Рішення № 35299449, 18.11.2013, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3984/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Львова:

в складі головуючої судді Зими І.Є.

при секретарі Мокрицькій А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ" Козлівський цегельний завод", третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів ,-

в с т а н о в и в :

01.02.12 року позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «Козлівський цегельний завод» про стягнення грошових коштів у сумі 329 650,00 гривень. 22 .08.12 року від представника Позивача ОСОБА_3 поступило клопотання, в якому він просить включити до складу судових витрат 30 338,00 грн. сплачених позивачем за надання правової допомоги та покласти всі судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем ВАТ «Козлівський цегельний завод» виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ - 0000154 від 22.08.2008 року та рахунок-фактуру №СФ - 0000167 від 12 вересня 2008 року на цеглу у кількості 400 000,00 тисяч шт., вартістю - 336 000,00 гривень. Згідно платіжних доручень від 22 серпня 2008 року №49 та від 23 вересня 2008 року № 74 ОСОБА_1 здійснено попередню оплату за цеглу в сумі - 336 000,00 гривень на розрахунковий рахунок відповідача.Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо поставки позивачу оплаченої цегли у кількості 400 000,00 штук.

На виконання взятих на себе зобов'язань, відповідачем, згідно видаткової накладної від 15.10.2008 року № РН - 0002749, поставлено позивачу 7 560 шт. цегли. Решта цегли залишилась непоставленою по сьогоднішній день.Так як сторони не обумовили строку виконання зобов'язань з поставки цегли, позивачем 28.10.2011 року на адресу відповідача направлена вимога про поставку цегли або повернення грошових коштів. Вказана вимога отримана відповідачем 04.11.2011 року. З метою реалізації наданого позивачу права вимагати повернення суми попередньої оплати за товар, останнім 27 .12.11 року направлений відповідачу лист про відмову від зобов'язань та про повернення суми попередньої оплати, із зазначенням діючих банківських реквізитів. Вказаний лист отриманий відповідачем 04.01.2012 року. Станом на день подання позову, відповідач ухилився від виконання свого обов'язку по поверненню суми попередньої оплати, жодним чином на вимоги про виконання обов'язку в натурі та вимоги про повернення сум попередньої оплати не відреагував. У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за непоставлений товар в сумі 329 650,00 грн. та 30 338,00 грн. сплачених позивачем за надання правової допомоги та покласти всі судові витрати на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданій до суду позовній заяві. Вказавши, що на час розгляду справи судом відповідач кошти не повернув. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судові засідання не з"явились повторно, хоча належним чином повідомлялися про час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників позивача з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВАТ «Козлівський цегельний завод» виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ - 0000154 від 22.08.2008 року та рахунок-фактуру № СФ - 0000167 від 12 вересня 2008 року на цеглу у кількості 400 000,00 тисяч шт., вартістю - 336 000,00 гривень.(а.с.3,4). Згідно платіжних доручень від 22 серпня 2008 року № 49 та від 23 вересня 2008 року № 74 ОСОБА_1 здійснено попередню оплату за цеглу в сумі - 336 000, 00 гривень на розрахунковий рахунок відповідача.(а.с.5,6).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем щодо поставки оплаченої цегли у кількості 400 000,00 штук.

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що цегла придбавалась позивачем для будівництва власного житлового будинку. Таким чином, на вказані правовідносини поширює свою дію ст.712 ЦК України. Разом з тим, згідно частини 2 цієї ж статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання взятих на себе зобов'язань, відповідачем, згідно видаткової накладної від 15.10.2008 року № РН - 0002749, поставлено позивачу 7 560 шт. цегли, на суму 6350,40 грн. (а.с.27).

Так як сторони не обумовили строку виконання зобов'язань з поставки цегли, позивачем 28.10.2011 року на адресу відповідача направлена вимога про поставку цегли або повернення грошових коштів. Вказана вимога отримана відповідачем 04.11.2011року (а.с. 14-20).

Згідно приписів ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України врегульовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З метою реалізації наданого позивачу права вимагати повернення суми попередньої оплати за товар, останнім 27 грудня 2011 року направлений відповідачу лист про відмову від зобов'язань та про повернення суми попередньої оплати, із зазначенням діючих банківських реквізитів. Лист отримано відповідачем 30.12.2011р. На момент вирішення справи, відповідач не повернув позивачу суму попередньої оплати.

За договорами від 03.09.2010р. та 30.09.2010р., боржник - ВАТ «Козлівський цегельний завод» зі згоди Кредитора ОСОБА_1 перевів на нового боржника - ОСОБА_2 зобов'язання з повернення коштів в сумі 10 097грн., яке виникло з договору поставки від 20.09.2008р. Разом переведено борг на суму 20 196грн.

Згідно актів приймання-передачі коштів до договорів від 03.09.2010р. та 30.09.2010р. ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 кошти в сумі 10 097грн. по кожному акту, разом - 20 196грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.06.2013р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 29.08.2013р., позивачу ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову про визнання вказаних договорів недійсними. З даного рішення випливає, що предметом оскаржуваних договорів були зобов'язання з повернення коштів за непоставлену цеглу, які є предметом спору у даній справі. Відтак, суд приходить до висновку, що частина боргу відповідача перед позивачем за непоставлену цеглу в сумі 20 196грн. є погашеною згідно договорів та актів приймання-передачі коштів від 03.09.2010р. та 30.09.2010р., та у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Решта позовних вимог, включаючи визнаний відповідачем борг в сумі 69000грн. підлягають до задоволення.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, представником відповідача представлено та долучено до справи видаткові накладні (а.с.27-55) на поставку цегли, однак в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивач ОСОБА_1 отримував цеглу не самостійно, а через представника, що заперечив представник позивача.

Відповідачем же не надано суду доручень, якими би ОСОБА_1 довіряв від свого імені отримувати товар у відповідача.

Видаткові накладні, представлені відповідачем, не містять запису (підпису), що позивач ОСОБА_1 отримував цеглу. Відповідач не довів належними та допустимими доказами факту поставки цегли позивачу.

Станом на час розгляду справи відповідач ухилився від виконання свого обов'язку по поверненню суми попередньої оплати, жодним чином на вимоги про виконання обов'язку в натурі та вимоги про повернення сум попередньої оплати не відреагував.

Відтак, позов підлягає задоволенню частково в сумі 309 454,00 гривень.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Непоставлений товар замовлявся виключно у споживчих цілях позивача для будівництва житлового будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів - ст. 2 Закону «Про захист прав споживачів».

З урахуванням наведеного, вказаний спір пов'язаний із захистом права споживача на отримання суми попередньої оплати, внаслідок невиконання Продавцем обов'язку, щодо вчасного передання товару покупцеві.

Відповідно до положень ч.5 ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача в доход держави слід стягнути 3 094 грн. 54 коп. судоого збору.

Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

При задоволенні вимог позивача щодо стягнення коштів на надання правової допомоги суд враховував положення Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року представлені, суду письмові докази (а.с.87-95), а тому вимоги позивача підлягають до частково задоволення, а саме слід стягнути з відповідача в користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2 148 грн.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є підставними та підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 84, 88, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 663, 693, 712 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод» (Тернопільська область, Козівський район, смт.Козлів, вул. Личакова, 26, ЄДРПОУ 00290191, р/р 26007015004004) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 309 454,00 (триста дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривень та кошти за правову допомогу в розмірі 2 148 грн. , а всього 311 6032 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод» в доход держави судовий збір у розмірі 3 094 грн. 54 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: І. Є. Зима