Рішення № 35306479, 17.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/4761/13 Головуючий 1-інст. - Токмакова А.П.

Справа № 2006/1884/12 Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - земельні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарях - Шпарага О.О., Прудніковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами Валківського міжрайонного прокурора Харківської області і ОСОБА_4 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 05 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ТОВ «Агротоп» на її користь заборгованість за договором оренди земельної ділянки б/н від 14 грудня 2006 року, що складається з боргу за оренду земельної ділянки в сумі 15555,47 грн., інфляційних витрат в сумі 10079,96 грн. та пені, нарахованої за умовами договору, в сумі 1487,94 грн., а також просила стягнути судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 271,23 грн.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 05 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Валківський міжрайонний прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_4

При цьому посилається на те, що при укладенні договору оренди земельної ділянки сторони дійшли згоди щодо розміру орендної плати в сумі 826,68 грн. за один га., проте відповідачем орендна плата виплачувалась без урахуванням площі паю, що призвело до скрутного матеріального становища позивача.

Зазначає також, що виплата орендної плати у розмірі 2% від вартості земельної ділянки не відповідала умовам укладеного між сторонами договору і вимогам Указу Президента України від 19.08.2008 року « Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв).

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі також просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування скарги посилається на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування і порушення норм матеріального права.

Зазначає, що суд неправильно витлумачив надані докази, а також на припущеннях дійшов висновку про необґрунтованість позову і через це ухвалив незаконне рішення.

Вказує, що при ухваленні рішення суд неправильно витлумачив зміст договору оренди і додаткової угоди щодо розміру орендної плати. В договорі чітко записано, що розмір орендної плати становить 826 грн. за один гектар землі. Додаткова угода не змінила розміру орендної плати, тому що на 03 січня 2008 року не існувала, її було надано їй лише у 2012 році, про що свідчить відповідь управління Валківського держкомзему від 05.01.2012 року за № 01-13/26-0015 про відсутність зареєстрованої

додаткової угоди до договору оренди.

Зазначає, що судом не прийнято до уваги, що ці обставини встановлені рішенням Валківського районного суду Харківської області від 16 січня 2012 року по справі за

позовом ТОВ «Агротоп» до неї про визнання договору оренди дійсним і за її зустрічним позовом до ТОВ «Агротоп» про розірвання договору оренди земельної ділянки, яке має законну силу.

Крім того, вказує, що, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції і пені за весь час прострочення, суд порушив вимоги ст. 625 ЦК України, оскільки не звернув увагу на те, що заборгованість з орендної плати є грошовим зобов'язанням.

Водночас зауважує, що розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції на суму заборгованості з орендної плати, визначений у позові, доведений матеріалами справи.

Також зазначає, що посилання суду у рішенні на договори оренди від 14 грудня 2006 року і 15 грудня 2006 року, як різні договори, є необгрунтованим, оскільки це один і той самий договір, і тільки з вини відповідача у його примірниках вказані різні дати. Цей договір пройшов реєстрацію під одним і тим же номером, з зазначенням одного кадастрового номеру земельної ділянки При дослідженні матеріалів справи відповідач це визнав.

У запереченнях на апеляційну скаргу Валківського міжрайонного прокурора відповідач просить про її відхилення і залишення рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги .

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши доводи скарг і матеріали справи. судова колегія доходить висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи у грудні 2006 року між ТОВ «Агротоп» та ОСОБА_4 на строк 10 років був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,63 га, вартістю 41288 грн., що знаходиться на території Сніжківської сільської ради Валківського району, зареєстрований у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП « Центр державного земельного кадастру» 05.09.2007 року за № 040768800296 ( надалі Договір). Відповідно до п. 4.1. Договору орендар зобов'язався вносити орендну плату як в грошовій так і в натуральній формі із розрахунку 2% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, що складає 825 грн. 76 коп. за 1 га земельної ділянки за рік..

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову суд першої інстанції керувався ст. 125,126 ЗК України, ст.ст. 18, 21, 24,25, 30,32 Закону України « Про оренду землі», та виходив з того, що маються розбіжності в датах укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, що потребує вирішення питання в судовому порядку при зверненні рішення суду до виконання. Крім того, на думку суду вбачається неоднакове розуміння сторонами встановленого в п.4.1 Договору розміру орендної плати за землю, але доказів вирішення цього спору у порядку п.4.5 цього Договору за період з 2007 по 2011 рік не надано. Додатковою угодою сторони за взаємною згодою змінили розмір орендної плати і факт виплати її у розмірах, зазначених у довідці, позивачем та її представником не оспорюється.

Проте судова колегія повністю погодитися з зазначеними висновками суду не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

У листопаді 2011 року ТОВ «Агротоп» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просило визнати дійсним договір оренди землі, укладений між ним і ОСОБА_4 15 грудня 2006 року із застосуванням до п.4.1 цього договору положень

Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004 року в частині встановлення розміру орендної плати за користування землею залежно від

нормативної грошової оцінки землі.

У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернулась із зустрічним позовом до ТОВ «Агротоп» про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 15.12.2006 року з тих підстав, що за цим договором була встановлена орендна плата 825,76 грн. за один гектар, але відповідачем ці умови договору не виконуються.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 16 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агротоп» і задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Вказаними судовими рішеннями, які мають законну силу, встановлено, що укладеним між ТОВ «Агротоп» і ОСОБА_4 договором оренди земельної ділянки були визначені розмір, форма і строки внесення орендної плати і в подальшому в цій частині договір не переглядався.

