Рішення № 35308603, 11.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р.Справа № 922/4354/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків про стягнення 16896,92 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - Коваленка А.О., довіреність вих. № 1850 від 27.09.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2013 року Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків, 16896,92 грн. збитків та 1720,50 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 16896,92 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29 жовтня 2013 року.

28 жовтня 2013 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій просив суд відмовити в задоволенні позову, з посиланням на те, що він не відмовляв позивачу в виплаті страхового відшкодування, проте дане питання буде вирішено після надання позивачем зазначених документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2013 року було відкладено розгляд справи на 11 листопада 2013 року.

11 листопада 2013 року відповідач надав додаток до відзиву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, та зазначив, що позивач обґрунтовує розмір виплаченого страхового відшкодування 16896,92 грн. рахунком фактурою ВАТ "Завод ім. Фрунзе" від 29.03.2013 р., проте даний рахунок не може вважатися належним доказом розміру спричинених збитків, та відповідно до висновку експертного автотоварозначого дослідження ХНДІСЕ № 176 від 25.01.2013 р. розмір збитку становить 15666,13 грн., та зазначену суму відповідач може теоретично компенсувати позивачу.

11.11.13 р. представник позивача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 022536/1.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

22 березня 2011 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ (позивач) та Кочергіним Дмитром Сергійовичем був укладений договір страхування наземного транспорту № 3092851, предметом страхування якого виступають майнові інтереси страхувальника, пов"язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом KIA CERATO, державний реєстраційний номер АХ7142 ВН від страхових ризиків "ДТП", "Викрадення" та збитки від інших подій.

15 березня 2012 року в м. Харкові по вулиці Ак. Павлова, 11 сталася дорожньо- транспортна пригода - зіткнення двох транспортних засобів: автомобіля "Кіа", державний реєстраційний номер АХ7142 ВН, яким керував Кочергін Дмитро Олександрович, та автомобіль "ВАЗ", державний реєстраційний номер АХ 5761 СА, під керуванням Єгізаряна Давида Оганесовича.

В результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб "Кіа", державний реєстраційний номер АХ7142 ВН, який належить гр. Кочергіну Д.С. на праві приватної власності.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2012 р. Єгіазаряна Д.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 425 грн. на користь держави.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до відомостей № 8978201 про дорожньо - транспортну пригоду, автомобіль "Кіа", державний реєстраційний номер АХ7142 ВН, належить гр. Кочергіну Д.С..

Гр. Кочергін Д.С.. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 643/24 від 15.03.2012 р.

Позивач згідно договору страхування наземних транспортних засобів № 3092851 на підставі акту № 2012/U/MOD01125/UI2863 від 06.04.2012 р. виплатив власнику транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків, а саме 16896,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14551 від 10.04.2012 р., в графі "призначення платежу" якого зазначено:" страхове відшкодування згідно акту № UI2863 на ремонт авто".

Як визначено в ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність Єгізаряна Давида Оганесовича застрахована в ТДВ "МСК", поліс № АВ/1095771.

Суд дійшов висновку про те, що у позивача в силу приписів даних норм виникло право регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахування у добровільному порядку сплачене позивачем страхове відшкодування за пошкоджений страховий автомобіль у розмірі 16896,92 грн.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та страхове відшкодування не виплатив.

Внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов"язання щодо виплати страхового відшкодування, позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідач, в свою чергу, заперечував проти позовних вимог, з посиланням на те, що позивач обґрунтовує розмір виплаченого страхового відшкодування 16896,92 грн. рахунком фактурою ВАТ "Завод ім. Фрунзе" від 29.03.2013 р., проте даний рахунок не може вважатись належним доказом розміру спричинених збитків, та відповідно до висновку експертного автотоварозначого дослідження ХНДІСЕ № 176 від 25.01.2013 р. розмір збитку становить 15666,13 грн.

Позивачем в обґрунтування суми спричинених збитків надано рахунок ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 14551 від 10.04.2012 р. згідно акту огляду транспортного засобу від 15.03.2012 р.

Згідно ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", проведення оцінки майна є обов"язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.

Ст. 12 цього Закону закріплено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Ст. 18 Закону встановлено, що сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Сертифікат видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного майна України. Форма сертифіката встановлюється зазначеним органом. У сертифікаті зазначаються найменування органу державної влади, що його видав, найменування суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, його юридичні реквізити, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), дата видачі та строк дії, напрями оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність. Сертифікат підписується керівником Фонду державного майна України та засвідчується печаткою. Сертифікат видається строком на три роки та може бути анульований з підстав, зазначених у статті 20 цього Закону. Оцінка майна, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання без чинного сертифіката, є недійсною.

Позивачем не надано суду належних доказів в обгрунтування розміру спричинених збитків в сумі 16896,92 грн., а саме відповідного звіту.

Відповідач, в свою чергу, надав висновок експертного автотоварозначого дослідження ХНДІСЕ № 176 від 25.01.2013 р., згідно якого розмір збитку становить 15666,13 грн.

В силу вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що позивачем не надано до суду належних доказів в обґрунтування розміру спричиненого збитку, суд приймає до уваги висновок експертного автотоварозначого дослідження ХНДІСЕ № 176 від 25.01.2013 р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля "Кіа", державний реєстраційний номер АХ7142 ВН, становить 15666,13 грн., та вважає його належним доказом.

Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про" Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою 24.12.2012 р., проте ані страхового відшкодування, ані вмотивованої відмови від відповідача не отримав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15666,13 грн.

В частині позовної вимоги про стягнення 1230,79 грн. слід відмовити, як необґрунтованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 979, 993, 1191 ЦК України, ст. 9 Закону України „Про страхування", ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, А-3, код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 30474912, р/р № 26503253730311 в Банку АКІБ "Укрсиббанку" в м. Харкові, МФО 351005) 15666,13 грн. збитків, 1595,17 грн. судового збору.

В стягненні 1230,79 грн. відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.11.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.