Рішення № 35297226, 06.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/113 06.11.13

За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 680 268,86 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-11 від 28.01.13 р.

Іващенко О.В. - дов. № 91/2012/12/04-1 від 04.12.12 р.

від відповідача: Вінник В.С. - дов. № 40 від 10.04.13 р.

Гордієнко І.В. - дов. № 39 від 10.04.13 р.

від третьої особи: Вертузаєва І.М. -дов. № 001-682 від 04.06.13 р.

Когут В.С. - дов. № 001-683 від 04.06.13 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» про стягнення 536 836,21 грн. основного боргу, 124 575,33 грн. інфляційних нарахувань та 18 857,32 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630426 від 01.12.2001 р. та додатками до нього.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.09 р. (суддя Кондратова І.Д.) порушено провадження у справі № 37/113, розгляд справи було призначено на 14.04.09 р.; залучено до участі у даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську державну адміністрацію; зобов'язано учасників судового процесу надати суду пені документи.

Ухвалою суду № 37/113 від 14.04.09 р. було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, згідно з розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 20.05.09 р. справу № 37/113 було передано судді Гавриловській І.О.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим суд визнав за необхідне поновити провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 02.10.13 р.

Через службу діловодства господарського суду 01.10.13 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та 02.10.13 р. надійшло додаткове пояснення до відзиву, які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.10.13 р. представник позивача надав заяву про зміну найменування сторони позивача на ПАТ «Київенерго» з підтверджуючими документами, яка залучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.10.13 р. оголошено перерву до 16.10.13 р. для дослідження доказів у справі, для витребування у відповідача оригіналів документів, копії яких додано до відзиву на позовну заяву, у позивача - письмових пояснень на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.10.13 р. підтримав клопотання про витребування у позивача актів звіряння між ним та Управлінням державного казначейства м. Києва з надання пільг, субсидій та компенсацій оплати у виді надання мешканцям ЖБК «Автотранспортник-4» субсидій, пільг та компенсацій на оплату послуг теплопостачання; просив залучити до участі у справі у якості третьої особи Управління державного казначейства м. Києва та зобов'язати позивача здійснити перерахунок позовних вимог з урахуванням обов'язків належного відповідача, проти позову заперечив.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.13 р. заперечив проти задоволення даних клопотань, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.13 р. заперечив проти позову.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залучення у якості третьої особи Управління державного казначейства м. Києва, суд його відхилив, оскільки рішення у даній справі не може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Розглянувши клопотання представника відповідача про витребування у позивача актів звіряння між ним та Управлінням державного казначейства м. Києва з надання пільг, субсидій та компенсацій оплати у виді надання мешканцям ЖБК «Автотранспортник-4» субсидій, пільг та компенсацій на оплату послуг теплопостачання та щодо зобов'язання позивача здійснити перерахунок позовних вимог з урахуванням обов'язків належного відповідача, суд їх відхилив, оскільки відповідачем не обґрунтовано неможливості самому подати такі відомості.

Представник позивачав судовому засіданні 16.10.13 р. заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи задоволено, продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 16.10.13 р. суд оголосив перерву до 28.10.13 р. о 09:10 для дослідження доказів у справі та для повторного витребування у відповідача оригіналів документів, копії яких додано до відзиву на позовну заяву, у позивача - письмових пояснень на відзив на позовну заяву.

Через службу діловодства господарського суду 21.10.13 р. від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника та письмові пояснення по суті спору, які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.10.13 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.10.13 р. заперечив проти позову.

Представники третьої особи в судове засідання 28.10.13 р. не з'явилися, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги наведене, господарський суд для надання можливості відповідачу підготувати додаткові докази у справі, ухвалою від 28.10.13 р. відклав розгляд даної справи на 06.11.2013 р.; зобов'язав позивача надати суду письмові пояснення на відзив відповідача на позовну заяву; зобов'язав відповідача надати суду детальний та обґрунтований контр розрахунок позовних вимог.

05.11.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення; від відповідача надійшли клопотання про доручення до матеріалів справи доказів та витребування доказів у позивача, які було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.13 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.13 р. заперечив проти позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання 06.11.13 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 06.11.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Автотранспортник-4» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630426 від 01.12.01 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 1630426 від 01.12.01 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку - центральне опалення, розрахунковим способом - гаряче водопостачання.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 1630426 від 01.12.01 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в ВРТ № 6 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 1630426 від 01.12.01 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 1630426 від 01.12.01 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11, тел. 512-47-56, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії протоколів (відомостей) реєстрації середньодобових параметрів та підсумкових значень тепло споживання за спірний період, облікових карток відповідача за період з липня 2006 р. до грудня 2008 р., довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Автотранспортник-4» за період з липня 2006 р. до січня 2009 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.06 р. до 01.02.09 р. становила 1 414 871,78 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 1630426 від 01.12.01 р. та додатками до нього, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 878 035,57 грн., у зв'язку з чим станом на 01.02.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 536 836,21 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» про стягнення 536 836,21 грн. основного боргу, 124 575,33 грн. інфляційних нарахувань та 18 857,32 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630426 від 01.12.2001 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 1630426 від 01.12.01 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

