Постанова № 35318400, 11.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 року Справа № 812/8769/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Кальнова М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість та боргу по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях в загальній сумі 188273,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість та боргу по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях в загальній сумі 188273,04 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради засноване на власності територіальної громади м. Рубіжне, створене за рішенням виконкому Рубіжанської міської ради від 01.04.1992 №106, 09.12.2008 зареєстроване в Рубіжанській ОДПІ як платник податків.

За відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 188273,04 грн. (182711,85 - основного боргу та 5561,19 грн. - пені). Податковий борг виник у зв'язку з несплатою КП «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради самостійно визначених податкових зобов'язань.

У відповідності до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 відповідачу були вручені 29.10.2001 перша податкова вимога №1/86 від 29.10.2001, 28.11.2001 друга податкова вимога №2/173 від 28.11.2001. На підставі ст.. 10 Закону начальником Рубіжанської ОДПІ було прийняте рішення №10 від 30.04.2002 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. 14.03.2008 в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків. 05.03.2012 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровані зміни об'єкта обтяжень згідно актів опису майна від 03.03.2012 №3-24/216-13395773 та від 01.03.2011 №3-24/216-13395773.

Враховуючи, що заходи з погашення податкового боргу, які були здійснені Рубіжанською ОДПІ не дали позитивного результату позивач просить стягнути кошти за податковим боргом з податку на додану вартість та боргу по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях в загальній сумі 188273,04 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, від нього на адресу суду надійшло клопотання з проханням розглянути справу у його відсутність, де також зазначено, що Рубіжанська ОДПІ не заперечує проти надання боржнику розстрочки виконання рішення суду відповідно до узгодженого графіку.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, надав письмову заяву про встановлення способу виконання рішення суду шляхом розстрочення платежу строком на три роки, шляхом сплати боргу щомісячно до 15 числа кожного місяця з грудня 2013 року по листопад 2016 року рівними частинами відповідно до графіка.

Заслухавши пояснення представника відовідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач - комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради знаходиться на обліку як платник податків в Рубіжанській ОДПІ з 19.10.1992 за №43(а.с.7).

Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради допущено заборгованість перед бюджетом з екологічного податку та з податку на додану вартість в загальному розмірі 188273,04 грн.

Вищевказана сума заборгованості підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за №9036634137 від 20.06.2013, №9042494982 від 16.07.2013, №9051438099 від 19.08.2013, та податковими деклараціями з екологічного податку №9044584395 від 23.07.2013 за 2 квартал 2013 року, які самостійно були надані відповідачем до Рубіжанської ОДПІ (а.с.12-17, 19-21).

Сума заборгованості також підтверджується розрахунками заборгованості до бюджету та звортнім боком облікової картки платника. (а.с.11, 18, 28-46).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Положеннями п. 203.2 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57, п. 203.2 ст. 203 та пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України відповідач самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі та з податку на додану вартість в розмірі 182711,85 грн.

Згідно із п.п 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день його погашення, залежно від того, яка з величин, таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті згідно п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Також відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області було нараховано пеню в розмірі 5561,19 грн. за несплату суми податкової заборгованості з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі та з податку на додану вартість в розмірі 182711,85 грн., та яка станом на 11.09.2013 року є несплаченю, що підтверджується розрахунками заборгованості до бюджету та звортнім боком облікової картки платника. (а.с.11, 18, 28-46).

Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", (який був чинним до 01.01.2011) Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Луганській області було винесено першу податкову вимогу від 29 жовтня 2001 року № 1/86 з повідомленням про податковий борг в сумі 5059,00 грн. та другу податкову вимогу від 28 листопада 2001 року № 2/173 з повідомленням про податковий борг в сумі 25593,00 грн. Зазначені вимоги були отримані уповноваженою особою підприємства: перша податкова вимога №1/86 від 29 жовтня 2001 року - 29.10.2001 , друга податкова вимога №2/173 від 28 листопада 2001 року - 28.11.2001, що підтверджується її особистим підписом на корінціх вимог. (звортній бік арк. справи 5, арк. справи 6).

На підставі ст.. 10 Закону України №2181 начальником Рубіжанської ОДПІ було прийняте рішення №10 від 30.04.2002 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. (зворотній бік арк.. справи 6). 05.03.2012 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровані зміни об'єкта обтяжень згідно актів опису майна від 03.03.2012 №3-24/216-13395773 та від 01.03.2011 №3-24/216-13395773.(арк.. справи 9).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Приймаючи до уваги те, що комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради станом на дату розгляду та вирішення позову у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість та екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у загальному розмірі 188273,04 грн. не сплатило та під час розгляду справи визнало зазанчену суму заборгованості, вимоги податкового органу про стягнення суми податкового боргу у загальному розмірі 188273,04 грн., суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за можливе задовольнити вимогу відповідача про розстрочення сплати податкового боргу з огляду на таке.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, зважаючи на важке фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на три роки, шляхом сплати боргу щомісячно до 15 числа кожного місяця з грудня 2013 року по листопад 2016 року рівними частинами відповідно до графіка.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість та боргу по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях в загальній сумі 188273,04 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти за податковим боргом з комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради з податку на додану вартість та з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у загальному розмірі 188273,04 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч двісті сімдесят три гривні 04 копійки) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих цього платника податків.

Заяву комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про встановлення порядку та способу виконання постанови суду шляхом надання розстрочення сплати позовних вимог Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість та боргу по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях в загальній сумі 188273,04 грн. задовольнити.

Розстрочити виконання судового рішення про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість та з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у загальному розмірі 188273,04 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч двісті сімдесят три гривні 04 копійки) строком на 3 роки з оплатою рівними частинами щомісячно до 15 числа кожного місяця згідно графіку погашення податкового боргу, а саме: з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах з грудня 2013 року по листопад 2016 року включно рівними частинами -5229,81 грн. щомісяця, у грудні 2016 року - 5229,69 грн; з податку на додану вартість з грудня 2013 року по листопад 2016 року включно рівними частинами - 3919,74 грн. щомісяця, у грудні 2016 року - 3919,89 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 листопада 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова