Ухвала суду № 35303354, 05.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"05" листопада 2013 р. Справа № 817/3095/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: Кузьмич Н.О.,

від відповідача: Тарасюк Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "17" вересня 2013 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року до Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" про стягнення заборгованості по пені у сумі 968030,15 грн. (податкова вимога від 15.06.2011 року №557). Заборгованість відповідача по пені у сумі 968030,15 грн. виникла згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2010 року №0001102240/0 за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі акта від 23.12.2010 року №2119/23-100/30946915 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" про стягнення заборгованості по пені у сумі 968030,15 грн. згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) від 29.12.2010 року № 0001102240/0 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у м.Рівному звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини щодо визначення позивачу штрафної санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності виникли в 2010 році. На час застосування вказаних штрафних санкцій до відповідача чинним був Закон України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( далі - Закон).

У розумінні положень названого Закону несплачена позивачем штрафна санкція за порушення вимог Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не є податковим боргом, а є неподатковою заборгованістю перед бюджетом, оскільки Закон України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не врегульовує питання оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Аналогічна норма міститься і у статті 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, яка також не врегульовує питання оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави вважати, що спеціального строку звернення до суду щодо стягнення бюджетної неподаткової заборгованості не встановлено. Отже, при поданні позову щодо стягнення добровільно не сплаченої пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно застосовувати строк звернення до адміністративного суду, що передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на час виникнення у податкового органу права на стягнення такої неподаткової заборгованості перед бюджетом (аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 08.06.2011року №К9991/8527/11).

Судом встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності №0001102240/0 було винесено позивачем 29.12.2010 року. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення дане рішення було отримано відповідачем 10.01.2011 року. Як зазначено у названому рішенні штрафна санкція підлягала сплаті товариством впродовж 30 днів з моменту отримання рішення. У встановлений строк відповідач штрафну санкцію не оплатив. Відтак, починаючи з 10 лютого 2011 року розпочався перебіг строку звернення відповідача до суду про примусове стягнення названої суми боргу.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від чинній на час виникнення у податкового органу права на стягнення заборгованості), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, строк звернення з вищевказаним позовом до суду сплинув 10 серпня 2011 року.

Проте, з даним позовом до суду позивач звернувся більше, ніж через два роки після того, як дізнався про порушення своїх прав. Жодних причин, що могли бути перешкодою для звернення до суду з позовом про стягнення штрафної санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності впродовж установлених строків звернення позивач не навів.

Обставини, щодо звернення товариства до суду з приводу оскарження вищевказаного рішення є реалізацією права відповідача і не може впливати на перебіг строку звернення позивачем до суду про стягнення заборгованості, оскільки поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Стягнення санкцій, нарахованих відповідно до прийнятого рішення №0001102240/0, здійснюється з урахуванням строків звернення до адміністративного суду, встановлених статтею 99 КАС України.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем - Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області пропущений строк звернення до адміністративного суду щодо стягнення заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України та правомірно застосував наслідки передбачені п.9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Посилання апелянта на те, що строк стягнення пені за порушення термінів у сфері ЗЕТ визначений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодженого податкового зобов'язання є помилковим, оскільки пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є податковим боргом і на неї не розповсюджуються строки стягнення податкового боргу.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "17" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "08" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

3- відповідачу Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" вул.Соборна,370-В,м.Рівне,33000