Рішення № 35299478, 11.11.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1304/2079/12 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О.М.

Провадження № 22-ц/783/5373/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Ніткевича А.В.,

секретаря: Глинського О.А.,

з участю: представника позивача ПАТ «Астра Банк» Пилата Т.І., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

в березні 2012 року ПАТ «Астра Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення, загальною площею 37,8 кв. м., що знаходяться на АДРЕСА_1, що належать на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог ПАТ «Астра Банк», які випливають із кредитного договору № ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року, в розмірі 115 578,79 доларів США, що становить в еквіваленті 923 393,63 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 3 012 грн., визнати за ним право звернення на стягнення по кредиту (заборгованості по наданому кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, пені за невиконання кредитного договору) та/або витрат пов'язаних із зверненням стягнень на предмет іпотеки (плата за прилюдні торги) в повному обсязі на момент фактичного задоволення зобов'язання та встановити початкову ціну для продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно заставної вартості предмету іпотеки в розмірі 782 138,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13 серпня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до якого Банк надав відповідачу 113 000 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами у розмірі 13,5% річних та остаточною датою повернення кредиту (у зв'язку з доповненнями до кредиту) 13 серпня 2028 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідач, відповідно до договору іпотеки від 23 серпня 2008 року, що був укладений між сторонами, передав позивачу в іпотеку вищевказане нежитлове приміщення.

Посилаючись на те, що в порушення умов договору кредиту та додаткових угод до кредитного договору відповідач станом на 23 грудня 2011 року допустив заборгованість по виплаті кредиту, що становить 108 614,76 доларів США та 6 964, 03 долара США зі сплати відсотків, просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10 квітня 2013 року позов ПАТ «Астра Банк» задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме - нежитлове приміщення, позначене в технічному паспорті за № 9а-1, 9а-2, 9а-3, 9а-4, 9а-5, загальною площею 37,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом проведення прилюдних торгів, для задоволення вимог ПАТ «Астра Банк», які випливають з кредитного договору № ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року в розмірі 119 477,55 доларів США, що становить в еквіваленті 954 984,06 грн.

Визнано за ПАТ «Астра Банк» право звернення стягнення по кредиту (заборгованості по наданому кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, пені за невиконання кредитного договору) та/або витрат пов'язаних із зверненням стягнень на предмет іпотеки (плата за прилюдні торги) в повному обсязі на момент фактичного задоволення зобов'язання.

Встановлено початкову ціну для продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно заставної вартості предмету іпотеки в розмірі 782 138,00 грн.

Стягнуто із відповідача на користь позивача сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 3 012,00 грн.

Рішення суду оскаржив відповідач, просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити, посилаючись на те, що таке є незаконним, прийнятим в порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, зокрема, апелянт посилається на те, що судом не враховано те, що банком в порушення умов договору неправомірно проведено щомісячне нарахування комісії у розмірі 0,033%; розрахунок заборгованості позивача містить розбіжності щодо суми заборгованості та суми щомісячних платежів. Крім того, апелянт посилається на те, що суд не врахував того, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» право вимагати дострокового повернення кредиту та стягнення на предмет іпотеки банк має право лише за певних умов, зокрема - затримки сплати кредиту або/та відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпечений іпотекою, щонайменше три календарні місяці, що не було дотримано позивачем при поданні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - відповідача ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника позивача ПАТ «Астра Банк» Пилата Т.І. на заперечення апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Задовольняючи вимоги позивача районний суд виходив з того, що у банку виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки зважаючи на порушення відповідачем умов кредитного договору.

Однак з таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Встановлено, що 13 серпня 2008 року між ВАТ «Астра Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір № ФЛ-130808-001П (а.с.6-9).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у розмірі 113 000,00 доларів США, із кінцевим терміном погашення 13.08.2023 року включно. Позичальник повертає кредит згідно графіку погашення кредиту, викладеному в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

За користування кредитом позивальник щомісячно сплачує процентну винагороду в розмірі 13,5% річних (п.1.4.1.)

Додатком №1 до вказаного кредитного договору, який є невід'ємною його частиною, встановлено графік погашення заборгованості, згідно якого (та п.2.5. вищевказаного кредитного договору) відповідач зобов'язувався сплачувати щомісячно до « 13» числа кожного місяця протягом строку дії договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання договору, платежі щомісячно в сумі 1 468,00 доларів США.

