року, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніше як за один день.
Пунктами 9,10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Відповідно до п. 13 Порядку, посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу:
перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;
отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;
готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи (п. 16 Порядку).
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п. 18 Порядку).
Судом встановлено, що 16.09.2013 року, службовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим було складено протокол № 2214, яким зафіксовано, що у ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу у м. Саки за адресою : вул. Курортна, буд. 10 зафіксовано факт (фото фіксація) розміщення спеціальних рекламних конструкцій з інформацією про надання медичних послуг, спрямованої на невизначеного позивача з метою залучення, формування та підтримання інтересу споживачів реклами до товару, без попередження такого змісту: "Самолікування може бути не безпечно для вашого здоров'я", яке має займати не менше 15% площі всієї реклами, що є ознакою порушення ч. 4 ст. 21 Закону України "Про рекламу" (а.с. 72).
До матеріалів справи додано фотографії рекламних носіїв на підтвердження вищезазначеного факту, встановленого в ході проведення відповідачем контролю за дотриманням законодавства про рекламу (а.с. 70).
На адресу позивача Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим було направлено лист № 02-03/2214 від 16.09.2013 про зобов'язання надати документально підтверджену інформацію про вартість виготовленої реклами або пояснення із зазначенням причини неможливості надання такої інформації, свідоцтво про держреєстрацію суб'єкта господарської діяльності, договір на виготовлення реклами, пояснення за фактом даного порушення та інформацію про усунення порушення до 02.10.13р., забезпечити надання документів та явку відповідальні особи до 02.10.13р.
Зазначеною вимогою Дочірнє підприємство "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" також повідомлено, що питання про накладення штрафних санкцій відповідно до ст. 27 Закону України "Про рекламу" буде розглянуто на комісії Інспекції 08.10.2013 року от 14 годині (а.с. 69).
Зазначений лист було отримано позивачем 19.09.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 71).
На вимогу Інспекції, позивачем були направлені пояснення, в яких зазначено, що на їхню думку в діях Дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" не вбачається ознак порушення Закону України "Про рекламу" у сфері захисту прав споживачів, оскільки позивачем було розміщено лише вивіску, яка містила інформацію про підприємство та його діяльність, а саме: найменування підприємства російською мовою; контактну інформацію у вигляді юридичної адреси та телефону, перелік послуг, які надає підприємство. Будь-якої іншої інформації рекламного характеру на вивісці не розміщено (а.с. 73-74).
До пояснень було додане: договір оренди земельної ділянки із його графічним зображенням; договір поставки товару, укладений з ТОВ "ВКФ "Мандарин", видаткова та прибуткова накладні на товар, згідно з якими вартість товару, щодо якого Інспекцією було встановлено порушення законодавства про рекламу становили 732 гривні (а.с. 75-79).
На підставі матеріалів справи, протоколу засідання № 40 від 08.10.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим 08.10.2013 було прийнято рішення №257 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно з яким за недотримання вимог, встановлених ч.4 ст.21 Закону № 270/96-ВР відносно змісту розповсюдженої реклами на позивача накладено штраф у п'ятикратному розмірі її вартості в сумі 3660,00 грн. (732*5).
Копія цього рішення була отримана позивачем 14.10.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 83).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було в повному обсязі дотримано порядок проведення перевірок дотримання вимог законодавства про рекламу та накладення штрафних санкцій за виявлені в цій сфері порушення.
Щодо суті встановленого під час проведення відповідачем перевірки порушення, судом встановлено наступне.
Позивач вважає, що ним не було допущено порушень законодавства про рекламу, оскільки встановлена ним конструкція є вивіскою, а не рекламою, як вважає відповідач.
Проте, суд не може погодитись з цими доводами позивача, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 1 Закону № 270/96-ВР, реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону та п. 2 Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003 року, вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Проведеною відповідачем перевіркою було встановлено розміщення Дочірнім підприємством "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на центральному вході підприємства конструкцій, на яких зазначено найменування юридичної особи, контактна інформація; детальний перелік хвороб, які ефективно лікують в санаторії; перелік лікарів - спеціалістів, кваліфіковану консультацію яких можливо отримати на базі санаторію; основні лікувальні фактори, які використовуються при лікуванні. Також зазначено про наявність лікувальних процедур, які можливо отримати лише в цьому Санаторії та застереження наступного змісту "Якщо ви піклуєтесь про своє здоров'я, чекаємо на Вас в санаторії імені Бурденко" (а.с. 70, оборот).
Отже, доводи позивача, що в розміщеній ними інформації перелічені лише види діяльності підприємства, якими згідно з Довідкою з ЄДР є: діяльність лікарняних закладів, загальна медична практика, інша діяльність у сфері охорони здоров'я; будівництво житлових і нежитлових будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, надання послуг перукарями та салонами краси (а.с. 35), - є необґрунтованими.
Як вбачається з розміщеної позивачем на встановленій конструкції інформації із зазначенням детального переліку хвороб, які лікують в санаторії, методів їх лікування та необхідності лікуватись саме в цьому санаторії, якщо особа піклується про своє здоров'я, - це є інформацію, яка направлена на формування та підтримання інтересу споживача, тобто є зовнішньою рекламою відповідно до поняття, наведеного в ст. 1 Закону України "Про рекламу".
Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про рекламу", реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:
об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації;
вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;
рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб;
текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.
Як встановлено судом, поширена позивачем реклама методів діагностики та лікування, яка спрямована на формування та підтримання інтересу споживачів реклами не містить попередження "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами, що є порушенням ч. 4 ст. 21 Закону України "Про рекламу".
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу визначена у ст.27 Закону № 270/96-ВР, згідно з якою не рекламодавців, винних у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.
Вартість розповсюдженої позивачем реклами, згідно наданої ним видаткової накладної склала 732 гривні без ПДВ, а отже застосування відповідачем фінансової санкції в сумі 3660 гривень (732*5) є обґрунтованим.
Враховуюче викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, а тому в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні 08.11.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 13.11.2013 року.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю. С. Кононова
Судове рішення № 35324526, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 08.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 801/9851/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: