Рішення № 35313625, 11.11.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1522/21185/12

Провадження № 2/522/1419/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, третя особа: Одеська міська рада до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу б/н підвального приміщення загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська 88 від 07.08.2006 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 07.08.2006 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1792., витребувати від ОСОБА_5 приміщення підвалу загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська 88 та передати у власність зазначене приміщення територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, усунути перешкоду в користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_5 приміщення підвалу загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська 88 та передати у власність зазначене приміщення територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

При цьому посилається на те, що нежитлові підвальні приміщення, загальною площею 94,4 кв.м. розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, знаходяться у комуналіній власності територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради, що підтверджується свідоцтвом від 02.02.2005 р., серія ЯЯЯ № 588502 про право власності на нежилі підвальні приміщення.

В судовому засіданні представник позивача підтримував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5Г в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечувала.

Представник ОСОБА_6 в судове засідання зявився проти позову заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, сповіщений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився надав заяву, позов підтримував повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Представництво по управлінню власністю Одеської міської ради відповідно до положення «Про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради № 20-V від 27.06.2006 р., здійснює повноваження щодо управління комунальною власністю територіальною громадою м. Одеси у тому числі повноваження орендодавця комунального майна.

Починаючи з 2000 року зазначене приміщення здавалося в оренду субєктам господарювання. Останній договір оренди № 94/52 від 25.09.2000 р. був укладений між представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та Одеською обласною громадською організацією «Справедливість». Відповідно до зазначеного договору Представництво передало в оренду ГО «Справедливість» нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 94,4 кв.м. по вул. Мала Арнаутська, 88 у м. Одесі.

Крім того вказане приміщення було зареєстроване згідно свідоцтва про право власності від 13.02.2006 року за територіальною громадою м. Одеси в Особі Одеської міської ради, яке було видано на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 02.02.2005 року.

Свідоцтво про право власності від 13.02.2006 року, яке було видано на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 02.02.2005 року щодо власності територіальної громади м. Одеси в Особі Одеської міської ради на підвальне приміщення, загальною площею 94,4 кв.м. по вул. Мала Арнаутська, 88 у м. Одесі ніким не оспорене, отже є чинним та ніким не скасоване.

Відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2005 року по справі № 17/332-04-1064 договір оренди № 94/52 розірвано, ГО «Справедливість» виселено.

Листом від 17.03.2010 року КП «ОМБТІ та РОН» повідомлено Представництво про те, що нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 99,0 кв.м., вул. Мала Арнаутська, 88 зареєстровані за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 09.02.2007 року.

Листом від 15.04.2010 року за № 2801-12/79 КП «ОМБТІ та РОН» було повідомлено, що нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 94,4 кв.м., зареєстроване за територіальною громадою м. Одеси та нежитлове підвальне привішення, загальною площею 99,0 кв.м., зареєстроване за ОСОБА_5, що розташовані за адресою м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88 є одним і ти м же обєктом нерухомості.

У проваджені Малиновського районного суду м. Одси знаходилась справа № 2-2043/06 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності, за участю третьої особи Одеської міської ради.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.02.2006 р. (яке стало підставою для припинення права власності на спірний обєкт територіальної громади м. Одеси) позовні вимоги по вказаній справі були задоволені.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27.03.2007 року апеляційна скарга Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради була задоволена. Рішення Малиновського районного суду від 15.02.2006 року скасовано.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.03.2008 р. по справі № 2-2634/08 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_8 залишено без розгляду.

На підставі скасованого рішення Малиновського районного суду м. Одеси за ОСОБА_2 11.05.2006 р. було зареєстровано право власності на нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 99,0 кв.м. по вул. Мала Арнаутська, 88.

В порушення ч. 5 ст. 16, п. 30 ст. 27, ч. 5, 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.ст. 319, 321 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 здійснив відчуження вказаного обєкту комунальної власності.

