Вирок № 35298063, 18.11.2013, Личаківський районний суд м.Львова

1/463/12/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря - Цуняк Л.Я.,

прокурора - Шахрайчук Н.І.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представників потерпілих - ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

підсудних - ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не судимого, не військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2010 року народження, приватного підприємця, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2

за ч.ч. 2, 4 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч. 3 ст. 364 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не судимого, військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні дітей 2002, 2006 років народження, працюючого спеціалістом першої категорії відділу охорони державної таємниці Управління Служби безпеки України у Львівській області, зареєстрованого у АДРЕСА_3, проживаючого в АДРЕСА_4, -

за ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 364 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не судимого, військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні дитину 1999 року народження, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_5

за ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_7 і спеціаліст 1 категорії відділу охорони державної таємниці Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою, та начальник сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них УКР ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_9, останні двоє є працівниками правоохоронних органів, тобто службовими особами, які виконують організаційно-розпорядчі повноваження, вирішили шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_1 заволодіти його грошовими коштами в особливо великому розмірі за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за фактом, нібито, крадіжки полівінілхлориду в кількості 45 тонн з території складських приміщень, розташованих у АДРЕСА_6, а підсудні ОСОБА_7 і ОСОБА_8 додатково - за фактом, нібито, давання ОСОБА_1 хабарів співробітникам Львівської митниці за перетинання митного кордону України товарів без належних документів.

З цією метою, 14 травня 2010 року, близько 3:00 години, перебуваючи поблизу магазину «Метро», розташованого у м. Львові на вул. Городоцькій, ОСОБА_8, ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що Шевченківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області 20 квітня 2010 прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_7 від 11 квітня 2010 про крадіжку полівінілхлориду, повідомили ОСОБА_1 про необхідність передачі їм грошових коштів в сумі 35 000 доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за фактом вказаної крадіжки, однак, ОСОБА_1 відмовився виконувати їх вимоги.

В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, 19 травня 2010 року в приміщенні кафе «Тиса», що у м. Львові, в період часу приблизно з 14:00 години до 16 години 30 хвилин, 20 травня 2010 року в приміщенні кафе «Перлина парку» в період час приблизно з 12 години 15 хвилин до 13 години 30 хвилин та в кафе «Золотий Вепр» в період часу приблизно з 18:00 години до 19:00 години, які розташовані у м. Львові, продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою створення у нього та його знайомого адвоката ОСОБА_11 уявлення щодо можливості вирішення ними питання про порушення кримінальної справи за фактом крадіжки, шляхом впливу на службових осіб Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, та за фактом давання хабара, шляхом впливу на службових осіб ГУ МВС України у Львівській області, неодноразово висловлювали останньому пропозиції про необхідність передачі вказаної суми грошей за не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за фактом, начебто, крадіжки полівінілхлориду в кількості 45 тонн, за позитивне вирішення питання в межах оперативно-розшукової справи, заведеної, нібито, за фактом незаконного ввезення ОСОБА_1 товарів на митну територію України. В підтвердження своїх намірів, ОСОБА_8 надав ОСОБА_11 оригінали пояснень працівників Львівської митниці, які, начебто, отримували від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200 та 400 доларів США в якості хабара за перетинання митного кордону України товарів без належних документів.

21 травня 2010 року ОСОБА_1 і ОСОБА_11, будучи помилково впевненими в удаваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можливостях вирішити питання щодо не порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, близько 16:00 години, хибно вважаючи, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть вплинути на результат прийнятого працівниками Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області та ГУ МВС України у Львівській області рішення за фактом, начебто, крадіжки та контрабанди товарів, прибули до службового кабінету начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, де ОСОБА_1 отримав оригінали розписок щодо передачі прав розпорядження на вищевказаний полівінілхлорид на користь ОСОБА_7 та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 квітня 2010 року за заявою останнього від 11 квітня 2010 року.

В свою чергу ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 33 850 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 21 травня 2010 року складало 268 284,9 гривень, за вирішення питання щодо не порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за фактом контрабанди товарів і крадіжки зазначеного вище полівінілхлориду.

Цього ж дня, близько 17:00 години, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 були затримані в службовому кабінеті начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області працівниками 14-го ВВБ СВБ МВС України, а грошові кошти в сумі 33 850 доларів США вилучені.

Крім цього, ОСОБА_8, працюючи на підставі наказу начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області № 127-ос від 11 квітня 2008 року на посаді спеціаліста 1 категорії відділу охорони державної таємниці Управління служби безпеки у Львівській області, згідно витягу з функціональних обов'язків, має наступні права та обов'язки, а саме: проводити спеціальні експертизи, офіційні перевірки стану охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, національних військових формуваннях, установах, організаціях та підприємствах області; відповідати за якісне проведення перевірок і їх документальне оформлення відповідно до вимог законодавчих і нормативних документів у сфері охорони державної таємниці; здійснювати в установленому порядку заходи щодо попередження та припинення порушень законодавства про державну таємницю та конфіденційну інформацію, що є власністю держави; оформляти за заявками організацій дозволи на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею; готувати пропозиції щодо погодження заходів із утворення, реорганізації та ліквідації РСО організацій і установ, призначення осіб на посади заступників керівників з питань режиму, начальників РСО, їх заступників, керівників секретних архівів; відповідати за досягнення результатів в роботі, визначених наказними вимогами СБУ, на закріпленій ділянці роботи, тобто, виконує організаційно-розпорядчі повноваження, а тому є службовою особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про службу безпеки України», Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про службу безпеки України», на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Проте, підсудний ОСОБА_8, зловживаючи службовим становищем спеціаліста 1 категорії відділу охорони державної таємниці Управління Служби безпеки України у Львівській області, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересів служби, за попередньою змовою з ОСОБА_7, вирішили шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_1 заволодіти його грошовими коштами в особливо великому розмірі за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за фактом, нібито, крадіжки полівінілхлориду в кількості 45 тонн з території складських приміщень, розташованих у АДРЕСА_6, та за фактом, нібито, давання ОСОБА_1 хабарів співробітникам Львівської митниці за перетинання митного кордону України товарів без належних документів.

З цією метою, 14 травня 2010 року, близько 3:00 години, перебуваючи поблизу магазину «Метро», розташованого у м. Львові на вул. Городоцькій, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що Шевченківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області 20 квітня 2010 прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_7 від 11 квітня 2010 про крадіжку полівінілхлориду, повідомили ОСОБА_1 про необхідність передачі їм грошових коштів в сумі 35 000 доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за фактом вказаної крадіжки, однак, ОСОБА_1 відмовився виконувати їх вимоги.

В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, 19 травня 2010 року в приміщенні кафе «Тиса», що у м. Львові, в період часу приблизно з 14:00 години до 16 години 30 хвилин, 20 травня 2010 року в приміщенні кафе «Перлина парку» в період час приблизно з 12 години 15 хвилин до 13 години 30 хвилин та в кафе «Золотий Вепр» в період часу приблизно з 18:00 години до 19:00 години, які розташовані у м. Львові, продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою створення у нього та його знайомого адвоката ОСОБА_11 уявлення щодо можливості вирішення ними питання про порушення кримінальної справи за фактом крадіжки, шляхом впливу на службових осіб Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, та за фактом давання хабара, шляхом впливу на службових осіб ГУ МВС України у Львівській області, повторно неодноразово висловлювали останньому пропозиції про необхідність передачі вказаної суми грошей за не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за фактом, начебто, крадіжки полівінілхлориду в кількості 45 тонн, за позитивне вирішення питання в межах оперативно-розшукової справи, заведеної, нібито, за фактом незаконного ввезення ОСОБА_1 товарів на митну територію України. В підтвердження своїх намірів, ОСОБА_8 надав ОСОБА_11 оригінали пояснень працівників Львівської митниці, які, начебто, отримували від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200 та 400 доларів США в якості хабара за перетинання митного кордону України товарів без належних документів.

21 травня 2010 року ОСОБА_1 і ОСОБА_11, будучи помилково впевненими в удаваних ОСОБА_8 і ОСОБА_9 можливостях вирішити питання щодо не порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, близько 16:00 години, хибно вважаючи, що останні можуть вплинути на результат прийнятого працівниками Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області та ГУ МВС України у Львівській області рішення за фактом, начебто, крадіжки та контрабанди товарів, прибули до службового кабінету начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, де ОСОБА_1 отримав оригінали розписок щодо передачі прав розпорядження на вищевказаний полівінілхлорид на користь ОСОБА_7 та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 квітня 2010 року за заявою останнього від 11 квітня 2010 року.

В свою чергу ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 33 850 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 21 травня 2010 року складала 268 284,9 гривень, за вирішення питання щодо не порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за фактом контрабанди товарів і крадіжки зазначеного вище полівінілхлориду.

Такими діями підсудний ОСОБА_8 заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам, яка полягає у підриві авторитету та престижу Управління Служби безпеки України у Львівській області та Служби безпеки України в цілому, у вигляді створення у громадськості негативної уяви щодо службових осіб Управління служби безпеки України у Львівській області, їх корумпованості та некомпетентності, недотримання ними у своїй службовій діяльності та нехтування нормами чинного законодавства, та спричинив тяжкі наслідки, які полягають у заподіянні ОСОБА_1 матеріальних збитків у вищевказаній сумі, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім цього, підсудний ОСОБА_9, працюючи на підставі наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області від 5 січня 2008 року на посаді начальника сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них управління карного розшуку Головного управління МВС України у Львівській області, згідно витягу з функціональних обов'язків, мав наступні права та обов'язки, а саме: здійснювати керівництво сектором, нести персональну відповідальність за станом його оперативно-службової діяльності, підбір, розстановку особового складу, дотримання законності, дисципліни, режиму секретності в роботі; визначати функціональні обов'язки працівників сектору; у межах своєї компетенції вносити пропозиції керівництву УКР щодо висунення на посади, переміщення, звільнення, службові відрядження, навчання працівників, надання відпусток, заохочення та накладення дисциплінарних стягнень на підлеглих; забезпечувати контроль та виконання рішень колегії МВС України, ГУ МВС України у Львівській області, оперативних нарад, програм, комплексних планів, цільових операцій та інших заходів по лінії роботи; виходити з пропозиціями і організовувати проведення оперативно-профілактичних відпрацювань і цільових операцій по лінії роботи; приймати особисту участь при проведенні найбільш складних заходів по попередженню та розкриттю злочинів по лінії роботи; забезпечувати якісне придбання підлеглими джерел оперативної інформації, постійність зустрічей з ними, ведення роботи у відповідності до вимог наказів МВС України, а також за ведення і реалізацію розробок; проводити роботу з джерелами оперативної інформації, заводити і реалізовувати справи оперативного обліку; контролювати і організовувати роботу по розкриттю найбільш резонансних злочинів, тобто, виконує організаційно-розпорядчі повноваження, а тому є службовою особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію», міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Проте, підсудний ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, використав своє службове становище всупереч інтересам служби 14 травня 2010 року близько 3:00 години, перебуваючи поблизу магазину «Метро», розташованого у м. Львові на вул. Городоцькій, в м. Львові повідомив ОСОБА_1 про необхідність передачі грошових коштів в сумі 35 000 доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за фактом крадіжки полівінілхлориду в кількості 45 тонн, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам, яка полягає у підриві авторитету та престижу ГУ МВС України у Львівській області та МВС України в цілому, у вигляді створення у громадськості негативної уяви щодо службових осіб ГУ МВС України у Львівській області, їх корумпованості та некомпетентності, недотримання ними у своїй службовій діяльності та нехтування нормами чинного законодавства та спричинив тяжкі наслідки, які полягають у заподіянні ОСОБА_1 матеріальних збитків у вищевказаній сумі, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів заперечив повністю і пояснив, що з ОСОБА_7 перебуває в дружніх відносинах, а з ОСОБА_1 кілька разів зустрічався під час гри в більярд, з ОСОБА_12 знайомим не був, ОСОБА_9 до подій бачив один раз, коли в його відділі проводив перевірку дотримання режиму секретності.

В квітні 2010 року ОСОБА_7 повідомив його про те, що у нього викрали полівінілхлорид в кількості 45 тонн, тому він звернувся із заявою в Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. Також пояснив, що в травні 2010 року йому зателефонував ОСОБА_9 і повідомив що йому відоме місцезнаходження викраденого вантажу, а тому просив по можливості дізнатись про особу ОСОБА_9, також ОСОБА_7 просив бути присутнім при всіх зустрічах, що стосувались викраденого вантажу на що він погодився.

12 травня 2010 року ввечері до підсудного зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що 13 травня 2013 року о 9:00 годині відбудеться зустріч біля готелю «Галіція» і працівники міліції покажуть місцезнаходження викраденого вантажу. У зазначеному місці 13 травня 2010 року зустрілись ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та поїхали на АДРЕСА_7, де розташована територія складських приміщень. По приїзду туди ОСОБА_9 почав з'ясовувати чи зберігається на складах полівінілхлорид, на що йому директор складів повідомив, що такий завіз ОСОБА_1 ОСОБА_7 телефонував ОСОБА_1, з яким розмовляв також ОСОБА_9 ОСОБА_1 обіцяв приїхати, однак не приїхав і вимкнув телефон. Пізніше вони поїхали з вул. Конюшинної та ОСОБА_8 повернувся на роботу, а по закінченні робочого дня в кафе «Деманжаро» святкував день народження сина та після цього приблизно о 20-21 годині на прохання ОСОБА_7 приїхав не територію складських приміщень на АДРЕСА_7, де побачив як завантажують два вантажні автомобілі. На території складів були ОСОБА_7, ОСОБА_9 на власному автомобілі, в якому як потім з'ясувалось перебував ОСОБА_1 ОСОБА_9 попросив допомогти супроводжувати ОСОБА_1 в Шевченківський РВ, у зв'язку з чим ОСОБА_8 сів в автомобіль до ОСОБА_9 та вони втрьох поїхали зі складів. Біля торгового центру «Метро», яке розташоване на вул. Городоцькій в м. Львові, зупинились та ОСОБА_9 попросив вийти з автомобіля, на що ОСОБА_8 погодився та стояв кілька метрів від автомобіля, і курив. Підійшов ОСОБА_7 та відбулась між ним ОСОБА_9 і ОСОБА_1 якась розмова, однак її зміст йому невідомий. Через 15-20 хвилин він знову сів в автомобіль і вони поїхали в Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. Під'їхавши до Шевченківського РВ ОСОБА_9 вийшов із автомобіля та пішов в райвідділ міліції, а він із ОСОБА_1 залишились в автомобілі. Повернувся ОСОБА_9 до автомобіля в присутності працівників міліції, які забрали ОСОБА_1 в райвідділ міліції. З ними також пішов ОСОБА_7, а він залишився в машині ОСОБА_7, де заснув. Через дві години повернувся ОСОБА_7 і повідомив про необхідність їхати на АДРЕСА_7 за вантажем. Він, ОСОБА_1, два працівники міліції та ОСОБА_7 сіли в автомобіль останнього та поїхали на АДРЕСА_7, де стояли вантажні автомобілі, однак водіїв не було. ОСОБА_1 комусь зателефонував та повідомив, що ключі від автомобілів забрав ОСОБА_11 до якого потрібно під'їхати. До ОСОБА_11 вони їхали в автомобілі ОСОБА_7 цим же складом осіб. Під'їхавши на вул. Стрийську в м. Львові в район податкової адміністрації, всі вийшли з машини, а він залишився. Через 20-30 хвилин до автомобіля повернувся ОСОБА_7 і повідомив, що ОСОБА_11 закрив у своїй квартирі ОСОБА_1 та не випустить останнього.

14 травня 2010 року в обідню перерву до ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що на складські приміщення за адресою: АДРЕСА_7 приїхали працівники міліції із Шевченківського та Залізничного РВ, які оформлятимуть документи на знайдений товар полівінілхлориду. Приїхавши на склади через 40 хвилин, побачив багато працівників міліції, при цьому ОСОБА_11 перешкоджав працівникам міліції, переконував останніх в тому, що привезе документи на товар і поїхав.

Після даних подій ОСОБА_7 протягом двох діб чергував на складах, щоб не вивезли полівінілхлорид. 18 травня 2010 року в телефонній розмові ОСОБА_7 повідомив про те, що з ними хоче зустрітися юрист ОСОБА_1 ОСОБА_11 для того, щоб компенсувати за товар автомобілем марки «Мерседес». На наступний день в обідню перерву зателефонував ОСОБА_7 і вони зустрілись в кафе на вул. Стрийській у м. Львові, де ОСОБА_11 спочатку не хотів з ОСОБА_14 спілкуватися, оскільки думав що він юрист ОСОБА_7 В подальшому під час розмови ОСОБА_11 повідомив про те, що компенсацію за товар вони будуть повертати не автомобілем, а грошима в розмірі 35 000 доларів США. Основною причиною повернення коштів було те, щоб була гарантія, що до ОСОБА_1 не буде претензій і, щоб ОСОБА_8 був гарантом. Також наполягали, щоб всі розмови велися через ОСОБА_11, так як ОСОБА_1 не буде на зустрічах. Всі документи на вантаж полівінілхлориду знаходились у ОСОБА_7 На наступний день знову між ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 відбулась зустріч, де останній наполягав на гарантіях з приводу того, що до ОСОБА_1 не буде претензій з боку працівників міліції. Також ОСОБА_11 наполягав на тому, щоб із Шевченківського РВ забрати розписки, які вони із ОСОБА_1 написали. Вказав, що вони із ОСОБА_7 та ОСОБА_11 їздили до начальника Шевченківського РВ ОСОБА_15 за вказаними вище розписками і останній обіцяв їх віддати на наступний день, оскільки вони знаходились в Ряснянському відділенні. На наступний день ОСОБА_11 повідомив про те, що він із ОСОБА_1 та ОСОБА_8 із ОСОБА_7 разом підуть до ОСОБА_15 забирати розписки і при цьому ОСОБА_1 розрахується із ОСОБА_7 за частку товару останнього.

21 травня 2010 року близько 16:00 години ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 зустрілись біля Шевченківського РВ, піднялись в кабінет до начальника, з'ясувалось, що розписки в райвідділі відсутні. ОСОБА_7 погодився особисто привезти розписки в Шевченківський РВ з Рясняньского відділення. В цей час ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 40 хвилин чекали біля райвідділу на розписки. Коли ОСОБА_7 повернувся знову всі піднялись до начальника райвідділу, де ОСОБА_7 власноруч написав розписку про те, що не має претензій до ОСОБА_1 Віддавши документи ОСОБА_11, останній сказав ОСОБА_1 йти на вулицю в машину. Коли ОСОБА_1 вийшов із кабінету ОСОБА_11 витягнув зелений пакет, який запропонував ОСОБА_7, який відмовився його брати та вийшов з кабінету. Потім ОСОБА_11 запропонував пакет ОСОБА_8 та ОСОБА_15, але вони теж відмовились брати пакет. Тоді ОСОБА_11 залишив пакет біля руки ОСОБА_8, який сидів біля столика та в цей час в кабінет ОСОБА_15 зайшли працівники міліції.

Зазначив, що гроші в сумі 35 000 доларів США, які ОСОБА_1 повинен був віддати ОСОБА_7 це компенсація за товар полівінілхлориду. При всіх зустрічах із ОСОБА_11 всі розмови і пропозиції починав ОСОБА_11, його пропозиції зустрітися не було. Згідно функціональних обов'язків не мав відношення до митниці, не заводив жодних оперативних справ, бо не був оперативним працівником.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів заперечив повністю і пояснив, що підтримує покази дані ним на досудовому розслідуванні згідно з протоколом додаткового допиту від 23 травня 2010 року.

З протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 23 травня 2010 року вбачається, що в 2009 році він разом із ОСОБА_1 придбав в Угорщині полівінілхлорид (далі ПВХ) в кількості 45 тонн вартістю 58 500 доларів США, із яких він надав для оплати 10 000 доларів США, а ОСОБА_1 - 48 500 доларів США. Вказаний товар був придбаний для подальшого продажу по більш високій ціні та, відповідно, отримання прибутку. В січні 2010 року, після розмитнення, ПВХ було розвантажено на складі на АДРЕСА_6.

9 квітня 2010 року ОСОБА_7 виявив факт крадіжки товару, в зв'язку з чим звернувся із відповідною заявою до Шевченківського райвідділу міліції.

6 травня 2010 року йому зателефонував раніш невідомий чоловік, який представився ОСОБА_9 та запропонував зустрітися, на що він погодився. Під час зустрічі того ж дня, ОСОБА_9 запропонував йому знайти викрадений ПВХ за грошову винагороду, на що він погодився та повідомив йому, що віддячить йому лише після продажу товару.

13 травня 2010 року, за попередньою домовленістю, він зустрівся з ОСОБА_9 о 9:00 годині біля мотелю «Галіція», після чого ОСОБА_9 та ще двоє невідомих йому осіб привезли його на АДРЕСА_7, де повідомили, що саме на вказаних складах зберігається ПВХ. Також, ОСОБА_9 сказав йому подзвонити ОСОБА_1 та сказати, щоб той привіз 40 000 доларів США. Необхідність передачі йому грошових коштів ОСОБА_9 пояснив тим, що це винагорода за те, що він знайшов місцезнаходження товару і що в разі невиконання його вимоги, вони, тобто ОСОБА_9 та особи, з якими він приїхав, заберуть ПВХ. Близько 16:00 години того ж дня він повторно зустрівся з ОСОБА_9 на вул. Городоцькій у м. Львові біля магазину «Метро», де останній знову вказав про необхідність передачі йому не менше 25 000 доларів США винагороди за те, що вони знайшли місцезнаходження ПВХ, після чого вони разом поїхали на АДРЕСА_7 на територію складських приміщень.

На території вказаних приміщень він побачив два вантажних автомобіля, в які завантажували ПВХ. Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_9 та невідомі йому особи про щось спілкувалися із ОСОБА_16, який був в кайданках. Через деякий час кайданки зняли і ОСОБА_9 дав ОСОБА_16 вказівку керувати процесом завантаження. Через деякий час приїхав ОСОБА_1 і, як тільки він вийшов з автомобіля, до нього підійшли ОСОБА_9 з невідомою йому особою, поклали обличчям на капот, одягли йому кайданки, посадили в автомобіль «Мерседес Віто», де тримали його більше години.

В подальшому, ОСОБА_9 повідомив, що доставить ОСОБА_1 в Шевченківський райвідділ і вони поїхали з території складу. Він на своєму автомобілі, проїжджаючи біля магазину «Метро» на вул. Городоцькій у м. Львові, побачив автомобіль «Мерседес Віто» ОСОБА_9, зупинився біля нього. Через деякий час з нього вийшов один з чоловіків, який був із ОСОБА_9 та повідомив, що вони про все домовилися із ОСОБА_1, після чого всі поїхали до Шевченківського райвідділу.

В приміщенні райвідділу ОСОБА_1 запропонував віддати ОСОБА_7 35 тонн полівінілхлориду за те, щоб його звільнили та не притягали до кримінальної відповідальності. ОСОБА_9 почувши вказану пропозицію, вказав ОСОБА_1 написати розписку про те, що він передає ОСОБА_7 зазначену кількість ПВХ, та про те, що не має до нього претензій. Відповідну розписку написав і ОСОБА_7 по відношенню до ОСОБА_1

Вийшовши з приміщення Шевченківського райвідділу близько 01:00 години 14 травня 2010 року, він разом із знайомим співробітником СБУ ОСОБА_8, ОСОБА_1 та двома працівниками міліції поїхали на АДРЕСА_7, щоб забрати товар, однак водіїв вантажних автомобілів не було. Тоді ОСОБА_1 по телефону дізнався про те, що водіїв забрав ОСОБА_11 Приїхавши на вул. Стрийську у м. Львові, де проживає останній, ОСОБА_1 зайшов до ОСОБА_11 в помешкання та в подальшому відмовився виходити, вимкнувши мобільний телефон. Після цього всі поїхали по домівках.

19 травня 2010 року, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 зустрівся в кафе «Перлина Парку», що у м. Львові з ОСОБА_11, який під час розмови попросив надати йому копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, після чого останній зможе передати гроші в сумі 35 000 доларів США. В подальшому він поїхав у Ряснянський МВ Шевченківського райвідділу, де взяв копію вказаної постанови.

Того ж дня, він зустрівся з ОСОБА_11 в кафе «Золотий Вепр», де передав йому копію постанови і вони домовилися наступного дня зустрітися біля приміщення Шевченківського РВ з метою передачі грошей.

21 травня 2010 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 зустрілися біля приміщення Шевченківського РВ та зайшли до службового кабінету начальника райвідділу ОСОБА_15, в якому знаходився останній. ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_17 написав розписку про те, що не має жодних претензій до ОСОБА_1, копія якої одразу була надана останньому, після чого ОСОБА_1 вийшов з кабінету. Коли ОСОБА_7 виходив з кабінету, то побачив, що ОСОБА_11 дістав якийсь пакет та намагався його віддати ОСОБА_8, поклав його на робочий стіл. В цей час до кабінету зайшли працівники СБУ та затримали їх (том 3 а.с. 176-185).

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні додатково до показів даних на досудовому слідстві пояснив, що з ОСОБА_8 та ОСОБА_1 перебував в дружніх відносинах, а ОСОБА_18 бачив один або два рази, коли останній приїжджав до ОСОБА_1 Вказав, що займався продажем автомобілів і вирішив продавати ПВХ. ОСОБА_1 інвестував свої кошти в першу партію ПВХ, оскільки бізнес яким займався останній не приносив прибутків. Будь-яких коштів від ОСОБА_18 не отримував. Кошти в названих розмірах були внесені на рахунок належного йому ТОВ «Галичтрансмакс», яке і придбало 45 тонн ПВХ, ввезло його на територію України та розмитнило. ПВХ зберігалось на складах на АДРЕСА_6, ключі від яких мав, в тому числі ОСОБА_1 і його працівники. Під час подій на складах на АДРЕСА_7 ОСОБА_9 пояснень ні в кого не відбирав, а коли приїхав ОСОБА_1, то ОСОБА_9 разом з особою на ім'я ОСОБА_15 вдягли йому кайданки на руки та ОСОБА_9 повідомив, що затримує ОСОБА_1 та посадив його у свій автомобіль. Зі складів ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 автомобілем ОСОБА_9 поїхали в Шевченківський РВ. Через деякий час подзвонив ОСОБА_9 та повідомив, що ОСОБА_1 хоче переговорити і вони чекають біля торгового центру «Метро», куди ОСОБА_7 пішов пішки, оскільки там знаходився його автомобіль. Зазначив, що йому дзвонив ОСОБА_15, що був з ОСОБА_9 та з'ясовував, як завершилась ситуація з ОСОБА_1 в райвідділі міліції. Крім того, вказав, що факсиміле свого підпису не виготовляв, будь-яких документів на ПВХ ОСОБА_18 не надавав, розписку від імені ОСОБА_19 не уповноважував будь-кого видавати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів заперечив повністю і пояснив, що в кінці квітня 2010 року на одній із зустрічей з негласним апаратом було отримано інформацію, що в районі Рясного викрадено велику кількість товару. Почав перевіряти цю інформацію, зокрема здійснював дзвінки в Шевченківський РВ чи була зареєстрована інформація про крадіжку, однак даних про це не здобув. В подальшому на зустрічах з негласним апаратом підтвердилась інформація про крадіжку. На початку травня зустрівся з своїм колишнім працівником, який працював в Ряснянському відділені Шевченківського РВ в якого з'ясовував про факт крадіжки та останній за кілька днів підтвердив факт крадіжки, і надав телефон заявника. На наступний день подзвонив ОСОБА_7 представився працівником міліції та домовився про зустріч. Зустрівшись з ОСОБА_7 розпитував чи він подав заяву про крадіжку та повідомив, що буде перевіряти інформацію про крадіжку, потім вони розійшлись. Через деякий час подзвонив ОСОБА_7 і повідомив, що необхідно зустрітись та подивитись чи це його викрадений товар. 13 травня 2010 року зустрівся з ОСОБА_7 біля готелю Галіція та поїхав разом з ним та ОСОБА_8 на АДРЕСА_7, де почав розпитуватись про полівінілхлорид. До них підійшов директор складів і повідомив, що в нього зберігається полівінілхлорид. Тоді ОСОБА_7 подзвонив до ОСОБА_1, ОСОБА_9 взяв телефон представився працівником міліції ОСОБА_1 і попросив, щоб він під'їхав на склади, на що останній погодився. Почекавши деякий час вони поїхали зі складів. О 17:00 годині цього ж дня подзвонив ОСОБА_7 і повідомив, що йому директор складів сказав, що сьогодні будуть вивозити полівінілхлорид і попросив, щоб під'їхати на склад, щоб товар не вивезли. Зустрівшись з ОСОБА_7 біля торгового центру «Метро» поїхали на АДРЕСА_7, де ОСОБА_16 здійснював керівництво завантаженням двох вантажних автомобілів полівінілхлоридом. Коли приїхав ОСОБА_1, останній був затриманий невідомими людьми в чорному, що були на складі і він його посадив до себе в автомобіль марки «Мерседес Віто». Повідомив ОСОБА_1, що потрібно їхати в райвідділ міліції. Останній просив можливості порозмовляти з ОСОБА_7 В автомобілі ОСОБА_1 було виявлено накладні на полівінілхлорид. В подальшому ОСОБА_9 попросив ОСОБА_8, щоб він допоміг доставити ОСОБА_1 в Шевченківський РВ на що він погодився. Сівши в автомобіль ОСОБА_9, останній, ОСОБА_8 і ОСОБА_1 поїхали в Шевченківський РВ, по дорозі зупинились біля торгового центру «Метро», почекали на ОСОБА_7, однак між ним і ОСОБА_1 розмови не відбулось. Приїхавши до Шевченківського РВ, зайшов в середину, повідомив чергового, що привіз ОСОБА_1 і почав писати рапорт. В подальшому з працівниками Шевченківського РВ слідчо-оперативної групи пішов до автомобіля та останні забрали ОСОБА_1 в райвідділ міліції, а ОСОБА_9 пішов писати рапорт. Який залишив в райвідділі міліції. Потім приїхав ОСОБА_7 і через деякий час слідчо-оперативна група разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_1 поїхали на склади, а ОСОБА_9 додому. Вказав, що оперативні заходи по пошуку викраденого полівінілхлориду проводив у відповідності до чинного законодавства, розмов про отримання винагороди за це не проводив.

Незважаючи на невизнання вини підсудними у вчиненні інкримінованих їм злочинів, їх вина в повному об'ємі доведена зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_1 про те, що він з ОСОБА_7 знайомий з 2003 року, а у 2008 році почав орендувати в нього частину автостоянки на АДРЕСА_6. В листопаді 2009 року до потерпілого зателефонував його знайомий ОСОБА_12 і повідомив, що йому потрібно придбати полівінілхлорид. Про це ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_7, а останній довідався, що такий можна придбати в Угорщині. 23 листопада 2009 року під час зустрічі з ОСОБА_12 ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_1 озвучив суму в 65 000 доларів США за 45 тонн полівінілхлориду, які були ОСОБА_12 передані ОСОБА_7, а останній надав розписку про отримання коштів. ОСОБА_7 займався поставкою полівінілхлориду з Угорщини і такий наприкінці грудня 2009 року був доставлений в України та оформлений на фірму «Галичтрансмакс», яка належала останньому та зберігався на території автостоянки, розташованої у АДРЕСА_6. Після цього ОСОБА_12 був кілька разів у м. Львові та надав ОСОБА_1 довіреність на користування полівінілхлоридом. 8 квітня 2010 року, на підставі отриманого доручення ОСОБА_1 перевіз вказаний товар у складські приміщення, розташовані у АДРЕСА_7, оскільки між ним і ОСОБА_7 почали виникати непорозуміння. 13 травня 2010 року зранку йому на мобільний телефон зателефонував власник складу на АДРЕСА_7 і повідомив, що до нього на мікроавтобусі марки «Мерседес Віто» приїхав ОСОБА_9 і ОСОБА_7, які хочуть забрати полівінілхлорид. ОСОБА_7, який перебував на вказаному складі, додатково телефоном повідомляв йому, що працівники правоохоронних органів намагаються заволодіти полівінілхлоридом та вимагають додаткової передачі грошових коштів в сумі 40 000 доларів США, потім телефон взяв ОСОБА_9 і повідомив також про необхідність передачі вказаної суми грошей. Після цього, ОСОБА_1 зателефонував до перевізника ОСОБА_20, з яким домовився, що останній надасть два вантажні автомобілі з причепами для перевезення полівінілхлориду в м. Констнтинівка Донецької області. Потім ОСОБА_1 доручив ОСОБА_16 організувати завантаження полівінілхлориду в автомобілі для його транспортування в Донецьку область. Цього ж дня ввечері, приїхавши на склад на АДРЕСА_7 автомобілем «Мерседес», побачив неподалік від автомобіля марки «Мерседес Віто» ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невідомих йому осіб. До нього відразу підійшов чоловік, який представився полковником міліції ОСОБА_9 та невідомий чоловік у форменому одязі чорного кольору, який не представлявся та останній без будь-яких пояснень одягнув йому на праву руку кайданки та кинув обличчям на капот автомобіля. Далі вказаний чоловік завів йому руки за спину і застібнув йому кайданки на лівій руці, та скориставшись його безпораднім становищем, наніс удар в живіт, після чого посадив його на заднє сидіння автомобіля марки «Мерседес Віто» д.н.з. НОМЕР_1. В салоні автомобіля ОСОБА_9 питався де гроші. Приблизно через три години в даний автомобіль сів ОСОБА_8 та разом з ОСОБА_9 поїхали в Шевченківський РВ. По дорозі зупинились біля торгового центру «Метро», де вказані особи продовжили переконувати його щодо передачі полівінілхлориду, що він робити відмовився. ОСОБА_9 сказав сісти на заднє сидіння та хтось ОСОБА_1 вдягнув на голову протигаз і в подальшому перекривати доступ повітря. Перебуваючи у безвихідному становищі, з метою запобігти шкоди своєму здоров'ю, він погодився на вимоги ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Після цього, ОСОБА_1 доставили до Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, де він в під диктовку ОСОБА_9 написав три розписки: одну - що не має претензій до ОСОБА_9, другу - що не має претензій до працівників Шевченківського райвідділу і третю, зі змісту якої слідувало, що він відмовляється від полівінілхлориду, не має претензій до ОСОБА_7 і дозволяє останньому забрати вказаний товар зі складу. Після написання розписок ОСОБА_1 в автомобілі ОСОБА_7 з ОСОБА_8 поїхали на АДРЕСА_7, однак водіїв вантажних автомобілів не було, з'ясували, що вони поїхали з ОСОБА_11 Тоді ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_11 повідомив про ситуацію і вони поїхали до останнього. Приїхавши до ОСОБА_11 додому, ОСОБА_1 зайшов до нього в квартиру там і залишився.

