Постанова № 35296882, 12.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. справа № 804/13013/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю:

представника позивача Ревункова В.М.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон СД № 32» до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання протиправним і скасування розпорядження № 437-р-13 від 11.09.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2013 р. засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон СД № 32» (далі - ТОВ «Полігон СД № 32», позивач) до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - Нікопольська РДА, відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 437-р-13 від 11.09.2013 р. «Про затвердження акта визначення збитків» (а.с. 3-5).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що розпорядженням голови Нікопольської РДА № 437-р-13 від 11.09.2013 р., затверджено акт від 29.08.2013 р. про визначення збитків (у вигляді недоотримання доходу), завданих позивачем внаслідок сплати орендної плати у меншому розмірі ніж це встановлено розпорядженням відповідача, за користування земельною ділянкою загальною площею 22,18 га із земель державної власності на території Придніпровської сільської ради, яким комісія встановила збитки за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. в сумі 31 086,11 грн. Враховуючи, що складений акт є протиправним, розпорядження незаконним, та таким що порушує права позивача, ТОВ «Полігон СД № 32» звернулось до суду за захистом своїх інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2013 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, обґрунтовував звернення до суду нормами ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що оскаржуване розпорядження відповідача № 437-р-13 від 11.09.2013 р. є нормативним актом органу місцевого самоврядування та відповідно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, у тому числі і для позивача, тому, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 22, 23, 28, 59, 68, 72, 103), до суду свого представника не направив, надав письмові заперечення проти позову (а.с. 32-36) та доповнення до заперечень (а.с. 51), в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, також, надавав письмові клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності відповідача (а.с. 55, 70, 102).

У письмових запереченнях відповідач позов не визнав, зазначив, що між позивачем та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 22,18 га, за умовами якого п. 4.2 встановлено річну орендну плату у розмірі податку на землю і розмір орендної плати переглядається щорічно, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до п. 1 розпорядження голови Нікопольської РДА № 83-р-12 від 02.03.2012 р. «Про встановлення розміру орендної плати та внесення змін до договорів оренди земельних ділянок» було встановлено на 2012 рік розмір орендної плати у вигляді трикратного розміру земельного податку. Тобто, сума орендної плати позивачу була встановлена у розмірі 72 202,55 грн. за 22,18 га на рік. На підставі вищезазначеного розпорядження, відповідач звернувся до позивача з вимогою внести зміни до п. 4.2 умов договору, проте позивач відмовився внести зміни, посилаючись на певні обставини та наслідки, які мають настати для визначеного кола осіб. Не погодившись із наданою відповіддю позивача, Нікопольська РДА звернуласть до Господарського суду з позовною заявою у якій просила в примусовому порядку внести зміни до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 р. внесено зміні до договору оренди земельної ділянки в частині встановлення розміру орендної плати, визначивши його у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. Отже, на думку відповідача, внаслідок відмови позивача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, відповідачем недоотримано орендну плату за землю в розмірі 31 086,11 грн. за 2012 рік, що завдало збитки Нікопольській РДА на суму недоотриманої орендної плати.

У доповненнях до заперечень відповідачем було надано пояснення щодо механізму розрахунку збитків за 2012 р., яким Нікопольська РДА керувалась при встановленні розміру понесених збитків, отже, відповідач вважеє, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку із чим у задоволені позову просив відмовити.

23.10.2013 р. Нікопольська РДА звернулась до суду із заявою про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с. 58), яка була розглянута судом, відповідача підключено до розсилки процесуальних документів в електронному вигляді, всі процесуальні документи протягом розгляду адміністративної справи (повістки про виклик до суду, рішення) направляються на електронну адресу: 04052318@mail.gov.ua.

Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи письмові заперечення відповідача, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Земельного Кодексу України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998, Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. № 586-XIV, Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» від 19.04.1993р. № 284, та іншими нормативними актами.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. № 586-XIV зі змінами і доповненнями (далі - Закон України № 586-XIV), на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно ст. 13 Закону України № 586-XIV, до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України № 586-XIV, місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 17 Земельного кодексу України зазначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Отже, повноваження щодо розпорядження землями у межах Нікопольського району належать Нікопольській районній державній адміністрації Дніпропетровської області.

Згідно до ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 18.12.2002 р. між Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полігон СД № 32», на підставі розпорядження голови Нікопольської райдержадміністрації № 510-р, було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), який зареєстрований у Нікопольському райвідділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 19 (а.с. 10-15).

Предметом Договору є оренда позивачем земельної ділянки несільськогосподарського призначення, якісний стан якої відповідав як відпрацьований кар'єр глини, загальною площею 22,18 га, розташованої на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, з метою надання в оренду земельної ділянки для розміщення на ній полігону твердих побутових відходів. Земельна ділянка надана в оренду строком на 25 років, тобто, з 18.12.2002 р. по 18.12.2027 р. За умовами Договору, п. 4.2 визначено, що орендна плата сплачується у розмірі податку на землю, яка підлягає щорічному освоєнню згідно з погодженого з орендодавцем графіку. Спосіб орендної сплати передбачає грошову плату, яка вноситься на розрахунковий рахунок відділу Державного казначейства з призначенням для перерахування до Придніпровської сільської ради. Додатками до договору є план-схема земельної ділянки (а.с. 16) та проект відведення земельної ділянки в тимчасове користування (а.с. 17).

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 5 Закону України № 161-XIV встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

26.01.2011 р. між сторонами Договору, на підставі розпорядження Голови Нікопольської райдержадміністрації № 4-р-11 від 05.01.2011 р., було укладено Угоду про внесення змін, у якій було внесено зміни до умов п. 4.2 Договору, та викладено його в наступній редакції: «Орендна плата є договірна і з 01.01.2011 р. складає 1 853,76 грн. за 1 га, або 41116,40 грн. за 22,18 га щорічно». Інші умови залишені незмінними. Угода зареєстрована Виконавчим комітетом Придніпровської сільської ради за № 4 (а.с. 74).

На підставі розпорядження Голови Нікопольської РДА від 02.03.2012 р. за № 83-р-12 «Про встановлення розміру орендної плати та внесення змін до договорів оренди землі» з додатком до розпорядження (а.с. 44-46), 15.03.2012 р. за № 754 Нікопольською РДА було складено повідомлення ТОВ «Полігон СД № 32», про необхідність внесення змін до п. 4.2 Договору, в частині збільшення розміру орендної плати, шляхом укладення договору про внесення змін. В обґрунтування складеного повідомлення відповідач зазначив, що нормативною грошовою оцінкою одиниці площі ріллі для земель несільськогосподарського призначення по Дніпропетровській області втановлено 21701,90 грн. за 1 га ріллі. Відповідно до розділу 13 Податкового кодексу України за земельні ділянки такого призначення справляються із розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, що складає 1 085,10 грн. (21 701,90 грн. х 5%). Враховуючи, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній власності не може бути меншою, ніж для інших земель, тобто, дорівнює трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. Таким чином річна орендна плата складає 3 255,30 грн. (1085,10 грн. х 3) за 1 га, що за Договором повинна складати 72 202,55 грн. за 22,18 га орендованої земельної ділянки. Повідомлення отримано ТОВ «Полігон СД № 32» 20.03.2012 р. (а.с. 18).

03.04.2012 р. за № 8 ТОВ «Полігон СД № 32» було надано відповідь Нікопольській РДА, в якій позивач повідомив, що протягом всього часу своєчасно сплачував орендну плату земельної ділянки, враховуючи неодноразове її підвищення, а саме у 2011 році з 13 705,00 грн. було збільшено орендну плату до 41 116,40 грн., отже, підприємство завжди знаходило можливість оплати в повному обсязі, без підвищення тарифів для споживачів послуг та мешканців міста, тому, просив відповідача переглянути запропонованую вартість орендної плати та залишити її без змін (а.с. 19).

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 року з наступними змінами та доповненнями, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як зазначено у ст. 35 Закону України № 161-XIV, спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Не розглянувши лист-відповідь наданий ТОВ «Полігон СД № 32», Нікопольська РДА звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просила суд в примусовому порядку внести зміни до п. 4.2 умов договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 р. у справі № 6/5005/9233/2012 за позовом Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон СД № 32» позовні вимоги було задоволено, вирішено внести зміни до п. 4.2 Договору оренди земельної ділянки, виклавши його в наступній редакції: « 4.2 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3 255 грн. 30 коп. за 1 га або 72 202 грн. 55 коп. за 22,18 га орендованої земельної площі» (а.с. 37-43).

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача та наданими письмовими запереченнями відповідача, Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 р. в апеляційному порядку оскаржено не було, та є таким, що набрало законної сили.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, актом, затвердженим Головою Нікопольської райдержадміністрації за № 437-р-13 від 29.08.2013 р., про визначення збитків (у вигляді недоотриманого доходу), завданих ТОВ «Полігон СД № 32» внаслідок сплати орендної плати, у меншому розмірі ніж встановлено розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації, за користування земельною ділянкою загальною площею 22,18 га із земель державної власності на територій Придніпровської сільської ради встановлено, що Нікопольська РДА недоотримала дохід за січень-березень 2012 р. в сумі 7 771,53 грн., та квітень-грудень 2012 р. в сумі 23 314,58 грн., на загальну суму збитків (недоотриманого доходу - орендної плати) за 2012 р. що складає: 31 086,11 грн. (а.с. 6-8).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України № 161-XIV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, розмір, форма і строки орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Отже, розмір орендної плати встановлюється виключно за згодою сторін договору, а тому збільшення орендної плати, затверджене Нікопольською районною державною адміністрацією, яке було визначено в односторонньому порядку у розрахунку збитків є неправомірним, отже, підстав для винесення акту збитків від 29.08.2013 р. відповідно до чинного законодавства не має.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Предметом даного спору є винесено 11.09.2013 р. розпорядження № 437-р-13 Голови Нікопольської райдержадміністрації С.П. Вороновим «Про затвердження акта визначення збитків», яким затверджено акт від 29.08.2013 р. визначення збитків (у вигляді недоотриманого доходу), завданих ТОВ «Полігон СД № 32» внаслідок сплати орендної плати, у меншому розмірі ніж встановлений розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації, за користування земельною ділянкою загальною площею 22,18 га із земель державної власності на територій Придніпровської сільської ради.

