Постанова № 35308502, 13.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. Справа№ 910/16294/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Пахолок Т.П.- пред. за дов. б/н від 09.07.2013;

відповідача: Сабітов С.В.- пред. за дов. №428 D/2013 від 01.07.2013.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року

у справі № 910/16294/13 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 371,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 позов задоволено частково: підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" 4 861,55 грн. - страхове відшкодування в порядку регресу та 1 557,22 грн. - судового збору. В решті частини позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати повністю, та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що, оскільки кошти за ремонт даного автомобіля перераховувались на СТО ФОП Петрук М.Е., яка не є платником ПДВ, в розрахунок приймається - вартість ремонту згідно калькуляції звіту автотоварознавчого дослідження №87 без вказаного податку. У відповідності до даного звіту та ремонтної калькуляції до нього, вартість відновлювального ремонту автомобіля Кіа Сегаїо, д.н. А02070АР без урахування коефіцієнта фізичного зносу складає 29 857,73 грн., а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та за мінусом ПДВ і франшизи - 23 057,66 грн. Відповідач зазначає, що судом не взято до уваги Аварійний сертифікат та Лист від 25.01.2013 №406/Л/15-3114 Державної податкової служби України.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав.

Ухвалою від 30.10.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 13.11.2013.

В судове засідання 13.11.2013 представники сторін з'явилися.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 5 371,55 грн. - шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АВ/6402251. Відповідачем виплачено позивачу лише частину страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 23 057,66 грн., замість 28 428,21 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що виплатив саме 23 057,66 грн., оскільки 28 428,21 грн. включає в себе податок на додану вартість та франшизу в розмірі 510,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2012 між позивачем (Страховиком) та Єгоровим Володимиром Івановичем (Страхувальником) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦО-05-000005 (Договір). Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Кіа", державний реєстраційний номер АО 2070 АР.

24.08.2012 в с. Невицьке, сталася ДТП, а саме, відбулося зіткнення автомобіля "Кіа", державний реєстраційний номер АО 2070 АР, що знаходився під керуванням Єгорова Володимира Івановича та автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний номер 50680 РЕ, що знаходився під керуванням Трунова Олексія Вікторовича.

Відповідно до Звіту №87 від 29.08.2012 про оцінку автомобіля Kia Cerato 1.6i державний номер АО 2070 АР (а.с. 18-23), вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулася 24.08.2012, становить: 28 429,21 грн. Повноваження експерта - Ковбасови В.Є. на проведення вказаної оцінки підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було складено Страховий акт №ЗФ-0000086-ЗФ-05-000002-02 від 27.09.2013 і від 19.10.2012 та перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 27 554,60 грн. (платіжне доручення № 7957 від 01.10.2012 - а.с. 34) та 5 732,90 грн. (платіжне доручення № 8675 від 22.10.2012 - а.с. 35).

Згідно постанови Печерського районного суду міста Києва від 26.09.2012 у справі №712/16255/2012(3/712/6940/2012), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Труновим Олексієм Вікторовичем Правил дорожнього руху. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ", державний реєстраційний номер 50680 РЕ, застрахована у відповідача за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1999280.

04.02.2013 позивач направив на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №3988/241ІЛ.

Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 23 057, 66 грн., обґрунтовуючи це тим, що ремонт автомобіля "Кіа", д.н. АО 2070 АР було здійснено фізичною особою-підприємцем ФОП Петрук М.Е., яка не є платником податку на додану вартість, що вбачається із свідоцтва платника єдиного податку Серія Б № 656275.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до Звіту №87 від 29.08.2012 про оцінку автомобіля Kia Cerato 1.6i державний номер АО 2070 АР вартість матеріального збитку 28 429,21 грн., у звіті не зазначено, що сума вказана експертом з ПДВ. Страховик, як вбачається з матеріалів справи, виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування в загальній сумі 33 287,50 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки вина особи, яка керувала автомобілем "ВАЗ", встановлена у судовому порядку, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, у зв'язку з тим, що Цивільно-правова відповідальність Труновим Олексієм Вікторовичем застрахована у відповідачем, згідно із полісом № АЕ/1999280, до відповідача.

Позивач у заяві про виплату страхового відшкодування, що направлялась відповідачу, просив останнього сплатити 28 429,21 грн., тобто, суму матеріального збитку зазначену у Звіті експерта. Відповідач, в свою чергу сплатив відповідачу частину матеріального збитку 23 057,66 грн., тобто, 5 371,55 грн. - матеріальний збиток виплачений позивачем та не компенсований відповідачем в порядку регресу та вказана сума знаходиться в межах Звіту про оцінку шкоди завданої в наслідок ДТП.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АВ/6402251 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., а, також, передбачено франшизу в розмірі - 510,00 грн.

Враховуючи визначені Полісом № АВ/6402251 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а, також, розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, обмежений розміром вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 861,55 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 5 371,55 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом).

Щодо доводів, викладених відповідачем в апеляційні скарзі, то варто зазначити наступне:

Пунктами 16, 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 №8 зі змінами від 28.03.2012 «Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів» визначено, що на підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат. Аварійний сертифікат складається у двох примірниках, один з яких видається страховику (страхувальнику), а другий зберігається у аварійного комісара. Зібрані матеріали (довідки, акти експертиз, малюнки, схеми тощо) видаються як додаток до аварійного сертифіката.

Додатків та матеріалів, на підставі яких проводилось дослідження аварійного комісара, суду не надано, як і доказів на підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам Білун С.М. - особи, що підписала аварійний сертифікат.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Отже, саме Звіт №87 від 29.08.2012 про оцінку автомобіля Kia Cerato 1.6i державний номер АО 2070 АР є належним доказом встановлення вартості матеріального збитку. Як вбачається з матеріалів справи, Аварійний сертифікат (а.с. 48), складений саме на основі Звіту №87 від 29.08.2012 та рахунку №141 від 30.08.2012 ФОП Петрук М.Е., хоча вартість робіт та матеріалів, не співпадає зі Звітом №87 від 29.08.2012, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу позивача в розмірі 4 861,55 грн., керуючись саме Звітом №87 від 29.08.2012.

В Листі від 25.01.2013 №406/Л/15-3114 Державної податкової служби України зазначено, що якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюються без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа не зареєстрована платником податку на додану вартість та не має права нараховувати податок на додану вартість.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, СТО ФОП Петрук М.Е. не є платником ПДВ, а відповідно до Платіжних доручень № 7957 від 01.10.2012 № 8675 від 22.10.2012 позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування без ПДВ, як того вимагають норми чинного законодавства, тому доводи відповідача є необґрунтованими та надуманими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для його скасування або зміни, Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», як необґрунтована, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 р. у справі №910/16294/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/16294/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха