Ухвала суду № 35312296, 22.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 876/8234/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства ,,Кортех Плюс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ДПС у Львівській області до приватного підприємства ,,Кортех Плюс" про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

11 січня 2012 року державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з приватного підприємства (ПП) ,,Кортех Плюс" в дохід державного бюджету кошти в сумі 102231,16 грн., отримані за нікчемними правочинами з ЗАТ НВП ,,Укрзахіденерго" та ТзОВ ,,Іртас".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ПП ,,Кортех Плюс" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності представника відповідача, хоча в силу приписів п.3 ч.1 ст. 128 КАС України зобов'язаний був відкласти розгляд справи.

Крім того, суд першої інстанції прийняв рішення про задоволення позовних вимог на підставі лише висновків позивача, викладених в акті перевірки та прийняв до уваги як беззаперечний доказ у справі лише твердження позивача про нікчемність правочинів.

Однак, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, частина перша статті 203 викладена у новій редакції, а стаття 228 доповнена частиною третьою. Відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України, статті 207 ГК України доводити недійсність правочинів органи ДІІС зобов'язані виключно у судовому порядку.

З огляду на викладене відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що 07.07.2011 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області проведена позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП ,,Кортех Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП ,,Фірма Ларекс" за вересень - листопад 2008 року, ЗАТ НВП ,,Укрзахіденерго" за серпень 2010 - березень 2011 року, ТзОВ ,,Іртас" за липень 2010 року та використання придбаних товарів (робіт,послуг) у вказаних платників податків.

В акті перевірки зазначено, що на порушення пп.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством занижено суму податку на прибуток в розмірі 26 252 грн.;

на порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України ,,Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 201.4, 201.7, п. 201.8 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 20 850 грн. та завищено значення рядка 24 ,,Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в декларації за травень 2011 року в сумі 3183 грн..

Крім того, на думку податкового органу, відповідач допустив порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів з ТзОВ ,,Іртас" та ЗАТ НВП ,,Укрзахіденерго" вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) та по правочинах, здійснених з ТОВ ,,Львівцентробуд", ТОВ ,,Передзвін" та ТОВ ,,ЛК Юкрейн Груп" щодо реалізації товарів, придбаних у ЗАТ НВП ,,Укрзахіденерго", правочин з яким визнано нікчемним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нікчемність господарських операцій, здійснених відповідачем з ТзОВ ,,Іртас" та ЗАТ НВП ,,Укрзахіденерго" підтверджена матеріалами справи.

Так, суд першої інстанції встановив, що відповідно до акту здачі - приймання виконаних робіт від 08.03.2011 року та податкової накладної за № 1957 від 30.07.2010 року ТзОВ ,,Іртас" виконані роботи по переплануванню та ремонту в приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Крушельницької,5, на загальну суму 35 000,00 грн. в тому числі ПДВ -5 833,33 грн.. Сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту за липень 2010 року, а попередня оплата виконаних робіт в сумі 29 167 грн. включена до складу валових витрат за III квартал 2010 року. Згідно платіжного доручення №3 від 30.07.2010 року відповідач перерахував ТзОВ ,,Іртас" кошти в сумі 35 000 грн. як авансовий платіж за роботу згідно договору від 29.07.2010 року № 29/07-10. Вказані господарські операції відображені в бухгалтерському обліку підприємства відповідача.

Висновки податкового органу про нікчемність зазначеного правочину базуються на тому, що в акті здачі-приймання виконаних робіт від 08.03.2011 року відсутні посилання на державні будівельні норми (ДБН), акт не оформлений згідно вимог, що ставляться до первинних облікових документів у будівництві. До перевірки податковому органу не представлено первинних облікових документів у будівництві, а саме: форми КБ-2в ,,Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форми КБ-3 ,,Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", типові форми яких затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року №554.

Крім того, свідоцтво платника ПДВ ТзОВ ,,Іртас" анульоване 19.01.2011 року; відповідно до листа ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 04.07.2011 року провести зустрічну звірку по ТзОВ ,,Іртас" не можливо; згідно листа УПМ ДПА у Львівській області від 12.11.2010 року ТзОВ ,,Іртас" задіяне у схемі мінімізації податкових зобов'язань, відносно посадових осіб порушені кримінальні справи в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. В процесі досудового слідства у кримінальній справі встановлено, що група осіб, за попередньою змовою із невстановленими слідством особами створили конвертаційний центр та надавали ,,послуги" по конвертації безготівкових коштів у готівкові реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності.

Згідно виданих ЗАТ НВП ,,Укрзахіденерго" видаткових та податкових накладних ПП ,,Кортех-Плюс" придбало у вказаного контрагента товарів на загальну суму 67231,16 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 11 205,19 грн.. Сума податку на додану вартість в розмірі в розмірі 11 205,19 грн. включена підприємством позивача до складу податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року. Вартість товару без ПДВ згідно виданих накладних включена до складу валових витрат звітного періоду їх видачі, а саме, за 3 квартал 2010 року - 16 507 грн., за IV квартал 2010 року -39 519 грн. Станом на 31.03.2011 року заборгованість ПП ,,Кортех-Плюс" перед ЗАТ НВП ,,Укрзахіденерго" становить 5721,91 грн.. Господарські операції щодо придбання товару відображені у бухгалтерському обліку відповідача.

Висновки податкового органу про нікчемність вказаного правочину базуються на тому, що під час проведення перевірки податковому органу не представлені первинні документи, які б могли підтвердити реальний характер вищевказаних господарський операцій, а саме: договори купівлі-продажу товару, довіреності, які підтверджують повноваження осіб на придбання та отримання товару, акти прийому-передачі товару, товарно-транспортні накладні, тощо.

Крім того, відповідно до акту від 19.05.2011 року № 963/23-408 /34558872 проведеної ДПІ у Сихівському районі м. Львова позапланової невиїзної документальної перевірки ЗАТ НВП ,,Укрзахіденерго" встановлено порушення підприємством ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт та послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо нікчемності зазначених правочинів, обґрунтованості позовних вимог та задоволення позову.

В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року, якою встановлено нікчемність правочинів між ПП ПП ,,Кортех-Плюс" та ТзОВ ,,Іртас", ЗАТ НВП ,,Укрзахіденерго".

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства ,,Кортех Плюс" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року у справі № 2а-283/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим