Постанова № 35300195, 11.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року 810/5137/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Сюр В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Лейн"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Лейн" з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 16.05.2013 № 0001682203/1056, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 182951,00 грн., з яких: 121967,00 грн. - за основним платежем; 60984,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.05.2013 № 0001672203/1055 згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 160081,00 грн., з яких: 128065,00 грн. - за основним платежем; 32016,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено висновки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених контрагентам за надані послуги, а також формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених цим контрагентам у складі ціни послуг, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Податковий орган стверджує, що в дійсності господарські операції мали фіктивний характер: послуги контрагентами не надавались, а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою незаконного отримання податкової вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - послуги надані контрагентами в повному обсязі й оплачені позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними. У судовому засіданні представник податкового органу заперечення проти позову підтримав, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Лейн" є юридичною особою, що зареєстрована 23.11.2010 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є консультування з питань інформатизації, професійно-технічна освіта, комп'ютерне програмування.

У квітні 2012 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" за період з 01.01.2012 по 30.06.2012 року (акт перевірки від 22.04.2012 № 1716/22-3/37381913/59).

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

абзаців першого та другого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 121967,00 грн., у тому числі по періодах: за лютий 2012 року - на 44833,00 грн.; за березень 2012 року - на 57967,00 грн.; за травень 2012 року - на 19167,00 грн.;

пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 128065,00 грн., в тому числі по періодах: за I квартал 2012 року - на 107940,00 грн.; за півріччя 2012 року - на 20125,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з приводу придбання послуг з маркетингового дослідження ринку та послуг з інформатизації, які здійснювались на підставі договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД". На думку посадових осіб податкового органу, в дійсності послуги вказаними контрагентами позивачу фактично не надавались, адже вони не мають для цього відповідних адміністративно-господарських можливостей: відсутні трудові ресурси тощо.

За результатами перевірки Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято два податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 16.05.2013 № 0001682203/1056, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 182951,00 грн., з яких: 121967,00 грн. - за основним платежем; 60984,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.05.2013 № 0001672203/1055 згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 160081,00 грн., з яких: 128065,00 грн. - за основним платежем; 32016,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

У подальшому позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт отримання послуг та оплату їх вартості, а також виготовив спеціальні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що містить відомості про контрагентів позивача.

На підставі наданих документів та інших зібраних по справі матеріалів судом встановлено наступне.

У травні 2012 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" (виконавець) укладено договір від 08.05.2012 № 05/7, згідно з яким виконавець взяв на себе зобов'язання за плату надати замовнику послуги з маркетингового дослідження ринку у сфері інформатизації (IT консалтингу) та навчання в Україні в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Загальна вартість послуг за вказаним договором становила суму 115000,00 грн., у тому числі ПДВ - 19166,67 грн.

На підтвердження факту виконання робіт сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 № 31-05/12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" надало послуги на суму 115000,00 грн., у тому числі ПДВ - 19166,67 грн.

Оплата послуг за вказаним договором здійснювалась позивачем у безготівковій формі. В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" кошти у загальній сумі 115000,000 грн., у тому числі ПДВ - 19166,67 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень та банківських виписок, що містяться у матеріалах справи.

Кошти, сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь", позивач відніс до складу валових витрат та відобразив у податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни послуг сум податку на додану вартість за вказаною господарською операцією позивач представив суду дві податкові накладні від 22.05.2012 № 741 та від 23.05.2012 № 753 на загальну суму 115000,00 грн., у тому числі ПДВ - 19166,67 грн., одержані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь". Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за травень 2012 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за вказаний податковий (звітний) період та реєстрі отриманих податкових накладних.

На вимогу суду позивач представив оригінал звіту про проведене маркетингове дослідження ринку послуг у сфері інформатизації (IT консалтингу) та навчання в Україні, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь", скріплений печаткою цієї юридичної особи та підписом гр. ОСОБА_1, директора вказаного контрагента.

З представленого позивачем маркетингового звіту убачається, що він містить оглядові статті на теми стану світового ринку ІТ-навчання та основних тенденцій його розвитку, російського та українського ринку ІТ-навчання, ринку продажу настільних ПК та ноутбуків, принтерів та МФУ, мобільних телефонів та смартфонів, програмного забезпечення, корпоративних систем, ІТ-послуг, консалтингових послуг, ринку телекомунікації тощо. За висновками виконавця послуг, ІТ-навчання в Україні "рухається в ногу з часом", а "високі стандарти в навчанні є не тільки результатом багатолітньої роботи на ринку ІТ-навчання - багато навчальних центрів існують понад 10 років - але й результатом діяльності професійних тренерів, а також використанням та впровадженням нових технологій в учбовий процес".

Досліджуючи наявність господарської мети при придбанні вказаних маркетингових послуг, суд не встановив зв'язку між інформацією, що міститься у звіті, з господарською діяльністю позивача. Представник позивачу у судовому засіданні не зміг надати суду пояснення, яким чином інформація, що міститься у представленому суду маркетинговому звіті, позитивно вплинула або могла позитивно вплинути на результати господарської діяльності позивача.

З приводу контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" є юридичною особою, що зареєстрована 03.10.2011 Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією. Основними видами діяльності вказаної юридичної особи є: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля будівельними матеріалами; організація перевезення вантажів; рекламна діяльність; інші види оптової торгівлі; надання інших комерційних послуг. Дані про підтвердження юридичною особи - не підтверджено. Засновником та керівником вказаної юридичної особи є ОСОБА_1.

Податковий орган у своїх висновках також послався на акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 13.11.2012 № 7593/22-7/37889322 про неможливість проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, а також на пояснення гр. ОСОБА_1, засновника та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь", який повідомив, що вказане підприємство зареєстрував за винагороду, фінансово-господарську діяльність не здійснював, свідоцтво платника ПДВ не отримував, доручення на ведення фінансово-господарської діяльності нікому не надавав, договорів з приводу господарських операцій ні з ким не укладав, робіт не виконував, послуг не надавав.

У січні 2012 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" (виконавець) укладено договір від 16.01.2012 № 16/01-2012, згідно з яким виконавець зобов'язувався за плату надати замовнику послуги з інформатизації (розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Загальна вартість послуг за цим договором становила суму 616800,00 грн., у тому числі ПДВ - 102800,00 грн.

В актах наданих послуг від 29.02.2012 № б/н та від 30.03.2012 № б/н, складених уповноваженими представниками сторін договору, відображено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" протягом лютого та березня 2012 року надало позивачу консультаційні послуги з питань інформатизації та розроблення стандартного програмного забезпечення на теми:

- Конфігурування, керування та підтримка серверів Windows Server 2008 R2 - 5865,00 грн. (сума без ПДВ);

- Administering Cisco Unified Contact Center Enterprise - 22225,00 грн. (сума без ПДВ);

- Cisco CI-ISE delivery - 68479,17 грн. (сума без ПДВ);

- Cisco Wireless LAN Advanced Topics - 21180,00 грн. (сума без ПДВ);

- Interconnecting Cisco Networking Devices Part 2 - 3971,83 грн. (сума без ПДВ);

- ITIL v3 Побудов служби Service Desk. Керування інцидентами - 15529,00 грн. (сума без ПДВ);

- Microsoft Office Excel 2010, основний курс - 2333,33 грн. (сума без ПДВ);

- VDW: VMware vSphere: Design Workshop - 12565,83 грн. (сума без ПДВ);

- Адміністрування Cisco Unified Contact Center Enterprise - 11933,33 грн. (сума без ПДВ);

- Ведення в Програмування C# на Платформі Microsoft NET - 5841,67 грн. (сума без ПДВ);

- Використання мережевого обладнання Cisco. Частина 2 - 4255,00 грн. (сума без ПДВ);

- Керування та усунення несправностей в Microsoft Exchange Server 2010 - 3129,17 грн. (сума без ПДВ);

- Мережева безпека Securing Networks With ASA Advanced - 5852,25 грн. (сума без ПДВ);

- Основи ITIL v3. Принципи організації IT-підрозділу компанії - 7182,50 грн. (сума без ПДВ);

- Проведення ICP сесії - 7766,67 грн. (сума без ПДВ);

- Розробка Web-додатків за допомогою Microsoft Visual Studio 2008 SPI - 6708,33 грн. (сума без ПДВ);

- Установка і настройка Windows 7 в банківській сфері - 5369,42 грн. (сума без ПДВ) тощо.

