Постанова № 35312139, 14.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року 810/5845/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Середюк С.М.(за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проПриватного підприємства «Спец-Ком» Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Спец-Ком» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області під час документальної позапланової перевірки ПП «Спец-Ком», визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» №0001152300 від 8 жовтня 2013 року та №0001162300 від 8 жовтня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки прийняті на основі помилкових висновків про порушення ПП «Спец-Ком» вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України при формуванні валових витрат та підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам ПП «Спец-Ком» з ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс».

Всупереч викладеним в акті перевірки висновкам, господарські операції між ПП «Спец-Ком» та ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» мали реальний характер що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: договорами про надання кур'єрських послуг, податковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт, рахунками-фактурами, банківськими виписками.

Позивач також стверджує, що перевіряючими не досліджувались фактичні обставини господарських операцій ПП «Спец-Ком», а використано лише інформацію, яка не мітить жодного доведеного факту, підтвердженого належними доказами щодо безтоварності операцій про які йдеться в акті перевірки.

Тому, згідно з позицією позивача, висновки викладені в акті перевірки ПП «Спец-Ком» від 19 вересня 2013 року № 138/22-01/31672799 не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені виключно на основі припущень, а прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того позивач зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями визнавати правочини нечинними, висновки наведені в акті перевірки не відповідають вимогам податкового законодавства, що свідчить про перевищення контролюючим органом своїх повноважень при здійсненні перевірки ПП «Спек-Ком».

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що факт господарських операцій позивача з контрагентами не підтверджується стосовно наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою фінансово-господарської діяльності постачальників послуг, крім того згідно відомостей, отриманих відповідачем з постанови слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва підприємства з якими позивач мав господарські відносини надають послуги по мінімізації податкових зобов'язань та мають ознаки фіктивності.

За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство «Спец-Ком» зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 31 серпня 2008 року як юридична особа. На податковому обліку перебуває у Державній податковій інспекції Києво-Святошинського району Головного управління Міндоходів у Київській області (т.1, а.с. 69).

Відповідно до матеріалів справи у період з 6 вересня по 12 вересня 2013 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу від 6 вересня 2013 року №175 та направлення від 6 вересня 2013 року №150, на виконання постанови слідчого СВ ДПІ у Дарниському районі м. Києва капітана податкової міліції Баранова М.М від 29 липня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Спец-Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс». Результати перевірки оформленні актом від 19 вересня 2013 року №138/22-01/31672799 (далі - акт перевірки)(т.1, а.с. 68-107).

У ході перевірки органом державної податкової служби також проаналізовано постанову слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітана податкової міліції Баранова М.М від 29 липня 2013 року, відповідно до якої ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» надають послуги живому сектору економіки по мінімізації податкових зобов'язань та обготівкування грошових коштів, операції вказаних підприємств не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке необхідне для здійснення такої діяльності.

Ураховуючи вищезазначене відповідач дійшов висновку про порушення ПП «Спец-Ком» » вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України при формуванні валових витрат та підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту.

На основі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області 8 жовтня 2013 року прийняті податкові повідомлення рішення №0001152300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Спец-Ком» з податку на прибуток приватних підприємства у розмірі 30903,00 грн., у тому числі 26505,00 грн. за основним платежем та 4398,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.5,а.с.65), та №0001162300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 27765,00 грн., у тому числі 22612,00 грн. за основним платежем та 5153,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.5,а.с.66).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ПП «Спец-Ком» звернулось до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 № 334/94-ВР, Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ПП «Спец-Ком» та ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» при укладанні та виконанні договорів, які на переконання відповідача є нікчемними, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, а договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до матеріалів справи, між ПП «Спец-Ком» та ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» було укладено ряд договорів про надання кур'єрських послуг в силу умов яких Виконавець надає кур'єрські послуги по доставці кореспонденції та(або) дрібних вантажів (відправлень), ПП «Спец-Ком» (Замовник) оплачує Виконавцю надані послуги в об'ємі і на умовах встановлених договорами.

На виконання умов договорів про надання кур'єрських послуг ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» здійснювали доставку документації (договори, специфікації, видаткові накладні, рахунки, прайси, зразки прайсової продукції) контрагентам, що зазначені у специфікації до акту прийому-передачі виконаних робіт.

