Постанова № 35309563, 08.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2013 року м. Львів № 813/7304/13-а

09 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Надич М.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув;

відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дрогобицької міської ради до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Дрогобицька міська рада звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі - УДВС ГУЮ у Львівській області) в якій просить скасувати постанову про накладення штрафу від 25.06.2013 року ВП №37768135.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно наклав штраф за повторне невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання, оскільки лист від 03.06.2013 року, яким зобов'язано позивача виконати виконавчий документ до 10.06.2013 року, був отриманий ним лише 10.06.2013 року. Позивач також вказав, що Постанова про накладення штрафу від 03.06.2013 року ВП№37768135 була скасована постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року. Проте відповідачем не враховано такі обставини при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для скасування спірної постанови про накладення штрафу.

В судове засідання 08.11.2013 року представник позивача не прибув, подав до суду клопотання від 04.11.2013 року №291, у якому просить розгляд справи проводити у відсутності представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Заперечень та заяви про розгляд справи без участі представника на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Постановою ВП №37768135 від 08.05.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1306/7487/2012, який виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 22.10.2013 року про зобов'язання Дрогобицьку міську раду надати ОСОБА_1 інформацію - план-схему до рішення Дрогобицької міської ради від 7 липня 2011 року №289. Боржнику надано строк для добровільного виконання до 14.05.2013 року.

03.06.2013 року відповідачем винесено Постанову ВП №37768135 про накладення штрафу на боржника - Дрогобицьку міську раду за невиконання рішення суду.

25.06.2013 року відповідачем винесено Постанову ВП №37768135 про накладення штрафу на боржника - Дрогобицьку міську раду за повторне невиконання рішення суду.

Не погодившись з вищевказаною постановою про накладення штрафу від 25.06.2013 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо діяльності державної виконавчої служби, то в ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, а на територіях інших держав - міжнародними договорами України на засадах взаємності.

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» зазначений Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно із ч.1 ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Вказаною нормою Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Проте, як встановлено судом і підтверджено копією супровідного листа з відміткою Дрогобицької міської ради про отримання, постанову про відкриття виконавчого провадження було отримано боржником 17.05.2013 року, тобто після дати визначеної державним виконавцем для добровільного виконання судового рішення, а саме 14.05.2013 року.

В той же час, відповідачем не враховано вимоги ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає відкладення провадження виконавчих дій за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Такі вимоги кореспондуються із п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджених Наказом міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, яким визначено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

При цьому до отримання відомостей про одержання боржником копії постанови для захисту прав стягувача державний виконавець може вжити заходів щодо забезпечення виконання, передбачені частиною шостою статті 24 Закону.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Позивач листом від 23.05.2013 року за №3-32/4014 звернувся до відповідача з проханням про відкладення виконавчих дій, у зв'язку із несвоєчасним отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Проте, всупереч вищенаведеним нормам законодавства без урахування факту несвоєчасного одержання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець виніс Постанову про накладення штрафу від 03.06.2013 року.

Згідно з долученої до матеріалів справи позивачем копії постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року в адміністративній справі №813/4917/13-а встановлено, що Постанова про накладення штрафу від 03.06.2013 року оскаржувалась в судовому порядку. Вищевказаною постановою Львівського окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили, позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу від 03.06.2013 року ВП №37768135.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Враховуючи ті обставини, що 03.06.2013 року на адресу Дрогобицької міської ради скеровано лист, відповідно до якого зобов'язано боржника виконати виконавчий документ в строк до 10.06.2013 року, однак виконавчий документ боржником не виконаний, державний виконавець 25.06.2013 року виніс Постанову ВП №37768135 про накладення штрафу на боржника - Дрогобицьку міську раду за повторне невиконання рішення суду.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається з відмітки Дрогобицької міської ради на листі від 03.06.2013 року за №09.1-45/632/В-7/8989, боржником постанову про накладення штрафу від 03.06.2013р. одержано лише 10.06.2013 року, що у свою чергу унеможливлює її своєчасне виконання.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 21 травня 2012 року № 5, передбачено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Враховуючи ті обставини, що позивач - боржник у виконавчому провадженні несвоєчасно одержав постанову про відкриття виконавчого провадження та у встановленому законом порядку звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про відкладення виконавчих дій і постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року визнано протиправною та скасовано постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу від 03.06.2013 року ВП №37768135, а державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду не враховано причини невиконання такого рішення, відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем передчасно.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог щодо скасування постанови про накладення штрафу ВП №37768135 від 25.06.2013 року належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Відповідно до вимог статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу від 25.06.2013 року ВП №37768135.

Присудити з державного бюджету на користь Дрогобицької міської ради (пл. Ринок, 1, м. Дрогобич, Львівська область, 82100, код ЄДРПОУ 04055972) судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15.11.2013 року.

Суддя Клименко О.М.