Ухвала суду № 35296720, 13.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1775/13-а

13.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Лінчінська Ю.А.

за участю сторін:

представник позивача, - ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 546034 від 21.02.13

представник відповідача, Адміністрації державної прикордонної служби України- Мирошниченко Віталій Олексійович, довіреність № 41/56 від 25.12.12

представник третьої особи, Сімферопольського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України - Жукова Олена Сергіївна, довіреність № б/н від 13.08.13

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 14.08.13 у справі № 827/1775/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

представники позивача: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

до Адміністрації державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м.Київ, 01034)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Сімферопольський прикордонний загін Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Федотова, 27, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про зобов`язання вчинити дії з оформлення документів та направлення подання про призначення пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 14.08.2013 у задоволенні позову відмовлено (арк.с.45-47).

Рішення суду мотивовано тим, що позивач права на пенсію за вислугу років не набув, тому було відмовлено у задоволенні його заяви про призначення пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю права на призначення такої пенсії.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_2, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили в її задоволенні відмовити, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_2 з 1998 року по 01 серпня 2012 року проходив військову службу у Сімферопольському прикордонному загоні Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, в період з 01 серпня 2009 року по 01 серпня 2012 року позивач проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби "Севастополь" 79-го прикордонного загону.

01 серпня 2012 року позивача було звільнено з військової служби, згідно з наказом начальника 79-го прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 серпня 2012 року №357-ОС, на підставі пункту "а" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із закінченням строку контракту), відповідно якому загальна вислуга років позивача складала 20 років 08 місяців 22 дні, з яких: календарна вислуга - 14 років 01 місяць 02 дні та пільгова - 6 років 7 місяців 20 днів (арк.с. 10)

20 травня 2012 року позивач звернувся до Фінансово-економічного департаменту Адміністрації Державної прикордонної служби України з заявою про призначення йому пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", надання відповідних документів та направлення подання про призначення пенсії до відповідного органу Пенсійного фонду України (арк.с. 11-12).

Листом Фінансово-економічного департаменту адміністрації Державної прикордонної служби від 12 червня 2013 року за №11/Б-3405 у задоволенні заяви позивача було відмовлено, у зв'язку з тим, що позивач не набув права на призначення пенсії і на день звільнення його вислуга у календарному обчисленні становить 14 років 01 місяць 02 дні, а не 20 років і більше (арк.с. 13).

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністрації державної прикордонної служби України третя особа: Сімферопольський прикордонний загін Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про зобов`язання вчинити дії з оформлення документів та направлення подання про призначення пенсії.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-УІ від 08 липня 2011 року.

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції згідно із Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року, який набув чинності з 01 жовтня 2011 року), пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.

При цьому, Прикінцевими положеннями Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", не передбачено збереження права на пенсію за вислугу років за попередніми нормами особам, які уклали контракт про проходження військової служби до набуття чинності цим Законом, та не мають такого права після набуття ним чинності.

Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 15 лютого 2007 року за № 135/13402, заяви про призначення пенсії з вислуги років подаються через уповноважені структурні підрозділи державних органів (у тому числі і Державної прикордонної служби України) до відповідних головних управлінь Пенсійного фонду України лише особами, звільненими зі служби, які мають право на пенсію.

Діюче законодавство України про проходження військової служби та положення зазначеного контракту не передбачає можливості збереження для військовослужбовця дії норм законодавства щодо пенсійного забезпечення, чинних на день укладання зазначеного контракту, у випадку їх змін.

Суд першої інстанції вірно встановив, що під час укладання контракту про проходження військової служби, права на пенсію за вислугу років позивач також не мав.

До спірних правовідносин (звільнення позивача з військової служби 1 серпня 2012 року) підлягають застосуванню норми пункту "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, внесеними Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-УІ від 08 липня 2011 року.

Посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що при укладанні з ним 12 травня 2009 року контракту про проходження військової служби, діяли інші норми щодо вислуги років, необхідної для призначення пенсії, є також безпідставними (арк.с. 9).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на час звільнення з військової служби, станом на 01 серпня 2012 року мав календарну вислугу 14 років 1 місяць та 2 дні, що не надає йому права на отримання пенсії за вислугу років, тому заява про призначення йому пенсії, відповідні документи та подання про призначення пенсії не повинні були підготовлятись та направлятись уповноваженим органом Адміністрації Державної прикордонної служби України до відповідного органу Пенсійного фонду України.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.08.13 у справі № 827/1775/13-а - залишити без задоволення.

2.Постанову ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.08.13 у справі № 827/1775/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна