Постанова № 35308304, 21.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2013 року № 826/14823/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Костенка Д.А. Скочок Т.О. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" до Державної виконавчої служби України провизнання протиправною та скасування постанови ВП №36311357 від 19.08.2013 р., зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком", (надалі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, (надалі - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови ВП №36311357 від 19.08.2013 р., зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова не відображає фактичних обставин справи, не спрямована на реальне виконання судового рішення та захист порушених інтересів позивача, а відтак, підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки діяв у спосіб та в межах встановлених чинним законодавством, а тому, постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.08.2013 р. ВП №36311357 є правомірною.

В судове засідання 04.10.2013 р. не прибули належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представник позивача (подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача) та представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2012 року в адміністративній справі №К/9991/25252/11 (надалі - Постанова ВАСУ від 22.03.2012 р.) за позовом ТОВ "Євротранстелеком" до Національної комісії з питань регулювання зв'язку України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії скасовано Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року та Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, зобов'язано Національну комісію з питань регулювання зв'язку України розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" від 16 червня 2010 року про продовження строку дії ліцензій від 29.12.2005 серії АБ№222866 та серії АБ№222865 на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до вимог діючого законодавства.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.02.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №36311357 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-15794/10/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 15.08.2012 р. про зобов'язання Національної комісії з питань регулювання зв'язку України розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" від 16 червня 2010 року про продовження строку дії ліцензій від 29.12.2005 серії АБ№222866 та серії АБ№222865 на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до вимог діючого законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2013 р. в адміністративній справі №2а-15794/10/2670 замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-15794/10/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 15.08.2012 р., а саме: боржника Національну комісію з питань регулювання зв'язку України на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

30.07.2013 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації прийнято Рішення про розгляд заяв ТОВ "Євротранстелеком" від 16.06.2010 р. про продовження строку дії ліцензій від 29.12.2005 серії АБ №222866 та серії АБ №222865 на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій від 30.07.2013 р. №492 (надалі - Рішення №492), яким рекомендовано позивачу для здійснення відповідної діяльності у сфері телекомунікацій звернутись в установленому порядку до НКРЗІ для отримання ліцензій на види діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню, відповідно до частини сьомої статті 42 Закону України "Про телекомунікації".

09.08.2013 року на адресу відповідача надійшов Лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 02.08.2013 р. №04-5626/14, в якому остання у зв'язку з прийняттям Рішення №492 просила закінчити виконавче провадження ВП №36311357.

19.08.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, на підставі Листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 02.08.2013 р. №04-5626/14 прийнято Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №36311357.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі -рішення).

Частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що сторони виконавчого провадження зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомляти державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення суду боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа про зміну місця роботи.

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регулюється положеннями ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження". Так, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Положеннями статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 27 вказаного Закону зазначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.49 та ч.3 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 49 Закону України "Про телекомунікації" у разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45..

Як вбачається з мотивувальної частини Постанови ВАСУ від 22.03.2012 р. ТОВ "Євротранстелеком" 18.04.2010 року вимога ч.1 ст. 49 Закону України "Про телекомунікації" виконана повністю шляхом направлення заяви НКРЗ з дотриманням усіх процедур та правил, а також строків, що передбачені Законом України "Про телекомунікації".

Згідно з положеннями ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями ч.3, 4 ст. 49 Закону України "Про телекомунікації" закріплено, що Рішення про продовження строку дії ліцензії або про відмову в продовженні строку її дії із зазначенням підстав відмови повинно бути направлено заявнику не пізніше ніж через 15 робочих днів від моменту реєстрації заяви. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії.

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що належним результатом розгляду Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" від 16 червня 2010 року про продовження строку дії ліцензій від 29.12.2005 р. серії АБ№222866 та серії АБ№222865 на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до вимог діючого законодавства є Рішення про продовження строку дії ліцензії або Рішення про відмову в продовженні строку її дії.

Таким чином, прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації Рішення №492, яким рекомендовано позивачу для здійснення відповідної діяльності у сфері телекомунікацій звернутись в установленому порядку до НКРЗІ для отримання ліцензій на види діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню, відповідно до частини сьомої статті 42 Закону України "Про телекомунікації", є неналежним виконанням Постанови ВАСУ від 22.03.2012 р.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, в тому числі, з боку суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної Постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №36311357 від 19.08.2013 року.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження ВП №36311357 від 19 серпня 2013 року.

3. Зобов'язати Державну виконавчу службу України поновити виконавче провадження ВП №36311357 на підставі виконавчого листа №2а-15794/10/2670 та забезпечити виконання Постанови Вищого адміністративного суду України № К/9991/25252/11 від 22.12.2012 року відповідно до вимог чинного законодавства України.

4. Судові витрати в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (ідентифікаційний номер 31731686) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді Д.А. Костенко

Т.О. Скочок