Постанова № 35308509, 12.11.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 916/1956/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: О.Л. Воронюка

Суддів: О.Ю. Аленіна, В.В.Лашина

При секретарі: Т.М. Філончук

(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду від 11.11.2013р. № 945)

За участю представників сторін:

від прокуратури - Вергін Д.С., посвідчення № 005170 від 22.09.2012р.

від ТОВ „Гаджибей" - Ущаповський Р.В., довіреність б/н від 01.07.2013р.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час, місце та розгляд апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації

на рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2013р.

у справі № 916/1956/13

за позовом Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гаджибей"

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про визнання удаваним договору та розірвання договору оренди

Відповідно до ст.ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 12.11.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановила:

Прокурор Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гаджибей" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просить суд визнати удаваним та таким, що вчинений сторонами для приховання договору суборенди, договір про спільну діяльність, укладений між ТОВ „Гаджибей" та ФОП ОСОБА_3 07.05.2013р.; розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 22.11.2007р. між Овідіопольською районною державною адміністрацією та ТОВ „Гаджибей".

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.10.2013р. по справі № 916/1956/13 (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Судове рішення мотивовано тим, що підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.11.2007р., укладеного між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ „Гаджибей", відповідно до вимог ст. 13, 32 Закону України „Про оренду землі", та відповідно до п. 8.6 договору про оренду земельної ділянки від 22.11.2007р. відсутні, оскільки, при розгляді даного спору прокурором не доведено порушення ТОВ „Гаджибей" умов договору оренди землі чи вимог Закону України „Про оренду землі" при укладенні договору від 07.05.2013р. про спільну діяльність з ФОП ОСОБА_3

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки його прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема ст.ст. 1, 3, 8, 32 Закону України „Про оренду землі", ст.ст. 93, 125 Земельного кодексу України, статей 210, 235, 651 ЦК України та пунктів 1, 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 „Про судове рішення".

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що первинною перевіркою законності використання вищевказаної земельної ділянки установлено, що остання у теперішній час використовується ФОП ОСОБА_3 для розміщення та експлуатації автокемпінгу на підставі договору про спільну діяльність, укладеного 07.05.2013р. з ТОВ „Гаджибей". Тобто, на підставі вищевказаної угоди ТОВ „Гаджибей", не будучи власником земельної ділянки, без дозволу Овідіопольської районної державної адміністрації, розпорядившись орендованою земельною ділянкою, фактично передавши її у суборенду ФОП ОСОБА_3, що є безумовним порушенням приписів вищезазначеного законодавства України. В матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ „Гаджибей" до Овідіопольської райдержадміністрації щодо можливості передати орендовану ним земельну ділянку для використання іншим особам. Спірним договором оренди такого права орендаря (без згоди орендодавця) не передбачено.

При цьому п. 8.6 вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 22.11.2007р. закріплено обов'язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі. Проте, вищезазначені обставини свідчать про порушення з боку ТОВ „Гаджибей" приписів діючого законодавства України, з огляду на той факт, що товариством фактично передало в суборенду земельну ділянку без згоди її власника - Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області та без проведення обов'язкової державної реєстрації правочину (договору суборенди).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Гаджибей" вважає, що оскаржуване рішення винесено на підставі повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з урахуванням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представники Овідіопольської районної державної адміністрації та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про час, місце та розгляд апеляційної скарги повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2007р. між Овідіопольською районною державною адміністрацією та ТОВ „Гаджибей" було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 5,8 га, на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів). Зазначена земельна ділянка надана із земель запасу рекреаційного призначення для проведення берегоукріплювальних робіт та розміщення об'єктів стаціонарної рекреації для обслуговування територіальної громади Овідіопольського району. Договір оренди укладено терміном на 49 років.

27.12.2007р. договір оренди земельної ділянки зареєстровано Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії Державного підприємства „Центр земельного кадастру" при Держкомземі України у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Дальницької сільської ради за № 040752900242.

Згідно наказу Держкомзему „Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" від 23.07.2010р. № 548 до земель рекреаційного призначення відносяться земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Враховуючи зазначене, 07.05.2013р. між ТОВ „Гаджибей" та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони зобов'язались без створення юридичної особи, шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері реалізації проекту розміщення та експлуатації автокемпінгу на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) (а.с.17-21).

Відповідно до п. 2.1. договору про спільну діяльність для швидкого досягнення цілей за даним договором сторони зобов'язуються обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу, проводити спільні консультації для обговорення питань сумісної діяльності, у випадку необхідності здійснювати взаємне кредитування та фінансування на безвідсотковій та безоплатній основі у відповідності до угод, що укладаються, виконувати спільні замовлення один одного з предмету сумісної діяльності на пріоритетній та пільговій основі.