Дослідивши акти наданих послуг, суд встановив, що в них відсутня інформація про зміст послуг (це програмне забезпечення, що встановлювалось на комп'ютерну техніку, або семінари з питань інформаційних технологій), кількісні та якісні показники, технічні одиниці, місце надання послуг, осіб - отримувачів послуг тощо.

Позивач під час судового розгляду справи не надав суду жодних документів, які б документували, підтверджували або відтворювали факт надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД". Навпаки, на підставі представлених позивачем документів судом з'ясовано, що послуги з навчання персоналу інших організацій з питань інформатизації надавались самим позивачем, а не Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД", адже цей контрагент, на відміну від позивача, не має для цього адміністративно-господарських можливостей, а представлені позивачем первинні фінансово-господарські документи не містять зв'язку між послугами, споживачами послуг та діяльністю цього контрагента.

Оплата послуг за вказаним договором здійснювалась позивачем у безготівковій формі. В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" кошти у загальній сумі 616800,00 грн., у тому числі ПДВ - 102800,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень та банківських виписок, що містяться у матеріалах справи.

Кошти, сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю ""Онікс Компані ЛТД", позивач відніс до складу валових витрат та відобразив у податкових деклараціях з податку на прибуток за 1-й квартал 2012 року.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни послуг сум податку на додану вартість за вказаною господарською операцією позивач представив суду одинадцять податкових накладних на загальну суму 616800,00 грн., у тому числі ПДВ - 102800,00 грн, держані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД". Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за лютий та березень 2012 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказані податкові (звітні) періоди та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" є юридичною особою, що зареєстрована 28.07.2011 (реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР - 10090223007). Основними видами діяльності вказаної юридичної особи є: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля будівельними матеріалами; організація перевезення вантажів; рекламна діяльність; інші види оптової торгівлі; надання інших комерційних послуг. Дані про підтвердження юридичною особи - не підтверджено.

Відповідно до автоматизованої бази даних Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД" до податкового органу не подавались, що свідчить про відсутність трудових ресурсів на вказаному підприємстві.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вже зазначалось, рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс Компані ЛТД" у складі ціни придбаних послуг, а також формуванням валових витрат за рахунок коштів, сплачених вказаним контрагентам в оплату за послуги за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду фактів виконання послуг, за результатами здійснення яких податковим органом прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів (робіт, послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив відсутність фактів надання позивачу послуг контрагентами - ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс Компані ЛТД", адже вказані особи не мають для цього адміністративно-господарських можливостей, а маркетингові послуги - не мають розумної економічної мети.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог абзаців першого та другого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, є правильними, а податкове повідомлення-рішення від 16.05.2013 № 0001682203/1056, - правомірним.

З приводу податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, є платниками податку на прибуток (пункт 133.1 статті 133 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В даній справі судом встановлено, що первинні фінансово-господарські документи, представлені позивачем суду, в дійсності не доказують факту здійснення господарських операцій з надання позивачу послуг з боку ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс Компані ЛТД".

Надані позивачем копії документів: договорів, актів прийому-передачі послуг, платіжних доручень, податкових накладних, формально оформлюють господарські операції, але зміст цих документів не дозволяє встановити факт реальності цих господарських операцій.

Це означає, що віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс Компані ЛТД" в оплату за надані послуги, вчинено незаконно.

За наведених обставин, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 листопада 2013 р.