Ухвала суду № 35298427, 13.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 р. м. Київ К/800/4305/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді - доповідача Мироненка О.В.

суддів - Сороки М.О.

Чумаченко Т.А.

провівши попередній розгляд справи за позовом Галицького інституту імені Вячеслава Чорновола до Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про скасування вимоги за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Тернопільській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про визнання неправомірними дій щодо пред'явлення позивачу вимог, викладених в листі від 21.02.2011 року №19-17-13-14/193 «Про усунення порушень, виявлених позаплановою ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності» та визнання неправомірними та такими, що не підлягають до виконання вказані вимоги.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, залишивши постанову суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що контрольно-ревізійним відділом в місті Тернополі та Тернопільському районі за результатами позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Галицького інституту за період з 01.01.2005 року по 01.11.2010 року пред'явлено вимоги викладені в листі від 21.02.2011 року № 19-17-13-14/193 «Про усунення порушень, виявлених позаплановою ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності», згідно з якою КРВ вимагає: опрацювати матеріали ревізії та розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб: внести зміни до штатного розпису в частині скорочення зайвих посад та приведення у відповідність тарифних розрядів керівнику та головному бухгалтеру: відшкодувати шкоду за рахунок осіб, винних у розробленні штатних розписів, які суперечили вимогам додатку № 5 (Схема тарифних розрядів посад керівних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, центрів, професійно-технічних навчальних закладів», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 26.09.2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальниx закладів, установ освіти та наукових установ», та невиконання якого призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів у сумі 133725.37 грн.; провести перерахунок та відповідні взаємо звірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 1137713,89 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів): зайво витрачені кошти на оплату праці за минулі роки в сумі 3133725.37 грн. перерахувати до місцевого бюджету на рахунок 31411535700002 за кодом бюджетної класифікації доходів 21080500 «Інші надходження». Вищенаведені вимоги оформлені актом від 25.01.2011 року № 17-22/010.

Судом встановлено, що Галицький інститут імені Вячеслава Чорновола створено за дозволом Міністерством освіти і науки України (лист від 28.12.2004 року № 1/11-6663) та відповідно до рішення Тернопільської міської ради четвертого скликання чотирнадцятої сесії 27.01.2005 рок) № 1/14/14 шляхом реорганізації Галицького коледжу імені Вячеслава Чорновола в Галицький інститут імені Вячеслава Чорновола, форма власності - комунальна.

Розділом І Статуту Галицького інституту, встановлено, що Інститут є вищим навчальним закладом III рівня акредитації, у якому здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста, який має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Згідно ст.1 Закону України «Про вищу освіту», акредитація - це процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, наукового-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Відповідно до ч.6 ст.18 Закону України «Про освіту» зазначено, що навчальні заклади діють на підставі власних статутів, затверджених зокрема органами місцевого самоврядування стосовно державних навчальних закладів, що є комунальною власністю.

Статут Інституту затверджений рішенням Тернопільської міської ради від 27.01.2005 року та погоджений Міністерством освіти і науки України від 29.12.2004 року, що відповідає вимогам ст.ст. 18, 20 Закону України «Про вищу освіту», зареєстрований у встановленому законом порядку.

Згідно п. 1 Положення про ліцензування навчальних закладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 13.08.1999 року, навчальні заклади можуть розпочинати діяльність з окремих видів та напрямів, пов'язаних з наданням послуг для отримання загальної середньої та професійної освіти, підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації, тільки після отримання ліцензії.

При визначенні асигнувань та затвердженням кошторисів Галицький інститут імені В»ячеслава Чорновола не мав сертифіката про акредитацію на час перевірки, але при цьому інститут залишається навчальним закладом ІІІ рівня акредитації.

Відповідно до п. 3 Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей в вищих навчальних закладах і професійних училищах, акредитація спеціальності проводиться після закінчення строку навчання спеціалістів в навчальному закладі з даної спеціальності. Сертифікат про акредитацію підтверджує діяльність навчального закладу згідно з вимогами стандартів вищої освіти, а також є підставою для видачі документів про вищу освіту державного зразка.

Із матеріалів справи вбачається, що Відповідно до рішення чотирнадцятої сесії Тернопільської міської ради четвертого скликання від 27.01.2005 року № 4/14/04 Галицький коледж імені Вячеслава Чорновола реорганізовано у Галицький інститут імені Вячеслава Чорновола із збереженням коледжу як відокремленого структурного підрозділу.

Статтею 25 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що коледж - вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом вищого навчального закладу третього або четвертою рівня акредитації або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Таким чином, скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вірно вказав те, що матеріалами справи підтверджено правовий статус Інституту, як вищого навчального закладу третього рівня акредитації, який має відокремлений структурний підрозділ - коледж.

Щодо правомірності введення посад науково-педагогічних працівників суд апеляційної інстанції врахував, що відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про вищу освіту», повноваження власника (власників) щодо управління вищим навчальним закладом визначаються в межах законів статутом вищого навчального закладу. Власник вищого навчального закладу, в цьому випадку Тернопільська міська рада, зокрема призначає керівника вищого навчального закладу на умовах контракту відповідно до цього Закону.

На виконання вимог зазначеної вище норми закону, розпорядженням міського голови м. Тернополя № 27-к від 18.02.2005 року «Про призначення на посаду ректора Галицького інституту імені Вячеслава Чорновола ОСОБА_3» введено посаду ректора Інституту. Інші посади науково-педагогічних працівників - проректорів, професорів, доцентів, завідувачів кафедр, деканів, помічника ректора були введені з урахуванням вимог ст. 48 Закону України «Про вищу освіту», п.п.2.1 2. Ліцензійних умов палання освітніх послуг у сфері вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2003 року № 847.

Всі посади були включені в штатний розпис Інституту, як вищого навчального закладу третього рівня акредитації, з оплатою праці згідно Додатку № 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».

Судом апеляційної інстанції обгрунтовано зазначено, що підтвердженням правильності введення до штатного розпису Інституту посад науково-педагогічних працівників є акт Державної інспекції навчальних закладів України від 30.12.2010 року, лист Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України від 11.02.2011 року вих.. № 4.2-20/357.

Таким чином, суд, ухвалюючи рішення, правильно вказав на те, що на момент перевірки КРВ, Галицький інститут імені Вячеслава Чорновола мав ІІІ рівень акредитації, а тому оплата праці науково-педагогічних працівників Інституту правомірно нараховувалася та виплачувалася згідно Додатку № 2 до вказаного вище Наказу від 26.09.2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» та Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої Наказом від 02.04. 1993 року №90.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про освіту», кошти, отримані навчальним закладом як плата за навчання, підготовку, перепідготовку підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг, не оподатковуються і не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти знаходяться у розпорядженні навчального закладу за умови, якщо вони спрямовуються на статутну діяльність навчального закладу.

Згідно вимог ч. 4 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» для фінансування вищих навчальних закладів можуть залучатися додаткові джерела фінансування, не заборонені законодавством. Залучені кошти спрямовуються на здійснення статутної діяльності вищого навчального закладу у порядку і на умовах, визначених законодавством та його статутом.

Відтак, додатковим джерелом фінансування є отримані навчальним закладом кошти, як плата за навчання, які можуть спрямовуватись на здійснення статутної діяльності вищою навчального закладу щодо оплати праці та матеріального заохочення науково-педагогічних працівників.

Згідно ч. 5 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту», вищі навчальні заклади комунальної форми власності використовують кошти відповідних бюджетів, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством, на оплату праці та матеріальне стимулювання своїх працівників.

Суд апеляційної інстанції, вірно зауважив про те, що оплата праці науково-педагогічних працівників здійснювалась за рахунок коштів Тернопільської міської ради в розмірі 58 % та коштів Інституту в розмірі 42 %, які отримані навчальним закладом як плата за навчання. Такі кошти відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про освіту» не можуть бути вилучені в дохід місцевого бюджету.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем неправомірно було здійснено обрахунок суми коштів, зайво витрачених на оплату праці науково-педагогічних працівників. Також, враховуючи те, що Інститут, як вищий навчальний заклад, розпочав освітню діяльність в межах і на підставі чинного на той час законодавства, згідно статуту, за наявності відповідної ліцензії для надання освітніх послуг та відповідних науково-педагогічних працівників, вимоги відповідача викладені в листі від 21.02.2011 року № 19-1713-14/193 «Про усунення порушень, виявлених позаплановою ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності» слід вважати незаконними та такими, що не підлягають виконанню.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді