Рішення № 35312851, 18.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 р. Справа № 923/1295/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І К" м. Каховка Херсонської області

про стягнення 47966грн. 76коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа ОСОБА_2

від відповідача - директор Сурін Є.В., уповноважена особа Карасевич А.О.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач по справі) звернулася з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І К" (відповідач) 47966грн. 76коп., в тому числі: 40892грн.00коп. основного боргу, 5852грн.25коп. пені, 1182грн.03коп. 3% річних та 40грн.48коп. втрат від інфляції, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за отриманий товар відповідно до договору купівлі-продажу №010812 від 01.08.2012року.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ним дійсно отримано від позивача вироби з дерева, але зазначені вироби не відповідали замовленню відповідача щодо якості та комплектності, що не дозволяє використовувати вироби (заготовки для тарних ящиків) за їх призначенням про що відповідачем складено акт від 28.08.2012року та повідомлено позивача про виявлені недоліки..

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 22.10.2013року до 05.11.2013року.

Засідання суду 05.11.2013року не відбулося через хворобу судді, а представники сторін були повідомлені належним чином про те, що розгляд справи відбудеться 18.11.2013року об 11.00годині.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АСТОР І К" (відповідач) 01 серпня 2012 року укладено договір купівлі-продажу №010812 згідно з яким позивач в передбачені договором строки зобов'язався передати у власність відповідача вироби з дерева згідно специфікації (далі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар і своєчасно оплатити його вартість на передбачених договором умовах.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

За умовами укладеного між сторонами договору найменування, кількість продукції, ціна та її сума визначається специфікацією яка є невід'ємним додатком до договору (пункт 4.1).

Підтвердженням передачі товару від продавця до покупця є підпис уповноваженого представника покупця на видатковій накладній (пункт 2.5 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за видатковою накладною №2 від 17.08.2012року передав керівнику відповідача Суріну Є.В. вироби із дерева для тарних ящиків в кількості 314 комплектів на загальну суму 55892грн.00коп.

Відповідно до пункту 5.1 договору купівлі-продажу від 01.08.2012року відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки за товар в безготівковому порядку в момент отримання товару. Товар вважається оплаченим з дня надходження всієї суми грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом його керівника Суріна Є.В. на видатковій накладній, який засвідчений печаткою ТОВ «АСТОР і К».

Таким чином відповідно до вимог ч.1 ст. 692 ЦК України, пункту 5.1 договору відповідач, до якого перейшло право власності на товар 17.08.2012року, зобов'язаний здійснити повну оплату продукції в момент його отримання.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на день звернення з позовом розрахунки відповідач здійснив частково. Його борг становив 40892грн.00коп, що підтверджується розрахунком суми позову та не заперечується представниками відповідача.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 01.08.2012року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 193 ГК України кожна сторона за договором повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським Кодексом України, іншими законами та договором.

При цьому не є належним доказом посилання відповідача на те, що позивачем поставлено йому неякісний товар, оскільки згідно з вимогами ч.6 ст. 193 ГК України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Як зазначено вище, за умовами договору підтвердженням передачі товару від продавця до покупця є підпис уповноваженого представника на видатковій накладній.

Пунктом 3.1 договору купівлі-продажу сторони узгодили, що підписанням накладної покупець підтверджує належну якість та кількість отриманого на підставі цієї накладної товару.

В засіданні суду встановлено, що товар було отримано керівником відповідача Суріним Є.В., що підтверджується його підписом на накладній засвідченим печаткою товариства. При цьому будь-які застереження щодо якості товару на накладній відсутні.

Таким чином, підписанням накладної відповідач підтвердив належну якість та кількість товару зазначеного в накладній, в тому числі і його комплектність, як це і передбачено пунктом 3.1 договору.

Крім того, відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору купівлі-продажу продавець має право приймати участь у перевірці якості товару, а також отримати зразки товару, який пред'являється як дефектний. Необхідною умовою засвідчення недоліків товару є акти, які складаються та підписуються обома сторонами протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків. Для цього відповідач негайно, після виявлення недоліків в товарі, надсилає позивачу відповідне повідомлення в письмовій формі. При цьому пунктом 3.3 договору передбачено, що повідомлення повинно бути надіслано у спосіб, який дозволяв би зафіксувати як час його відправлення, так і отримання (телеграма, рекомендований лист, тощо). Якщо протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення представник продавця не з'явиться для підписання акту та не повідомить про необхідність залучення незалежного експерта, акт може бути складено та підписано покупцем одноособово.

Належних доказів на підтвердження виконання вищезазначених вимог пункту 3.3 договору купівлі-продажу від 01.08.2012року і повідомлення позивача в письмовій формі про недоліки товару в строк встановлений пунктом 3.2 договору відповідач суду не надав, чим не надав позивачу можливості приймати участь в складанні акту про недоліки товару та розпорядитися цим товаром.

З урахуванням вищезазначеного не є належним доказом по справі посилання відповідача на те, що позивачем було поставлено неякісний та некомплектний товар, що зафіксовано відповідачем одноособово актом від 28.08.2012року, оскільки зазначений акт складено з порушенням вимог укладеного між сторонами договору, без належного повідомлення позивача та його участі в прийомці товару і підписанні акту. Посилання відповідача на надіслання позивачу акту від 28.08.2012року та претензії також не свідчить про виклик позивача для складання акту, оскільки на цей час акт уже було складено в односторонньому порядку. До того ж зазначений акт та претензія взагалі не передавалися для відправки і позивачу не були вручені, що підтверджується повідомленням ТОВ «ІНТЕРСІТІПОСТ».

З урахуванням вищезазначених норм матеріального права та умов договору вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 40892грн.00коп. обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 1182грн.03коп. за період з 17.08.2012року по 05.08.2013року та втрат від інфляції в сумі 40грн.48коп. за період з серпня 2012року по червень 2013року підлягають задоволенню

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені за затримку оплати вартості товару, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору купівлі-продажу сторони узгодили, що в разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що фактично розмір пені за період прострочки, з урахуванням того, що нарахування пені відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та періоду фактично сплаченого відповідачем боргу, становить 3125 грн.72коп. за період з 17.08.2012року по 17.02.2013року і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Підстави стягнення решти розміру пені відсутні в силу ч.6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І К" м. Каховка Херсонської області, Семенівське шоссе, 3, ідентифікаційний код 24945165 інші реквізити суду невідомі на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, інші реквізити невідомі - 40892грн.00коп. основного боргу, 3125грн. 72коп. пені, 1182грн. 03коп. 3% річних, 40грн. 48коп. втрат від інфляції, та 1622грн.70коп. судового збору.

3. В решті суми позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19 листопада 2013 р.

Суддя З.І. Ємленінова