Відповідно до ст. 156 Земельного Кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 (далі - Постанова КМУ № 284), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно п. 2 Постанови КМУ № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад, власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 Постанови КМУ № 284 встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані, а саме неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання з цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Також, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України зазначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведеної норми вбачається, що стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

Як встановлено судом ТОВ «Полігон СД № 32» не чинив протиправної поведінки, не ухилявся від укладання внесення змін до діючого договору оренди землі. Про що свідчить листування з узгодження договірних умов.

Отже, суд не знайшов підтвердження обгрутнованості правомірності визначення збитків, завданих ТОВ «Полігон СД № 32» у вигляді недоотриманого доходу, внаслідок сплати орендної плати.

Згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено про виконання судового рішення Господарського суду, про що свідчить податкова декларація з плати за землю з додатками, надана позивачем в якості доказів до матеріалів справи (а.с. 85), з якої вбачається, що ТОВ «Полігон СД № 32» з урахуванням уточнень з 16.12.2012 р. сплачує орендну плату з урахуванням збільшення орендної плати. Отже, за 2012 рік фактично сплачено 42 453,46 грн., з яких з січня по листопад 2012 р. - 37 690,07 грн. (3 426,37 грн. х 11 місяців 2012 р.), та 4 763,39 грн. за грудень 2012 р. (а.с. 86-90).

Податкова декларація з плати за землю за 2013 р. також свідчить про те, що ТОВ «Полігон СД № 32» задекларувало на 2013 р. суму орендної плати в розмірі 72 202,55 грн. (6 016,88 грн. х 12 місяців) (а.с. 91-96), як це передбачено змінами до Договору, за винесеним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 р.

В судовому засіданні представником позивача також надані докази своєчасної сплати орендної плати протягом 2013 р., а саме платіжні доручення: № 18 від 24.01.2013 р. на суму 1 337,06 грн., № 48 від 25.02.2013 р. на суму 6 016,88 грн., № 77 від 22.03.2013 р. на суму 6 016,88 грн., № 105 від 26.04.2013 р. на суму 6 016,88 грн., № 130 від 24.05.2013 р. на суму 6 016,88 грн., № 159 від 25.06.2013 р. на суму 6 016,88 грн., № 184 від 24.07.2013 р. на суму 6 016,88 грн., № 212 від 22.08.2013 р. на суму 6 016,88 грн., № 239 від 26.09.2013 р. на суму 6 016,88 грн., № 263 від 25.10.2013 р. на суму 6 016,88 грн. (а.с. 75-84).

Отже, наведені докази підтверджують, що Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 р. про виконання умов Договору виконується своєчасно та в повному обсязі, з набранням рішення законної сили.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку, що нарахування відповідачем розміру збитків у вигляді збільшення орендної плати позивачу за користування земельною ділянкою у 2012 р. є протиправним, у відповідача відсутні підстави для нарахування та стягнення з позивача збитків у сумі 31086,11 грн., що підтверджуться рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 р. у справі № 6/5005/9233/2012, яке набрало законної сили.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірність своїх дій не доведена, відповідно розпорядження Голови Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №437-р-13 від 11.09.013 р. «Про затвердження акта визначення збитків», завданих ТОВ «Полігон СД № 32», є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Полігон СД № 32» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 310,86 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 241 від 01.10.203 р. (а.с. 2).

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 12 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18 листопада 2013 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 11, 17, 69 - 72, 94, 122, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон СД №32» до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання протиправним і скасування розпорядження № 437-р-13 від 11.09.2013 р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 437-р-13 від 11.09.2013 р. "Про затвердження акта визначення збитків".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон СД № 32" (код ЄДРПОУ 31884514; вул. Електрометалургів, буд. 210 к-2, м. Нікополь, 53219) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 310 грн. 86 коп. (триста десять грн. 86 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18 листопада 2013 року .

Суддя С. В. Прудник