07.08.2006 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу зазначеного обєкту. На підставі цього договору 31.08.2006 р. за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежиле підвальне приміщення, загальною площею 99,0 по вул. Мала Арнаутська, 88.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_5 стосовно того, що право владності ОСОБА_7 виникло у звязку з рішення Малиновського районного суду м. Одеси, яке з огляду на вище викладене не має юридичної сили на сьогоднішній день, а отже ОСОБА_7 не мав правового підґрунтя для здійснення юридичного факту, а саме укладення будь-яких правочинів з оспорюваним обєктом нерухомості.

Згідно зі ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 388 Цивільного кодексу України встановлено, що майно може бути витребуване у добросовісного набувача у випадках, коли воно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Так, відповідно п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України Департамент має право витребувати у відповідача ОСОБА_5 нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 99,0 кв.м. по вул. Мала Арнаутська, 88.

Відповідно ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобовязаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право владності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обовязку заінтересована особа має право предявити позов про витребування цього майна.

Відповідно до ст. 399 Цивільного кодексу України, право володіння припиняється у разі, зокрема, витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. № 56-V«Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси», єдиним органом, що здійснює управління комунальною власністю Одеської міської ради є Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Оскільки Департаментом не було надано жодної згоди на вибуття вищезазначеного обєкту нежитлового фонду з комунальної власності територіальної громади м. Одеси, а спірне майно передавалось в оренду з метою систематичного поповнення бюджету міста, вимоги щодо витребування майна у добросовісних набувачів є обґрунтованими та правомірними.

Також, згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндікаційного позову.

Відповідно до ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципі судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України кожній особі надано правою в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначена позовна заява підлягає розгляду в Приморському районному суді м. Одеси на підставі ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У відповідності до ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі, грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоровя, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі обєкти визначенні відповідно до закону як обєкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими субєктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» був затверджений перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Зокрема, до такого майна був віднесений житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів.

На виконання зазначеної постанови, рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 р. № 266-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області» до переліку державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування був включений житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання річчю.

У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст угоди не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК.

З урахуванням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин може бути визнаний недійсним у разі, якщо зміст правочину суперечить нормам ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, не має необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі; правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Незаконне вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Одеси нежитлових приміщень порушує економічні основи місцевого самоврядування, порушує економічні права територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом також не приймається до уваги заявлена Відповідачем ОСОБА_9Г позовна давність.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Згідно частині 1 статті 261 ЦКУ перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки документи щодо реєстрації права власності на оспорюваний обєкт перебували тільки у розпорядженні КП БТІ ОМР, Департамент не мав змоги звернутися за захистом свого порушеного права за відсутністю необхідної інформації.

Враховуючи те, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради дізнався про те, що нежитлові приміщення, загальною площею 99,0 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, станом на 26.03.2010 р., зареєстровані за ОСОБА_1, з листа № 01-13/2346 від 31.03.2010 р. (вхідний номер і дата Департаменту) КП «ОМБТІ та РОН», перебіг позовної давності починається саме з 31.03.2010 р. тобто строк позовної давності не було пропущено.

Так як позовна заява була подана 03.09.2012 року, строки позовної давності порушені не були.

Відповідно до ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється, зокрема, на принципах судового захисту прав місцевого самоврядування.

Керуючись ст.ст. 145 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 203, 215, 216, 228, 327, 330, 388, 399 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 119, 120, 215 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.

Поновити Департаменту комунальної власності Одеської міської ради строк позовної давності.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу б/н підвального приміщення загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська 88 від 07.08.2006 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 В.А.07.08.2006 р. та за реєстрований в реєстрі за № 1792.

Витребувати від ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 од НОМЕР_1) приміщення підвалу загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська 88 та передати у власність зазначене приміщення територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, рахунок № 37326027001909 МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595).

Усунути перешкоду в користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_5 (АДРЕСА_1 од НОМЕР_1) приміщення підвалу загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська 88.

Суддя

11.11.2013