Постанова № 35301772, 12.11.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 листопада 2013 р. Справа № 802/4226/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича

представників позивача: Олійник Р.О., Олійник Ю.Ю.,

представника відповідача: Родзіковської І.Т.,

представника відповідача: Боценка Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області

про: визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" (далі - ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2") до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зазначив, що за результатами своєї діяльності він набув права на бюджетне відшкодування у відповідних податкових періодах.

З метою отримання з бюджету сум бюджетного відшкодування позивач подав до податкового органу декларації з податку на додану вартість, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування та розрахунки цих сум. Однак, Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області не виконала свого обов'язку згідно ст.200 Податкового кодексу України щодо надання органу державного казначейства висновку із сумою бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а тому зазначені суми бюджетного відшкодування не перераховані на рахунок позивача. На думку позивача, така бездіяльність податкового органу є протиправною.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області заперечила проти заявлених позовних вимог, надіслала на адресу суду письмові заперечення за вх. № 25323 від 29.10.2013 року, в яких, зокрема зазначила, що відповідно до абз. 2 п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу України лише після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. З огляду на те, що станом на день розгляду даної адміністративної справи адміністративна справа № 2/а/0270/3599/11 за позовом ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162300 від 22.02.2011 року на суму 3357051 грн. перебуває в суді касаційної інстанції, то процедура судового оскарження не закінчена, тому відповідач позбавлений права вчинити дії, передбачені п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, а тому просила суд відмовити у задоволені адміністративного позову (а.с. 207-208).

В судовому засіданні представник Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області пояснив, що управлінням не порушено прав та інтересів позивача, оскільки орган казначейства може здійснювати бюджетне відшкодування лише за умови надходження до нього висновків податкового органу. Проте, такі висновки від органу державної податкової служби не надходили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" подано до Вінницької МДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за серпень-вересень 2010 року, розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.95-112).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню становить 1 812 232 грн. 00 коп. Згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2010 року сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню становить 4 123 600 грн. 00 коп.

В період з 30.11.2010 року по 26.01.2011 року працівниками Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції ДПА у Вінницькій області було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за серпень, вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в травні, липні, серпні 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 22/23/34325039 від 02.02.2011 року, в якому зазначено, що позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на 1 762 878 грн. 00 коп., в вересні 2010 року на суму 1 804 173 грн. 00 коп. (а.с.12-63).

Не погоджуючись з висновками акта № 22/23/34325039 від 02.02.2011 року ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" подало до Вінницької МДПІ ДПА у Вінницькій області заперечення на вищезазначений акт (а.с.113-120).

17.02.2011 року позивач отримав відповідь за № 1014/10/23 щодо розгляду заперечення до акта № 22/23/34325039 від 02.02.2011 року, яким Вінницька МДПІ залишила заперечення без задоволення, а акт № 22/23/34325039 від 02.02.2011 року - без змін (а.с.121-126).

На підставі акта № 22/23/34325039 від 02.02.2011 року Вінницька МДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000162300 від 22.02.2011 року, яким встановлено порушення абзаців 1, 2 пп.7.2.6 п. 7.2., пп. 7.4.1. п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість і розмірі: в серпні 2010 року на суму 1 762 878 грн.00 коп., в вересні 2010 року на суму 1 804 173 грн.00 коп. (а.с.127).

04.03.2011 року за вих. № 105 ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" подало до Вінницької МДПІ первинну скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення № 0000162300 від 22.02.2011 року (129-140).

24.04.2011 року за вих. №9392/10/25-009 позивач отримав рішення про розгляд первинної скарги від 04.03.2011 року за вих. № 105, яким Вінницька МДПІ залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0000162300 від 22.02.2011 року, а скаргу - без задоволення (а.с.141-146).

Не погоджуючись з висновками Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області щодо розгляду первинної скарги ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" подало до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області повторну скаргу від 12.05.2011 року за вих. №184 про перегляд податкового повідомлення-рішення № 0000162300 від 22.02.2011 року (а.с.147-159).

11.07.2011 року товариство отримало рішення за №12517/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги № 184 від 12.05.2011 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000162300 від 22.02.2011 року, а скарга без задоволення (160-163).

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судовому порядку та постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року позов задоволено, а саме визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000162300 від 22.02.2011 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року залишено без змін.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. п. 14.1.18. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначався п.7.7. Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 200 ПК України.

Згідно п.п. 7.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2. вказаного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Підпунктом 7.7.3. визначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно п.п. 7.7.4. платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Підпунктом 7.7.5. передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

В судовому порядку було підтверджено правомірність заявлення ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" до відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість у розмірі в серпні 2010 року на суму 1 762 878 грн. 00 коп., в вересні 2010 року на суму 1 804 173 грн. 00 коп., оскільки податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року було визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року залишено без змін.

За правилами частиною 2 п.п. 200.15 статті 200 ПК України (чинними на час винесення судових рішень), після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Тобто, дана норма є імперативною і зобов`язує орган державної податкової служби в межах п'яти робочих днів подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно матеріалів справи вбачається, що судове рішення, яким скасоване податкове повідомлення - рішення набрало законної сили 30 травня 2013 року.

Однак, по день розгляду справи, орган державної податкової служби не виконав свого обов'язку та не подав до органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню, що є порушенням положень Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, суд оцінює бездіяльність податкового органу і, як наслідок, порушення права позивача на бюджетне відшкодування, оскільки висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету.

Водночас слід зазначити, що п. 200.13 статті 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державної казначейської служби України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Листом Вищого адміністративного суду України "Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" від 20 липня 2010 року встановлено, що підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом слід розуміти як узгодження платником податку суми такого відшкодування з податковим органом шляхом підтвердження заявленої до відшкодування платником суми податку на додану вартість актом проведеної перевірки.

Разом з тим, у даному Листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Крім того, згідно п.200.23 статті 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Посилання представників відповідача на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2013 року було відкрито касаційне провадження за скаргою Вінницької ОДПІ, а тому податковим органом не може бути подано зазначених висновків до органу Державного казначейства, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки судове рішення, яким скасоване податкове повідомлення-рішення набрало законної сили 30 травня 2013 року. Як випливає з аналізу п.п.200.15 Податкового кодексу України, орган Державного казначейства припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням, а тому закінчення процедури судового оскарження слід пов'язувати саме з часом набрання рішенням суду законної сили. Відкриття касаційного провадження по справі не звільняє орган податкової служби від обов'язку подати такий висновок. Крім того, з часу отримання МДПІ ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду до відкриття касаційного провадження по справі минуло більше п'яти робочих днів.

Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про неправомірну бездіяльність Вінницької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області щодо ненадання відповідних висновків до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, що необхідні для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки відповідні суми були фактично узгодженні у встановленому законом порядку.

Відтак, права позивача потребують судового захисту шляхом стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 567 051 грн. 00 коп.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 11, частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно присудити з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним державне мито (судовий збір) за майновою вимогою у розмірі 2294,00 грн. та за немайновою вимогою 34,41 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, яка полягає у неподанні до органу Казначейської служби України висновків про відшкодування з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" податку на додану вартість за серпень-вересень 2010 року у розмірі 3567051, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 1762878 грн. (один мільйон сімсот шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) 00 коп. та вересень 2010 року в сумі 1804173 грн. (один мільйон вісімсот чотири тисячі сто сімдесят три) 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" судові витрати за майновою вимогою у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. та за немайновою вимогою у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна