Рішення № 35307936, 19.11.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3071/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

17.07.2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25734,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 24.09.2007 року був укладений кредитний договір № NKXRRХ03010023 відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 5408,39 грн. на строк до 24.09.2008 року (включно), а останній зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячного платежу в сумі 494,47 грн., який складаються з заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитними коштами 1% на місяць, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту (комісія) у сумі 13,52 грн., одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у сумі 901,4 грн., а також інших витрат згідно умов договору.

Взяті на себе зобов'язання відповідно до умов кредитного договору Банк виконав у повному обсязі. Проте, відповідач ОСОБА_1, незважаючи на це, порушив його, оскільки своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, комісію, внаслідок чого станом на 27.06.2013 року утворилася заборгованість по кредитному договору в сумі 25734,69 грн., яка складається з :

-заборгованості за кредитом у сумі 4519,25 грн.;

- заборгованості за процентами у сумі 10384,49 грн.;

- пені у сумі 9129,30 грн.;

- штрафів у сумі 500 грн. (фіксована частина), 1201,65 грн. (процентна складова).

В судовому засіданні представник позивача зменшив розмір позовних вимог, підтримав позовні вимоги в сумі 24870,86 грн.

Представник відповідача та відповідач у судовому засіданні позов не визнали, зазначивши, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт) відповідачем не підписані, тому застереження, які є в них стосовно продовження строку позовної давності, сплати комісії, пені, не підлягають застосуванню при вирішенні зазначеного спору.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Зокрема, судом встановлено, що між Банком та відповідачем 24.09.2007 року був укладений кредитний договір № NKXRRХ03010023, в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі Умов). При укладанні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно заяви позичальника ОСОБА_1 ознайомився та згодний із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були надані йому у письмовій формі і своїм підписом підтвердив повну інформацію про умови кредитування ПриватБанку.

Відповідно до договору Банк зобовязався надати та в подальшому надав позичальнику на споживчі потреби кредитні кошти в сумі 5408,39 грн. на строк до 24.09.2008 року (включно).

Зі своєї сторони позичальник зобовязався щомісячно (в період з 20 по 25 число кожного місяця) частинами повертати 494,47 грн. (щомісячний платіж), що включає отриманий кредит, проценти за користування ним в розмірі 1,0 % на місяць від суми залишку заборгованості по кредиту, щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту (комісію) в сумі 13,52 грн., одноразову винагороду за надання фінансового інструменту у сумі 901,4 грн.

Згідно договору наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата ним Банку пені, штрафів відповідно до Умов (п.п. 5.1, 5.3).

Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

З матеріалів справи слідує, що позичальник повинен був погашати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, а також винагороду в порядку та строки відповідно до заяви останнього (п.п. 4.1 4.8 Умов), проте свої зобовязання не виконав.

Згідно п. 4.7 Умов при порушенні позичальником визначеного в заяві строку погашення заборгованості, така заборгованість в частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. З цього моменту здійснюється нарахування відсотків, відповідно до п. 4.2 вищевказаних Умов.

Так, п. 5.1 Умов передбачено право Банку нарахувати пеню в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 01 грн. 00 коп. за кожен день прострочення платежу. Нарахування вказаної неустойки на прострочену суму здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобовязання повинно бути виконано (п.5.4 Умов).

Так, як вбачається з матеріалів справи, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, в зв'язку з цим станом на 27.06.2013 року утворилася заборгованість по кредитному договору в сумі 24870,86 грн., яка складається з:

-заборгованості за кредитом у сумі 4519,25 грн.;

- заборгованості за процентами у сумі 10384,49 грн.;

- пені у сумі 8306,6 грн.;

- штрафів у сумі 500 грн. (фіксована частина), 1160,52 грн. (процентна складова).

Що стосується вимог про стягнення суми пені, то суд виходить з того, що ч.3 ст. 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду, за наявності кількох умов: а) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобовязання збитків; б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, діючим законодавством не наводиться чіткий перелік таких обставин.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі за Конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 7-рп/2013) рекомендовано ОСОБА_3 України законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками - фізичними особами грошових зобов'язань у відносинах споживчого кредитування.

З розрахунку, наданого Банком, видно, що розмір заявленої до стягнення пені (8306,6 грн.) значно перевищує заборгованість відповідача за тілом кредиту.

Разом з тим, відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦПК України одним із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність, а також судовий захист цивільних прав та інтересів.

За такого, враховуючи наведене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 4600 грн.

Крім того, п.5.3 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь якому з грошових зобовязань більш ніж на 30 днів позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. 00 коп. + 5 % від суми заборгованості.

Умовами (п.5.5) сторони відповідно до ст.259 ЦК України збільшили строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсоткам за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за цим договором і встановили їх тривалістю 5 років. Згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання і перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу (ст.264 ч.1 ЦК України). В матеріалах справи є надані відповідачем квитанції про виконання укладеного кредитного договору, які свідчать про те, що після виникнення 26.10.2007 року простроченої заборгованості позивач протягом 2008 року виконував частково свої зобовязання, останній раз 07.10.2008 року. Таким чином, строк позовної давності по позовним вимогам Банку не закінчився на час подання позову 17.07.2013 року і тому доводи відповідача в цій частині судом до уваги не приймаються.

В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, з урахуванням ступеня їх задоволення в сумі 229,4 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ідент. номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № NKXRRХ03010023 від 24.09.2007 року станом на 27.06.2013 року, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 4519,25 грн., заборгованості за процентами в сумі 10384,49 грн., також пеню в сумі 4600 грн., штрафи у сумі 500 грн. (фіксована частина), 1160,52 грн. (процентна складова) а всього 21164,26 грн. (двадцять одна тисяча сто шістдесят чотири гривень двадцять шість коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 ідент. номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 229,4 грн. (двісті двадцять девять гривень сорок коп.).

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя: О.Є.Старжинська