Рішення № 35309263, 12.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 922/3598/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіксус", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Горлач О.С. (дов. № 172/13 від 15.02.2013 р.)

1. відповідача - ОСОБА_1 (договір № б/н від 09.09.2013 р.)

2. відповідача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 23.06.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про: - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" (надалі - 1. Відповідач) заборгованість за Генеральною кредитною угодою №07-01-82-08 та укладених в рамках генеральної угоди кредитних договорів №010-010-2/07-01-0369-08 та №010-1/07-0370-08 в загальній сумі 919 400,99 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18.07.2013 р. складає 7 348 772,04 грн.;

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі - 2. Відповідач) заборгованість за Генеральною кредитною угодою №07-01-82-08 та укладених в рамках генеральної угоди кредитних договорів №010-1/07-0370-08 в загальній сумі 104 749,19 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18.07.2013 р. складає 837 260,24 грн.;

- стягнути солідарно з Відповідачів судовий збір за подання позовної заяви.

Суд встановлює наявність заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло. Надав до суду відзиві на клопотання Відповідача, де проти них заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Від Відповідачів заяв та клопотань не надійшло. Підтримує заявлені: - клопотання про часткову відмову від позову, де просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог щодо з 1. Відповідача заборгованості за Генеральною кредитною угодою №07-01-82-08 та укладених в рамках генеральної угоди кредитних договорів №010-2/07-01-0369-08 в сумі 814 651,80 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18.07.2013 р. складає 6 511 511,80 грн.; - заяву про застосування строку позовної давності.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідачів проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та надані Відповідачами заяв та клопотання суд відмовляє у їх задоволені в повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДІКСУС» та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір іпотеки № 07-01-82/1-08, згідно умов якого Відповідач 1 надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху НОМЕР_1, 2-го поверху НОМЕР_2, загальною площею 789,0 кв.м. (сімсот вісімдесят дев'ять квадратних метрів), нежитлові будівлі літ. «И-2», приміщення 1-го поверху НОМЕР_3, загальною площею 580,2 кв.м. (п'ятсот вісімдесят цілих дві десятих квадратних метрів), а літ. «Ч-2» нежитлова будівля літ. «В-3», загальною площею 1057,5 кв.м. (одна тисяча п'ятдесят сім цілих п'ять десятих квадратних метрів), нежитлова будівля літ. «Э-1», загальною площею 424,5 кв.м. (чотириста двадцять чотири цілих п'ять десятих квадратних метрів), нежитлова будівля літ. «Д-1»загальною площею 181,3 кв.м. (сто вісімдесят одна ціла три десятих квадратних метрів), нежитлова будівля літ. «Ф1-2», загальною площею 214,0 кв.м. (двісті чотирнадцять квадратних метрів), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

12.10.2011 року рішенням Господарського суду Харківської області було частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної Дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДІКСУС», третя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху НОМЕР_1, 2-го поверху НОМЕР_2, загальною площею 789,0 кв.м (сімсот вісімдесят дев'ять квадратних метрів), нежитлові будівлі літ. «И-2», приміщення 1-го поверху НОМЕР_3, загальною площею 580,2 кв.м (п'ятсот вісімдесят цілих дві десятих квадратних метрів), а літ. «Ч-2» нежитлова будівля літ. «В-3», загальною площею 1057,5 кв.м. (одна тисяча п'ятдесят сім цілих п'ять десятих квадратних метрів), нежитлова будівля літ. «Э-1», загальною площею 424,5 кв.м (чотириста двадцять чотири цілих п'ять десятих квадратних метрів), нежитлова будівля літ. «Д-1»загальною площею 181,3 кв.м. (сто вісімдесят одна ціла три десятих квадратних метрів), нежитлова будівля літ. «Ф1-2», загальною площею 214,0 кв.м (двісті чотирнадцять квадратних метрів), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, передані в іпотеку відповідно до іпотечного договору № 07-01-82/1-08 від 17.04.2008 року зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ІДІКСУС» (код ЄДРПОУ 35073402), в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної Дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» за генеральною кредитною угодою № 07-01-81-08 від 17.04.2008 року та кредитними договорами, нарахованої заборгованості станом на 08.07.2011 року на суму 710330,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.07.2011 року складає 5661901,07 грн. де: (1) за кредитним договором № 010-2/07-01-0369-08 від 17.04.2008 року борг складає 628540,28 доларів США (за курсом НБУ складає 5009968,86 грн.), а саме: - 574356,58 доларів США - (4578081,43 грн. за курсом НБУ) - сума заборгованості за кредитом; - 50293,29 доларів США - (400877,76 грн. за курсом НБУ) - сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами; - 1399,45 доларів США - (11154,74 грн. за курсом НБУ) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту; - 2490,96 доларів США - (19854 грн. за курсом НБУ) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків. (2) за кредитним договором № 010-1/07-01-0370-08 від 17.04.208 року заборгованість складає 81790,06 доларів США (за курсом НБУ станом на 08.07.2011 року складає 651932,21 грн.), а саме: - 574356,58 доларів США - (4578081,43 грн. за курсом НБУ) сума заборгованості за кредитом; - 50293,29 доларів США - (400877,76 грн. за курсом НБУ) - сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами; - 1399,45 доларів США - (11154,74 грн. за курсом НБУ) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту; - 2490,96 доларів США - (19854 грн. за курсом НБУ) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків.

шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що буде встановлена на підставі оцінки незалежним суб'єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження. В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

За вищезазначеним рішенням (судовим наказом) у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження.

03.07.2012 року рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 2035/871/2012 (суддя Шелест І.М.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 010-2/07-010369-08 від 17.04.2008 року укладеним в рамках генерального кредитного договору № 07-01-82-08 від 17.04.2008 року у сумі 680 094 (шістсот вісімдесят тисяч дев'яносто чотири) дол. 97 центів США (що за курсом НБУ станом на 16.01.2012 року складає 5 433 822,79 грн.), стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором № 010-1/07-01-0370-08 від 17.04.2008 року укладеним в рамках генерального кредитного договору № 07-01-82-08 від 17.04.2008 року у розмірі 88 024 (вісімдесят вісім тисяч двадцять чотири) дол. 66 центів США (що за курсом НБУ станом на 16.01.2012 року складає 956 246, 20 грн.), стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6 судових витрат у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. задоволено в повному обсязі.

На примусовому виконанні Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходиться декілька виконавчих проваджень за вищезазначеним рішенням.

Таким чином, повторно звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів суми заборгованості за тими же самими кредитними договорами, позивач у справі не враховує неприпустимість застосування подвійної відповідальності за порушення кредитних зобов'язань з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідачів, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ієрархії нормативно-правових актів в системі законодавства України за критерієм юридичної сили, найвищим актом є Конституція України (далі - Конституція). Відповідно до її ст. 8 Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Зазначене положення означає те, що будь-який інший нормативно-правовий акт має не лише відповідати нормам Конституції, але і не суперечити їй». У Постанові Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 № 9 зазначається, що «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Зокрема, ст. 61 Конституції передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Щодо можливості застосування ст. 61 Конституції України при реалізації захисту боржників у «кредитних» спорах, суд зазначає наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти». На забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між фінансовою установою та позичальником зазвичай укладаються договори іпотеки рухомого або нерухомого майна, а між фінустановою та третіми особами - договори поруки.

Згідно зі ст.ст. 553-554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, ст.ст. 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).

Так, на кредитні договори та договори, укладені на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, поширюються всі загальні положення ЦК України про зобов'язання та договори. Глава 51 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання. Оскільки порушення зобов'язання є правопорушенням, глава 51 регулює правові наслідки такого правопорушення, а саме визначає загальні положення негативної юридичної відповідальності у випадку порушення зобов'язання.

Окрім того, після набрання рішення суду (яке є актом правосуддя та остаточно вирішує спір із заявлених підстав) законної сили правовідносини сторін із сфери вирішення спору переносяться у виконавчу сферу.

У разі, якщо боржник добровільно не виконує судове рішення, ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено заходи примусового його виконання, а саме: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату, доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Якщо дії чи бездіяльність державного виконавця порушують права чи свободи осіб, на користь яких ухвалено рішення, вони мають права за правилами розділу VП ЦПК України звернутися із скаргою на дії посадових осіб виконавчої служби.

Враховуючи, що рішенням Господарського суду Харківської області від 12.10.2011 року та Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.07.2012 року усі питання щодо стягнення суми боргу вирішено, то прийняття відповідного рішення на користь позивача за тим самим предметом і з тих же самих підстав призведе до притягнення до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення більше одного разу.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на Позивача.

Керуючись статтями ст.ст. 6, 8, 19, 41, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 553, 554, 575, 1054, керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 13.11.2013 р.

Суддя(підпис) Жигалкін І.П.