Постанова № 35323295, 10.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р. Справа № 804/10629/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представників позивача Афанасьєва Р.Г. Міронової В.М. Нікулиці Л.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" 07 серпня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів від 01.08.2013р. № 000412710, відповідно до якого ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 9100,00 грн., за штрафними санкціями на суму 2275,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів, викладені в акті №48/27.1-04725941 від 16.07.2013р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (код ЄДРПОУ 04725941) з питання взаємовідносин з ТОВ «Рік СВ - Прилад» (код ЄДРПОУ 3507361) за травень 2012 року є безпідставними та необґрунтованими нормами чинного законодавства України. В результаті чого, податкове повідомлення - рішення від 01.08.2013р. № 000412710, відповідно до якого ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 9100,00 грн., за штрафними санкціями на суму 2275,00 грн., прийняте відповідачем на підставі даного акту перевірки протиправне та підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, та наполягали на їх задоволенні, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві та в поясненнях (вх. № 63470 від 02.10.2013), а саме:

Представники зазначили, що для проведення перевірки були наданні всі необхідні документи на підтвердження реальності господарських операцій та взаємовідносин ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" з ТОВ «Рік СВ - Прилад». Реальність господарських операцій та взаємовідносин підтверджуються належним чином оформленими первинними документами: договором купівлі - продажу, податковою накладною та актом приймання - передачі товару.

Представник відповідача позовні вимоги заперечував та просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в запереченнях проти адміністративного позову (вих. № 6925/9/10-31 від 04.09.2013р.), посилався на відсутність реальності господарської операції, оскільки:

- вважає, що надана позивачем податкова накладна оформлена не належним чином, а саме в ній замість договору купівлі - продажу зазначено договір поставки, не заперечував, що всі інші дані (щодо номеру, дати, предмету договору) співпадають;

- в договорі не зазначено всіх істотних умов договору, тому він вважається неукладеним на підставі п.8 ст. 181 Господарського кодексу України;

- посилається на відсутність належно оформлених товарно - транспортних накладних та дорожніх листів;

- вважає, що товар придбано позивачем від третьої (невідомої) особи, оскільки відсутні докази,які б підтверджували, що власником товару був продавець - ТОВ «Рік СВ - Прилад».

Представники позивача на доводи представника відповідача зазначили, що:

- накладна оформлена належним чином, оскільки невірне зазначення виду договору є технічною опискою, крім того всі інші дані (щодо номеру, дати, предмету договору) співпадають;

- висновки щодо неукладеності договору є хибними, оскільки сторони на стадії укладання договору досягли згоди з усіх його істотних умов;

- товар був отриманий від ТОВ «Рік СВ - Прилад» поштою, що підтверджується актом приймання - передачі товару від 28.05.2012р.,

- законодавством не передбачено необхідність перевіряти при покупці товару у постачальника документів про право власності на даний товар.

Тому, відсутні підстави, які б свідчили про нереальність здійснення господарських операцій та взаємовідносин ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" з ТОВ «Рік СВ - Прилад».

Також, представники позивача зазначили, що податкове законодавство України не передбачає відповідальність платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, що допущено його контрагентом. Якщо контрагент не виконав або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового або іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, а не для його контрагентів.

На підтвердження своєї правової позиції представники позивача надали судову практику.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 21.06.2013 № 414 СДПІ по роботі ВПП у м. Дніпропетровську ДПС, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (код ЄДРПОУ 04725941).

Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки перевірка ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - позивач) з питання взаємовідносин з ТОВ «Рік СВ - Прилад» (код ЄДРПОУ 3507361) за травень 2012 року складено акт №48/27.1-04725941 від 16.07.2013р.

Перевіркою ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" встановлено, що на порушення ст. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" завищено податковий кредит у травні 2012 року на суму ПДВ 9100,00 грн.

На підставі акту перевірки №48/27.1-04725941 від 16.07.2013р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято податкове повідомлення - рішення відповідно до якого ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 9100,00 грн., за штрафними санкціями на суму 2275,00 грн.

З акту перевірки №48/27.1-04725941 від 16.07.2013р. вбачається, що досліджувались взаємовідносини ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" при здійсненні закупівлі товарів у ТОВ «Рік СВ - Прилад» у травні 2012 року, а саме за договором купівлі - продажу від 02.04.2012р. № 82 про продаж обладнання.

Відповідно до умов договору загальна вартість товару становить 54 600 грн., у т.ч. ПДВ 9100,00 грн.

Відповідач, в обгрутнування висновків щодо порушення ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" податкового законодавства, в акті перевірки посилається на такі підстави:

Відповідач в акті перевірки зазначає, що договір укладений між ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та ТОВ «Рік СВ - Прилад» від 02.04.2012р. № 82 є неукладеним в розумінні Господарського кодексу України.

В акті зазначено, що документів, підтверджуючих транспортування товару від ТОВ «Рік СВ - Прилад» в ході перевірки не додано.

Факт поставки товару не підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Досліджуючи взаємовідносини між ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та ТОВ «Рік СВ - Прилад», які склалися за договором від 02.04.2012р. № 82 про продаж обладнання, суд прийшов до таких висновків.

Позивачем було укладено з ТОВ "РІК СВ-Прилад" договір купівлі-продажу від 02.04.2012 року №82 щодо поставки обладнання, а саме: міри для повірки пульсових оксиметрів МППО у кількості 1 одиниці (далі-Договір).

На підтвердження факту виконання Договору позивач надав відповідачу всі наявні документи, які відображають факт здійснення відповідної господарської операції.

До того ж, реальність укладеної угоди Відповідач підтверджує у своєму листі від 29.07.2013 року № 2538/10/27.1-14, де на стор. 3 (абз. 2) вказує на використання документів "отриманих від ТОВ "РІК СВ - Прилад" щодо придбання товару у ПП "Рест-Профі", ПП "Райком" та ТОВ "Івітек ТТК", та документів щодо подальшої реалізації товару, придбаного у вищевказаних постачальників".

Суд вважає, що висновки відповідача стосовно не укладеності договору є необгрунтованими.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог зазначеного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Основні вимоги щодо договору купівлі-продажу встановлюються параграфом 1 главою 54 Цивільного кодексу України.

Крім того, ч. З ст. 180 Господарського кодексу України визначається, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Саме ці умови і були визначені у договорі купівлі-продажу від 02.04.2012 року № 82.

Умовами Договору передбачено:

Згідно з пунктом 1.2 Договору, Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця обладнання (надалі - Товар) в обумовлених цим Договором порядку, асортименті та за цінами, що зазначені в Специфікації (Додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до Додатку №1 до цього Договору придбано міру для повірки пульсових оксиметрів МППО у кількості 1 одиниці загальною вартістю 54 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 100,00грн.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Продавець гарантує відповідність Товару вимогам експлуатаційної документації та крім того, відповідно до п. 4.6 даного Договору Продавець надає в момент передачі-прийняття Товару інструкцію, паспорт та гарантійний талон на Товар.

Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна вартість Товару на момент складання Договору становить: 54 600,00грн. (п'ятдесят чотири тисячі шістсот грн. 00 коп.), у т.ч. ПДВ 20% - 9 100,00 грн.

Розділом 9 Договору визначено, що Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012, а за гарантійними обов'язками згідно з п. 5.1 даного Договору.

Отже, умови щодо предмету, ціні та строку дії договору купівлі-продажу від 02.04.2012 року №82 були погоджені сторонами при укладенні відповідного договору та відповідають вимогам ч. 4, 5, 7 ст. 180 Господарського кодексу України.

На обгрунтування відсутності істотних умов у Договору, Відповідач безпідставно наводить Закон України від 1 1.02.1998 року № 113/98-ВР "Про метрологію та метрологічну діяльність" (зі змінами та доповненнями), Порядок ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки, затверджений Постановою КМУ від 17.08.1998 року №1300 (надалі - Постанова №1300), та Порядок обліку підприємств, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов'язану з виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Дерспоживстандарту України від 09.12.2004 року № 272 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.12.2004 року за № 1643/10242 (надалі - Наказ №272 Міністерстві юстиції України від 24.12.2004 року за № 1643/10242 (надалі - Наказ №272).

Вищезазначені нормативно-правові акти не визначають і не встановлюють перелік істотних умов для договорів купівлі-продажу обладнання (а саме засобів вимірювальної техніки), а регулюють відносини у сфері метрологічної діяльності, у т. ч. встановлюють вимоги щодо застосування, ввезення, виробництва, ремонту, продажу і прокату засобів вимірювальної техніки.

Враховуючи вищевикладене, не є істотними умовами для договору, купівлі-продажу від 02.04.2012 року №82 між ДП "Дніпростандартметрологія" та ТОВ 'ТІК СВ-Прилад", викладені у Акті (стор.14) наступні відомості:

- відомості щодо обліку продавця ТОВ "РІК СВ-Прилад" відповідно до вимог наказу № 272;

- відомості щодо відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам статті 9 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність";

- інформація щодо калібрування, повірки або державну метрологічну атестацію відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", оскільки відповідні відомості не визначені законом як істотні умови договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, не вбачається підстав вважати договір купівлі-продажу від 02.04.2012 року №82 між ДП "Дніпростандартметрологія" та ТОВ "РІК СВ-Прилад" не укладенем в розумінні Господарського кодексу України, оскільки між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Крім того, фактичні дії сторін свідчать про виконання умов договору. В той же час, визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Сторони по договору купівлі-продажу від 02.04.2012 року №82 виконали свої зобов'язання належним чином та у повному обсязі, що підтверджується наступними документами:

Платіжним дорученням № 700 від 08.05.2012 , що підтверджує виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті товару відповідно до п. 3.2 договору у сумі 54 600,00грн.. у т.ч. ПДВ 9 100,00грн. ;

Видатковою накладною № 77 від 28.05.2012 на загальну суму 54 600,00грн., у т.ч. ПДВ 9 100,00грн., що підтверджує факт отримання Покупцем Товару, визначеного умовами Договору;

Актом приймання-передавання товару за Договором № 82 від 02.04.2012 року від 28 травня 2012 року.

Порядок обліку підприємств, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов'язану з виробництвом, ремонтом продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 9 грудня 2004 року № 272, на який посилається в Акті відповідач є обов'язковим для ДП "Дніпростандартметрологія", але не в частині контролю продажу ЗВТ, а в частині забезпечення повноважень щодо вказаного обліку, який здійснюється на підставі письмових повідомлень, подання яких відноситься до обов'язку суб'єктів підприємницької діяльності.

Щодо відсутності підтвердження транспортування придбаних приладів саме автомобільним транспортом слід зазначити наступне:

Відповідно до п. 4.4 Договору транспортування товару здійснюється зі складу та за рахунок Продавця (ТОВ «Рік СВ-Прилад») на адресу покупця (ДП «Дніпростандартметрологія»).

Відповідачем не взято до уваги, що придбане обладнання має досить незначні розміри та вагу. Параметри (розмір та вага) обладнання не вимагають наявності у продавця великих трудових ресурсів, складських приміщень ті інших умов, на яких наполягає Відповідач. Відповідно п.п. 1.2.9 та п.п. 1.2.13 п. 1.2 розділу 1 Керівництва по експлуатації КВФШ.941321.001 РЗ придбане обладнання має наступні габаритні розміри (мм.) не більш 130x130x60 та вагу (кг.) не більш 1,5. А за змістом Договору спосіб транспортування обладнання сторонами не обмежений а ні автомобільним транспортом, а ні будь-яким іншим видом транспорту.

Слід відзначити, що положеннями Керівництва по експлуатації КВФШ.941321.001 РЗ спосіб транспортування даного обладнання також не обмежений автомобільним транспортом.

Більш того, відповідно п.п.3.2 п. 3 Керівництва по експлуатації КВФШ.941321.001 РЗ передбачено, що «міра для повірки пульсових оксиметрів (скорочено - МППО) може транспортуватись в упакованому виді всіма видами закритого транспорту, включаючи повітряний (герметизовані опалювані відсіки), при температурі від мінус 10 до 50 градусів по Цельсію і відносній вологості 95% при температурі 35 градусів по Цельсію».

Транспортування приладу здійснювалося відповідно до встановлених вимог ТОВ "Нова пошта". Згідно з товарно-транспортною накладною № 65998004315622 від 29 травня 2012 року, ТОВ "РіК СВ - Прилад" (м.Харків) з поштового відділення № 11 у м. Харкові, пр. Гагаріна, 41/2 на адресу ДП "Дніпростандартметрологія" м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 23 (тип доставки склад-двері) було відправлено прилад та отримано представником підприємства Мельниченко А. на підставі довіреності № 137 від 25.05.12 (витяг з журналу обліку довіреностей).

Таким чином, підстави викладені в Акті Відповідачем (стор.14-15) є необгрунтованими, так як доставка приладу здійснювалася не відповідно до Правил № 363 автомобільним транспортом, а відповідно до Умов надання послуг ТОВ "Нова пошта".

Відповідач вважає, що акт приймання-передавання від 28.05.2012 року не підтверджує факт отримання товарів, тому що згідно акту приймання - передавання товар отримано 28.05.2012 головним інженером ДП "Дніпростандартметрологія" ОСОБА_8 В той же час, на підставі рекомендованого повідомлення '"Нова Пошта" від 29.05.2012 № 56998004315622 товар отримано 29.05.2012 року представником ДП "Дніпростандартметрологія" Мельниченко А., що відповідає запису за № 137 у журналі обліку довіреностей.

Зазначені висновки є необгрунтованими, зважаючи на те, що обладнання за договором надсилалося кур'єрською службою 28.05.2012 разом із актом приймання-передавання та видатковою накладною, які були датовані контрагентом Позивача 28.05.2012 року, а фактично надійшли до відповідача 29.05.2012 року. Зважаючи, що договір підписував ОСОБА_8, то й підпис на акті приймання-передавання ОСОБА_8 Що стосується прийому обладнання з ТОВ "Нова Пошта", то відповідно до довіреності на отримання, обладнання безпосередньо отримував Мельниченко А.І. в день доставки обладнання до Позивача 29.05.2012.

Таким чином, суд вважає, що транспортування та передача товару від ТОВ «Рік СВ - Прилад» до ТОВ "РіК СВ - Прилад" підтверджується належними доказами, а саме товарно-транспортною накладною № 65998004315622 від 29 травня 2012 року та актом приймання - перадачі товару від 28.05.2012р.

Суд вважає необґрунтованими та безпідставними висновки відповідача стосовно відсутності належно оформлених документів, які підтверджують факт господарської операції.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: и) вид цивільно-правового договору.

В Розділі «вид цивільно-правового договору» податкової накладної складеної та підписаної ТОВ «Рік СВ-Прилад» в особі Клигіна С.М., вказано договір поставки від 02.04.2012 № 82.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Тобто, відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладається не на покупця, а на продавця товарів. Самі ж по собі недоліки (технічні описки) в заповненні податкових накладних не роблять накладні недійсними та не спростовують фактичну дійсність проведеної операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідуючи господарську діяльність та взаємовідносини ДП "Дніпростандартметрологія" та ТОВ 'ТІК СВ-Прилад", які підтверджуються первинними документами та іншими документами: договором, податковою накладною, актом приймання - передачі товару, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням про оплату товару на підставі яких ДП "Дніпростандартметрологія" були сформовані дані податкового обліку, можна зробити висновок, що в процесі здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, відбувався рух активів, було отримання майнової вигоди, що свідчить про реальності здійснення господарських операцій платника податку ДП "Дніпростандартметрологія".

Суд також вважає, що відповідач не повинен був робити свої висновки саме на підставі висновків перевірки контрагентів позивача, оскільки використання даних відомостей є упередженим та необґрунтованим використанням недостовірних даних.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика європейського суду є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами.

У п. 38 рішення, датованого 09.01.2007 (справа Інтерсплав проти України) Європейський суд з прав людини відзначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть прийняти відповідні заходи з метою запобігання чи усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики по відшкодування ПДВ при відсутності будь-яких ознак, що вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що «суд визнає, що коли Держави-члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання з боку визначеної фізичної чи юридичної особи, вони можуть застосувати відповідні заходи з метою попередити, зупинити чи покарати за такі зловживання. Однак, суд вважає, що якщо національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної чи юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при ряді операцій по поставкам, чи яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж-таки карають одержувача оподаткованої ПДВ поставки, що повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, що знаходився поза контролю одержувача і відносно до якого не було засобів відстежування і забезпечення його зусиль, то влада виходить за розумні границі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами інтересів і вимогами захисту права власності.

Враховуючи своєчасне та повне використання компанією-заявником своїх зобов'язань по декларуванню ПДВ, неможливості з її боку забезпечити дотримання постачальником його зобов'язань по декларуванню ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства відносно системи оподаткування, про яку компанія-заявник знала чи могла знати, суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань по своєчасному декларуванню ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності».

Верховний Суд України у постанові від 31.01.2011 р. № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, зазначив: «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту».

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, позивач у відповідності до норм п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, відніс суму ПДВ в розмірі 9 100, 00 грн. до складу податкового кредиту у травні 2012 року у складі податкової накладної №6 від 08.05.2012. У зв'язку з чим, висновки відповідача, викладені в акті перевірки №48/27.1-04725941 від 16.07.2013р., які стали підставою для винесення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів податкового повідомлення - рішення відповідно до якого ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 9100,00 грн., за штрафними санкціями на суму 2275,00 грн., є необгрунтованими та безпідставними. Отже, суд вважає податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000412710 від 01 серпня 2013 року, яке винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів відносно Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми № 0000412710 від 01 серпня 2013 року, яке винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів відносно Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (код ЄДРПОУ 04725941).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (код ЄДРПОУ 04725941) судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 жовтня 2013 року

Суддя Д.О. Власенко