Висновок суду про те, що рішенням Валківського районного суду від 16 січня 2012 року розірвано договір оренди б/н від 15 грудня 2006 року, а вимоги ОСОБА_4 у цій справі стосуються договору оренди від 14.12.2006 року є помилковим, що всупереч вимогам ч.3 ст.61 ЦПК України призвело до нової оцінки обставин, встановлених судовим рішенням , яке набрало законної сили.

Відповідач визнав і це підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Агротоп» і ОСОБА_4 був укладений один договір оренди належної останньої земельної ділянки, площею 3,63 га. з кадастровим № 6321287500020000095 зареєстрований у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП « Центр державного земельного кадастру» 05.09.2007 року за № 040768800296.

За таких обставин суд першої інстанції мав виходити з того, що рішенням Валківського районного суду Харківської області від 16.01.2012 року договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 і ТОВ « Агротоп» розірвано саме з підстав неповної сплати товариством орендної плати , встановленої цим договором, а вимоги ТОВ « Агротоп» про визнання дійсним договору оренди землі, укладеного у грудні 2006 року між ним і ОСОБА_4, з іншими умовами в частині розміру орендної плати залишені без задоволення.

Вказане порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Виходячи з наведеного судова колегія доходить висновку про те, що відповідач має перед позивачем заборгованість зі сплати орендної плати, яка у відповідності до вимог ч.2 ст.625 ЦК України та п.4.6 розділу 4 договору має бути обчислена з урахуванням встановленого індексу інфляції та пені за весь час прострочення, оскільки заяв про застосування строків позовної давності відповідач до суду першої інстанції не подавав.

Проте, погодитись у повній мірі з розрахунком заборгованості, здійсненим представником позивача, не можна з наступних підстав.

Як вже зазначено, судовими рішеннями, які набрали чинності, встановлено і не підлягає доказуванню у цій справі, що розмір орендної плати був визначений сторонами в договорі оренди і в подальшому не переглядався, тобто становить 825,76 грн. за 1 га.

Орендна плата виплачувалась позивачці з урахуванням сплати позивачем прибуткового податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15%, що її представниками не заперечується.

Таким чином, при визначенні розміру заборгованості слід виходити з того, що орендна плата, що підлягала виплаті орендодавцю протягом дії договору оренди до його розірвання за рішенням суду від 16 січня 2012 року, з урахуванням прибуткового податку з доходів фізичних осіб становить 2547,90 грн. за один рік.

З урахуванням фактично виплаченого, що підтверджується довідкою ТОВ « Агротоп» за № 02/11-1048 від 28.11.2011 року, дані якої не оспорюється позивачем та її представниками ( а.с.26), становить 1846,00 грн. за 2007 рік, 1130,53 грн. за 2008 рік,

2097,90 грн. - 2009 рік; 933,20 грн. за 2010 рік і 1322,24 грн. за 2011 рік., а загалом

7329,87 грн.

Із врахуванням індексів інфляції ( 116,6 у 2007 році, 122,3% у 2008 році.,112,3 у 2009 році,109,1у 2010 році , 104,7 у 2011 році.) за весь час прострочення сума заборгованості буде складати 10228,03 грн.

Пунктом 4.6 розділу 4 договору сторони визначили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від несплаченої суми.

Представник позивача ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції просив обмежити розмір пені, що підлягає стягненню сумою 1555,54 грн.

Повноваження на зменшення позовних вимог вказаному представнику надані позивачем у довіреності від 29.08.2011 року ( а.с.25)

Враховуючи, що вказана сума є меншою, ніж могла бути нарахована виходячи з умов договору та облікових ставок НБУ за весь період прострочення, які надані до розрахунку і відповідають офіційним даним НБУ, судова колегія виходячи з положень ст.11 ЦПК України вважає , що до розрахунку суми, яка підлягає стягненню, має бути прийнятий вказаний розмір пені.

Доводи представника відповідача про те, що стягненню підлягає заборгованість

тільки за 2007 рік, з посиланням на те, що з 2008 року сторони досягли інших умов щодо розміру орендної плати є безпідставними, оскільки вказані обставини були предметом судового розгляду і вирішені судовим рішенням, від 16.01.2012 року. яке набрало законної сили.

Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивачки з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст.313,314,316,317,319,324 ЦПК України судова колегія, - В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги Валківського міжрайонного прокурора Харківської області і ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 05 червня 2013 року скасувати і ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп», розташоване по вул..Колгоспній, 6 в сел. Сніжків Валківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 34473812 на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт сер.НОМЕР_2 виданий Валківським РВ УМВС України в Харківській області 08.12.2000 року, яка мешкає по АДРЕСА_1 заборгованість за договором оренди земельної ділянки з індексом інфляції в розмірі 12583 ( дванадцять тисяч п»ятсот вісімдесят три) грн., з урахуванням прибуткового податку з доходів фізичних осіб, 1555 ( одну тисячу п»ятсот п»ятдесят п»ять) грн. 54 коп.. пені і 141,39 витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя - підпичс

Судді колегії - підписи

Копія вірна. Суддя -