У судовому засіданні 02.10.13 р. представник позивача надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Автотранспортник-4», з якої вбачається що станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість за договором № 1630426 від 01.12.01 р. за період з 01.10.06 р. до 01.02.09 р. у розмірі 398 922,17 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на застосування позивачем при розрахунку боргу нечинних тарифів, у зв'язку з чим утворилась різниця в тарифах. Крім того, відповідач пояснив, що 02.04.09 р. ним було отримано поштове відправлення з копією позовної заяви та розрахунок заборгованості ЖБК «Автотранспортник-4», Однак, раніше позивач не звертався до відповідача з претензією, з метою досудового врегулювання даного спору. Також відповідач зазначив, що в розрахунку заборгованості не відображено пільги та субсидії, які мають мешканці кооперативу, оскільки в будинках проживає 140 сімей, які мають різні категорії пільг. ЖБК «Автотранспортник-4» не погодилось і з нарахуванням штрафних санкцій, які просить стягнути позивач, оскільки згідно діючих договорів № 1630426, № 1630427, № 1630428, № 1630429 та додатку «Протокол узгодження до протоколу розбіжностей» п. 3.5. - штрафні санкції до мешканців ЖБК на даний час не можуть застосовуватись за згодою сторін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд не приймає доводи відповідача до уваги, виходячи з наступного.

Стосовно твердження про ненаправлення позивачем відповідачу претензії для досудового врегулювання спору, то господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

При цьому варто відзначити, що обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до сторони з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично призводить до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечить положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 43/308-10).

Стосовно посилання на неврахування субсидій та пільг, які мають мешканці будинків відповідача, то вони не підтверджуються жодними належними доказами у підтвердження зазначених обставин, оскільки з наданих позивачем документів вбачається, що пільги та субсидії враховані ним у розрахунку.

Посилання відповідача на неправомірне нарахування штрафних санкцій позивачем не підтверджуються наданими ЖБК «Автотранспортник-4» доказами, зокрема, пунктом 3.5. додатку № 3 «Протокол узгодження до протоколу розбіжностей по договору № 1630426 від 01.12.01 р. на відпуск теплової енергії у гарячій воді з ЖБК «Автотранспортник-4» передбачено, що у зв'язку з тим, що згідно з Законом України від 13.11.1996 р. № 486/96-ВР «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» призупинено нарахування пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг населенням, ПАТ «Київенерго», як виняток, тимчасово призупиняє нарахування пені абоненту - ЖБК «Автотранспортник-4» по договору № 1630426 від 01.12.01 р. до відміни вищезазначеного закону.

Враховуючи наведене, як вбачається з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, відповідачу не було нараховано пеню за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 1630426 від 01.12.01 р. за період з 01.10.06 р. до 01.02.09 р.

Крім того, відповідач стверджує, що у відповідності до додатку «Протокол узгодження до протоколу розбіжностей по договору № 1630426 від 01.12.01 р. на відпуск теплової енергії у гарячій воді з ЖБК «Автотранспортник-4» на нього не покладено обов'язок сплачувати за спожиту теплову енергію.

Проте, дослідивши додаток «Протокол узгодження до протоколу розбіжностей по договору № 1630426 від 01.12.01 р. на відпуск теплової енергії у гарячій воді з ЖБК «Автотранспортник-4», судом встановлено, що абонент щомісячно забезпечує не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, своєчасну оплату коштів від населення за спожиту теплову енергію.

Однак, відповідач не надав належних доказів у підтвердження виконання даного додатку «Протокол узгодження до протоколу розбіжностей по договору № 1630426 від 01.12.01 р. на відпуск теплової енергії у гарячій воді з ЖБК «Автотранспортник-4» та вжиття заходів щодо своєчасної оплати коштів населенням за спожиту теплову енергію.

Також господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/109 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

Відповідно до наданої позивачем 02.10.13 р. довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Автотранспортник-4» за період з лютого 2009 р. до серпня 2013 р., частина основного боргу в розмірі 8 897,68 грн. була погашена 05.02.09 р. та 05.03.09 р., тобто, до звернення позивача з даним позовом до суду 13.03.09 р.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 8 897,68 грн., у зв'язку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Судом було встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 1630426 від 01.12.01 р. за період з 01.10.06 р. до 01.02.09 р. у розмірі 129 016,36 грн. було погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 129 016,36 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 1630426 від 01.12.01 р. за період з 01.10.06 р. до 01.02.09 р., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 398 922,17 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» суми основного боргу за період з 01.10.06 р. до 01.02.09 р. за договором № 1630426 від 01.12.01 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 398 922,17 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 124 575,33 грн. інфляційної складової боргу та 18 857,32 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № за період з 01.10.06 р. до 01.02.09 р. за період з листопада 2006 р. до січня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з листопада 2006 р. до січня 2009 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № за період з 01.10.06 р. до 01.02.09 р. станом на 01.02.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 124 575,33 грн. інфляційної складової боргу та 18 857,32 грн. трьох відсотків річних за період з листопада 2006 р. до січня 2009 р.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» (02225, м. Київ, проспект Маяковського, 15-В, код ЄДРПОУ 22934163) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 398 922 (триста дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 17 коп. основного боргу, 124 575 (сто двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 33 коп. інфляційної складової боргу, 18 857 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 32 коп. трьох відсотків річних, 6 713 (шість тисяч сімсот тринадцять) грн. 71 коп. витрат на сплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 129 016,36 грн. основного боргу.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.