В подальшому, ОСОБА_11 розповів, що 19 і 20 травня 2010 року зустрічався із ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які продовжували вимагати передати їм грошові кошти вже в сумі 35 000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності за фактом, нібито, крадіжки ПВХ та незаконного ввезення товарів на митну територію України. У зв'язку з тим, що він побачив, що перебуває в небезпеці і, що працівники правоохоронних органів і ОСОБА_7 не припинять злочинних дій, ним та ОСОБА_11 було прийнято рішення про звернення до правоохоронних органів із заявою про вимагання грошей, що і зробили 21 травня 2010 року. Крім того, вказав, що надав через ОСОБА_11 правоохоронним органам 33 850 доларів США, які були оглянуті та помічені спеціальною речовиною.

21 травня 2010 року, приблизно о 16:00 годині, заздалегідь приготувавши грошові кошти в сумі 33 850 доларів США, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_17 приїхали до Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, де у відповідності до попередньої домовленості, в приміщенні кабінету начальника райвідділу ОСОБА_15 та в його присутності зустрівся з ОСОБА_8 і ОСОБА_7 ОСОБА_7 їздив ще в Ряснянське відділення звідки привіз постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і розписки. В кабінеті начальника Шевченківського РВ йому їх було передано і він вийшов з кабінету за вказівкою ОСОБА_11

Даними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_12 про те, що він 23 листопада 2009 року передав ОСОБА_7 та ОСОБА_1 65 000 доларів США для придбання в Угорщині полівінілхлориду. Про отримання грошових коштів ОСОБА_7 написав розписку. За попередньою домовленістю, ОСОБА_7 повинен був придбати полівінілхлорид, забезпечити його доставку у м. Львів та передати його ОСОБА_1 4 січня 2010 року полівінілхлорид було доставлено в Україну, про що ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_1 Оскільки попит на даний товар існує лише сезонно, то було вирішено почекати з його реалізацією в Україні, а тому його було залишено на одному із складів у м. Львові. За його збереження відповідав ОСОБА_1, але на скільки йому відомо, питаннями по доставці і збереженню полівінілхлориду в Україні займались ОСОБА_1 і ОСОБА_7 спільно.

13 травня 2010 року ОСОБА_1 почав завантаження полівінілхлориду на вантажні автомобілі для його подальшої поставки в м. Констянтинівка Донкцької області. Цього ж дня зателефонувала дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_40 і повідомила йому, що ОСОБА_1 поїхав на склади проконтролювати як відбувається навантаження полівінілхлориду, але з ним зник зв'язок по телефону. Тоді ОСОБА_12 також почав телефонувати ОСОБА_1, але він не відповідав на дзвінки. Приблизно 15-16 травня 2010 року до нього зателефонував ОСОБА_1 і повідомив йому, що 13 травня 2010 року, коли він перебував на складах, де знаходився полівінілхлорид, його затримали працівники міліції, з якими був ОСОБА_7, які, застосовуючи до нього фізичне насильство, примушували повернути полівінілхлорид, про що він ОСОБА_7 написав розписку. Приблизно 21 травня 2010 року подзвонив ОСОБА_1 і повідомив, що ОСОБА_7 і працівники міліції затримані правоохоронними органами.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 про те, що 13 травня 2010 року йому зранку зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_7 і ОСОБА_9 і останній вимагав передати 40 000 доларів США. Цього ж дня о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_1 знову зателефонував йому і сказав, що в нього на складі якісь проблеми і що він їде до нього. Приблизно о 22 годині 20 хвилин він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_1, однак телефон останнього був виключений.

Через півгодини йому по телефону повідомив ОСОБА_16, що ОСОБА_1 затримали працівники міліції. Після цього, він намагався встановити місце знаходження ОСОБА_1 в Шевченківському та Залізничному РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, однак його не знайшов. 14 травня 2010 року, біля 3 години ночі, йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1, який повідомив, що його утримують на складі на АДРЕСА_7 у м. Львові працівники міліції, працівник СБУ та ОСОБА_7, які намагаються заволодіти полівінілхлоридом та грошовими коштами в сумі 40 000 доларів США. Однак вони не можуть забрати товар, оскільки відсутні ключі від вантажних автомобілів, в які завантажений полівінілхлорид, та відсутні водії. В телефонній розмові ОСОБА_11 сказав ОСОБА_1, їхати до нього, і він спробує знайти для нього гроші. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що вони знаходяться на вул. Стрийській, неподалік від його будинку. ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_1 зайти до нього в квартиру за грішми та ключами від автомобілів і коли той прийшов, наказав вимкнути телефон та залишитись в помешканні. 14 травня 2010 року зранку йому подзвонив перевізник ОСОБА_20 і повідомив, що його працівники міліції просили прибути на склад для огляду товару. ОСОБА_11, приїхавши на склади, з метою запобігти вивезенню полівінілхлориду, викликав працівників міліції з Залізничного РВ на АДРЕСА_7, де приїхали як працівники з Шевченківського так і з Залізничного райвідділів міліції. 19 травня 2010 року за попередньою домовленістю з ОСОБА_7, ОСОБА_11 зустрівся з останнім та працівником СБУ ОСОБА_8 в приміщенні бару «Тиса», де останній та ОСОБА_7 під час розмови вказали про те, що ОСОБА_1 повинен передати їм грошові кошти в сумі 35 000 доларів США для подальшої їх передачі працівникам міліції за не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за фактом крадіжки полівінілхлориду та за фактом незаконного ввезення товарів на митну територію України. 20 травня 2010 року під час зустрічі з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в барі «Перлина Парку» у м. Львові, останній повідомив, що відносно ОСОБА_1 заведено оперативно-розшукову справу. Цього ж дня під час зустрічі з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в приміщенні бару «Золотий Вепр», що на вул. Дорошенка в м. Львові, останній надав йому два оригінали пояснень працівників митниці на ім'я начальника ГУ МВС України у Львівській області про начебто незаконне ввезення ОСОБА_1 товарів на митну територію України. Тоді вони домовивсь про те, що він має 21 травня 2010 року принести гроші в сумі 35 000 доларів США і передати їх в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_7 21 травня 2010 року зранку ОСОБА_11 і ОСОБА_1 звернулись з заявами у відділ внутрішньої безпеки міліції, а в подальшому згідно попередньої домовленості, вони зустрілися із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 біля приміщення Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та всі разом зайшли до кабінету начальника райвідділу ОСОБА_15, в якому знаходився останній. У вказаному кабінеті ОСОБА_7 у їх присутності написав заяву, в якій просив не розглядати його заяву за фактом викрадення полівінілхлориду. Крім того, ОСОБА_7 їздив в Ряснянське відділення міліції, звідки привіз розписки, що надавав ОСОБА_1 та які йому ж в кабінеті передав, після чого, останній вийшов з кабінету. Коли в кабінеті залишились ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_11, останній передав пакет, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 33 850 доларів США ОСОБА_8, за не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за фактом крадіжки полівінілхлориду та за фактом незаконного ввезення на територію України товарів. Потім зайшли працівники правоохоронних органів. Вказав, що названі кошти надавав ОСОБА_1

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_16 про те, що 13 травня 2010 року до нього зателефонував його товариш ОСОБА_1 та попросив проконтролювати на території складів на АДРЕСА_7 завантаження полівінілхлориду у вантажні автомобілі. На прохання ОСОБА_1 він погодився та прибув за вищевказаною адресою близько 17:00 години. Коли було завантажено половину першого автомобіля, до нього підбігло двоє невідомих йому осіб, які заламали йому руки за спину та одягнули кайданки. Вказані особи йому не представлялись, лише повідомили, що являються працівниками міліції. В кайданках він простояв біля машини приблизно 20 хвилин. Після чого на територію складу приїхав ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на автомобілі марки «Мерседес Віто». Особи, які одягали на нього кайданки, за вказівкою ОСОБА_9 посадили в автомобіль останнього, де повідомили, що вразі виконання їх вказівки, його відпустять додому, в іншому випадку погрожували ув'язненням, крім того розпитували де знаходиться ОСОБА_1 В автомобілі він пробув близько 40 хвилин. Надалі, хтось із вказаних осіб висловив йому вимогу пройти на склад та продовжувати контролювати завантаження товару, що він і зробив. Близько 21:00 години на територію складів приїхав невідомий йому чоловік, який представився як працівник Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_8 та показав своє посвідчення. ОСОБА_8 його нічого не розпитував, знаходився біля складу та спілкувався з ОСОБА_9 і ОСОБА_7 Приблизно о 21:00 годині на склад приїхав ОСОБА_1, вийшов із автомобіля і в цей час до нього підбігли двоє працівників міліції, та ОСОБА_9, поклали ОСОБА_1 обличчям на капот його автомобіля, заломили за спину руки та одягнули йому кайданки і помістили в автомобіль «Мерседес Віто», на якому приїхав ОСОБА_9, де тримали його приблизно дві години. Після чого ОСОБА_9 з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на автомобілі ОСОБА_9 поїхали з території складу.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_21 про те, що 13 травня 2010 року до нього зателефонував ОСОБА_1 і попросив організувати вантажні перевезення за маршрутом Львів-Донецьк полівінілхлориду в кількості 45 тонн, у зв'язку з чим йому необхідно було забезпечити два вантажних автомобілі. Приблизно на 17:00-18:00 годину було доставлено на АДРЕСА_7 два тягачі з напівпричепами та двома водіями ОСОБА_22 і ОСОБА_23 для завантаження. В подальшому приблизно о 23:00 годині ОСОБА_22 повідомив, що ОСОБА_1 затриманий працівниками міліції, також повідомив, що ОСОБА_1 посадили в мікроавтобус. На наступний день він приїхав з працівником Шевченківського РВ на АДРЕСА_7, куди приїхав ОСОБА_11 і викликав працівників Залізничного РВ, оскільки був спір кому належить полівінілхлорид. ОСОБА_7 казав, що це його товар, а ОСОБА_11, повідомляв, що товар належить ОСОБА_1

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_24 про те, що 13 травня 2010 року отримав вказівку від свого керівника ОСОБА_20, приїхати на вантажному автомобілі на АДРЕСА_7, де мало відбуватись завантаження полівінілхлориду у причепи, який в подальшому мав бути доставлений в Донецьку область. Приблизно о 17:00 годині прибув до торгового центру «Метро», розташованого на вул. Городоцькій в м. Львові, де його зустрів ОСОБА_16 та провів до складу, де мало відбуватись завантаження в автомобілі на АДРЕСА_7. Під час завантаження, він з водієм іншого вантажного автомобіля ОСОБА_25 сиділи у нього в кабіні автомобіля. Приблизно о 22:00 годині до складу приїхали двоє осіб на автомобілі «Мерседес Віто». В подальшому з кабіни машини не виходив і не цікавився, що відбувається. З товаром зі складу не виїжджав.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_23 про те, що йому 13 травня 2013 року передзвонив ОСОБА_26, який працює разом з ОСОБА_21 і повідомив про необхідність приїхати на АДРЕСА_7 для завантаження причепу полівінілхлоридом. Приїхавши близько 17:00 години до торгового центру «Метро», розташованого на вул. Городоцькій в м. Львові, його зустрів ОСОБА_16 і провів на територію складів, де відбувалось завантаження. Вказав, що його причеп завантажували першим, а при завантажені причепа автомобіля ОСОБА_24 поламався вантажний ліфт. Під час завантаження перебував в кабіні автомобіля ОСОБА_24 Близько 20:00 години приїхав автомобіль «Мерседес Віто», а 22:00 години приїхав ще один автомобіль марки «Мерседес», з якого вийшов чоловік, якому вдягли кайданки на руки та посадили в автомобіль «Мерседес Віто».

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_27 про те, що 13 травня 2010 року, приблизно о 17:00 годині він зі ОСОБА_28 прибув на АДРЕСА_7, для завантаження полівінілхлориду у вантажні автомобілі за грошову винагороду. Там він побачив ОСОБА_16 та інших вантажників. Його було повідомлено, що необхідно завантажити дві фури полівінілхлоридом. Після того, як було завантажено половину причепу до складу приїхали невідомі йому особи. Вони підійшли до ОСОБА_16 та почали розмовляти. Потім до складу приїхало ще декілька невідомих осіб. Приблизно о 22:00 годині поламався вантажний ліфт, а тому завантаження товару було припинено. За завантаження розрахувався ОСОБА_7

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_28 про те, що йому зателефонував ОСОБА_27 і повідомив, що 13 травня 2010 року є робота по завантаженню двох вантажних автомобілів полівінілхлоридом. Близько 17:00 години прибув разом з ОСОБА_27 на склади на АДРЕСА_7, де здійснював завантаження автомобілів. Після поломки вантажного ліфта роботи припинились.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_30 про те, що він працював на посаді начальника Ряснянського відділення міліції Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. На початку квітні 2010 року до Ряснянського відділення міліції поступило повідомлення від оперативного чергового про те, що на АДРЕСА_6 сталася крадіжка. Проведення перевірки ним було доручено дільничному інспектору - ОСОБА_41 В ході проведення перевірки було опитано гр. ОСОБА_1, який пояснив, що він, разом із ОСОБА_7 придбали полівінілхлорид за кордоном. ОСОБА_1 пояснив, що товар було придбано за їх спільні кошти, але він надав більшу суму грошей. За результатами проведеної перевірки 20 квітня 2010 року було прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки полівінілхлориду в кількості 45 тонн.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_31 про те, що він працюючи на посаді ДІМ Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області 11 квітня 2010 року здійснював перевірку в порядку ст. 97 КПК України заяви ОСОБА_7 за фактом крадіжки товару зі складів на АДРЕСА_6. За результатами перевірки, 21 квітня 2010 року ним було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за фактом крадіжки.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_15 про те, що він працював начальником Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. В очолюваний ним райвідділ міліції звернувся ОСОБА_7 з заявою про викрадення в нього полівінілхлориду. За результатами розгляду заяви була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. 21 травня 2013 року в його кабінеті відбулась зустріч за участю ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 і ОСОБА_11 Коли з кабінету вийшов ОСОБА_1 ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 зелений поліетиленовий пакет, який останній взяв, про що вони говорили в цей момент не звернув уваги. В подальшому в кабінет зайшли працівники відділу внутрішньої безпеки. В день затримання ОСОБА_7 повідомив, що конфлікт між ним і ОСОБА_1 вичерпаний.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_29 про те, що він до жовтня 2009 року працював в органах митниці, а в 2010 році штукатуром. Вказав, що будь-яких пояснень працівнику УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області щодо отримання грошових коштів від ОСОБА_1 не надавав, таке складено не його почерком і він його не підписував. Про обставини складання даного пояснення йому нічого не відомо.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_32 про те, що він до жовтня 2009 року працював на Львівській митниці на посаді інспектора. Підтвердив, що будь-яких пояснень працівнику УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області щодо отримання грошових коштів від ОСОБА_1 не надавав, про обставини складання такого пояснення йому нічого не відомо, крім того таке складено не його почерком і він його не підписував.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_33 про те, що він в 2009 році працював в УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області та 11 серпня 2009 року пояснень від працівника Львівської митниці ОСОБА_29 ним не відбиралось, обставини його складання йому не відомі, на вказаному поясненні не його почерк та не його підпис.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_34 про те, що він до 2010 року працював на різних посадах в УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області. Вказав, що будь-яких пояснень 11 серпня 2009 року у працівника Львівської митниці ОСОБА_35 не відбирав і обставини його складання йому не відомі. Пояснення написане не його почерком і він його не підписував. Крім того, нічого не може повідомити з приводу фактів, викладених у поясненні. ОСОБА_1, який зазначений у поясненні, йому не відомий.

Заявою ОСОБА_1 від 21 травня 2010 року про вчинення ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 вимагання у нього грошових коштів в сумі 35 000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності за фактом, начебто, крадіжки майна та незаконного ввезення на митну територію України товарів (том 2 а.с. 1).

Заявою ОСОБА_11 від 21 травня 2010 року про вчинення ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 вимагання у ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 35 000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності за фактом, начебто, крадіжки майна та незаконного ввезення на митну територію України товарів (том 1 а.с. 37-39).

Речовим доказом - поясненням працівника Львівської митниці ОСОБА_32 від 11 серпня 2009 року, наданого ОСОБА_11 та долученого до його заяви в Управління СБУ у Львівській області 21 травня 2010 року, про те, що ОСОБА_32, нібито, протягом 2009 року отримував хабар в сумі 400 доларів США від ОСОБА_1 за сприяння у перетинанні кордону України автомобілями без належно оформлених документів (том 1 а.с. 66).

Висновком експерта від 26 липня 2010 року № 6/383 відповідно до якого рукописні записи анкетних даних та підпис від імені ОСОБА_34 в поясненні на ім'я начальника ГУ МВС України у Львівській області, відібраному 11 серпня 2009 року співробітником ГУ МВС у Львівській області ОСОБА_34 від ОСОБА_32 - виконані не ОСОБА_34, а іншою особою. Рукописні записи пояснення ОСОБА_32 виконані не ОСОБА_32, а іншою особою (том 5 а.с. 226-228).

Речовим доказом - поясненням працівника Львівської митниці ОСОБА_29 від 11 серпня 2009 року, наданого ОСОБА_11 та долученого до його заяви в Управління СБУ у Львівській області 21 травня 2010 року, про те, що він, нібито, протягом 2009 року отримав хабар в сумі 200 доларів США від ОСОБА_1 за сприяння у перетинанні кордону України автомобілями без належно оформлених документів (том 1 а.с. 66).

Висновком експерта від 24 липня 2010 року № 6/384, відповідно до якого рукописні записи анкетних даних та підпис від імені ОСОБА_33 в поясненні на ім'я начальника ГУ МВС України у Львівській області, відібраному 11 серпня 2009 року співробітником ГУ МВС у Львівській області ОСОБА_33 від ОСОБА_29 - виконані не ОСОБА_33, а іншою особою. Рукописні записи пояснення ОСОБА_29 виконані не ОСОБА_29, а іншою особою (том 5 а.с. 214-216).

Витягом з наказу №127-с від 11 квітня 2010 року, згідно з яким майор ОСОБА_8 призначений спеціалістом 1 категорії відділу охорони державної таємниці Управління Служби безпеки України у Львівській області (том 1 а.с. 67).

Витягом з функціональних обов'язків співробітника відділу ОДТ Управління СБУ у Львівській області спеціаліста 1 категорії ОСОБА_8, відповідно до якого останній є службовою особою (том 1 а.с. 69).

Випискою з функціональних обов'язків начальника сектору розкриття злочинів учинених іноземцями та відносно них УКР ГУ МВС України у Львівській області полковника міліції ОСОБА_9, відповідно до якої останній є службовою особою (том 7 а.с. 93).

Речовими доказами: матеріалами ЖРЗПЗ № 1786/1 від 20 травня 2010 року та ЖРЗПЗ № 2475 від 14 травня 2010 року Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відповідно до яких Шевченківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, 20 квітня 2010 року, за результатами розгляду заяви ОСОБА_7 від 11 квітня 2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за фактом крадіжки полівінілхлориду за відсутністю в його діях складу злочину (том 1 а.с. 112-193, том 9 а.с. 177, 178).

Протоколом огляду грошових купюр від 21 травня 2010 року, згідно якого ОСОБА_11 надав для огляду грошові кошти в сумі 33 850 доларів США, які під час огляду оброблені спеціальним препаратом «Промінь-1». Після огляду та помічення, грошові кошти повернуті ОСОБА_11 (том 2 а.с. 59-159).

Протоколом огляду місця події від 21 травня 2010 року, згідно з яким в службовому кабінеті начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_15 вилучені грошові кошти в сумі 33 850 доларів США, купюрами номіналом по 100, 50, 20 та 10 доларів США, які при освітлені їх під дією ультрафіолетового проміння, на них видно світіння світло-зеленого кольору (том 2 а.с. 45-55).

Висновком криміналістичної експертизи № 1879 від 9 червня 2010 року речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин за матеріалами кримінальної справи № 181-0271, відповідно до якого на поверхні триста тридцяти семи банкнот номіналом 100 доларів США, двох банкнот номіналом 50 доларів США, двох банкнот номіналом 20 доларів США, однієї банкноти номіналом 10 доларів США виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини органічної природи із яскравою зеленувато-жовтою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина, виявлена на поверхнях триста тридцяти семи банкнот номіналом 100 доларів США, двох банкнот номіналом 50 доларів США, двох банкнот номіналом 20 доларів США, однієї банкноти номіналом 10 доларів США має спільні родові ознаки із лабораторним зразком спецхімречовини «Промінь-1» (том 5 а.с. 171-174).

