Рішення № 35297231, 12.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.13р. Справа № 904/541/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство

"Дніпровський завод металевих конструкцій", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Черичка С.Є, дов. №12 від 01.02.13р.

Мартинчук С.А. , дов. №10 від 01.02.13р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стілф" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" про стягнення заборгованості за договором поставки №СИ/СТ-35 від 20.08.2012р. у розмірі 3 516 308,66грн., штрафу за порушення строків виконання зобов"язання з поставки за договором у розмірі 114 898,40грн., збитків у розмірі 52 245,60грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №СИ/СТ-35 від 20.08.2012р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної поставки металевих конструкцій належної якості.

07.11.2013р. позивач подав до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 114 898,40грн.

Відповідач явку представника у судові засідання не забезпечив, у відзиві на позов позов не визнає, зазначає, що сторони при укладанні договору не погодили конкретних строків поставки, тому такі строки мають визначатися згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, а саме протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання відповідачем вимоги позивача про поставку металевих конструкцій, наведених у специфікації. Таким чином, у позивача відсутні підстави застосовувати п.12.1. договору, у зв"язку з чим відповідач вважає, що договір поставки №СИ/СТ-35 від 20.08.2012р. є чинним і заборгованість перед позивачем у розмірі 3 516 308,66грн. відсутня. Також, відповідач вважає, що збитки, які позивач поніс через усунення недоліків металевих конструкцій неналежної якості, у розмірі 52 245,60грн. є необгрунтованими, оскільки відсутні первинні документи, що підтверджують усунення недоліків металевих конструкцій. До того ж, відповідач зазначає, що ніколи не писав та не надсилав позивачу лист за №551 від 26.11.2012р. із проханням до позивача усунути недоліки власними силами та виставити рахунок на оплату.

07.11.2013 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стілф" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (постачальник) був укладений договір поставки № СИ/СТ-35, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов"язання виготовити та поставити (передати у власність замовника) металеві конструкції (далі-МК) у відповідності до креслення КМД, а замовник - прийняти та оплатити металеві конструкції.

Згідно п.13.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами своїх договірних зобов"язань у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, кількість, ступінь антикорозійного захисту, дати поставок і тоннаж МК визначаються специфікацією (додаток №1 до Договору), яка є невід"ємною частиною договору.

За п.3.1. договору поставка МК здійснюється постачальником окремими партіями протягом строку дії договору у відповідності до специфікації та згідно креслень КМД (додаток №3 до договору), затверджених замовником, і графіком поставок МК (додаток №4 до договору).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що датою поставки вважається дата передачі постачальником МК замовнику та підписання товаросупровідних документів на умовах, установлених договором.

Згідно п. 3.3. договору поставка здійснюється на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Инкотермс" в редакції 2010 року) будівельний майданчик замовника, який знаходиться за адресою: Будівництво торгового центру, кемпінгу, комплексу автотехобслуговування з виділенням другої черги будівництва - торгового центру в м. Сімферополь, вул. Київська, 189-191, відповідно до умов договору.

Відповідно до п.3.4. договору постачальник повинен самостійно або за допомогою транспортних компаній за власний рахунок здійснити доставку МК на будівельний майданчик замовника.

Згідно п.3.6. договору поставка кожної партії МК виконується відповідно до специфікації та обов"язково повинна супроводжуватись наступними документами: видаткова накладна, товаротранспортна накладна, креслення КМД, сертифікат якості на МК, податкова накладна.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що приймання МК замовником та первинна перевірка якості здійснюються в момент відвантаження МК із транспортного засобу. Приймання -передача МК, що не мають механічних пошкоджень та видимих дефектів, від постачальника замовнику оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідних товаросупровідних документів.

Згідно п.6.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 20.09.2012р., ціна договору складається із вартості всіх поставлених та прийнятих замовником на умовах договору МК, та складає 10 327 782,41грн.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.7.1. договору замовник повинен сплатити постачальнику авансовий платіж у розмірі 3 604 999,87грн. з ПДВ протягом 5-ти календарних днів з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури на оплату авансу.

На виконання умов договору позивач сплатив авансовий платіж у розмірі 3 605 000,00грн., а саме 20.08.2012р. у розмірі 1 800 000,00грн., 22.08.2012р. у розмірі 1 805 000,00грн. (а.с.34-35).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач виготовив та поставив позивачу металеві конструкції: на суму 106 181,46грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 0924 від 25.09.2012р. та актом приймання-передачі продукції №0924 від 25.09.2012р.; на суму 206 860,50грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1002-3 від 03.10.2012р. та актом приймання-передачі продукції №1002-3 від 03.10.2012р.; на суму 178 225,74грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1024 від 25.10.2012р. та актом приймання-передачі продукції №1024 від 25.10.2012р.; на суму 88 995,06грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1025 від 26.10.2012р. та актом приймання-передачі продукції №1025 від 26.10.2012р.; 10 741,50грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1027-1 від 28.10.2012р. та актом приймання-передачі продукції №1027-1 від 28.10.2012р.; на суму 253 582,56грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1107-1 від 08.11.2012р. та актом приймання-передачі продукції №1107-1 від 08.11.2012р.; на суму 285 822,34грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1107 від 08.11.2012р. та актом приймання-передачі продукції №1107 від 08.11.2012р.; на суму 27 780,23грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1002-4 від 03.10.2012р. (а.с.39-56). Також, відповідач виготовив та поставив позивачу металеві конструкції з недоліками: на суму 221 261,18грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1027 від 28.10.2012р. та актом приймання-передачі продукції №1027 від 28.10.2012р.; на суму 46 488,58грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1110 від 11.11.2012р. та актом приймання-передачі продукції №1110 від 11.11.2012р.; на суму 233 277,66грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1110-1 від 11.11.2012р. та актом приймання-передачі продукції №1110-1 від 11.11.2012р. (а.с.57-64), а також згідно додаткової угоди №1 від 20.09.2012р. відповідач виготовив та поставив позивачу металеві конструкції на суму 27 780,23грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000 1002-4 від 03.10.2012р. (а.с.43). Загальна вартість виготовлених та поставлених металевих конструкцій становить 1 659 216,81грн.

За п.7.2. договору оплату за фактично поставлені МК замовник здійснює у відповідності до орієнтовного графіку платежів та поставок, кожна оплата протягом 12 календарних днів з моменту підписання товаросупровідних документів на фактично прийняту кількість МК.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач окрім авансового платежу сплатив відповідачу вартість поставлених металевих конструкцій у розмірі 1 570 505,47грн., а саме: 24.09.2012р. - 27 760,23грн., 18.10.2012р. - 511 376,00грн., 19.10.2012р. - 457 450,91грн., 22.10.2012р. - 573 918,33грн. (а.с.36-38). Отже, загальна вартість металевих конструкцій, яку позивач сплатив відповідачу, складає 5 175 505,47грн.

У зв"язку із порушенням відповідачем графіку поставок металевих конструкцій (додаток №4 до договору) 30.11.2012р. позивач на підставі п.12.1. договору направив відповідачу листа за №457 від 29.11.2012р., яким констатував факт невиконання останнім зобов"язань за договором, вимагаючи негайного поліпшення стану справ у триденний строк (а.с.65-66). Відповідач даний лист отримав 03.12.2012р., однак у зазначений строк вимогу не виконав.

Згідно п.12.1. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання постачальником зобов"язань за договором замовник має право у формі листа констатувати невиконання постачальником зобов"язань за договором із вимогою негайного покращення стану справ. У випадку продовження невиконання постачальником зобов"язань протягом 3 робочих днів з дати відправлення замовником такого листа, замовник має право у якості оперативно-господарських санкцій частково або повністю відмовитись від договору.

