Постанова № 35309599, 11.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5880/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі судового засідання - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Борсук Р.І., Кольчика С.Ф.,

представника відповідача - Орлової М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аршиця" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аршиця" (далі - ТОВ "Агрофірма "Аршиця", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Полтавська ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2013 року № 0000652200.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що залізничні послуги з постачання міндобрив безпосередньо пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції, тому оплата за такі послуги є цільовим використанням коштів зі спеціального рахунку ПДВ. Оплата за технічне обслуговування автомобіля підпадає під визначення "інші виробничі цілі" згідно пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, тому також є цільовим використанням коштів зі спеціального рахунку ПДВ.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях на позов наполягав на нецільовому використанні суми зі спецрахунку ПДВ.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Аршиця" (ідентифікаційний код 34572475) зареєстровано 25.12.2006 року Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області, з 01.01.2009 року є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

У період з 17.04.2013 року по 15.05.2013 року податковими інспекторами-ревізорами Полтавської МДПІ проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог правомірності перебування на спеціальному режимі з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2013 року № 702/22/34572475.

В ході перевірки встановлено та зафіксовано у акті від 21.05.2013 року № 702/22/34572475 порушення позивачем пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, абзацу 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 в частині нецільового використання суми ПДВ в розмірі 29436,73 грн.

На підставі акту перевірки від 21.05.2013 року № 702/22/34572475 Полтавською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013 року № 0000652200 про донарахування позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 36795,91 грн.

За наслідками адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Міністерства доходів і зборів України податкове повідомлення-рішення Полтавської МДПІ від 04.06.2013 року № 0000652200 залишено без змін, скаргу позивача - без задоволення.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою застосування позивачем пільгового режиму оподаткування по податку на додану вартість встановлено нецільове використання коштів, а саме: здійснено платежі зі спецрахунку ПДВ 17.01.2012 року Кобеляцькому КХП за залізничні послуги в сумі 25 900 грн. та 12.01.2012 року ТОВ "Полтава Авто" за технічне обслуговування легкових автомобілів в сумі 3536,73 грн.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, установленим у п. 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 ПК України передбачено, що згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету і повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Згідно пункту а ) підпункту 209.15.1 пункту 209.15 кодексу виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит: товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, пунктом 209.2 ст. 209 ПК України та пунктом 3 Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки, а саме: такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Судом встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Аршиця" та філія ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Кобеляцький КХП" мали фінансово-господарські взаємовідносини щодо надання позивачу маневрових послуг по перевезенню міндобрив.

На підтвердження виконання умов досягнутої домовленості позивачем надано акт виконаних робіт від 16.01.2012 року № 000000000003, рахунок-фактуру від 16.01.2012 року № 0000000000010, податкову накладну від 16.01.2012 року № 74/0013, банківську виписку від 18.01.2012 року, договір складського зберігання від 08.09.2011 року № 95, дорожні відомості, накладні, акти по використанню мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів.

В ході судового розгляду справи встановлено, що зазначені послуги придбані позивачем з метою транспортування мінеральних добрив (нітроамофоска), поставленого МПП фірма "Ерідон" на станцію Кобеляки Південної залізниці згідно договору поставки від 30.12.2011 року № 260/12/19, що підтверджується дорожніми відомостями.

Листом від 07.11.2013 року № 1062 філія ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Кобеляцький КХП" підтвердила надання ТОВ "Агрофірма "Аршиця" у січні 2012 року маневрових послуг по транспортуванню мінеральних добрив.

Позивач при проведенні господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем.

Судом встановлено, що вартість маневрових робіт віднесена на збільшення вартості міндобрив, які, в свою чергу, були використані для підживлення сільськогосподарських культур, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 29.10.2013 року, карткою рахунку 208 та актами по використанню мінеральних добрив.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що маневрові послуги безпосередньо пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції, тому оплата за дані послуги є цільовим використанням коштів зі спецрахунку ПДВ, а отже висновок відповідача про їх нецільове використання є неправомірним.

Це свідчить про те, що ТОВ "Агрофірма "Аршиця" не здійснило порушень, пов'язаних із цільовим використанням суми ПДВ зі спецрахунків на суму 25900,00 грн.

Стосовно оплати за технічне обслуговування автомобілів в розмірі 3636,73 грн. суд зазначає, що позивачем не надано доказів використання зазначених автомобілів у технологічному процесі виробництва сільськогосподарської продукції, а тому не доведено цільовий характер використання сум ПДВ зі спецрахунку.

Згідно з пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Таким чином, суд дійшов до висновку про нецільове використання позивачем суми ПДВ в розмірі 3536,73 грн. шляхом оплати послуг за технічне обслуговування автомобілів, які не використовувались сільськогосподарським підприємством у виробництві сільськогосподарської продукції.

Крім того, із розрахунку до акту перевірки вбачається, що за нецільове використання вказаних коштів контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 125% на підставі пункту 123.1 та 123.2 статті 123 Податкового кодексу України. Однак, відповідно до пункту 123.1 Податкового кодексу України штраф у розмірі 25 % накладається у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання.

Суд зазначає, що обов'язок підприємства щодо сплати податку на додану вартість має спеціальний режим, і оскільки податок за скороченою декларацією не підлягає перерахуванню до бюджету, відповідно, ці кошти не підпадають під поняття грошового або податкового зобов'язання позивача. Оскільки у даному випадку податковим органом не визначалось податкове зобов'язання, то штрафні санкції застосовуються на підставі пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, тобто в сумі, що підлягала нарахуванню без застосування податкової пільги.

З огляду на викладене, відповідачем правомірно донараховано штрафних санкцій на суму 3536,73 грн.

Враховуючи викладене, виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.06.2013 року № 0000652200 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 33259,18 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аршиця" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.06.2013 року № 0000652200 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 33259,18 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аршиця" (ідентифікаційний код 34572475) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 332,59 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2013 року.

Суддя А.Б. Головко