Рішення № 35307516, 12.11.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12901/13-ц

Категорія 42

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Гладун Х.А.,

при секретарях Пацалі А.В., Поклад А.О.,

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2013 року представник позивача звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 21184,86 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивував тим, що позивач є балансоутримувачем та виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку АДРЕСА_1, а відповідач є власником квартири № 101 у вказаному будинку. В порядку ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач направив відповідачу оферту щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, яка відповідачем проігнорована. При цьому, відповідач фактично споживає надані позивачем житлово-комунальні послуги, без яких користування квартирою у багатоквартирному житловому будинку з інженерним обладнанням, обладнаним електроплитами та ліфтами є неможливим, не відмовляючись від їх отримання. Крім того, власник квартири у багатоповерховому будинку не може не отримувати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, як і виконавець послуг не може припинити їх надання одному із власників квартир, так як припинення надання таких послуг є неможливим. Тарифи для будинку АДРЕСА_1 встановлені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2010 р. № 1164. За період з 23.09.2011 р. по 01.06.2013 р. заборгованість відповідача за послуги з утримання будинку та прибудинкової території становить 17598,17 коп., а за надані послуги з опалення по квартирі АДРЕСА_1 становить 2978,58 грн. В зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання, сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції станом на 01.06.2013 р. становить 20694,11 грн.; сума нарахованих 3% річних - 490,75 грн., що загалом складає 21184,86 грн.

В зв'язку з тривалим розглядом справи позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 23.09.2011 р. по 24.10.2013 р. в розмірі 21909,62 коп., та за надані послуги з опалення по квартирі АДРЕСА_1 за період з 23.09.2011 р. по 24.10.2013 р. - 2978,58 грн. В зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання, сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції станом на 24.10.2013 р. становить 25046,21 грн.; сума нарахованих 3% річних - 752,58 грн., що загалом складає 25798,79 грн.

В подальшому, в зв'язку з встановленням факту реєстрації 16.12.2011 р. відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 представник позивача зменшив розмір позовних вимог та просив вирахувати із загальної суми заборгованості борг за вересень, жовтень, листопад 2011 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяв про збільшення та зменшення розміру позовних вимог підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що надані суду документи не містять доказів направлення відповідачу пропозиції укладення договору надання житлово-комунальних послуг. Доказів ознайомлення відповідача з тарифами за житлово-комунальні послуги матеріали справи також не містять. Позивачем не надано доказів, що він є належним балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1. Матеріали справи не містять доказів надання відповідачу житлово-комунальних послуг в зазначеному в позові обсязі, якості та кількості, та доказів споживання відповідачем таких послуг. При цьому, право власності, а відповідно і право користування квартирою, у відповідача виникло не з дати передачі йому 23.09.2011 р. свідоцтва про право власності, а з дати реєстрації права власності, тобто з 16.12.2011 р., а доступ до квартири відповідач дістав отримавши ключі від неї лише 05.04.2012 р. Такий тривалий час між оформленням права власності та отриманням ключів обумовлений низкою недоліків квартири, на які відповідач вказав при складанні акту приймання-передачі від 23.09.2011 р. між відповідачем та забудовником - ТОВ «Д.І.А. Девелопмент», в зв'язку з чим користування кватирою за призначенням було неможливим. На даний час недоліки забудовником не усунені, що унеможливлює проведення ремонтних робіт в квартирі відповідача. Отже, проживання в квартирі та споживання житлово-комунальних послуг є неможливими. При цьому, якість житлово-комунальних послуг та їх вартість неодноразово були предметом уваги контролюючих та правоохоронних органів, у зв'язку з чим відповідач вважає, що житлово-комунальні послуги, які надає позивач є неналежної якості, а тому, вимоги про оплату цих послуг є безпідставними. Також неправомірними є вимоги позивача про стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, оскільки відповідачу не було відомо про наявну заборгованість, а їх застосування можливо лише у разі, коли боржнику було відомо про наявне у нього грошове зобов'язання, виконання якого він прострочив. Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи дійшов до наступних висновків.

Згідно свідоцтва про право власності серії від 19 серпня 2011 р., виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 02.08.2011 р. № 925-С/КІ, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 70,10 кв.м., належить ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с. 6).

З наданого суду копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що позивач є юридичною особою, що зареєстрована з 26.06.2007 р. Основним видом економічної діяльності позивача є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. (а.с.12-13).

