Постанова № 35308899, 13.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2013 року Справа № 812/8948/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі судового засідання: Опейкіній Є.А.,

за участю:

представника позивача: Хістєвої В.О. (довіреність від 19.09.2013 №17),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій в розмірі 89592,72 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на яку мають право зазначені особи за період часу з 01.09.2013 по 01.10.2013 на суму 89592,72грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне, відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність» від 13.12.1991 та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково - педагогічним) працівникам державних не бюджетних установ, організацій та вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004, ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зобов'язано щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на яку мають право зазначені особи. Станом на 01.10.2013 заборгованість відповідача перед УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області за період часу з 01.09.2013 по 01.10.2013 становить 89592,72грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позову, просив задовольнити позов, додатково надав пояснення до позову відповідно до яких зазначив, що ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Хімтехнологія». Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 21.09.2005 №349 ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» створено шляхом виділення частини майна, прав та обов'язків Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут технологій «Хімтехнологія». Від так до правонаступника ДП «Хімтехнологія» ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» також перейшли обов'язки щодо сплати різниці між науковою пенсією та пенсією, призначеною відповідно до інших законодавчих актів що виплачена колишнім працівникам. Зокрема в розрахунок суми позову включено осіб по яких обов'язки фінансування різниці по виплаті наукових пенсій передано відповідачу по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначені правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створення умов для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.

Основними завданнями цього Закону є визначення: правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації; економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості; основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації) (стаття 4 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Відповідно до статті 6 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.

Згідно із вимогами статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Пунктом 1 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 24 березня 2004 року за № 372 (надалі - Порядок від 24 березня 2004 року № 372), визначено механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Пунктом 2 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно із пунктом 4 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (пункт 8 Порядку від 24 березня 2004 року № 372).

Відповідно до пункту 9 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що на підприємстві відповідача працювали працівники, яким призначено пенсію згідно із Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність».

На виконання вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області були надіслані Державному підприємству «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» відповідні повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на 2013 рік якими визначено суму витрат що підлягає відшкодуванню підприємством. (а.с.13-31)

Відповідно до довідок про зайнятість науково - технічною діяльністю особи зазначені в повідомленнях про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів працювали на підприємстві відповідача на посадах що дають право на призначення їм наукової пенсії, що також підтверджується копіями трудових книжок вказаних осіб що долучені до матеріалів справи представником Пенсійного фонду. (а.с.49-96)

Судом встановлено, що вказані повідомлення адресовані Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до ДП «Хімтехнологія». Оскільки в судовому засіданні судом з'ясовано що ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Хімтехнологія», що підтверджується наданими представником позивача документами та не заперечується відповідачем, суд приходить до висновку що позивачем при зверненні до суду правомірно визначено ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» як належного відповідача.

Повідомлення отримані підприємством відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.12) Факт отримання вказаних повідомлень відповідачем не оспорюється.

Отримавши повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на 2013 рік, відповідачем не надано до Пенсійного фонду заперечення щодо вказаних повідомлень, повідомлення не оскаржені в судовому порядку, отже відповідачем фактично узгоджена сума вказана в повідомленнях що підлягає перерахуванню до Пенсійного фонду відповідно до вимог чинного законодавства.

Сума недоїмки по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені в повідомленнях особи, в загальній сумі 89592,72 грн., зокрема підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства, розрахунками заборгованості по науковим пенсіям. (а.с.6,7-9,10,48).

Оскільки в порушення вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» не внесло до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області визначену суму різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.09.2013 по 01.10.2013, не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області визнаються судом обґрунтованими, та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій в розмірі 89592,72 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (93409, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова,1, код 33968601) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко,9) заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, з 01.09.2013 по 01.10.2013 в сумі 89592,72 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні 72 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 18 листопада 2013 року

Суддя А.М. Каюда