Постанова № 35316240, 18.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 922/3546/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Фільшиній Н.І.

за участю представників сторін:

позивача - Пономаренка В.І. (копія дов.№220/768/д від 29.11.2012р.),

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фадлес", м.Київ (вх.№3211Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2013 року у справі №922/3546/13,

за позовом Міністерства оборони України, м.Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Реал Банк", м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фадлес", м.Київ,

про стягнення 80466,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Міністерство оборони України звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" про стягнення 80466,00грн. за гарантією від 13.09.2012р. №13-09/2813.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2013 року (суддя Френдій Н.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" на користь Міністерства оборони України 80466,00 грн. за гарантією від 13.09.2012 року №13-09/2813 та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фадлес" з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2013 року по справі №922/3546/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити Міністерству оборони України в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Вимога Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України від 03.01.2013р. за вих.№286/8/12 оформлена не належним чином, зокрема, не відповідає п.15, п.73 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади. Також зазначає, що ТОВ «Фадлес» не було повідомлене належним чином про місце та дату слухання даної справи, оскільки ухвали суду першої інстанції направлялися на неналежну адресу товариства.

У судове засідання 14.11.2013р. представник апелянта не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, яку ТОВ «Фадлес» отримало 04.11.2013р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення.

13.11.2013р. ТОВ «Фадлес» через відділ документального забезпечення та контролю суду подало клопотання (вх.№10777), в якому зазначено, що 29.10.13 року ТОВ «Фадлес» було сплачено на користь Міністерства оборони України 80466,00 гривень за банківською гарантією від 13.09.2012р. №13-09/2813, відповідно до якої ПАТ «Реал Банк» відповідає за порушення ТОВ «Фадлес» умов договору від 29.1.0.2012 року №286/3/12/83. Також вказує, що у зв'язку з тим, що предметом спору по даній справі є відшкодування коштів за банківською гарантією, які було сплачено ТОВ «Фадлес», предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи. Посилаючись на п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «Фадлес» просить суд провадження у справі №922/3546/13 за позовом Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фадлес» про стягнення коштів за банківською гарантією, припинити.

Крім того, до вказаного клопотання ТОВ «Фадлес» додало належним чином засвідчену копію платіжного доручення №351 від 29.10.2013р. про сплату неустойки в сумі 80466,00 грн. за умовами банківської гарантії №13-09/2813 від 13.09.2012р. згідно з договором №286/12/83 від 29.10.2012р. на рахунок Міністерства оборони України.

Колегія суддів, розглянувши клопотання (вх.№10777 від 13.11.2013р.) про припинення провадження у справі №922/3546/13 на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про його відхилення, оскільки докази про погашення ТОВ «Фадлес» суми в розмірі 800466,00 грн. за гарантією від 13.09.2012р. №13-09/2813 не подавались до суду першої інстанції, проте можуть бути враховані державною виконавчою службою під час виконання судового рішення з метою запобігання подвійного стягнення.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає її незаконною та необґрунтованою з підстав, зазначених у запереченнях (вх.№10804 від 14.11.2013р.) на апеляційну скаргу і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У запереченнях на апеляційну скаргу, зокрема, зазначає, що Вимога про перерахування коштів на підставі банківської гарантії складена Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України відповідно до п.2 Постанови правління НБУ від 15.12.2004р. №639 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах».

У судове засідання 14.11.2013р. представник відповідача - ПАТ «Реал Банк» не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, яку відповідач отримав 31.10.2013р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на вищевикладене, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та запереченнях на неї позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.10.2012р. між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фадлес" (постачальник), був укладений договір №286/3/12/83 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти державного бюджету України).

Відповідно до умов укладеного договору постачальник зобов'язався у 2012 році поставити замовнику товар, визначений у специфікаціях, а замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно з положеннями договору (а.с.16 -а.с.20).

Додатковою угодою №2 від 05.12.2012р. до вищезазначеного договору сторони внесли зміни, погодили кількість, якість, строки, асортимент товару, що підлягає постачанню (а.с.28-а.с.29).