Згідно договору про надання послуг з утримання на балансі та управління житловим комплексом (з відкладальною обставиною) від 26.08.2010 р., укладеному між ОСББ «Раїси Окіпної, 18» та позивачем, останній за плату надає послуги з утримання на балансі житлового комплексу по вул.. Р. Окіпної, 18 в м. Києві та управління неподільним та загальним майном житлового комплексу, забезпечує належну його експлуатацію, надаючи споживачам житлово-комунальні послуги відповідної якості, веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального та поточного ремонтів та утримання, а також несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом (а.с. 89-93).

Даний договір є чинним.

З наведеного вбачається, що позивач є юридичною особою, яка на відповідній правовій основі здійснює експлуатацію будинку АДРЕСА_1 та має право у розумінні чинного законодавства, в тому числі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на справляння відповідної плати за надані житлово-комунальні послуги, та на захист свого порушеного права, яке підлягає судовому захисту.

Отже, заперечення відповідача, що позивач не є балансоутримувачем та виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку АДРЕСА_1 - безпідставні.

Оцінюючи заперечення відповідача в частині відсутності договірних відносин між сторонами. Суд виходить з наступного.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, ст. 4 вказаного Закону передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочину (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642, 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору ст. ст. 6, 627 ЦК України визначають, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Водночас ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Судом встановлено, що відповідач не відмовлявся від житлово-комунальних послуг, що надаються позивачем, отримував їх. Крім того, власник квартир у багатоповерховому будинку не може не отримувати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, як і виконавець послуг не може припинити їх надання одному із власників квартир, так як послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, як то прибирання прибудинкової території, сходових кліток, вивезення відходів, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем, тощо, мають загальний характер, тобто споживаються одночасно всіма мешканцями багатоквартирного будинку, і припинення їх надання окремому споживачу є неможливим.

Чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну). Споживач зобов'язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки відповідно до ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав, передбачених законодавством (зокрема угод), а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Суд приходить до висновку, про наявність між сторонами договірних відносин, за якими відповідач користувався послугами, які надавав йому позивач, та позивач має право на справляння за них відповідної плати по затверджених тарифах. Відсутність між сторонами письмового договору не є підставою вважати, що нарахування позивачем плати за житлово-комунальні послуги не відповідає вимогам Закону.

Заперечення відповідача щодо надання йому позивачем житлово-комунальних послуг не в повному обсязі та неналежної якості є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника - виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Жодного акту-претензії, складеного відповідно до вимог ст. 18 зазначеного закону відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що відповідачкою не надано жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про надання позивачем житлово-комунальних послуг не в повному обсязі або неналежної якості.

Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Згідно розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2010 р. № 1164, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку АДРЕСА_1 затверджено в розмірі 13,03 грн. (в т.ч. ПДВ 20%)/1 кв.м. на місяць, а для першого поверху - 11,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20%)/1кв.м. на місяць (а.с. 8-11).

При цьому, вищевказане розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є чинним, у судовому порядку нечинним не визнавалось та є обов'язковим для виконання всіма органами місцевого самоврядування, установами, підприємствами, організаціями, розташованими на території міста, у тому числі і для споживачів таких послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Крім того, ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданої позивачем довідки про суми заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг власника квартири АДРЕСА_1 станом на 24.10.2013 р. за період з 23.09.2011 р. по 24.10.2013 р. з урахування індексу інфляції та суми нарахованих 3% річних борг становить 25798,79 грн.(а.с. 122-124).

Враховуючи, ту обставину, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 відповідачем зареєстровано 16.12.2011 р., сума заборгованості підлягає корегуванню шляхом її зменшення на суму боргу за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 р. і становитиме 22609,04 грн.

Виходячи з вище викладеного, оцінюючи в сукупності подані докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 202,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 203, 208, 215, 319, 322, 526, 625, 626, 627, 628, 638 ЦК України ст.ст. 4, 14, 19, 20, 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» (01015, м. Київ, вул.. Лаврська, 16 літ. «В», ідентифікаційний код: 35265826, п/р 26006010004935 в Філії УніКредит, Банк ТзОВ у м. Києві, код ЄДРПОУ Банку: 26080255, МФО: 300744) суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 22609,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» суму судового збору в розмірі 202,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Х.А. Гладун