Постанова № 35313881, 18.11.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10795/13-а

Провадження № 2-а/344/644/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірною відмову в перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності з 01 січня 2005 року згідно ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, зобов'язання провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії як інваліду ІІ групи з 01 січня 2005 року до 01 червня 2010 року, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, згідно ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стягнення недоотриманої пенсії за період з 01 січня 2005 року до 01 червня 2010 року в розмірі 208 207 грн. 27 коп., зобов'язання проводити нарахування та виплату призначеної державної та додаткової пенсії як інваліду ІІ групи з 01 січня 2005 року до 01 червня 2010 року, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, згідно ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року позивач звернувся в суд із даним позовом і в його обґрунтування вказує, що є особою постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід ІІ групи, а тому на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду ІІ групи. Позивач стверджує, що відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віг має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком і розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, однак відповідач всупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є особою постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід ІІ групи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області та отримує пенсію, розмір якої не відповідає Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.11, 12, 15-16, 17).

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІ групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин, позивач має право на призначення державної пенсії у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст. 46).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначення розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення саме ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не положення постанов Кабінету Міністрів України, якими керувався відповідач, оскільки ті істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

З положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що за основу нарахування розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань щодо визначення розміру та порядку виплати пенсій, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

За даними відповідача (а.с.12) позивач з 01.01.2005 року до 31.12.2007 року включно отримував пенсію не в повному розмірі, відповідно до встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з 01.10.2006 року в розмірі 366 грн., статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 01.01.2007 року в розмірі 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн.

Таким чином, при виплаті пенсії позивачу за наведений період відповідачем не дотримано вимог статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність установлений з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року-482 грн., з 01.10.2008 року 498 грн. Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлено у 2009 році в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - 498 грн.

Як вбачається з відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську від 21.05.2010 року за №1158/К-8, адресованої ОСОБА_1 (а.с.15-16), з 01.01.2008 року останньому проведено перерахунок державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» як інваліду ЧАЕС ІІ групи в розмірі 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 цього ж Закону в наведеній редакції в розмірі 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 22.05.2008 року перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року, а з 1 липня 2008 року відповідно до Постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року.

Згідно ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення п. п. 12, 15 п. 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» про викладення в новій редакції статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними. За змістом п. п. 5, 6 наведеного Рішення положення Закону, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Вказане Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів». Визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України відповідно до вимог ч.2 статті 152 Конституції України.

Отже, з 22.05.2008 р. відновлено дію ст. ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення розміру додаткової та державної пенсій особам, віднесеним до категорії 1, інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою.

Всупереч наведених норм Закону відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 22.05.2008 року відповідно до Постанов КМУ№530 від 28.05.2008 року та №654 від 16.07.2008 року. Таке нарахування суперечить і положенням ч.4 ст.9 КАС України, згідно якої у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного відповідачем неправомірно проводилось нарахування та виплата позивачу державної та додаткової пенсії в розмірах, визначених вказаними постановами Кабінету Міністрів в спірний період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цього виду виплати. З самого визначення поняття «щомісячного довічного грошового утримання» випливає, що це утримання здійснюються на постійній основи один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання (чи його перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається щомісячне довічне грошове утримання не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті щомісячного довічного грошового утримання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

На підставі викладеного, відповідно до, ст. ст. 19, 46 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 1, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,ст. ст. 6-12 КАС України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірною відмову в перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності з 01 січня 2005 року згідно ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, зобов'язання провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії як інваліду ІІ групи з 01 січня 2005 року до 01 червня 2010 року, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, згідно ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стягнення недоотриманої пенсії за період з 01 січня 2005 року до 01 червня 2010 року в розмірі 208 207 грн. 27 коп., зобов'язання проводити нарахування та виплату призначеної державної та додаткової пенсії як інваліду ІІ групи з 01 січня 2005 року до 01 червня 2010 року, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, згідно ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код - 20550895, щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код - 20550895, провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, перерахунок державної та додаткової пенсії інваліда ІІ групи, захворювання якої пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки та виплатити недоплачену йому суму пенсійних виплат за вказаний період з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 листопада 2013 року.

Суддя Бабій О.М