Рішення № 35306245, 13.11.2013, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/4145/13-ц

Номер провадження № 2/229/1042/2013

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 р.Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ "Приватбанк" 03 жовтня 2013 р. звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № KTD6RX09410166 від 26 жовтня 2006 року відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 1471,75 гривень зі сплатою 12,00 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.10.2007 року.

ПАТ КБ "Приватбанк" цілком виконав зобовязання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушила графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 25.09.2013 р., складає 36665.69 гривень.

Представник позивача не зявився у судове засідання, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом, встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 26 жовтня 2006 року між банком та відповідачкою укладено кредитний договір № KTD6RX09410166, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 1471,75 гривень зі сплатою 12,00 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.10.2007 року (а.с. 3-4)

Згідно п. 3.2.1 кредитного договору позичальник зобовязався погашати щомісячно заборгованість за кредитом, за відсотками, комісією (а.с. 5)

На підставі ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобовязання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

На час розгляду справи судом сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № KTD6RX09410166 від 26 жовтня 2006 року, що залишилася, відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 36665.69 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом складає 1471,80 гривень;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом складають 11489,90 гривень;

-пеня складає - 21199,21гривень, заборгованість по комісії складає - 282,60 грн., штраф складає - 500,00 грн., штраф процентна складова - 1722,18 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно позову банк до заборгованості відповідача ОСОБА_1 включив - пеню 21199,21 гривень.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору при порушенні позичальником кожного із зобов'язань, передбачених п. 3.2.2, 3.2.3 договору Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 "Приватбанк" має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу (а.с. 8 ).

Оскільки позичальник ОСОБА_1 порушила строки платежів за зобовязаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом, позивач з цього приводу 03 жовтня 2013 р. звернувся до суду.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 повинна відповідно до п. 4.1 кредитного договору, ст. 6, ст. 546, ст. 549 ЦК України сплатити позивачу пеню, яка на час розгляду справи судом складає 21199,21 гривень.

Із положення ст.625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором позичальник ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором згідно графіку погашення кредиту та процентів належним чином не виконувала, в звязку з чим станом на 25.09.2013 р. мала прострочену заборгованість за кредитом 36665.69 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом складає 1471,80 гривень;

- заборгованість за відсотками за користуванням кредитом складають 11489,90 гривень;

-пеня складає 21199,21 гривень, заборгованість по комісії складає - 282,60 грн., штраф складає - 500,00 грн., штраф процентна складова - 1722,18 грн.

Цей розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та відповідачкою не спростований.

Відповідач порушила умови укладеного договору, внаслідок чого заборгованість перед банком за кредитним договором № KTD6RX09410166 від 26 жовтня 2006 року на час розгляду справи судом відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 36665.69 гривень.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Безумовно, вимоги позивача законі та обґрунтовані, водночас з цим вони не підлягають задоволенню за наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

У судовому засіданні було встановлено, що кредитний договір між сторонами було укладено 26 жовтня 2006 року з кінцевим терміном повернення 24.10.2007 року.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

В даному випадку строк виконання зобов'язання визначений сторонами 24.10.2007 року .

Таким чином, у позивача було право звернутися за захистом своїх прав до суду з підстав стягнення заборгованості по кредиту, а також з підстав стягнення пені,штрафу протягом п"яти років, тобто до 24.10.2012 року.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до штампу реєстрації вхідної пошти суду, позовна заява надійшла до суду 03 жовтня 2013 р., тобто за межами строків позовної давності.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповід но до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин" враховуючи положення пункту 7 частини тридцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв"язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

За наведених підстав та встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за Договором, процентів за користування кредитом та пені не підлягають задоволенню.

Оскільки, позов залишено без задоволення, то судові витрати відповідно ст. 88 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.10, 11, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , ст.. 257,258,256,259,261,267, 509,526, 530,549,625, 629,1050,1054 ЦК України, суду

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.

Суддя: А. Л. Гонтар