У п. 3 договору про спільну діяльність, ТОВ „Гаджибей" зобов'язується надати доступ до земельної ділянки рекреаційного призначення, загальною площею 5,8 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада (за межами населених пунктів) для реалізації проекту розміщення та експлуатації автокемпінгу, а також сприяти ФОП ОСОБА_3 у реалізації проекту розміщення та експлуатації автокемпінгу.

У пункті 4 зазначеного договору, ФОП ОСОБА_3, зобов'язується після підписання даного договору негайно приступити до здійснення реалізації проекту, здійснювати фінансування проекту на земельній ділянці, що знаходиться в оренді у ТОВ „Гаджибей", вжити заходів щодо найму відповідного персоналу для виконання робіт за даним договором та надавати ТОВ „Гаджибей" інформацію про перебіг виконання спільного проекту.

Відповідно до п. 6 зазначеного договору, внеском ТОВ „Гаджибей" є право оренди земельної ділянки рекреаційного призначення, загальною площею 5,8 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада (за межами населених пунктів), надані ФОП ОСОБА_3 для реалізації проекту спорудження та експлуатації автокемпінгу в період дії договору про спільну діяльність від 07.05.2013р. на цілі сумісної діяльності. Частка ТОВ „Гаджибей"

Внеском ФОП ОСОБА_3, відповідно до п. 6.2. договору, є особиста трудова участь, а також грошові кошти, необхідні для реалізації спільної діяльності.

Порядок ведення спільної діяльності регулюється главою 77 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 ЦК України встановлено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За змістом статті 8 Закону України „Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Відповідно до ст.15 Закону України „Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди земельної ділянки хоча б однієї із зазначених істотних умов є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди та визнання зазначеного договору недійсним.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовною заявою Прокурор Овідіопольського району Одеської області вважає, що договір про спільну діяльність за своєю правовою природою є удаваним правочином, оскільки, фактично, вказаний договір є договором суборенди, за яким ТОВ „Гаджибей" передало ФОП ОСОБА_3 спірну земельну ділянку без згоди її власника - Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, у зв'язку з чим просить визнати його удаваним та таким, що вчинений сторонами для приховання іншого договору суборенди земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на правові підстави, передбачені ст. 235 ЦК України.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Отже, обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

Судова колегія, погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між відповідачами договір не містить жодної з перелічених вище істотних умов договору оренди та, відповідно, і суборенди землі, а тому твердження прокурора про укладення між відповідачами договору суборенди земельної ділянки є недоведеним.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвал суду щодо зобов'язання прокурора Овідіопольського району Одеської області надати докази, що підтверджують передачу земельної ділянки в суборенду, прокурором не було надано суду жодного доказу на підтвердження цього факту, відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі".

Відповідно до ст.13 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Розділом 11 договору оренди, сторони узгодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність та в разі припинення юридичної особи - орендаря. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємної згодою сторін, а також за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

Відповідно до ст. 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, відповідно до ст. 25 Закону України „Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 8.6. договору про оренду земельної ділянки орендар зобов'язаний, зокрема, використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що прокурором не доведено порушення ТОВ „Гаджибей" умов договору оренди землі чи вимог Закону України „Про оренду землі" при укладенні договору від 07.05.2013р. про спільну діяльність з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.11.2007р.

Разом з тим, статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено можливі способи захисту цивільних прав та інтересів. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Овідіопольського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною вимогою щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.11.2007р. та визнання договору про спільну діяльність удаваним та таким, що вчинений сторонами для приховання іншого договору суборенди земельної ділянки. В обґрунтування позовної заяви, Прокурор Овідіопольського району Одеської області зазначає, що договір про спільну діяльність за своєю правовою природою є удаваним правочином, оскільки, фактично, вказаний договір є договором суборенди, за яким ТОВ „Гаджибей" передало ФОП ОСОБА_3 спірну земельну ділянку без згоди її власника - Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, у зв'язку з чим просить визнати його удаваним та таким, що вчинений сторонами для приховання іншого договору суборенди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, оскільки, виходячи з вищевказаної норми ЦК України, правомірним є звернення про визнання недійсним правочину, що, як стверджує прокурор, фактично укладений сторонами, тобто договору про суборенду.

Посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права, а саме, що суд першої інстанції виклав у рішенні лише доводи та докази сторони, на користь якої було прийнято рішення, чим порушив вимоги ст. 4-2 ГПК України, щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом, судовою колегією не приймається, оскільки ухвалами господарського суду Одеської області було зобов'язано прокурора надати докази, що підтверджують передачу земельної ділянки в суборенду. Однак, як вбачається з матеріалів справ, відповідних доказів до суду на підтвердження цього факту не надано. Крім того, прокурором не надано до матеріалів справи, будь-яких доказів встановлення компетентними органами факту зайняття земельної ділянки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин, колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2013р. у справі № 916/1956/13 відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2013р. у справі № 916/1956/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації області без задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 18.11.2013р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.В. Лашин