Факт надання кур'єрських послуг повинен супроводжуватись оформленням податковими, бухгалтерськими та іншими документами первинного обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Водночас, згідно Інформаційних листів Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», та № 742/11/13-11 від 02.06.2011, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т.ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції); 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів); 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку); 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Так, між ПП «Спец-Ком» та ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг» було укладено договір про надання кур'єрських послуг від 11 жовтня 2013 року №1110/11 (т.1,а.с. 152-155), від 5 листопада 2010 року №0511/12(т.1, а.с. 156-158), від 2 грудня 2010 року №0212/19(т.1,а.с. 159-161).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 11 жовтня 2010 року №1110/11 підтверджується: рахунком-фактурою №СФ-1110/11 від 11 жовтня 2010 року на суму 8500,00 грн. у тому числі ПДВ 1416,67 грн. (т.1, а.с. 168), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11 жовтня 2010 року (т.1, а.с.180), специфікацією до акту здачі-прийняття робіт (т.1,а.с. 181-183), податковою накладною від 11 жовтня 2010 року №1010 на загальну суму 8500,00 грн, у тому числі ПДВ 1416,67 грн. (т.1, а.с. 203)

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 5 листопада 2010 року №0511/12 підтверджується: рахунком-фактурою №СФ-0511/12 від 5 листопада 2010 року на суму 11700,00 грн. у тому числі ПДВ 1950,00 грн. (т.1, а.с. 170), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 5 листопада 2010 року (т.1,а.с. 185), специфікацією до акту здачі-прийняття робіт (т.1,а.с. 186-188), податковою накладною від 5 листопада 2010 року №1206 на загальну суму 11700,00 грн., у тому числі ПДВ 1950,00 грн. (т.1 а.с. 205).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 2 грудня 2010 року №0212/19 підтверджується: рахунком-фактурою №СФ-0212/19 від 2 грудня 2010 року на суму 12000,00 грн. у тому числі ПДВ 2000,00 грн. (т.1, а.с. 173), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 2 грудня 2010 року (т.1,а.с. 194), специфікацією до акту здачі-прийняття робіт (т.1,а.с. 192-194), податковою накладною від 2 грудня 2010 року №1306 на загальну суму 12000,00 грн., у тому числі ПДВ 2000,00грн. (т.1, а.с. 205).

Між ПП «Спец-Ком» та ТОВ «Вальтрваен» було укладено договір про надання кур'єрських послуг від 4 лютого 2011 року №0402/19(т.2, а.с. 2-5).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 4 лютого 2011 року №0402/19 підтверджується: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг)від 4 лютого 2011 року (т.2 а.с. 12), специфікацією до акту здачі-прийняття робіт (т.2, а.с. 13-15), податковою накладною від 4 лютого 2011 року на суму 12000,00 грн., у тому числі ПДВ 2000,00 грн.

Між ПП «Спец-Ком» та ТОВ «МСК «Фьюжен-Голден-Престиж» було укладено договір про надання кур'єрських послуг від 1 вересня 2011 року №0109-11(т.2, а.с. 89-94), від 3 жовтня 2011 року №0310/19 (т.2,а.с. 92-95), від 1 листопада 2011 року №0111/19 (т.2, а.с. 96-98).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 1 вересня 2011 року №0109-11 підтверджується: рахунком фактурою №СФ-0109/24 від 1 вересня 2011 року на суму 7500.00 грн., у тому числі ПДВ 1250,00 грн. (т.2, а.с. 99), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 1 вересня 2011 року (т.2, а.с. 101), специфікацією до акту здачі-приймання робіт (т.2,а.с. 102-104), податковою накладною від 1 вересня 2011 року №1 на суму 7500,00 грн, у тому числі ПДВ 1250,00 грн. (т.2. а.с. 113).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 3 жовтня 2011 року №0310/19 підтверджується: рахунком фактурою №СФ-0310/19 від 3 жовтня 2011 року на суму 5370,00 грн., у тому числі ПДВ 895,00 грн. (т.2, а.с. 100), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 3 жовтня 2011 року (т.2, а.с. 105), специфікацією до акту здачі-приймання робіт (т.2,а.с. 106-108), податковою накладною від 3 жовтня 2011 року №1 на суму 5370,00 грн., у тому числі ПДВ 895,00 грн. (т.2. а.с. 114).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 1 листопада 2011 року №0111/19 підтверджується: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 1 листопада 2011 року (т.2, а.с. 109), специфікацією до акту здачі-приймання робіт (т.2,а.с. 110-112), податковою накладною від 1 листопада 2011 року №1 на суму 10000,00 грн., у тому числі ПДВ 1666,67грн. (т.2. а.с. 115).

Між ПП «Спец-Ком» та ТОВ «Смолінменеджмент-Ессе» було укладено договір про надання кур'єрських послуг від 1 грудня 2011 року №0112/19(т.2, а.с. 116-117), від 29 лютого 2012 року №2902/15 (т.2,а.с. 120-122), від 27 квітня 2012 року №2704/12 (т.2, а.с. 123-125), від 21 травня 2012 року №2105/12 (т.2, а.с. 126-128).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 1 грудня 2011 року №0112/19 підтверджується: актом здачі прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2011 року (т.2, а.с. 149), специфікацією до акту здачі прийняття робіт (надання послуг)(т.2,а.с. 150-152), податковою накладною від 1 грудня 2011 року №6 на суму 10600,00 грн., у тому числі ПДВ 1766,67 грн. (т.2,а.с. 185).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 29 лютого 2012 року №2902/15 підтверджується: рахунком-фактурою №СФ-2902/15 на суму 13500,00 грн. (т.2, а.с. 139), актом здачі прийняття робіт (надання послуг) за лютий 2012 року (т.2, а.с. 166), специфікацією до акту здачі прийняття робіт (надання послуг) (т.2, а.с. 167-169), податковою накладною від 29 лютого 2012 року №33 на суму 13500,00 грн., у тому числі ПДВ 2250,00 грн. (т.2, а.с. 199).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 27 квітня 2012 року №2704/12 підтверджується: рахунком-фактурою від 27 квітня 2012 року №СФ-2704/12 на суму 10000,00 грн., у тому числі ПДВ 1666,67 грн. (т.2, а.с. 143), актом здачі прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2012 року (т.2,а.с. 173), специфікацією до акту здачі прийняття робіт (надання послуг) (т.2, а.с. 174-176), податковою накладною від 27 квітня 2012 року №41 на суму 10000,00 грн., у тому числі ПДВ 1666,67 грн. (т.2, а.с. 204).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 21 травня 2012 року №2105/12 підтверджується: рахунком-фактурою від 21 травня 2012 року №СФ-2105/12 на суму 19000,00 грн. (т.2, а.с. 147), актом здачі прийняття робіт (надання послуг) за травень 2012 року (т.2,а.с. 180), специфікацією до акту здачі прийняття робіт (надання послуг) (т.2, а.с. 181-185), податковою накладною від 21 травня 2012 року №23 на суму 19000,00 грн., у тому числі ПДВ 3166,67 грн. (т.2, а.с. 208).

Між ПП «Спец-Ком» та ТОВ «Валдівуд» було укладено договір про надання кур'єрських послуг від 3 липня 2012 року №0307/11(т.2, а.с. 241-242), від 1 жовтня 2012 року №0110/14 (т.2,а.с. 243-244)

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 3 липня 2012 року №0307/11 підтверджується: рахунком фактурою від 3 липня 2012 року №СФ-0307/11 на суму 10500,00 грн. (т.3, а.с. 3), актом здачі прийняття робіт (надання послуг) за липень 2012 року (т.3,а.с. 9), специфікацією до акту здачі прийняття робіт (надання послуг) (т.3, а.с. 10-12), податковою накладною від 3 липня 2012 року №7 на суму 10500,00 грн., у тому числі ПДВ 1750,00 грн. (т.3, а.с. 20).

Виконання зобов'язань з доставки за договором від 1 жовтня 2012 року №0110/14 підтверджується: рахунком-фактурою від 1 жовтня 2012 року №СФ-0110/14 на суму 5000,00 грн., у тому числі ПДВ 833,33 грн. (т.3, а.с 6), актом здачі прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2012 року (т.3,а.с. 15), специфікацією до акту здачі прийняття робіт (надання послуг) (т.3, а.с. 16-17), податковою накладною від 3 липня 2012 року №7 на суму 10500,00 грн., у тому числі ПДВ 1750,00 грн. (т.3, а.с. 20).

