Постанова № 35301654, 13.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 р. Справа № 805/14213/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосуд І.М., розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення у розмірі 5 369,83 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

04.10.2013 Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 5 369,83 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 01.08.2012 по 27.05.2013, але, як встановлено при перевірці, останній був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 30.08.2001 і державної реєстрації припинення підприємницької діяльності не здійснено. Відповідачем при подачі до Маріупольського міського центру зайнятості заяви про надання статусу безробітного було приховано факт зайняття ним підприємницькою діяльністю, що призвело до незаконної виплати останньому суми забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 5 369,83 гривень. З вказаних підстав просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою судді від було відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду на 23.10.2013 на 15 год. 30 хвил. Однак, відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому 17.10.2013 поштового відправлення (арк. справи 26), в судове засідання не з'явився та не надав заяву про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності.

13.11.2013 відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом шляхом надсилання йому рекомендованим листом з повідомленням судової повістки за його юридичною адресою. Проте, конверт із поштовим відправленням судової повістки повернувся на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

З урахуванням положень частини 4 статті 33 та статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Представник позивача Гавриленков Д.Ю. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Враховуючи викладене, та приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - Маріупольський міський центр зайнятості є юридичною особою публічного права, суб'єктом владних повноважень, яких в межах даних правовідносин реалізує державну політику зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначений Кабінетом Міністрів України та Законом України «Про зайнятість населення».

З витягу із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_1 вбачається, що:

- наказом Маріупольського міського центру занятості від 01.08.2012 № НТ120801 ОСОБА_1 було надано статус безробітного на загальних підставах;

- наказом Маріупольського міського центру занятості від 01.08.2012 № НТ120801 ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги;

- наказом Маріупольського міського центру занятості від 31.05.2012 № НТ130531 було скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню;

- наказом Маріупольського міського центру занятості від 16.07.2013 № НТ130716 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітного у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про таке відвідування.

Таким чином, відповідно до статті 28 Закону України «Про зайнятість населення» та відповідно до пунктів 1,3,4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000, ОСОБА_1 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітній з 01.08.2012 по 16.07.2012 та отримував допомогу по безробіттю.

З довідки Маріупольського міського центра зайнятості від 21.08.2013 вбачається, що ОСОБА_1 виплачена допомога по безробіттю за період з 01.08.2012 по 27.05.2013 в загальній сумі 5 369,83 грн.

Однак, з акту Маріупольського міського центру зайнятості від 21.08.2013 № 231 про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» слідує, що під час реєстрації як безробітного в Маріупольському міському центрі зайнятості 25.07.2012 ОСОБА_1 надано недостовірні дані, а саме у заявах про надання статусу безробітного зазначено, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець (арк. справи 13 - 14).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичної осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 30.08.2001 зареєстрований у встановленому законом порядку в якості фізичної особи-підприємця, з 30.08.2001 він, як фізична особа-підприємець, до теперішнього часу перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя, а з 19.02.2013 він перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній ДПІ міста Маріуполя та в Головному управлінні регіональної статистики. Станом на 05.08.2013 відомості щодо припинення підприємницької діяльності у вказаному витягу відсутні (арк. справи 15).

З метою повернення незаконно виплачених сум, директор Маріупольського міського центру зайнятості видав наказ від 22.08.2013 № 917, яким начальнику інформаційно-аналітичного відділу Моргачовій Н.А. було доручено ознайомити ОСОБА_1 з виявленим порушенням законодавства та провести роботу по добровільному поверненню коштів (арк. справи 16). Крім того, на виконання вказаного наказу, 23.08.2013 відповідачу було надіслано лист № 11-3315, яким ОСОБА_1 було запропоновано повернути кошти у розмірі 5 369,83 протягом 15 календарних днів (арк. справи 17). Вказані заходи не привели до повернення незаконно отриманих коштів, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII (далі за текстом - Закон № 803-XII) встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Пунктом 5 статті 34 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі за текстом - Закон № 1533-III) передбачено, що Фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття надано право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно частини 4 статті 38 Закону № 1533-III, строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Таким чином, позивачем не порушено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону № 1533-III, застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі підпункту 1 пункту 5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до Закону № 1533-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі за текстом - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 31 Закону № 1533-III встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Як зазначалось раніше, ОСОБА_1 25.07.2012 подав до Іллічівського відділу зайнятості заяву про надання йому статусу безробітного, в якій вказав недостовірні відомості, а саме: що станом на день подання заяви він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, але з витягу з Єдиного державного реєстру юридичної осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 з 30.08.2001, тобто на день подання заяви та до теперішнього часу зареєстрований у встановленому законом порядку в якості фізичної особи-підприємця.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 01 серпня 2012 року по 27 травня 2013 року в сумі 5 369,83 грн., оскільки така допомога була призначена на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною 3 статті 36 Закону № 1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення у розмірі 5 369,83 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 11, 17 - 20, 69 - 72, 94, 162, 163, 185 - 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення у розмірі 5 369,83 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 87534, АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості (р/р № 37170300901052 ГУ ДКС України в Донецькій області, ОКПО 24815706, МФО 834016 суму отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 5 369,83 (п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 83 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосуд І.М.