Рішення № 35309725, 11.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20100/13 11.11.13

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»доСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 31001,08 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Рябчикова О.О. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2013 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (далі - позивач або СК «ВіДі-Страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі - відповідач або СТзДВ «Гарантія») 31001,08 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.04.2013 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Citroen Berlingo», державний реєстраційний номер АА 3016 ОС, який був застрахований у СК «ВіДі-Страхування». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер АА 5091 НЕ, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СТзДВ «Гарантія», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення проти позову мотивував тим, що позивачем не доведено належними засобами доказування розміру нанесеної шкоди, оскільки не надано відповідний експертний висновок (звіт) суб'єкта оціночної діяльності. На думку відповідача документи СТО, яка не є суб'єктом оціночної діяльності, не можна вважати належними доказами при визначенні розміру суми відшкодування, яка має бути виплачена відповідачем на користь позивача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2013 об 11 год. 00 хв. по вул. ВКД, 58 у м. Києві сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер АА 5091 НЕ (далі - автомобіль «ГАЗ»), із автомобілем «Citroen Berlingo», державний реєстраційний номер АА 3016 ОС (далі - автомобіль «Citroen Berlingo»).

Причиною вказаної ДТП стало те, що водій Підручний Василь Миколайович, керуючи автомобілем «ГАЗ», не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Citroen Berlingo». У результаті ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Даними діями водій Підручний В.М. порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 27.05.2013 та постанови Апеляційного суду м. Києва від 03.07.2013 (справа № 759/6827/13-п) Підручного Висиля Миколайовича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Citroen Berlingo», який належить Рубленко Віктору Анатолійовичу. Даний автомобіль згідно з первинною довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: передній бампер, переднє праве крило, передня права фара, решітка радіатора.

Дані обставини підтверджуються первинною довідкою ВДАІ від 29.04.2013, довідкою ВДАІ № 9192688 про ДТП та постановами Святошинського районного суду м. Києва від 27.05.2013 і Апеляційного суду м. Києва від 03.07.2013 (справа № 759/6827/13-п), копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № АС-007206 від 26.12.2012, укладеного між громадянином України Рубленко Вікторем Анатолійовичем та СК «ВіДі-Страхування» (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним Договором добровільного страхування є ПАТ «Альфа Банк».

За ремонт пошкодженого автомобіля «Citroen Berlingo» ремонтним СТО - ТОВ «ВіДі-Елеганс» 11.06.2013 було виставлено рахунок № ЕСеС-0003596 на суму 32938,86 грн.

Згідно з актами виконаних робіт № ЕСЕСА-003562 від 15.08.2013 та № ЕСЕСА-002200 від 23.05.2013, складеними ремонтним СТО - ТОВ «ВіДі-Елеганс», вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Citroen Berlingo» склала 32938,86 грн. (32938,86 грн. + 355,32 грн.) з ПДВ та враховуючи знижку.

Наведені у зазначених актах виконаних робіт роботи, замінені деталі та використані матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП. Зворотного відповідачем не доведено.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта № АС-006461 від 05.07.2013 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку № ЕСеС-0003596 від 11.06.2013, акта виконаних робіт № ЕСЕСА-003562 від 15.08.2013, заяви на переказ готівки № ПН 784519 від 23.05.2013, листа вигодонабувача - ПАТ «Альфа-Банк» від 17.06.2013 № 47870-23-б/б про згоду щодо перерахунку суми страхового відшкодування на користь СТО, акта виконаних робіт № ЕСЕСА-002200 від 23.05.2013, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 31501,08 грн. шляхом перерахування на рахунок СТО (ТОВ «ВіДі-Елеганс») вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються копією платіжного доручення № 10803 від 16.07.2013, яка міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «ВіДі-Страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 31501,08 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Підручним В.М. внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ».

На час скоєння вищевказаної ДТП (29.04.2013) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «ГАЗ» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АЕ/2109009 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 500 грн.

Доказів того, що Підручний В.М. перебував у автомобілі «ГАЗ» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АЕ/2109009 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «ГАЗ» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності, та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт (висновок) про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яка необхідна для відновлення транспортного засобу.

Відтак, висновок відповідача про те, що за умовами полісу № АЕ/2109009 у нього відсутні підстави для відшкодування шкоди на користь позивача, оскільки, на його думку, доведеним є лише той розмір збитків, який визначено шляхом проведення його оцінки професійним оцінювачем відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні», є помилковим.

Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 11.11.2013 у справі № 910/11505/13 (за позовом СК «Віді-Страхування» до ТОВ «Наста» про стягнення в порядку регресу 32885,48 грн.).

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Citroen Berlingo» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Citroen Berlingo» (копія якого міститься у матеріалах справи) убачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Citroen Berlingo», є акти виконаних робіт № ЕСЕСА-003562 від 15.08.2013 та № ЕСЕСА-002200 від 23.05.2013, складені ремонтним СТО - ТОВ «ВіДі-Елеганс», та платіжне доручення № 10803 від 16.07.2013, яким підтверджується факт перерахування позивачем коштів за вказаними актами на ремонт пошкодженого автомобіля «Citroen Berlingo». Зокрема, судом враховано, що наведені у вказаних актах роботи, витратні матеріали та замінені деталі знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, які зазначені у первинній довідці ВДАІ. При цьому, коефіцієнт фізичного зносу для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00», про що було зазначено вище.

Відтак, фактичний розмір витрат позивача, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Citroen Berlingo», склав 31501,08 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АЕ/2109009 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 31001,08 грн. (31501,08 грн. - 500 грн. франшизи).

Наведені у відзиві заперечення відповідача не спростовують вищевказаних обставин та встановленого судом обов'язку відповідача виплатити позивачу в порядку регресу суми страхового відшкодування за полісом № АЕ/2109009.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, Подільський район, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, будинок 56, ідентифікаційний код 35429675) 31001,08 грн.(тридцять одну тисячу одну гривню 08 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2013

СуддяСташків Р.Б.