Постанова № 35303204, 29.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3378/13-а

29 жовтня 2013 року 18год. 10хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Васинюк С.В.,

відповідача: Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргідроком" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргідроком» (далі - ТОВ «Укргідроком») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекція у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013 №0001892342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах, код 14010100» в розмірі 61 215,60 грн., в тому числі за основним платежем 48972,5 грн. та за штрафними санкціями 12243,1 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в основу визначення податкових зобов'язань відповідачем покладено висновок про завищення податкового кредиту з ПДВ по безтоварним операціям з ТОВ «ВК Віконні системи», ПП «Електро-Лайф». Вказав, що на законних підставах і правомірно включив до складу податкового кредиту з ПДВ податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Також пояснив суду, що висновки акта перевірки від 15.04.2013 №224/22-200/37131261 щодо безтоварності та нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ВК Віконні системи», ПП «Електро-Лайф», ґрунтуються виключно на припущеннях працівників податкового органу. Стосовно матеріалів перевірки зазначених контрагентів, на які посилаються працівники ДПІ у м. Рівному, як на підставу для своїх висновків, то ними не досліджувалися операції з постачання товарів від зазначених підприємств на адресу ТОВ «Укргідроком».

Додатково зазначив, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 по справі № 804/1261/13-а визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС в частині проведення перевірки TOB «ВК Віконні системи» в результаті яких було складено Акт №7212/224/33972398 від 21.12.2012. По взаємовідносинам з ПП «Електро-Лайф» повідомив, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 по справі № 2а/0470/12459/12 визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо складання довідки №147/224/35987469 від 12.10.2012 при встановлені порушень за результатами зустрічної звірки.

Стосовно спірних господарських операцій повідомив, що у вказаних контрагентів було придбані товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на балансі позивача та використовуються у його господарській діяльності. На підставі викладеного позивач просив суд податкове повідомлення-рішення скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у наданих суду письмових заперечень.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення у справі. Зокрема зазначив, що за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укргідроком» код 37131261 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «ВК Віконні системи» (код 33972398) та ПП «Електро-Лайф» (код 35987469) за період з 01.10.2011 по 30.09.2012, яка оформлена актом від 25.04.2013 № 224/22-200/37131261, виявлені порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44 розділу І, п.185.1 ст.185, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПК України), що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 48972,5 грн.

Зазначив, що операції з придбання ТОВ «Укргідроком» товарів у ТОВ «ВК Віконні системи» та ПП «Електро-Лайф» мають ознаки «безтоварних», оскільки зазначені суб'єкти господарювання не мають необхідних основних засобів для здійснення господарських операцій у обсягах, що задекларовані, відсутня достатня кількість персоналу для здійснення відповідної діяльності. Відтак вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.

ТОВ « Укргідроком» зареєстровано виконавчим комітетом Рівненської міської ради за №16081020000007165 від 17.06.2010. Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 18.06.2010 за №29-23/5840, зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100297866 від 16.08.2010 видане ДПІ у м. Рівне, індивідуальний податковий номер - 371312617163 (а.с.69). Основними видами діяльності ТОВ «Укргідроком» за видами КВЕД-2010 є 41.10 Організація будівництва будівель, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.91 покрівельні роботи, 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами, та санітарно-технічними засобами .

У період з 02.04.2013 по 08.04.2013 посадовими особами ДПІ у м. Рівному проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укргідроком», (код ЄДРПОУ 37131261) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «ВК Віконні системи» (код 33972398) та ПП «Електро-Лайф» (код 35987469) за період з 01.10.2011. по 30.09.2012.

Результати перевірки оформлені актом від 25.04.2013 № 224/22-200/37131261 (а.с.18-36, том 1).

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44 розділу І, п.185.1 ст.185, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПК України) та прийнято податкове повідомлення-рішення від №0001892342 від 29.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах, код 14010100» в розмірі 61 215,60 грн., в тому числі за основним платежем 48972,5 грн. та за штрафними санкціями 12243,1 грн. (а.с.13, том 1).

Вказані порушення представниками податкового органу пов'язуються з придбанням позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ВК Віконні системи» та ПП «Електро-Лайф».

Реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Укргідроком» та його контрагентами підтверджується наступним.

По взаємовідносинам з ТОВ «ВК Віконні системи».

Відповідно до договору купівлі-продажу №349 від 31 серпня 2011 року Позивачем придбано у ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» ручний екструдер екстра класу «ВЕЛДПЛАСТ ЕС4» (а.с.210-211, том 1). Факт приймання-передачі товару підтверджується видатковою накладною від 31 серпня 2011 року № 980 (а.с.212, том 1).

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ «ВК «Віконні системи» податкову накладну від 31.08.2011 № 26 на загальну суму 93 690 грн. в тому числі ПДВ в сумі 15 615 грн (а.с.213, том 1).

Використання вказаного обладнання в господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, а саме наказом №25 від 20.09.2011 на введення в експлуатацію основних засобів, актом введення в експлуатацію від 20.09.2011, даними бухгалтерського обліку по рахунках 10 «Основні засоби» та 13 «Знос необоротних активів». (а.с.83-98, том 2).

По взаємовідносинам з ПП «Електро-Лайф».

Відповідно до договору купівлі-продажу №20/03 від 20 березня 2012 року позивачем придбано у ПП «Електро-Лайф» Електрогенератор Енерго ЕБ 10 в кількості 1 штука. (а.с.90-91, том 1) Факт приймання-передачі товару підтверджується видатковою накладною від 01 червня 2012 року № 60111 (а.с.93, том 1).

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ПП «Електро-Лайф» податкову накладну від 01.06.2012 № 60111 на загальну суму 79 785 грн. в тому числі ПДВ в сумі 13 297,5 грн.

Використання вказаного обладнання в господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, а саме наказом №16 від 31.07.2012 на введення в експлуатацію основних засобів, актом введення в експлуатацію від 31.07.2012, даними бухгалтерського обліку по рахунках 10 «Основні засоби» та 13 «Знос необоротних активів». (а.с.66, 83-98, том 2).

Відповідно до договору купівлі-продажу №1/31 від 31 липня 2012 року позивачем придбано у ПП «Електро-Лайф» зварювальний апарат з комбінованим клином Твінні в кількості 1 штука. (а.с. 82-83, том 1). Факт приймання-передачі товару підтверджується видатковою накладною від 31 липня 2012 року № 73118 (а.с.85, том 1).

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ПП «Електро-Лайф» податкову накладну від 31.07.2012 № 73118 на загальну суму 120 360 грн. в тому числі ПДВ в сумі 20 060 грн (а.с.84, том 1).

Використання вказаного обладнання в господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, а саме наказом №16 від 31.07.2012 на введення в експлуатацію основних засобів, актом введення в експлуатацію від 31.07.2012, даними бухгалтерського обліку по рахунках 10 «Основні засоби» та 13 «Знос необоротних активів» (а.с.66, 83-98, том 2).

Наявність на балансі ТОВ «Укргідроком» основних засобів підтверджується даними податкової звітності з податку на прибуток за І-IV квартали 2012 та І квартал 2013 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Представник позивача пояснив суду, що операції з придбання ТОВ «Укргідроком» вказаного обладнання прямо пов'язані з господарською діяльністю, оскільки Товариство займається гідроізоляційними роботами з використанням новітніх технологій. У роботі використовується геосинтетична мембрана, яка імпортується за контрактом № 4/2012 від 29.02.2012 укладеним з виробником NAUE GmbH & Co/KG (Германія), а придбане у ТОВ «ВК Віконні системи» та ПП «Електро-Лайф» обладнання використовується для монтажу цієї мембрани.

В підтвердження факту здійснення вказаного виду господарської діяльності позивачем надано договір №13/04/24 від 24 квітня 2013 року на виконання робіт з устрою протифільтраційного екрану на полігоні твердих побутових відходів в м. Коростишів Житомирської області укладений між Виконавцем ТОВ «Укргідроком» і Замовником ТОВ «БК «Техбудпромсервіс» та Акт приймання виконаних будівельних робіт № 26/1 від 26.07.2013.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначено позивачу у зв'язку з формуванням за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам позивача у складі ціни придбаних товарів, податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки за висновком податкового органу угоди з надання послуг є нікчемними, то і формування податкового кредиту вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, що покладено в основу висновків про нікчемність правочинів та прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке оспорюється в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (надалі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Згідно абзацу 2 пункту 2.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), яким встановлено порядок формування платниками податків податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, для підтвердження законності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентом необхідно підтвердження реальності даних господарських операцій відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, відповідно до пп. «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбаних товарів, підтверджених податковими накладними.

Надані позивачем для перевірки та в судове засідання податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Віконні системи» та Приватним підприємством «Електро-Лайф», відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, претензії щодо їх форми та змісту у відповідача відсутні.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджуються факти придбання товарно-матеріальних цінностей, їх отримання, оплати та використання у господарській діяльності, дані господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій.

Твердження податкового органу про відсутність фактичної поставки товарів від контрагентів ТОВ «ВК «Віконні системи» та ПП «Електро-Лайф» (безтоварність господарської операції) у ході судового розгляду були спростовані.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 по справі №804/1261/13-а, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВІКОННІ СИСТЕМИ», (код ЄДРПОУ 33972398) в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7212/224/33972398 від 21.12.2012 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» код ЄДРПОУ 31684481 за вересень 2011 року, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243 за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за лютий, березень 2011 року, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904 за січень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541 за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011 року, ПВП «Форест» код ЄДРПОУ 25158846 за червень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 по справі № 2а/0470/12459/12, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо складання Довідки №147/224/35987469 від 12.10.2012 при встановлені порушень за результатами зустрічної звірки та щодо корегування показників податкової звітності Приватного підприємства «Електро-Лайф» (ЄДРПОУ 35987469) за липень та серпень 2012 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Довідки №147/224/35987469 від 12.10.2012.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили встановлено протиправність дій податкового органу у тому числі в частині висновків про відсутність у ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні Системи» та ПП «Електро-Лайф» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з 2011 - 2012 роки, отже самі твердження податкового органу, на яких базуються висновки про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні Системи» та ПП «Електро-Лайф» спростовані судовим рішенням, яке набрало законної сили.

При цьому суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (частина перша). Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (частина друга).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу законодавства в розрізі наведених вище правових норм суд зазначає, що висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та як наслідок заниження податку на додану вартість по господарським операціям, що належним чином підтверджені первинними документами та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI не встановлено обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету у разі несплати продавцем товару або іншою особою суми податку на додану вартість, отриманої від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавці товару - ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні Системи» та ПП «Електро-Лайф» зобов'язані сплачувати даний податок до бюджету.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом не було встановлено, а відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди. В той же час, наявні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не містили в собі інформації про можливу недобросовісність чи фіктивність названого контрагента позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Укргідроком», як продавець, не може нести відповідальність, а ні за обчислення податків покупцями, а ні за можливу недостовірність відомостей внесених ними до їх бухгалтерського та складського обліку ТМЦ, які придбані у позивача, а ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі (аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України у справі № К/9991/50772/12, ухвала від 14.11.2012. Така ж позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (Справа «Булвес» АД проти Болгарії» заява №3991/03).

Це означає, що не виконання контрагентом свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи, а тому не може бути підставою для відмови у праві для платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

На підставі вищевикладеного висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість, є безпідставними.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0001892342 від 29.04.2013.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргідроком" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 612,16 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.