Ухвала суду № 35298247, 11.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року м. Київ К/800/4948/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Лосєва А.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2012

у справі № 2а/0470/1675/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс»

до Дніпропетровської митниці

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Дніпропетровської митниці по проведенню невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ фірми «Триплекс» законодавства з питань митної справи при митному оформлені товарів за ВМД № 110000013/2011/308552 від 17.05.2011, № 110000013/2011/311687 від 01.07.2011 та № 110000013/2011/311685 від 01.07.2011; скасування податкових повідомлень № 1, № 2 від 05.01.2012.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012, позов задоволено; визнано протиправними дії митниці по проведенню невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем законодавства з питань митної справи при митному оформленні товарів за вантажно-митними деклараціями № 110000013/2011/308552 від 17.05.2011, № 110000013/2011/311687 від 01.07.2011 та № 110000013/2011/311685 від 01.07.2011; скасовані податкові повідомлення № 1, № 2 від 05.01.2012, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ фірма «Триплекс» здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів.

В період квітня-липня 2011 року позивачем було заявлено для митного оформлення товар «L-Lysine», ввезений на територію України згідно договору купівлі-продажу від 15.02.2011 № CJ-1/11, укладеного з CJ Europe GmbH (Німеччина), виробник товару - CJ (LIAOCHENG) BIOTECH Co., LTD (Китай), PT. CHEILJEDANG INDONESIA (Індонезія).

Митне оформлення зазначеного товару було здійснено за вантажно-митними деклараціями: від 21.04.2011 № 110000013/2011/306921, від 17.05.2011 № 110000013/2011/308552, від 02.06.2011 № 110000013/2011/309761, від 01.07.2011 № 110000013/2011/311685, від 01.07.2011 № 110000013/2011/311687, від 06.07.2011 № 110000013/2011/311966, від 29.07.2011 № 11000013/2011/313542.

Товар Lysine SULFATE з вмістом лізину 51,2% був класифікований відповідачем за кодом 2922410000 згідно з УКТЗЕД.

Вказана товарна підкатегорія передбачає застосування при митному оформленні 6,5% ставки ввізного мита, товар пройшов митне оформлення без зауважень саме за кодом 2922410000 (аміносполуки лізин та його складні ефіри; солі цих речовин) і був випущений у вільний обіг на території України.

Посадовими особами Дніпропетровської митниці на підставі наказу № 790 від 11.11.2011, було проведено перевірку ТОВ фірми «Триплекс» стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

За результатами проведеної невиїзної перевірки Дніпропетровською митницею складено акт від 23.11.2011 № Н82/11/110000000/20244069, в якому зроблено висновок, що ТОВ фірмою «Триплекс» при здійсненні митного оформлення товару та заповненні вантажно-митних декларацій від 17.05.2011 № 110000013/2011/308552, № 110000013/2011/311687 від 01.07.2011 та № 110000013/2011/311685 від 01.07.2011 невірно вказаний код класифікації товару за УКТЗЕД, а саме: товар мав бути класифікований за кодом 2309909990 (продукти, що використовуються для годівлі тварин, інше) зі ставкою мита 10%.

На підставі результатів вказаної перевірки Дніпропетровською митницею 05.01.2012 прийняті податкові повідомлення форми «Р»:

- № 1 про визначення податкового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 109 318,88 грн., в т.ч.: 77 895,64 грн. основного платежу та 31 423,24 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 2 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 21 864,59 грн., в т.ч.: 15 579,13 грн. основного платежу та 6 285,46 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що митні органи, після здійснення процедури митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг позбавлені можливості визначати код товарної номенклатури таких товарів і як наслідок приймати податкові повідомлення про визначення ввізного мита та податку на додану вартість.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Підпунктом 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони є митні органи.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п. 35 ст. 1 Митного кодексу України).

Згідно з п. 19 ст. 1 цього Кодексу митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до положень ст. 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (ст. 69 МК України).

У відповідності до ст. 78 зазначеного Кодексу митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до ст. 86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Однак, таких обставин у цій справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Оскільки, приймаючи вантажно-митні декларації, митний орган відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань, у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки та на положення пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно наявної у справі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.04.2013, слідує, що Дніпропетровська митниця Міндоходів є правонаступником Дніпропетровської митниці.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача - Дніпропетровської митниці її правонаступником - Дніпропетровською митницею Міндоходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Дніпропетровської митниці її правонаступником - Дніпропетровською митницею Міндоходів.

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)А.М. Лосєв