Ухвала суду № 35323424, 30.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 р.Справа № 815/2611/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

при секретарі - Троян І.В.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Кочуру Юрія Олександровича, представників товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД-ПРО" - Кучера Дениса Валерійовича, Кудрявцевої Тетяни Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД-ПРО" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "БІЛД-ПРО" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 жовтня 2012 року №0001692240, №0001712240, №0001682240 та №0000042240 від 02 січня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, що спростовуються наявною первинною документацією, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли своє відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року задоволено адміністративний позов ТОВ "БІЛД-ПРО" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано противоправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 24 жовтня 2012 року №0001712240, №0001682240, №0001692240 та від 02 січня 2013 року №0000042240.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "БІЛД-ПРО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, за результатом якої були встановленні порушення податкового законодавства, про що було складено акт перевірки №6071/22-4/35405235 від 08 жовтня 2012 року.

На підставі акта перевірки та висновків, прийнятих за результатом розгляду заперечень на нього, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001692240 від 24 жовтня 2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 230 958 грн. за порушення п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 та п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.1.32 ст. 1, п.5.9, п.5.1 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.150.1 ст. 150, п.7 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України;

- №0001712240 від 24 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 237 245 грн. - за основним платежем, 310 110 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.123.1 ст. 123 ПК України;

- №0001682240 від 24 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 693 008 - за основним платежем, 427 70 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.11.31. п.11.3 ст. 11, п.1.32 ст. 1, п.5.9, п.5.1 ст. 5, п.п.5.2.1, п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.150.1 ст. 150, п.7 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, п.123.1 ст. 123 ПК України.

За результатом розгляду первинної скарги товариства, ДПС в Одеській області було прийнято рішення від 02 січня 2013 року за №3/10/10-2007 про скасування податкового повідомлення-рішення №0001682240 від 24 жовтня 2012 року в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 34 105 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

З урахуванням рішення ДПС в Одеській області від 02 січня 2013 року за №3/10/10-2007, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 січня 2013 року №0000042240 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 693 008 грн. - за основним платежем, 393 596 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.11.31. п.11.3 ст. 11, п.1.32 ст. 1, п.5.9, п.5.1 ст. 5, п.п.5.2.1, п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.150.1 ст. 150, п.7 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, п.123.1 ст. 123 ПК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу за результатами перевірки щодо порушень ТОВ "БІЛД-ПРО" вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) - валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів), підтвердженим належним чином оформленими документами.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій під час здійснення підприємством господарської діяльності. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

Основною господарською діяльністю підприємства, зокрема, є будівництво житлових і нежитлових будівель, діяльність у сфері архітектури та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БІЛД-ПРО" до складу валових витрат включені суми витрат при укладанні договорів з ПП "Грандстиль", ТОВ "Техагробуд", ТОВ "Транс агентство метал", ТОВ "Профстрой плюс ЛТД" та ТОВ "Сота-Альянс-Юг", які підтверджені податковими та видатковими накладними, актами та регламентами надання послуг, актами передачі будівельних матеріалів та рахунками-фактурами, що спростовує доводи апелянта про відсутність доказів щодо доцільності використання відповідних сум та підтверджує факт віднесення їх до валових витрат підприємства, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Разом з тим, згідно постанови від 01 грудня 2010 року була проведена виїмка у ТОВ "БІЛД-ПРО" документів, які свідчать про фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Техагробуд" за період з 2009 - 2010 роки, а саме: договора, накладні, податкові накладні, рахунки, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та документи, які підтверджують факт оплати.

Доводи апелянта стосовно того, що усі операції купівлі-продажу ТОВ "Транс агентство метал" не спричиняють реального настання правових наслідків на підставі акта перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області №2642/231/35785206 від 29 жовтня 2010 року є необґрунтованими, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року зобов'язано Алчевську ОДПІ Луганської області утриматись від використання неправомірного акта, зокрема, №2642/231/35785206 від 29 жовтня 2010 року.

Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги твердження податкової стосовно того, що загальна вартість проекту будівництва глибоководного випуску стічних та каналізаційних вод від СБО "Північна" складає 700 000 грн., замість 4 029 863 грн., що передбачено укладеним контрактом між Управлінням екологічної безпеки ОМР та ТОВ "БІЛД-ПРО" №74 від 18 грудня 2008 року, оскільки рішенням Господарського суду Одеської області від 23 липня 2010 року встановлено факт того, що вартість вказаного проекту складає саме 4 029 863 грн., яка під час розгляду справи була перерахована на рахунок ТОВ "БІЛД-ПРО".

До складу податкового кредиту сум податку на додану вартість ТОВ "БІЛД-ПРО" віднесло суми внаслідок взаємовідносин з ТОВ "Фіксатор-Плюс", ТОВ "Реставратор-1946", ТОВ "Техпроект" та ПП "Співдружність-Кентавр".

Фактичне здійснення господарських операцій позивача зі своїми безпосередніми контрагентами підтверджена належним чином, а саме податковими та видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Колегія суддів вважає, що за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання робіт та послуг, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вказаних вище вимог Законів при формуванні валових витрат та податкового кредиту, останній не може бути позбавлений такого права.

Платник податків, який дотримався вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару та його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємств, здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит за порушення такими контрагентами правил ведення фінансово-господарської діяльності та податкової дисципліни. У разі, коли вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними постачальником порушеннями вимог законодавства щодо створення підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності.

Посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента основних фондів само собою не свідчить про невчинення господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Водночас, судом першої інстанції були досліджені наявні первинні документи та встановлено реальність господарських операцій із вказаними контрагентами та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкової на кримінальну справу №2012010000040, яка порушена відносно засновків ТОВ "Техагробуд" за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України як на доказ нікчемності правочинів, оскільки факт фіктивного підприємництва повинен встановлюватися в порядку кримінального судочинства. Доказом наявності ознак фіктивності може бути тільки вирок суду в кримінальній справі, а отже протоколи допиту та постанова про порушення кримінальної справи є матеріалами досудового слідства та не носять преюдиційного характеру.

На підставі викладеного, суд першої інстанції, з врахуванням встановлених обставин справи, дійшов правильного висновку про те, що позивачем підтверджено факт реальності спірних операцій з його контрагентом та правомірність формування позивачем валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення №0001712240, №0001682240, №0001692240 та №0000042240 є такими, що не ґрунтується на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: