Ухвала суду № 35322031, 18.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"18" листопада 2013 р. Справа № 817/3096/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу приватного підприємства агропромислове приватне підприємство "МИР", Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" жовтня 2013 р. у справі за позовом приватного підприємства агропромислового приватного підприємства "МИР" до Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство агропромислове приватне підприємство "МИР" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000412200, №0000402200, 0000421700 від 12 серпня 2013 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000412200 та №0000402200 від 12 серпня 2013 року визнано протиправними та скасовано в повному обсязі. В решті позовних вимог - відмовлено.

В апеляційних скаргах ПП агропромислове приватне підприємство "МИР", Гощанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області просять скасувати вказану постанову: позивач - в частині позовних вимог щодо яких відмовлено в задоволенні позову, відповідач - в частині позовних вимог щодо яких позов задоволено. Посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом першої інстанції стосовно підставності податкових повідомлень-рішень №0000412200 від 12.08.2013р., яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 110805грн. (88644грн. за основним платежем та 22161грн. за штрафними санкціями); №0000402200 від 12.08.2013р., яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 51627грн. (34418грн. основного платежу, 17209 грн. штрафних санкцій) встановлено, що на збільшення вказаних грошових зобов'язань вплинули включення в листопаді 2012р. у рядок 05.1 декларації з податку на прибуток «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» плата за оренду земельних паїв, нарахована за 2011р. та використані в 2012р. на транспортні засоби паливо-мастильні матеріали.

Так, згідно акту перевірки, плата за оренду земельних паїв за 2011р. складає 261191грн., а ПММ в 2012р. 141081грн. При цьому, відповідач вказує, що плата за оренду земельних паїв, яка нарахована за 2011р. неправомірно віднесена позивачем до витрат у листопаді 2012р., що є порушенням позивачем вимог п.153.7 ст.153 ПК України. Щодо віднесення до витрат придбаних ПММ, то відповідач вважає, що подорожні листи видано з порушенням приписів Наказу Мінтрансу України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» та не можуть визнаватись первинними бухгалтерськими документами та не підтверджують використання придбаних ПММ в господарській діяльності позивача. В зв'язку з цим, позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту 34418 грн.

Як вбачається із головної книги, за 2012 рік включені наступні валові, адміністративні та інші витрати - валові витрати: заробітна плата в сумі 40 441грн., єдиний соціальний внесок в сумі 14867грн., паливо-мастильні матеріали в сумі 97578грн., насіння на суму 269703грн., послуги машино-тракторного парку в сумі 13841грн., орендна плата за земельні ділянки 2012 рік в сумі 580454грн., послуги сторонніх організацій в сумі 1148051грн., загальновиробничі витрати на суму 21233грн., амортизація в сумі 39428грн., відсотки за користуванням кредитом в сумі 34952грн., всього на загальну суму 2260548грн. Адміністративні витрати: заробітна плата в сумі 37370грн., єдиний соціальний внесок в сумі 8408грн., паливо-мастильні матеріали в сумі 17841грн., послуги сторонніх організацій 9652грн., запасні частини в сумі 1000грн., інші витрати на суму 456грн., всього на загальну суму 74727грн. Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати: земельний податок в сумі 20518грн., орендна плата за землю в сумі 21457грн., орендна плата за не витребувані паї в сумі 49897грн., всього на загальну суму 91872грн.

Щодо не включення в листопаді 2012 року до декларації з податку на прибуток рядок 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» плати за оренду земельних паїв, нарахованої за 2011 рік, засновник АПП «МИР» зазначив у рішенні № 4 від 12 жовтня 2012 року, вказане випливає і з розшифровки витрат.

Отже, твердження відповідача про те, що проведеною перевіркою встановлено, що в листопаді 2012 року до декларації з податку на прибуток рядок 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» включено плату за оренду земельних паїв, нараховану за 2011 рік в сумі 261191грн. є безпідставним.