Відповідно до ч.2 ст.220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Оскільки договір поставки №СИ/СТ-35 від 20.08.2012р. був укладений з метою забезпечення будівництва, яке згідно укладеного між позивачем та замовником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вояж Крим" договору генерального підряду №СИ/СТ-01 від 24.01.2012р. має чіткі строки закінчення (до 31.05.2013р.), та до якого залучено багато учасників, дії яких впливають на інших учасників та на результат в цілому, та, оскільки даним договором передбачені жорсткі санкції за затримку будівництва, тривале прострочення відповідачем виконання своїх зобов"язань за договором поставки призвело до того, що подальше виконання договору поставки №СИ/СТ-35 від 20.08.2012р. втратило для позивача інтерес.

Враховуючи п.12.1. договору та зміст ч.2 ст.220 Господарського кодексу України, позивач 10.12.2012р. направив відповідачу листа за №460 від 07.12.2012р., яким повідомив про те, що з 09.12.2012р. відмовляється від договору, крім п.12.7. договору, який продовжує діяти до моменту належного виконання його сторонами, а також про повернення сплачених позивачем коштів за договором, на суму яких відповідач не передав позивачу металеві конструкції (а.с.69-73).

Відповідно до ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, на підставі ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, п.п.12.1., 12.3. договору та листа №460 від 07.12.2012р. з 09.12.2012р. договір продовжує діяти лише в частині п.12.7. договору.

У пункті 12.7. договору сторони досягли згоди, що протягом п"яти робочих днів з моменту отримання від замовника листа про відмову від договору (розірвання договору) постачальник зобов"язаний повернути замовнику кошти, які отримані від останнього, та на суму яких постачальник не передав своєчасно замовнику МК, які відповідають умовам договору.

Оскільки відповідач лист за №460 від 07.12.2012р. отримав 11.12.2012р., він повинен був повернути сплачені позивачем кошти за договором поставки №СИ/СТ-35 від 20.08.2012р. у розмірі 3 516 288,66грн. до 18.12.2012р.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач у визначений строк не повернув позивачу кошти у розмірі 3 516 288,66грн.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 516 288,66грн. (5 175 505,47грн. (загальна вартість металевих конструкцій, яку позивач сплатив відповідачу) - 1 659 216,81грн. (загальна вартість виготовлених та поставлених металевих конструкцій)).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно п.5.3. договору протягом гарантійного строку постачальник зобов"язаний за бажанням замовника негайно усунути всі виявлені недоліки МК або замінити на МК належної якості на першу вимогу замовника, або відшкодувати збитки, завдані недоліками МК.

Оскільки відповідач поставив 35,676 т металевих конструкцій неналежної якості, позивач листом за №467 від 19.12.2012р. вимагав протягом 3 днів з моменту отримання даного листа усунути вказані недоліки (а.с.103).

Відповідач листом за №551 від 26.11.2012р. просив позивача усунути недоліки власними силами та виставити відповідачу рахунок на оплату (а.с.104).

Позивач також просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 52 245,60грн., понесені ним у зв"язку із усуненням недоліків 35,676 т металевих конструкцій.

Згідно ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов"язання контрагентом, наявність і розмір понесених нею збитків, причинний зв"язок між правопорушенням і збитками.

Враховуючи те, що 35,676 т металевих конструкцій, що були поставлені за договором поставки №СИ/СТ-35 від 20.08.2012р., на загальну суму 501 027,42грн. виявились неякісними, а також прохання відповідача до позивача усунути недоліки власними силами, витрати позивача на усунення недоліків металевих конструкцій становлять 52 245,60грн. (а.с.83).

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні докази, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №СИ/СТ-35 від 20.08.2012р. у розмірі 3 516 288,66грн., збитків у розмірі 52 245,60грн. До того ж, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 114 898,40грн. та провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (49049, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Мільмана, 110, ЄДРПОУ 37211671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф" (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 33, поверх 13, ЄДРПОУ 35033679) заборгованість за договором поставки №СИ/СТ-35 від 20.08.2012р. у розмірі 3 516 288,66грн. (три мільйони п"ятсот шістнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім грн. 66коп.), збитки у розмірі 52 245,60грн. (п"ятдесят дві тисячі двісті сорок п"ять грн. 60коп.) та 68 819,61грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот дев"ятнадцять грн. 61коп.) судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 114 898,40грн. припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.11.2013р.

Суддя В.І. Петрова