Пунктом 3.2.5 зазначеного кредитного договору передбачено, що у разі несплати позичальником чергового платежу або його частини, згідно з п.п.2.5, 2.6 цього Договору, протягом одного календарного місяця (більше 30 днів), або іншого істотного порушення цього договору, кредитор має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів за користування ними, комісій та інших платежів, передбачених цим договором. В цьому випадку, позичальник зобов'язується протягом тридцяти календарних днів з дня одержання відповідного повідомлення з вимогою від банку повернути отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування ним з урахуванням штрафних санкцій. У випадку невиконання позичальником в строк цього зобов'язання, наступний робочий день, що слідує за днем закінчення встановленого строку для добровільного виконання позичальником цього зобов'язання, вважається початком періоду примусового стягнення боргу в повному обсязі враховуючи штрафні санкції за весь період просрочки. В цьому випадку кредитор вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням на кошти та/або майно Позичальника в порядку, передбаченому законодавством України.

Крім того, пп.3.2.7. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником умов цього договору, у тому числі несплати суми кредиту (частини кредиту), процентів, штрафних санкцій та пені згідно з умовами цього договору, а також у випадку невиконання позичальником умов п.п.2.11.3., 3.2.4., 3.2.5., 3.3.1. - 3.3.14. цього договору, банк має безумовне право звернути стягнення на майно позичальника в порядку, передбаченим чинним законодавством України та цим договором.

Звернення стягнення на майно позичальника, що перебуває в іпотеці, здійснюється шляхом вчинення виконавчого напису або в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством України та/або договором іпотеки.

З метою виконання забезпечення зобов'язань відповідача за кредитним договором № ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року між ВАТ «Астра Банк» та відповідачем був укладений договір іпотеки від 13.08.2008 року (а.с.21-23).

Предметом вказаного договору, згідно п.1.1. є нежитлове приміщення, загальною площею 37,8 кв. м., що позначено за планом земельної ділянки за № 9а-1, 9а-2, 9а-3, 9а-4 та 9а-5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідача 10 липня 2009 року між відповідачем та ВАТ «Астра Банк» було укладено договір № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року, згідно умов якого сторони дійшли згоди про продовження терміну використання кредиту з 13 серпня 2023 року до 13.08.2028 року. Крім того, сторони дійшли згоди додатки № 1, 2 до договору викласти в новій редакції (щомісячний платіж становить не 1 468, а 1 410 доларів США та змінили орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с.13-16).

Також, зважаючи на важке матеріальне становище відповідача, 10 липня 2009 року між сторонами було укладено договір № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року (а.с.17), згідно умов якого сторони дійшли згоди надати позичальнику стабілізуючий період строком на 12 місяців, починаючи з 13.07.2009 року (але в договорі зазначено з 13.07.2009 р. до 13.06.2009 р.), у зв'язку з чим було узгоджено новий графік погашення заборгованості, який викладено у Додатку 3 до кредитного договору (а.с.18).

Згідно п.5 цього договору за надання відстрочки платежу за нарахованими відсотками в стабілізуючому періоді відповідач зобов'язався сплатити комісію у розмірі 0,033% (хоча словами зазначено нуль цілих тридцять три десятитисячних процентів) за кожен день від суми несплачених відсотків.

Пунктом 6 цього договору передбачено, що у випадку несплати або неповної сплати клієнтом суми платежу у стабілізуючому періоді протягом 15 днів після настання дати сплати у відповідності із графіком погашення заборгованості (додаток 3) вся сума несплачених відсотків переноситься на рахунки простроченої заборгованості. При цьому стабілізуючий період скасовується і сторони повертаються до попереднього графіку погашення заборгованості (додаток 1) (а.с17-19).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з виписки по особових рахунках за 13.08.2008 року ВАТ «Астра Банк» умови кредитного договору виконав, перерахувавши 13.08.2008 року на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 113 000,00 доларів США (а.с.34).