За правилами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що подорожні та дорожні листки містять необхідні реквізити. Крім того, включаючи використані на транспортні засоби паливно-мастильні матеріали в листопаді 2012 року до декларації з податку на прибуток рядок 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 2012 рік, позивач враховував щоденні звіти про використане пальне.

Судом також встановлено, що позивач у 2012 році мав 864 гектара орендованих земель, що підтверджується довідкою Управління Держкомзему у Гощанському районі № 1134 від 15 жовтня 2012 року, обробляв її, провівши зяблеву оранку ґрунту, посіявши зернові, та зібравши врожай 12559 центнерів зернових, що підтверджується звітом «Сівба та збирання урожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт» (завірена органом статистики копія якого долучена до матеріалів справи). Факт оранки землі та сівби підтверджується актами обстеження посівів сільськогосподарських культур в АПП «МИР» від 7 березня 2012 року та 10 травня 2012 року, які затвердженні начальником управління агропромислового розвитку Гощанської райдержадміністрації. Використання ПММ в господарській діяльності позивача також підтвердждується і побічними доказами - довідкою Управління Держкомзему у Гощанському № 1134 від 15 жовтня 2012 року та звітом Сівба та збирання урожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт».

Відповідно до пп.14.1.36., 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами: витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 141.1. ст.141 Податкового кодексу України встановлено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведеності з боку позивача використання ПММ в господарській діяльності та правомірності формування податкового кредиту в 2012році на суму 34418грн.

Щодо законності податкового повідомлення-рішення №0000421700 від 12.08.2013р. в частині визначення штрафних санкцій на суму 84558,02 грн., що оскаржує позивач, слід зазначити наступне.

В розрахунку до зазначеного податкового повідомлення-рішення (а. с. 44 т.1) зазначено, що згідно ППР №0001261742 від 21.12.2011р. платник притягувався до відповідальності за неутримання та не перерахування ПДФО.

Статтею 123 ПКУ встановлено, що при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Із акту перевірки відповідача вбачається, що позивачем утриманий, але не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати станом на 01.01.2013 року на загальну суму 4533,71 грн.; утриманий але не перерахований податок на доходи фізичних за оренду земельних часток (паїв) станом на 01.01.2013 року становить 126246,80 грн.; не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб всього в сумі 306,05грн., в тому числі за січень 2012року - 67,95 грн., за лютий - 84,17грн; за березень - 54,75грн., за травень - 81,53грн. за серпень - 17,65 грн. у випадку коли працівникам надавались додаткові блага без відповідного оподаткування; не утриманий та не перерахований податок на доходи фізичних за оренду земельних часток (паїв)- 35841,47грн. в т.ч. за 2011 рік на 657,86грн та на 35183,61грн. за 2012 рік; встановлено подача податкових розрахунків по формі 1-ДФ за 1,2,3,4 кв.2012р. не у повному обсязі, що призвело до перекручення даних; встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а саме: платіжні доручення по сплаті податку з доходів фізичних осіб подавались несвоєчасно.

Позивач у відповідності до пп.161.1.3 п.161.1 ст.161 Податкового кодексу України є податковим агентом при сплаті податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп. 168.1.1., 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок. Використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 167 ПК України, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб (податок з доходів фізичних осіб), який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з вимогами п.176.2 ст.І76 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку є податковий агент. У разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем сплачений податок на доходи фізичних осіб з порушенням строків, визначених Податковим кодексом України, та те, що таке порушення відбулося повторно протягом 1095 днів (позивач притягувався до відповідальності за неутримання та не перерахування ПДФО по ППР №0001261742 від 21.12.2011р.), відповідачем правомірно нараховані штрафні санкції у відповідності до п. 123.1. ст. 123, п.127.1 ст.127 ПК України із застосуванням 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке прийнято із дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства агропромислове приватне підприємство "МИР", Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" жовтня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) Є.В.Одемчук

(підпис) С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство агропромислове приватне підприємство "МИР" вул.Перемоги,9,с.Чудниця,Гощанський район, Рівненська область,35425

3- відповідачу/відповідачам: Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Незалежності,31,смт.Гоща,Рівненська область,35400