Згідно з умовами документації конкурсних торгів постачальник надав замовнику в рахунок забезпечення виконання договору від 29.10.2012р. №286/3/12/83 банківську гарантію від 13.09.2012р. №13-09/2813 на суму 80466,00грн., видану Публічним акціонерним товариством "Реал Банк" (а.с.13), за якою відповідач (гарант) безумовно та безвідклично зобов'язався виплатити бенефіціару (позивачу) будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що складає 80466,00 грн., протягом десяти банківських днів після одержання гарантом викладеної українською мовою та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги бенефіціара, у якій бенефіціар заявляє про те, що принципал (третя особа) не виконав свої зобов'язання, що передбачаються договором у такому випадку - принципал не виконав всі умови договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень договору. Цю гарантію видано строком дії по 01.02.2013р. включно.

Господарським судом Харківської області встановлено, що в порушення умов договору від 29.10.2012р. №286/3/12/83 та додаткової угоди №2 від 05.12.2012р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не виконала свої зобов'язання щодо своєчасного постачання товару, а саме: порушено терміни постачання фуфайок (тільників) з довгими рукавами з бавовняного трикотажного полотна з синіми смугами у кількості 3200 шт. на суму 185472,00 грн., які було поставлено із запізненням на 9 діб.

Порушення ТОВ «Фадлес» строків виконання своїх зобов'язань щодо строків поставки товару, та, як наслідок застосування до нього штрафних санкцій у вигляді пені, передбаченої п.7.2. договору, підтверджується також ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2013р. у справі №910/8331/13, якою було припинено провадження у справі за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю "Фадлес" про стягнення 1669,25грн. пені за договором №286/3/12/83 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти державного бюджету України) від 29.10.2012р., на підставі п.1-1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку зі сплатою пені ТОВ "Фадлес" у добровільному порядку, що в контексті положень ст. 35 ГПК України підтверджує, що третя особа у встановлений строк свого зобов'язання з поставки товару не виконала, тому вказані дії третьої особи є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і вона вважається такою, що прострочила (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно виникли підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача Вимогу за №286/8/12 від 03.01.2013р. про перерахування коштів на підставі умов банківських гарантій, яка отримана останнім 08.01.2013р. (а.с.11- а.с.12). Однак відповідач кошти в сумі 80466,00 грн. за гарантією від 13.09.2012р. №13-09/2813 позивачу не сплатив.

З вимогою про стягнення з відповідача в примусовому порядку банківської гарантії за неналежне виконання зобов'язань за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби за державні кошти, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ "Фадлес", позивач звернувся до господарського суду Харківської області.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, виходив із того, що відповідно до положень ст.560 Цивільного кодексу України, ст.200 Господарського кодексу України гарантія за своєю правовою природою є самостійним правочином, що не залежить від основного договору або тендеру, на яких вона ґрунтується, тому гарант не пов'язаний з таким договором або тендером, хоча б посилання на них міститься у тексті гарантії. Обов'язком гаранта є сплатити грошову суму, що вказана в гарантії на пред'явлену письмову вимогу оплатити або в інших документах, указаних в гарантії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами і підлягає виконанню у встановлений у зобов'язанні строк; одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

З матеріалів справ вбачається, що договором № 286/3/12/83 від 29.10.2012р., укладеним між позивачем та третьою особою, строк поставки товару був визначений в специфікаціях договору (п.1.2). Станом на вказану дату зобов'язання за договором третьою особою в повному обсязі виконані не були; поставку фуфайок (тільників) з довгими рукавами з бавовняного трикотажного полотна з синіми смугами та блакитними смугами у кількості 3200 шт. було поставлено Міністерству оборони України в порушення умов договору із запізненням.

Належне виконання зобов'язань ТОВ "Фадлес" було забезпечено банківською гарантією №13-09/28/13 від 13.09.2012р. Термін дії гарантії встановлений до 01.02.2013р. включно.

Відповідно до умов зазначеної гарантії Банк взяв на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання виплатити замовнику суму, що складає 80466,00 грн. у випадку неналежного виконання ТОВ «Фадлес» обов'язків за договором.