Оглянутими в судовому засіданні грошовими коштами в загальній сумі 33 850 доларів США, з яких 25 750 доларів США вилучені в службовому кабінеті начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, а саме: купюрами номіналом 100 доларів США: HG 89939903A, HG 89939904A, HB 30101060N, FF 01573523C, HB 85172164F, HK 58638754B, HK 58638755B, AB 83298229U, AB 23127384N, HF 28849592D, HA 41249777A, FB 08920849D, HF 14786333C, HB 54978986P, HB 54978984P, HB 54978985P, HB 05110370M, AJ 18846447A, DB 65001851A, HB 47114736H, HB 46405384E, HL 20194456E, AK 01319645B, HB 39841777D, HB 85172163F, FB 91142871A, HF 60165215B, HB 75705827M, HB 67678382N, HB 67678381N, HB 75705992M, HB 75705991M, HB 75705993M, HB 75705994M, HB 75705995M, HB 75705996M, HB 75705826M, HB 75705831M, CB 12852031A, HH 53695691A, HB 52620375M, HB 21105485I, DB 07414579C, FB 93927443C, FK 55219741B, HI 14922355A, HI 14922356A, FL 03679869B, AF 42534035A, FL 36692188A, HB 53540395F, HF 45255507A, HB 06828798F, HL 64465424D, HL 95507795E, FF 51642158A, HB 04687515D, HB 49862346L, HB 49862345L, HB 49862348L, HF 02912554D, HF 43627374C, HB 08094594J, HL 04122344F, HE 42572672A, HG 13050632A, HB 48360494I, DB 35664295A, DB 05126550С, HB 50989658G, HE 04132869A, DB 24427940B, HB 95905999C, HB 95906000C, DE 55979088A, HB 92989356G, HF 27475992D, HB 65937146L, HB 80392381L, HB 45653657G, HL 80673606D, DA 02627038A, HB 82558925B, FK 24569948B, AB 96805537P, HB 45692354B, AB 41288985I, DH 19676400A, HH 43079276A, HL 84680933E, BE 57878918A, FL 37898720B, HB 68006173G, HB 15366788G, НB 89162442K, HG 28445029A, HB 58351675G, HF 71745495B, FF 27855848A, HB 10518141C, AB 53427199J, AB 41288971I, AB 41288988I, AB 17718866F, AL 19942171C, HL 48078982E, HB 05225480 L, HB 25240942 J, HE 27345877 A, HD 56058872 A, HB 52777455 K, AK 62568175 A, DI 14662194 A, AE 45145551 A, HB 06828797 F, HF 69020681 B, HB 23045430 F, HB 23045429 F, AB 84668255 B, AB 84304976 L, HG 86392631 A, HF 87919380 C, HB 57175679 N, HB 57175659 N, HB 57175658 N, HB 67678331 N, HB 75705872 M, HB 67678392 N, HB 67678389 N, AB 38545110 K, HC 43905077 A, HC 43905078 A, HC 43905079 A, HG 23381048 B, HL 83118879 D, HF 74614947 C, AB 38423120 Q, HF 05873746 E, FJ 14697523 A, HK 70744033 B, HK 70744034 B, AB 41268997 L, HB 37886688 D, FG 10867802 B, HB 33835608 M, HB 33835607 M, HB 33835606 M, HB 33835605 M, HB 33835604 M, AD 36067662 A, AB 08154897 N, AG 05018254 C, HB 40540966 D, HD 10108087 B, FB 34060384 C, FB 34060383 C, FE 33900146 A, HB 27326392 N, HK 20593007 B, HB 93643972 N, FE 48009283 A, AB 60166365 L, AB 34116351 D, AD 19060864 A, HH 15361771 A, FH 57197202 A, HB 91278786 M, HB 91278785 M, HB 91278784 M, HB 91278783 M, HB 91278782 M, HB 91278781 M, HB 91278469 M, HB 91278470 M, HB 91278468 M, HF 22104029B, HE 25550654C, HB 62862152I, HF 61540846A, HB 11981804I, HB 96053782K, HB 81044391K, HB 06293571L, HF 96390545C, HL 94470844D, HL 56397511D, HA 16108258A, HF 96390547C, HE 39319775B, HD 34664721A, AE 72639386B, AA 83923976A, HF 96390544C, HF 96390546C, HE 09066583A, HE 09066584A, HB 49561198A, HB 02382011A, HB 02382010A, HD 18889339A, HB 82954234A, HD 05452427B, HL 94470843D, HL 94470841D, HL 94470842D, HL 94470840D, HL 94470819D, HG 80952326A, HG 80952324A, HG 80952325A, HB 02382019A, HB 02382018A, HF 18816656C, HF 18816657C, HF 17475591B, HB 58290055G, AL 71697786B, HB 01059027E, FH 49884656A, HB 16888338G, HB 30068450J, HB 11441326C, HB 06293583L, HB 06293584L, HB 06293585L, HB 06293572L, HB 06293574L, HB 06293575L, HB 06293576L, HB 06293577L, HB 06293578L, HB 06293579L, HC 51989759A, HC 51989760A, HC 51989761A, HC 51989762A, HC 51989771A, HL 83103444D, HB 85323931D, HB 85323932D, HB 85323933D, HB 72592921B, HK 22198672B, HF 69410029B, HE 24936581B, FB 66823738A, HE 47077222A, FF 71332734B, AA 24878490A, HB 06547541*, HE 09066582A, HB 02382017A, HG 80952333A, HL 94470817D, HL 94470818D, HB 02382016A, HB 02382015A; купюрами номіналом 50 доларів США: IL 07878329A, EL 48097565A; купюрами номіналом 20 доларів США: CF 14677095B, IA 24810195A; купюрою номіналом 10 доларів США: B 70820436E.

При цьому в судовому засіданні було виявлено відсутність 81 купюри номіналом 100 доларів США, а саме: HB 60467408 B, HL 20448360 E, AB 85955536 U, CF 11496229 A, НB 67049692 G, HB 41997315 L, FB 02880082 A, FK 25699584 B, HB 49862344 L, HB 49862343 L, FG 24193954 A, HB 15070079 P, HB 15632646 B, HB 29540924 B, HB 17376826 G, HB 23936652 H, HK 32836415 B, HF 17381026 A, HB 58965734 K, HG 09870718 A, HB 87885474 F, HB 93506456 B, AB 69973519 C, HB 43675644 A, CF 50239077 A, AL 20037054 C, FF 67480025 A, FE 85542318 A, HB 65034332 I, HF 14947942 C, HF 05873800 E, HF 05873742 E, FG 13517269 B, CB 27508073 C, HC 67523363 A, HC 67523364 A, FB 56172378 B, HB 48143054 I, AB 90415479 W, DB 93289923 B, HF 37120615 B, FL 98028176 A, CK 28724160 A, HB 95012953 J, HB 73333960 I, AC 46613003 B, AB 64804812 G, FL 15641758 B, FL 15443406 C, HI 14386622 A, FH 10639537 A, HB 40759917 H, HB 09250866 F, HG 89939902 A, FL 56150801 B, HI 087900949 A, FG 18466080 B, HB 57175670 N, HB 57175667 N, HB 57175660 N, HK 57153649 B, FL 59593503 B, HL 14306461 E, HB 91278787 M, AB 19549976 R, DE 72065104 A, HB 38052984 H, HB 06293580 L, HB 06293581 L, HB 06293582 L, HB 89067397 K, HC 51989790 A, HG 35452071 A, HC 51989786 A, HC 51989765 A, HB 01041000 D, AB 49644347 B, HB 28766671 B, HB 94473972 C, HD 43752923 A. Вказані купюри замінено іншими купюрами номіналом сто доларів США, які не вилучались в службовому кабінети начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

Висновком № 1880 від 23 червня 2010 року судово-технічної експертизи грошових знаків за матеріалами кримінальної справи №181-0271, відповідно до якого вилучені 21 травня 2010 року 337 банкнот номіналом 100 доларів США, 2 банкноти номіналом 50 доларів США, 1 банкнота номіналом 20 доларів США та 1 банкнота номіналом 10 доларів США виготовлені способом, який використовувався і використовується при виготовлені аналогічних банкнот, що випускалися та випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США з 1969, 1996, 2004 років, тобто, є банкнотами USD, виготовленими і випущеними в обіг Федеральною Резервною Системою США (том 5 а.с. 183-187).

Висновком за матеріалами службового розслідування щодо неправомірних дій спеціаліста першої категорії ВОДТ Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_8, затвердженого начальником Управління СБУ у Львівській області 8 червня 2010 року, згідно з яким встановлено, що спеціаліст першої категорії ВОДТ Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_8 під час вчинення злочину діяв на власний розсуд, всупереч вимогам ст. 11 Статуту внутрішньої служби, в частині дотримання загальних обов'язків військовослужбовців, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції та Законів України, Військової присяги, а також ст. 2 Закону України «Про службу безпеки України», на яку покладено завдання, в тому числі захисту законних інтересів та прав громадян. Своїми діями ОСОБА_8 дискредитував звання співробітника органів державної безпеки, недотримання ним статутних вимог і нехтування норм чинного законодавства (том 5 а.с. 128-131).

Висновком службового розслідування за фатом порушення кримінальної справи відносно начальника сектору УКР ГУ МВС України у Львівській області полковника міліції ОСОБА_9, затвердженого начальником ГУ МВС України у Львівській області 24 травня 2010 року, відповідно до якого начальник сектору розкриття злочинів вчинених іноземцями та відносно іноземців УКР ГУ МВС полковник міліції ОСОБА_9 грубо порушив обов'язки рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, щодо дотримання дисципліни, неухильне виконання яких передбачено ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, зокрема дотримання законодавства, захист від протиправних посягань прав та свобод громадян, повага людської гідності, дотримання норм професійної та службової етики, оскільки діяв усупереч інтересам служби та в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», відповідно до якої міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством. Крім цього останній заподіяв істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам, що виразилось у підриві авторитету та престижу органів державної влади, та призвело до створення у громадськості негативної уяви щодо службових осіб органів державної влади, їх корумпованості та некомпетентності, недотримання ними у своїй службовій діяльності та нехтування норм чинного законодавства, що у свою чергу зумовило порушення відносно нього кримінальної справи (том 5 а.с. 141-149).

Дослідженими в судовому засіданні записами розмов, які містяться на аудіокасеті SKC LX 90 за № 92563 та відеокасеті Panasonic E240 R № NFA11B01, на яких знаходяться матеріали оперативно-технічних заходів, проведених Управлінням СБУ у Львівській області, між ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_15, які відбулися 21 травня 2010 року біля будівлі Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області та в службовому кабінеті начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, під час якої ОСОБА_11 передав грошові кошти в сумі 33 850 доларів США ОСОБА_8 за не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за фактом крадіжки майна та незаконного ввезення на митну територію України товарів.

Документом - заявою ОСОБА_7 від 21 травня 2010 року на ім'я начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області згідно з якою ОСОБА_7 не має претензій до ОСОБА_1 (том 1 а.с. 63).

Документом - розпискою ОСОБА_1 від 14 травня 2010 року відповідно до якої, ОСОБА_1 претензій до працівників міліції не має (том 1 а.с. 64).

Документом - заявою ОСОБА_1 від 14 травня 2010 року на ім'я начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області відповідно до якої ОСОБА_1 претензій до ОСОБА_7 не має (том 2 а.с. 169).