Відповідно до стаття 903 Цивільного кодексу України якщо за договором поставки передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розрахунки за послуги надані ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» здійснювались позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с. 222-232, т.2, а.с. 45-56, 78-88, 230-239, т.3, а.с. 28-37)

Відповідно до матеріалів справи, основним видом економічної діяльності ПП «Спец-Ком» є оптова торгівля фармацевтичними продуктами, оптова торгівля хімічними продуктами та неспеціалізована оптова торгівля. Вказані кур'єрські послуги ПП «Спец-Ком» замовляло з метою реалізації продукції господарського призначення що набувались за відповідними договорами поставки у ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» (т.1, а.с. 150-151, т.2 ,а.с. 1, 57, 118, 119, 240).

Надання кур'єрських послуг мало наслідком реалізацію набутої у ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» товарів на користь третіх осіб, що підтверджується: видатковими накладними, податковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.(т.3, а.с. 38-248, т.4, а.с. 1-239, т.5, а.с.1-64).

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Ураховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладені між ПП «Спец-Ком» та ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо твердження відповідача про нікчемність договорів про надання кур'єрських послуг, укладених між позивачем та ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Необхідно зазначити, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який стверджує про фактичне невиконання договорів з надання кур'єрських послуг, повинно бути надано належні докази на підтвердження неможливості виконання сторонами умов договорів, недостовірності інформації, відображеної у первинних документах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності господарських операцій не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для визнання безтоварними господарських операцій ПП «Спец-Ком» та ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» є постанова слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітана податкової міліції Баранова М.М від 29 липня 2013 року відповідно до якого ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» надають послуги живому сектору економіки по мінімізації податкових зобов'язань та обготівкування грошових коштів, операції вказаних підприємств не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке необхідне для здійснення такої діяльності.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно статті 94 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Таким чином, факти зафіксовані в постанові слідчого є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину службових осіб ПП «Спец-Ком» у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Водночас відповідачем не надано суду доказів притягнення посадових осіб вказаних підприємств до юридичної відповідальності, або рішень суду, що набрали законної сили, якими вказані правочини визнані недійсними.

Натомість, первинними документами з надання кур'єрських, що є в матеріалах справи та які досліджені судом, підтверджується реальність здійснення операцій з надання послуг, відповідність дій позивача господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, які надають право на податковий кредит, та формування валових витрат що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про нікчемність господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7.3.1. пункту 7.3 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.5. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 201.11статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, у наданих позивачем актах здачі-прийняття робіт і податкових накладних зазначено перелік послуг, що відповідають умовам договору про надання кур'єрських послуг та видам господарської діяльності позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються

(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Таким чином, висновки відповідача про порушення ПП «Спец-Ком» вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України при формуванні валових витрат є безпідставними.

Розглядаючи вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Спец-Ком», суд зазначає наступне.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 78.1.11.пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України також встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У відповідності до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772 (далі по тексту - Порядок) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із пунктом 3 вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому суд звертає увагу на те, що в даному випадку висновки, зроблені в акті перевірки, не є рішеннями податкового органу, на основі яких можуть бути зменшені податкові зобов'язання платника податку, оскільки вони є лише підставою для подальшого прийняття рішення на основі такого акту перевірки.

Відповідно до матеріалів справи підставою для проведення позапланової виїзної перевірки була постанова слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітана податкової міліції Баранова М.М від 29 липня 2013 року відповідно до якого ТОВ «Нікос «Інтерконсалтинг», ТОВ «МСК «Фьюжен Голден Престиж», ТОВ «Смолінменеджмент Ессе», ТОВ «Валдівуд», ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД «Престиж Альянс» надають послуги живому сектору економіки по мінімізації податкових зобов'язань та обготівкування грошових коштів. Перевірка здійснена на підставі наказу від 6 вересня 2013 року № 175 та направлення від 6 вересня 2013 року №150, копію вказаного наказу та направлення було вручено головному бухгалтеру ПП «Спец-Ком». З висновками, фактами та даними викладеними в акті перевірки посадові особи ПП «Спец-Ком» ознайомлені, про що свідчать підписи головного бухгалтера та директора позивача (а.с. 107), крім того позивачем були допущені посадові особи податкової інспекції до проведення перевірки, про що зроблений відповідний запис у журналі реєстрації перевірок під № 1.

При цьому в судовому засіданні позивач не вказав у чому саме полягали порушення податкового органу під час здійснення перевірки ПП «Спец-Ком» та оформлення її результатів.

Зважаючи на зазначені вище обставини вказані вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що органом державної податкової служби не доведено законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 8 жовтня 2013 року №0001152300 та №0001162300.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2013 року.