Статтею 200 Господарського кодексу України встановлено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 статті 563 Цивільного кодексу України встановлено, що гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.

За приписами п. 2 глави 4 розділу ІІ Положення про порядок здійснення банком операцій з гарантіями в національній та іноземній валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №639 одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії. Сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Вимога Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України від 03.01.2013р. за вих.№286/8/12 оформлена не належним чином, зокрема, не відповідає п.15, п.73 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади.

Колегія суддів не може погодитись з такими доводами апелянта, зважаючи на наступне.

Типовою інструкцією, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. №1242, встановлено загальні положення щодо функціонування структурних підрозділів з діловодства у центральних органах Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади; визначено загальні вимоги до створення документів.

В ході судового розгляду справи представник позивача зазначив, що Вимога від 03.01.2013р. за вих.№286/8/12 складалася Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України у відповідності до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №639, а посилання апелянта на Інструкцію є безпідставним, оскільки факт витрати коштів, проведення операцій з матеріальними цінностями гарантією не передбачаються.

Пунктом 1 глави 1 розділу 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою НБУ №639 від 15.12.2004р., передбачено, що для отримання гарантії принципал подає до банку - гаранта заяву про надання гарантії. Заява про надання гарантії складається за довільною формою, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів (п. 2 гл. 1 розд. 2 Положення).

Відповідно до п. 4 гл. 1 розд. 2 Положення заява про надання гарантії обов'язково має містити такі реквізити: назву та місцезнаходження банку-гаранта або умови визначення банку-гаранта банком-контргарантом; назву документа - "Заява про надання гарантії"; дату складання та номер заяви про надання гарантії (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами). Цю дату може зазначати банк-гарант; повну або скорочену назву принципала, що збігається з назвою, яка зазначена ним у картці, із зразками підписів і відбитка печатки для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові та документ, що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання)], його місцезнаходження; назву національної валюти або іноземної валюти, в якій надається гарантія, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129), зі змінами (далі - Класифікатор); суму гарантії цифрами та словами; номер договору або іншого документа, який згідно із законодавством України має силу договору (за наявності), або посилання на реквізити тендерної документації про проведення тендера, де передбачено основне зобов'язання; назву бенефіціара (для бенефіціара фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові), його місцезнаходження або місце проживання (за наявності такої інформації); назву банку бенефіціара - його назву та місцезнаходження, SWIFT-код (BIC kod) або номер телекса (зазначається за потребою); вид гарантії; умови гарантії; строк дії гарантії; посилання на Уніфіковані правила для гарантій за вимогою, розроблені Міжнародною торговою палатою (публікація Міжнародної торгової палати N 458), або інші міжнародні документи (за потребою); відбиток печатки, якщо заява подається на паперовому носії, підписи відповідальних осіб принципала.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Харківської області, що зазначена Вимога від 03.01.2013р. за вих.№286/8/12 про перерахування коштів за банківською гарантією повністю відповідає п.4 гл. 1 розд. 1 вищезазначеного Положення.

Щодо доводів апелянта про неналежне повідомлення ТОВ «Фадлес» про місце та дату слухання даної справи, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, в позовній заяві позивачем вказано дві адреси третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, ТОВ «Фадлес», а саме: юридична адреса: 03058, м.Київ, вул. Гарматна, буд.39-В, оф.5 та поштова адреса: 03115, м.Київ, вул.Святошинська, буд.34, кім. 3,4. Дані адреси вказані і в договорі №286/3/12/83 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 29.10.2012р.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалами господарського суду Харківської області у даній справі від 10.09.2013р. та від 24.09.2013р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та не наданням суду витребуваних документів. Вказані процесуальні документи були відправлені судом першої інстанції третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на дві адреси - юридичну та фактичну (для листування), що вказані, як зазначалося вище, в позовній заяві та в договорі №286/3/12/83 про поставку, поверталися до господарського суду Харківської області з поштовою відміткою «адресат вибув» та «за закінченням встановлено строку зберігання» (а.с.53, а.с.69, а.с.78, а.с.127, а.с.133).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 85, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фадлес» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2013 року у справі №922/3546/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.11.2013 року.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.