Документом - розпискою ОСОБА_1 від 14 травня 2010 відповідно до якої ОСОБА_1 дозволяє ОСОБА_7 забрати товар з АДРЕСА_7 в кількості 35 тонн, а саме полівінілхлорид (том 2 а.с. 170).

Документом - розпискою ОСОБА_7 від 14 травня 2010 року відповідно до якої він претензій до працівників міліції не має (том 2 а.с. 171).

Документом - розпискою ОСОБА_7 від 14 травня 2010 року відповідно до якої він забирає полівінілхлорид в кількості 35 тонн з АДРЕСА_7 (том 2 а.с. 172).

Листом від 2 червня 2010 року № 3/2876 за підписом першого заступника ГУ МВС України у Львівській області, відповідно до якого оперативними підрозділами ГУ МВС України у Львівській області оперативно-розшукові справи стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, не заводилися (том 4 а.с. 97).

Протоколами огляду місця події від 25 травня 2010 року та 4 червня 2010 року, згідно з якими під час огляду території складських приміщень, розташованих у АДРЕСА_7, виявлено 1 728 мішків полівінілхлориду тарою 25 кг кожний загальною вагою 43 200 кг (том 4 а.с. 111-121).

Протоколом виїмки від 28 травня 2010 року, відповідно до якого в приміщенні Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області вилучено журнал обліку осіб, що перебували у приміщенні Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, книга обліку осіб, доставлених в міськрайорган Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини, вчинені або готуються в Шевченківському РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області (том 4 а.с. 164).

Оглянутим в судовому засіданні журналом обліку осіб, що перебували у приміщенні Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, книгою обліку осіб, доставлених в міськрайорган Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_7 13 травня 2010 року та 14 травня 2010 року в приміщенні Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, нібито, не перебували та до вказаного райвідділу не доставлялися.

Оглянутим в судовому засіданні журналом реєстрації заяв і повідомлень про злочини, вчинені або готуються в Шевченківському РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відповідно до якого 14 травня 2010 року в журналі за № 2475 зареєстрована заява ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він просить припинити розгляд заяви від 11 квітня 2010 року по факту крадіжки його особистого майна, яке мало місце на АДРЕСА_6, оскільки по даному факту претензій ні до кого не має. За вказаною заявою прийняте рішення: «До матеріалу 243-1180 СКР Колос».

Речовим доказом - заявою ОСОБА_7 від 21 травня 2010 року поданою на ім'я начальника Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відповідно до якої ОСОБА_7 просить його заяву за фактом крадіжки полівінілхлориду від 11 квітня 2010 року не розглядати та вказує, що претензій до ОСОБА_1 не має (том 7 а.с. 158).

Суд критично відноситься до показів підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стосовно не вчинення ними злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та двома останніми - передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України та вважає, що підсудні намагаються подати розвиток подій у своїй інтерпретації з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Оцінюючи в сукупності та перевіряючи зібрані у справі докази, в тому числі висновки експертів, показання потерпілих і свідків, суд вважає, що такі є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про винуватість підсудних, а тому суд приходить до висновку, що безспірно доведено факт вчинення підсудними ОСОБА_7 і ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. При цьому з їх обвинувачення слід виключити кваліфікуючу ознаку як повторність, оскільки така інкримінується через пред'явлення обвинувачення ОСОБА_8 за частиною ч. 4 ст. 189 КК України та ОСОБА_7 - за ч. 2, 4 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, за якими суд вважає за необхідне їх виправдати з наведених нижче підстав.

Крім того, суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України - зловживання службовим становище, тобто умисне з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам юридичних осіб та спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу.

Також, суд вважає, що безспірно доведено факт, що підсудний ОСОБА_9 вчинив злочини передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 364 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах і зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам юридичних осіб та спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу. При цьому, суд приходить до переконання, що з пред'явленого обвинувачення за ч. 4 ст. 190 КК України слід виключити кваліфікуючі ознаки як повторність, оскільки така інкримінується через пред'явлення обвинувачення за частиною ч. 4 ст. 189 КК України, за якою суд вважає за необхідне його виправдати з наведених нижче підстав і за попередньою змовою групою осіб так як в судовому засіданні не здобуто доказів змови ОСОБА_9 з іншими підсудними, оскільки як потерпілий ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_9 висував вимог про передачу коштів йому так і підсудний ОСОБА_7 вказав про аналогічну вимогу з боку ОСОБА_9 в його адресу. Будь-яких об'єктивних доказів в підтвердження цієї обставини судом не здобуто. Крім цього, відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, судом не беруться до уваги в підтвердження винуватості підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, наступні докази через їх недопустимість та неналежність.

Зокрема, протокол відтворення обстановки та обставин події від 7 липня 2010 року зі свідком ОСОБА_11, оскільки з додатку до протоколу дослідженому в судовому засіданні відеозапису на касеті Panasonic NV-VZ18 на плівці WA TNLE EC-45 вбачається, що слідчу дію проводив, зокрема задавав запитання, розставляв статистів та інше, оперативний працівник ОСОБА_36, який не включений слідчим в протокол відтворення обстановки і обставин події від 7 липня 2010 року, а також відсутні дані в матеріалах кримінальної справи про залучення даного оперативного працівника до вчинення даної слідчої дії (том 6 а.с. 16-22).

Протокол відтворення обстановки та обставин події від 8 липня 2010 року зі свідком ОСОБА_1, оскільки протокол складено слідчим прокуратури Перемишлянського району Львівської області ОСОБА_37, який не включений згідно з постановою про призначення у справі декількох слідчих від 22 травня 2010 року до слідчо-оперативної групи, в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані про включення даного слідчого в слідчо-оперативну групу чи надання слідчим слідчо-оперативної групи слідчому ОСОБА_42 доручення на проведення процесуальної дії як відтворення обстановки і обставин події (том 1 а.с. 25, том 6 а.с. 1-14).

Крім того, у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України в аспекті конституційного подання щодо суб'єктів одержання доказів у кримінальній справі в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності положення першого речення частини третьої статті 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

У зв'язку з наведеним неналежними доказами суд визнає годинник «QUARC» та диктофоном «OLIMPUS WS-310M», які свідок ОСОБА_17 використовував для запису розмов між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 19 і 20 травня 2010 року в кафе «Золотий вепр», «Тиса», «Перлина парку», які він долучив до заяви в Управління СБУ у Львівській області від 21 травня 2010 року, а також інформацію, що міститься на даних носіях та протоколи огляду технічних засобів від 21 травня 2010 року, оскільки названі технічні засоби використані особою не уповноваженою на здійснення оперативно-розшукової діяльності, без відповідних дозволів, отриманих у відповідності до вимог чинного законодавства, а інформація, що на них міститься та розшифровки звукозаписів не визнані речовими доказами та не долучені до матеріалів справи (том 1 а.с. 141-151, 42, 50-62, том 4 а.с. 142, том 7 а.с. 141-151, том 9 а.с. 177, 178).

Окрім цього, судом також не береться до уваги протокол про результати проведення оперативно-технічного заходу, оскільки з такого не можливо встановити, яка посадова особа його склала і такий ніким не підписаний (том 4 а.с. 142-161).

Окрім наведеного, суд вважає, що підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у вчинені вимоги передачі права на майно з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовими особами з використанням свого службового становища, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах та підсудного ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у вчинені підбурювання до вимоги та вимагання передачі права на майно з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах - слід виправдати з наступних підстав.

Основним безпосереднім об'єктом вимагання є право власності, передусім відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном, а його додатковими обов'язковими об'єктами виступають психічна та фізична недоторканість особи, її особиста свобода, здоров'я.

Предметом вказаного злочину може бути як майно, так і право на нього, а також будь-які дії майнового характеру.

Орган досудового розслідування обвинувачує підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в тому, що вони здійснили вимагання, а підсудного ОСОБА_7 в підбурюванні до вимагання та вимаганні в потерпілого ОСОБА_1 права на полівінілхлорид в кількості 45 тонн.

Таким чином, потерпілий ОСОБА_1 повинен був на законних підставах володіти, користуватись або розпоряджатись полівінілхлоридом в кількості 45 тонн. Однак така обставина органом досудового розслідування не доведена та доказів цього під час розгляду кримінальної справи в суді не здобуто.

Зокрема, судом не може братись до уваги розписка ОСОБА_7 від 23 листопада 2009 року відповідно до якої останній отримав 23 листопада 2009 року від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 65 000 доларів США для придбання останньому полівінілхлориду, оскільки згідно з висновком експерта від 11 жовтня 2012 року № 2127/2128/2129/2586 підпис від імені ОСОБА_7, виконаний не пишучим приладом, рукописним способом, а нанесений за допомогою якихось технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_19, який міститься на розписці від 23 листопада 2009 року про отримання ОСОБА_7, грошових коштів в ОСОБА_12 виконані не пишучим приладом, рукописним способом, а нанесені за допомогою факсимільне зображення підпису (том 7 а.с. 127, том 11 а.с.238-247).

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 надав покази про те, що ніколи не виготовляв факсиміле свого підпису і такого нікому не міг надавати.

Судом також не може братись до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи № 6/382 від 24 липня 2010 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_7 в графі «ОСОБА_7.» в розписці від 23 листопада 2009 року виконаний ОСОБА_7, оскільки перед експертом не ставилось питання чи виконаний підпис у розписці від 23 листопада 2009 року навпроти зазначеного прізвища «ОСОБА_7.» ОСОБА_7 пишучим приладом, рукописним способом, так як з висновку експерта від 11 жовтня 2012 року № 2127/2128/2129/2586 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_7, виконаний не пишучим приладом, рукописним способом, а нанесений за допомогою якихось технічних засобів (том 5 а.с. 196, 197, том 11 а.с.238-247).

Матеріали кримінальної справи містять вантажно-митну декларацію з якої вбачається, що полівінілхлорид в кількості 45 тонн на митну територію України поставлено для отримувача товариства з обмеженою відповідальністю «Галичтрансмакс», яке в свою чергу, в тому числі і його засновником ОСОБА_7, здійснило всі необхідні оплати та дії по купівлі, розмитненню вказаного товару, транспортуванні до м. Львова та отриманні відповідних сертифікатів якості, що підтверджується декларацією митної вартості, рахунком від 17 листопада 2009 року, договором від 27 листопада 2009 року, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 8 грудня 2009 року, заявою на купівлю валюти від 30 листопада 2009 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 30 листопада 2009 року, випискою з рахунку за 30 листопада 2009 року, договором від 27 листопада 2009 року та договором від 7 грудня 2009 року (том 1 а.с. 160-172, том 5 а.с. 54, 55, том 12 а.с. 210-213, 215-221, 229-250).

При цьому, судом не беруться до уваги як докази уповноваження ОСОБА_1 на володіння, користування або розпорядження полівінілхлоридом в кількості 45 тонн і відчуження полівінілхлориду ТОВ «Галичтрансмакс» ОСОБА_12 наступні документи: довіреність від імені директора ТОВ «Галичтрансмакс» ОСОБА_19 5 січня 2010 року та рахунок-фактура видана від імені директора ТОВ «Галичтрансмакс» ОСОБА_19 5 січня 2010 року, оскільки відповідно до висновку експерта від 11 жовтня 2012 року № 2127/2128/2129/2586 підписи від імені ОСОБА_19, які містяться на довіреності від 5 січня 2010 року наданій директором ТОВ «Галичтрансмакс» на ім'я ОСОБА_1, рахунку-фактурі від 5 січня 2010 року про продаж ТОВ «Галичтрансмакс» товару виконані не пишучим приладом, рукописним способом, а нанесені за допомогою факсимільне зображення підпису одним кліше (том 7 а.с. 54, 121, том 11 а.с. 238-247).

Таким чином, судом встановлено, що на момент вчинення інкримінованих підсудним ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а ОСОБА_7 - ч. 2, 4 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України ОСОБА_1 не мав належних документів в підтвердження правомірного володіння, користування та розпорядження полівінілхлоридом в кількості 45 тонн, а тому фактично відсутній об'єкт посягання, оскільки підсудні в судовому засіданні ствердили, що вважали власником полівінілхлориду ОСОБА_7

Також слід зазначити, що органом досудового розслідування під час обвинувачення підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 189 КК України та ОСОБА_7 за ч. 2, 4 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України не взято до уваги наявність не скасованої постанови прокурора Шевченківського району м. Львова від 18 травня 2010 року, якою постанову ДІМ Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_31 про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 квітня 2010 року скасовано, а матеріали для проведення додаткової перевірки скеровано начальнику Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області (том 1 а.с. 113, 114).

Крім того, органом досудового розслідування підсудний ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 364 КК України, а саме підбурювання до зловживання службовим становищем, тобто умисного, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам юридичних осіб та спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу, зокрема орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_7 у підбуренні ОСОБА_8 і ОСОБА_9 до зловживання службовим становищем працівниками правоохоронного органу.

З об'єктивної сторони підбурювання характеризується лише активними діями, однак воно не передбачає участі підбурювача у самому злочині як виконавця. Воно можливо як на стадії підготовки або під час вчинення злочину.

У відповідності до ч. 4 ст. 27 КК України законодавцем визначено способи схиляння іншого співучасника до вчинення злочину, а саме умовляння, підкуп, погроза, примус або схиляння іншим чином.

Органом досудового слідства не доведено факт схиляння підсудним ОСОБА_7 підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України шляхом умовляння, підкупу, погрозою, примусом або іншим чином. Крім того, в обвинувальному висновку також не зазначено яким чином ОСОБА_7 вчиняв підбурення до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України. Доказів на підтвердження цього в матеріалах справи немає і судом такого факту не встановлено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

А тому, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід виправдати за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 364 КК України у зв'язку з недоведеністю.

Призначаючи підсудному ОСОБА_7 покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, який відноситься до особливо тяжких злочинів, дані про його особу, зокрема те, що підсудний ОСОБА_7 є не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, має на утриманні малолітню дитину (том 9 а.с. 59, 69). Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_7 можливе в ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 190 КК України з конфіскацією майна.

Призначаючи підсудному ОСОБА_8 покарання суд враховує тяжкість скоєних злочинів, які відносяться до тяжких і особливо тяжких злочинів, дані про його особу, зокрема те, що підсудний ОСОБА_8 є не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, по місцю праці характеризувався позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей (том 1 а.с. 68, том 9 а.с. 71, 73, 85). Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_8 можливе в ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 364 КК України з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах. На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі шляхом часткового складання призначених покарань з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах. Крім того, у відповідності до ст. 54 КК України, враховуючи особу підсудного, обставини справи, тяжкість скоєних злочинів, їх суспільну небезпеку, ставлення останнього до скоєного, суд приходить до висновку, що підсудного ОСОБА_8 слід позбавити спеціального звання - майор. При цьому, враховуючи призначення підсудному реальної міри покарання, з метою унеможливлення підсудним уникнути від відбування такого, суд приходить до переконання про необхідність зміни запобіжного заходу з застави на взяття під вартою.

Призначаючи підсудному ОСОБА_9 покарання суд враховує тяжкість скоєних злочинів, які відносяться до тяжких і особливо тяжких злочинів, дані про його особу, зокрема те, що підсудний ОСОБА_9 є не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину та непрацездатну матір, стан його здоров'я. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудному судом не встановлено (том 9 а.с. 58, 67, том 12 а.с. 46, 47, 58).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_9 можливе в ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 364 КК України з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах. На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі шляхом часткового складання призначених покарань з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах. Крім того, у відповідності до ст. 54 КК України, враховуючи особу підсудного, обставини справи, тяжкість скоєних злочинів, їх суспільну небезпеку, ставлення останнього до скоєного, суд приходить до висновку, що підсудного ОСОБА_9 слід позбавити спеціального звання - полковника міліції.

Стягнути із підсудних в рівних частинах в користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз судові витрати за проведення експертиз в розмірі 13 367 гривень 20 копійок, а також в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Львівській області за проведення експертиз в розмірі 1 238 гривень 40 копійок (том 5 а.с. 170, 182, 195, 213, 225, том 11 а.с. 237).

Речові докази: грошові кошти в сумі 33 850 доларів США, які зберігаються у ЗГРУ КБ «Приватбанк» повернути потерпілому ОСОБА_1 (том 14 а.с. 61), пояснення ОСОБА_32 від 11 серпня 2009 року, пояснення ОСОБА_29 від 11 серпня 2009 року, заяву ОСОБА_7 від 21 травня 2010 року, розписку ОСОБА_1 від 14 травня 2010 року, заяву ОСОБА_1 від 14 травня 2010 року, розписку ОСОБА_1 від 14 травня 2010 року, розписку ОСОБА_7 від 14 травня 2010 року, заяву ОСОБА_7 від 21 травня 2010 року, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи - залишити при справі, годинник «QUARC», диктофон «Olimpus WS-310M» - знищити, журнал обліку осіб, що перебували у приміщені Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, книгу обліку осіб, доставлених в міськрайорган Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини, вчинені або готуються в Шевченківському РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області - повернути в Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відеокасету Panasonic E240R № NFA11B01, аудіокасету SKC LX 90 № 92563 - знищити, транспортний засіб марки «Мерседес Бенц Віто» д.н.з. НОМЕР_1, який зберігається у власника ОСОБА_39 - залишити у її власності, мобільний телефон Nokia E52, вилученого в ОСОБА_7 - звернути в дохід держави, медичну карту ОСОБА_1 - повернути останньому, журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області - повернути в Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

При цьому, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо полівінілхлориду в кількості 43 200 кг, оскільки такий речовим доказом не визнавався, а потерпілий ОСОБА_12 повідомив, що частина полівінілхлориду приблизно вагою 1 000 кг вже є знищена.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Враховуючи спричинену моральну шкоду потерпілому підсудними, що проявилась в душевних переживаннях та порушені нормального способу життя, слід стягнути в рівних частинах з підсудних 6 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. В стягненні матеріальної шкоди суд відмовляє, оскільки не представлено потерпілим доказів заподіяння такої. При цьому, судом не може братись до уваги представлений потерпілим рахунок ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» в підтвердження цьому, адже такий виписаний не на ім'я потерпілого, а останнім не представлено доказів про власника транспортного засобу, яким він керував 13 травня 2010 року.

Цивільний позов ОСОБА_12 залишити без розгляду, оскільки судом підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 обвинувачених за ч. 4 ст. 189 КК України та ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 2, 4 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України - слід виправдати за відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого названими статтями.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (1960 року), суд -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі, з конфіскацією майна.

ОСОБА_7 визнати не винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України за відсутністю в його діях складу злочину та виправдати.

ОСОБА_7 визнати не винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 364 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочину та виправдати.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з часу затримання 21 травня 2010 року, а не з 22 травня 2010 року як вказано в протоколі про затримання підозрюваного у скоєні злочину.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 утримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 в користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз судові витрати за проведення експертиз в розмірі 4 455 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 20 копійок, а також в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Львівській області за проведення експертиз в розмірі 1 238 (однієї тисячі двісті тридцять вісім) гривень 40 копійок.

ОСОБА_8 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 364 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 190 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 364 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки з конфіскацією майна. У відповідності до ст. 54 КК України засудженого ОСОБА_8 позбавити спеціального звання - майор.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та з конфіскацією майна. У відповідності до ст. 54 КК України засудженого ОСОБА_8 позбавити спеціального звання - майор.

ОСОБА_8 визнати не винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України за відсутністю в його діях складу злочину та виправдати.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 змінити з застави на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду з поміщенням в ІТТ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області та подальшим переведенням та утриманням в СІЗО УДД УВП у Львівській області.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з моменту його проголошення і взяття під варту із зали суду - 18 листопада 2013 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 в користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз судові витрати за проведення експертиз в розмірі 4 455 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 20 копійок, а також в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Львівській області за проведення експертиз в розмірі 1 238 (однієї тисячі двісті тридцять вісім) гривень 40 копійок.

ОСОБА_9 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 364 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 190 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 364 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки з конфіскацією майна. У відповідності до ст. 54 КК України засудженого ОСОБА_9 позбавити спеціального звання - полковник міліції.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та з конфіскацією майна. У відповідності до ст. 54 КК України засудженого ОСОБА_9 позбавити спеціального звання - полковник міліції.

ОСОБА_9 визнати не винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України за відсутністю в його діях складу злочину та виправдати.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 рахувати з часу затримання 21 травня 2010 року, а не з 22 травня 2010 року як вказано в протоколі про затримання підозрюваного у скоєні злочину.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 утримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_9 в користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз судові витрати за проведення експертиз в розмірі 4 455 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 20 копійок, а також в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Львівській області за проведення експертиз в розмірі 1 238 (однієї тисячі двісті тридцять вісім) гривень 40 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в користь ОСОБА_1 по 2 000 (дві тисячі) гривень з кожного.

Цивільний позов ОСОБА_12 - залишити без розгляду.

Речові докази: грошові кошти в сумі 33 850 доларів США, які зберігаються у ЗГРУ КБ «Приватбанк» повернути потерпілому ОСОБА_1, пояснення ОСОБА_32 від 11 серпня 2009 року, пояснення ОСОБА_29 від 11 серпня 2009 року, заяву ОСОБА_7 від 21 травня 2010 року, розписку ОСОБА_1 від 14 травня 2010 року, заяву ОСОБА_1 від 14 травня 2010 року, розписку ОСОБА_1 від 14 травня 2010 року, розписку ОСОБА_7 від 14 травня 2010 року, заяву ОСОБА_7 від 21 травня 2010 року, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи - залишити при справі, годинник «QUARC», диктофон «Olimpus WS-310M» - знищити, журнал обліку осіб, що перебували у приміщені Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, книгу обліку осіб, доставлених в міськрайорган Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини, вчинені або готуються в Шевченківському РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області - повернути в Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відеокасету Panasonic E240R № NFA11B01, аудіокасету SKC LX 90 № 92563 - знищити, транспортний засіб марки «Мерседес Бенц Віто» д.н.з. НОМЕР_1, який зберігається у власника ОСОБА_39 - залишити у її власності, мобільний телефон Nokia E52, вилученого в ОСОБА_7 - звернути в дохід держави, медичну карту ОСОБА_1 - повернути останньому, журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області - повернути в Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Стрепко Н.Л.