Ухвала суду № 35312446, 13.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-49/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш О.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Граб Л.С. Смілянця Е. С.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представника позивача: Ренгача Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техно плюс" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом прокурора Першотравневого району м.Чернівці в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження від імені якої на підставі довіреності виступає Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно плюс" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Першотравневого району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження від імені якої на підставі довіреності виступає Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області звернувся в суд до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно плюс" з позовом про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року позов задоволено в повному обсязі: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно плюс" (с. Чагор, Глибоцький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 32722761) на користь Державної інспекції з енергозбереження від імені якої на підставі довіреності виступає Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області (вул. Гайдара, 1 «Є», м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 23030300) суму підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 5985 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 29 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання уповноважений представник відповідача не з'явився, але надіслав поштою клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку із відрядженням його в м. Київ по іншій цивільні справі, однак доказів на підтвердження вказаного не надав, у зв'язку із чим суд вважає причини неявки не поважними. В судовому засіданні було здійснено заміну неналежної сторони, а саме неналежного позивача Державної інспекції з енергозбереження на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України у зв'язку із припиненням юридичної особи Державної інспекції з енергозбереження.

Представник позивача Ренгач Ю.С. у судовому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року - без змін.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2009 року Територіальним управлінням держаної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області, згідно з Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Держкоменергозбереження від 04 серпня 2002 року №64, проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів товариством з обмеженою відповідальністю "Техно плюс". За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки №15-24/05 від 24 лютого 2009 року, в якому зафіксовані порушення.

На підставі акта перевірки №15-24/05 від 24 лютого 2009 року позивачем надіслано відповідачу припис від 24 лютого 2009 року та винесеного постанову №15-24/05 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 24 лютого 2009 року, якою застосовано до відповідача підвищену плату за перевитрату електроенергію в обсязі 4265,95 кВт год./рік у розмірі 5985,29 грн.

Для зарахування коштів по підвищеній платі до спеціального фонду Державного бюджету відповідачу надано реквізити рахунку УДК у Глибоцькому районі відповідачу, супровідним листом від 25 лютого 2009 року №15-24/15/230, надіслано постанову про підвищену плату від 24 лютого 2009 року №15-24/02 та лист Головного управління Державного казначейства України у Чернівецькій області від 03 лютого 2009 року №06-09/651. Вказані документи відповідач отримав 26 лютого 2009 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається із матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Техно плюс" оскаржувало в судовому порядку постанову Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області "Про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів" №15-24/05 від 24 лютого 2009 року на суму 5985,29 грн. За результатами розгляду вказаної адміністративної справи, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю, а ухвалою Львівського апеляційного суду адміністративного суду від 21червня 2012 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року залишено без змін.

Судова колегія зазначає, що згідно ч. 1. ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки постанова "Про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів" №15-24/05 від 24 лютого 2009 року, визнана в судовому порядку законною, то акт перевірки за результатами проведеної перевірки №15-24/05 від 24 лютого 2009 року, на підставі якого винесена постанова, також є законним.

В акті перевірки №15-24/05 від 24 лютого 2009 року були зафіксовані наступні порушення:

- підприємством не надано на реєстрацію енергетичний паспорт підприємства;

- встановлені перевитрати електричної енергії, причинені відсутністю засобів компенсації реактивної потужності, що в свою чергу призвело до відхилення в сторону збільшення фактичного коефіцієнту потужності від нормативного;

- організаційно-технічні заходи по підготовці підприємства до роботи в осінньо-зимовий період та організаційно-технічні заходи по економії ПЕР відсутні;

- не впроваджене положення про матеріальне стимулювання працівників підприємства за економію паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР);

- не розроблені та не погоджені в установленому чинним законодавством порядку питомі норми витрат ПЕР на виробництво основного виду продукції;

- встановлені резерви економії ПЕР: впровадження частотного регулювання на електроприводі лущильного станка "Рауте" з заміною електропривода встановленої потужності 65 кВт на 40 кВт для автоматичного регулювання швидкості - 38 тис. кВт. год./рік та на сушарці - з заміною електропривода з встановленої потужності 55 кВт на 15 кВт - 65 тис. кВт. год./рік. Разом резерви економії - 103 тис. кВт. год./рік.

Судова колегія погоджується із судом першої інстанції з тим, що правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян встановлюються Законом України "Про енергозбереження" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин і згідно ч. 4 ст. 27 даного закону юридичні і фізичні особи повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушень законодавства про енергозбереження, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктом а) ч. 1 ст. 17 Закону України "Про енергозбереження" встановлено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, а відповідно п. є) ч.1 ст. 11 економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Відповідно до пункту 9 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64, обсяги марнотратного споживання і прямих втрат ПЕР визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення, крім випадків, які підтверджуються документально відповідно до додатків 5 і 17 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623. Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.

Абзацом другим додатку до розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" від 02 вересня 1993 року № 699 встановлено, що якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Держенергоефективності.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техно плюс", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 листопада 2013 року .

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Граб Л.С.

Смілянець Е. С.