Звертаючись в березні 2012 року до суду з позовом позивач на обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідач свої зобов'язання по виплаті кредиту здійснює не в повному обсязі та прострочує строк їх сплати, чим порушує умови кредитного договору. Так, позивач зазначав, що внаслідок несплати щомісячних платежів в січні-березні 2011 року заборгованість зі сплати відсотків на 31.05.2011 року становить 9 414, 35 доларів США.

Зазначена сума підтверджується і в листі-вимозі, який був направлений позивачем відповідачу 31 травня 2011 року. Однак, у цьому листі позивач зазначав відповідачу, що ним починаючи з 14.04.2011 року не виконуються зобов'язання за кредитним договором.

Відтак, позивач зазначає різні періоди заборгованості. Крім того, в розрахунку заборгованості зазначені інші суми заборгованості та дати сплати відповідачем заборгованості та самі суми.

Як вбачається з представлених відповідачем квитанцій про сплату ним сум на погашення кредиту, ним, зокрема 13 квітня 2011 року сплачено 7 040 доларів США на погашення заборгованості (а.с.101).

Як вбачається з додатку № 1 (після внесення до кредитного договору змін, відповідно до договору № 1 про внесення змін до кредитного договору) відповідач повинен був сплачувати з січня по грудень 2011 року щомісяця сталу суму - 1 410 доларів США.

Відтак, оплата відповідачем у квітні 2011 року 7 040 доларів США покрила заборгованість за січень-квітень 2011 року.

В той же час, як вбачається з розрахунку позивача, останній проводив розрахунок заборгованості відповідача перед ним виходячи із суми, що підлягала до сплати до цього - по 1 468 доларів США, тобто перевищуючи кожного місяця суму на 58 доларів США.

З наявних у матеріалах справи квитанцій слідує, що з червня по грудень 2011 року відповідач сплачував суми на погашення кредиту більші, ніж визначено додатком № 1 до кредитного договору - замість 1 410 доларів США, відповідач сплатив: 14.06 - 1 450, 14.07 - 1 500, 08.08 - 1 450, 13.10 - 1 500, 14.11 - 1 500, 19.12 - 1 500 доларів США. Лише 09.09 відповідач сплатив 1 400 доларів США (а.с.98-101).

Таким чином доводи позивача спростовуються матеріалами справи щодо суми заборгованості відповідача за січень-квітень 2011 року.

Інших періодів щодо заборгованості відповідача перед позивачем останній не зазначав.

Відповідно до повідомлення про порушення зобов'язання, яке позивач направляв відповідачу 03 жовтня 2011 року (а.с.33) слідує, що позивач вимагав у відповідача достроково повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти та пеню, що станом на 03.10.2011 року становить: 5 891,32 долара США - нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, 1 142,54 долари нарахованої комісії.

Однак, з урахуванням вище викладеного щодо проведення відповідачем оплат на погашення кредиту у 2011 році та відсутність у розрахунку будь-якої заборгованості по комісії (а.с.35), вимога відповідача не підтверджена відповідними доказами за спірний період.

Крім того, перевіряючи законність та обґрунтованість вимог позивача колегія суддів виходить з того, що:

відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч.3 ст.33).

Пунктом 10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:

1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або

2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або

3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або

4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відтак, аналіз матеріалів справи, вимог позивача і доводів, якими він обґрунтовував свої вимоги, та з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про передчасність звернення позивача в березні 2012 року з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_3, у зв'язку із заборгованістю відповідача за січень-квітень 2011 року, оскільки з урахуванням ст.4 ЦК України, не було такої заборгованості, яка б давала підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання районного суду на те, що під час розгляду справи представник позивача уточнив позовну вимогу щодо розміру заборгованості відповідача, подавши новий розрахунок заборгованості за кредитним договором № ФЛ-130808-001П, згідно якого розмір такої становить 119 477,55 доларів США, що становить в еквіваленті 954 984,06 грн., є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутня заява позивача про збільшення позовних вимог щодо суми заборгованості відповідача перед банком, така не вручалась відповідачу.

Посилання представника позивача на те, що представником позивача під час судових дебатів здійснено усну заяву про збільшення позовних вимог, не ґрунтується на вимогах процесуального законодавства, оскільки відповідно до ч.8 ст.193 ЦПК України під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

За таких обставин рішення районного суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог.

Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст.ст.303, 305, п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 квітня 2013 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Ніткевич А.В.