Постанова № 35303049, 13.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.4.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2013 року Справа № 812/8836/13-а

об 11 годині 20 хвилин м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ципко О.В.,

за участю секретаря: Гаркуші Ю.О.,

представника позивача

Сєвєродонецького міського

центру зайнятості: Осмоловської Любомири Володимирівни, головного

спеціаліста - юрисконсульта (довіреність від 18.06.2013

№13/06-1637)

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну перепідготовку розмірі 4891,72 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну перепідготовку розмірі 4891,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.12.2012 відповідачу було надано статус безробітного. З метою сприяння зайнятості безробітного та подальшому працевлаштуванню, 29.01.2013 згідно договору №12/06-13 ОСОБА_2 був направлений на перепідготовку до Державного навчального закладу «Сєвєродонецьке вище професійне училище» за професією «Водій тролейбуса». Період навчання - з 30.01.2013 по 11.07.2013.

Наказом ДНЗ «Сєвєродонецьке вище професійне училище» № 5 «В-СНН» від 11.07.2013 ОСОБА_2 був відрахований зі складу слухачів як такий, що закінчив повний курс навчання та успішно склав державні випускні екзамени.

12.07.2013 спеціалістом Сєвєродонецького міського центру зайнятості було видано направлення на працевлаштування до КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» на посаду водія тролейбуса. У зв'язку із неявкою безробітного до центра зайнятості 06.08.2013 ОСОБА_2 було направлено лист про термінову явку до спеціаліста з працевлаштування.

Через невідвідування безробітним центру зайнятості без поважних причин протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування, а саме з 12.07.2013, наказом №НТ130827 від 27.08.2013 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітного.

З метою вирішення питання про повернення коштів у розмірі 4891,72 грн., витрачених на професійне навчання, 23.08.2013 Сєвєродонецьким міським центром зайнятості на адресу відповідача було направлено претензію, у якій визначено суму витрат на навчання і запропоновано добровільно повернути кошти, але станом на 02.10.2013 відповідач грошові кошти не повернув та до центру зайнятості не звертався.

09.09.2013 з метою уточнення факту відмови безробітного працювати за набутою професією до КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» направлено запит, у відповідь на який повідомлено, що ОСОБА_2 з питання працевлаштування до відділу кадрів підприємства не звертався, курс підготовки на тролейбусі не пройшов та самовільно залишив стажування.

На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відповідача суму витрат на професійну підготовку у розмірі 4891,72 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав письмову заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості у період з 28.12.2012 до 23.08.2013, що підтверджується витягом з наказу від 27.08.2013 (а.с.8).

29.01.2013 відповідач звернувся до Сєвєродонецького міського центру зайнятості із заявою про направлення на навчання за професією «Водій тролейбуса» (а.с.9).

Відповідач уклав із Сєвєродонецьким міським центром зайнятості договір від 29.01.2013 №12/03-13 (а.с.10), за умовами якого був направлений на підготовку/перепідготовку за професією "Водій тролейбуса" з метою подальшого працевлаштування до навчального закладу Сєвєродонецьке вище професійне училище» з виплатою щомісячної матеріальної допомоги згідно із законодавством.

Пунктом 3.1.2 вказаного договору передбачена відповідальність громадянина за припинення навчання без поважних причин або за відмову працювати за набутою професією, яка полягає у стягненні з останнього загальної суми витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги, витрат на проїзд до місця навчання та назад та витрат на проживання.

Наказом Державного навчального закладу «Сєвєродонецьке вище професійне училище» 11.07.2013 № 5 «В-СНН» ОСОБА_2 відраховано із групи навчання як такого, що закінчив повний курс навчання (а.с.12).

12.07.2013 спеціалістом Сєвєродонецького міського центру зайнятості було видано направлення на працевлаштування до КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» на посаду водія тролейбуса (а.с.13). У зв'язку із неявкою безробітного до центра зайнятості 06.08.2013 ОСОБА_2 було направлено лист про термінову явку до спеціаліста з працевлаштування (а.с.14).

Через невідвідування безробітним центру зайнятості без поважних причин протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування наказом №НТ130827 від 27.08.2013 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 13.07.2013 та припинено реєстрацію безробітного з 23.08.2013 (а.с.8 зворотній бік).

23.08.2013 Сєвєродонецьким міським центром зайнятості на адресу відповідача було направлено претензію, у якій визначено суму витрат на навчання і запропоновано добровільно повернути кошти (а.с.17).

09.09.2013 з метою уточнення факту відмови безробітного працювати за набутою професією до КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» направлено запит, у відповідь на який повідомлено, що ОСОБА_2 з питання працевлаштування до відділу кадрів підприємства не звертався, курс підготовки на тролейбусі не пройшов та самовільно залишив стажування (а.с.19,20).

У встановлений законодавством термін ОСОБА_2 добровільно кошти не повернув.

Положеннями ст.22 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (далі - Закон №1533) передбачено, що загальним критерієм визнання за особою права на допомогу по безробіттю є визнання її у встановленому порядку безробітною.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону №1533 застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених ст.ст. 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі - Закон №803, який був чинний до 01.01.2013) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно зі ст.25 Закону №803 держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату відповідних компенсацій, у т.ч. виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №803 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію (ч.2 ст.2 Закону №803).

Крім того, відповідно до абз.6 п.1, абз.8 п.2 ст.19 Закону №803 Державна служба зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання; має право оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення.

При цьому, професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Порядок та підстави надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного відповідним Порядком, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року №916/5137 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного (далі - матеріальна допомога у період професійного навчання) застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування, та компенсуються витрати на проїзд до місця проходження професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також оплачується проживання в період професійного навчання та у разі необхідності витрати, пов'язані з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається за умови відвідування безробітним занять без пропусків без поважних причин, що підтверджується відповідним табелем.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.36 Закону №1533 у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Пунктом 28 Порядку у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Абзацом 3 п.28 Порядку передбачено, що якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Беручи до уваги те, заборгованість зі сплати витрат на професійне навчання відповідачем не погашена та станом на час розгляду справи складає 4891,72 грн., наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну перепідготовку розмірі 4891,72 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості (юридична адреса: 94214, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 116, код ЄДРПОУ 13391634) витрати на професійну перепідготовку розмірі 4891,72 грн. з (чотири тисячі вісімсот дев'яносто одна гривня 72 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 18 листопада 2013 року.

Суддя О.В. Ципко