Постанова № 35295209, 06.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 року № 813/4635/13-а

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Бравчук Д.Є.

за участі представників

позивача Стецюка Ю.О.

відповідача Задорожного І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.05.2013 року 0000421540.

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ "Укртранссервіс ЛТД" за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, складено Акт №2332/15-40/25544907 від 15 травня 2013 року. Перевіркою встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТзОВ "Укртранссервіс ЛТД", завищення податкового кредиту в Декларації з ПДВ за травень 2012 року на загальну суму 1 483,33 грн. та порушення порядку ведення податкового обліку. Зазначає, що на підставі вказаного Акту відповідачем 30 травня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000421540, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 483,00 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 741,50 грн. Зазначає, що факт перевезення вантажу ТзОВ "Укртранссервіс" на виконання договірних зобов'язань із позивачем підтверджений відповідними первинними документами. Вважає, що відповідачем не встановлено жодних порушень вимог цивільного, податкового законодавства у здійсненні господарських операцій між позивачем та ТзОВ "Укртранссервіс ЛТД".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві та просить позов задоволити.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що таким проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Укртранссервіс ЛТД" за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, за результатами якої складено Акт перевірки №2332/15-40/25544907 від 15 травня 2013 року. Вказує на те, що проведеною перевіркою не підтверджено реальності здійснення господарських відносин позивача з ТзОВ «Укртранссервіс ЛТД", завищено суми податкового кредиту в Декларації з ПДВ за травень 2012 року та порушено порядок ведення податкового обліку. Зазначає, що в процесі перевірки контрагента встановлено, що в ТзОВ "Укртранссервіс ЛТД" власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання своїх зобов'язань згідно договорів укладених з ТзОВ "Укртранссервіс ЛТД". Тому документи, якими позивач обгрунтовує спірний податковий кредит не можуть підтверджувати право на його формування.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, наказу від 23.04.2013 року №362 та повідомлення від 23.04.2013 року №90/15-40 працівниками податкової інспекції проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПТЕП "Автотрансекспедиція" з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ "Укртранссервіс ЛТД" за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року , за результатами якої складено акт перевірки №2332/15-40/25544907 від 15 травня 2013 року.

Згідно висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТзОВ "Укртранссервіс ЛТД" за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16.07.1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 року №88; завищення суми податкового кредиту в Декларації з ПДВ за травень 2012 року в сумі 1 483,33 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за травень 2012 року в сумі 1 483,33 грн.; порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16.07.1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 року №88.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що перевіркою встановлено, що згідно детальної інформації даних АРМ "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України по платнику ПТЕТ "Автотрансекспедиція" встановлено наявність розбіжностей (завищення податкового кредиту) по взаєморозрахунках з контрагентом ТзОВ "Укртранссервіс ЛТД". При перевірці контрагента встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою та в нього відсутні власні виробничі потужності та трудові ресурси, що виключає можливість виконання своїх зобов'язань згідно укладених договорів.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000421540 від 30 травня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 224,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1 483,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 741,50 грн.

Позивачем з метою спростування тверджень відповідача представлено суду договір про надання транспортних послуг №3458-12-Т від 18.05.2012 року, укладеного з ТзОВ "Укртранссервіс ЛТД»; товаро-транспортну накладну №ТН603 від 18.05.202 року; договір про надання транспортно-експедиційних послуг №3458-12 від 18.05.2012 року, податкову накладну №8 від 21.05.2012 року; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000162 від 21.05.2012 року; акт прийому виконаних робіт №430-05.12АТЕ від 21.05.2012 року; платіжне доручення №1675 від 19.06.2012 року.

Судом встановлено, що представлена позивачем товаро-транспортна накладна від 18.05.2012 року №ТН603 не може підтверджувати реальність спірних операцій, оскільки в даній накладні замовником вантажу зазначено ТзОВ «Агролайф корми», а не ПТЕП «Автотрансекспедиція».

Судом пропонувалось позивачу представити докази про проведення розрахунків по договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.05.2012 року №3458-12, однак жодних доказів в судове засідання представлено не було.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію акту ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська №715/226/24437428 від 22.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртранссервіс ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень-жовтень 2011 року, березень-серпень 2012 року», яким встановлено наступне. З метою проведення зустрічної звірки фахівцями ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська було здійснено вихід за юридичною адресою, результаті чого встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Також до ВПМ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було передано службову записку від 25.02.2013 року №227/7/226 про встановлення фактичного місця знаходження посадових осіб ТОВ «Укртранссервіс ЛТД», однак відповідь на дату складання акту не отримано. При розгляді документів наданих підприємством не встановлено жодних юридичних документів, що підтверджують здійснення ТОВ «Укртранссервіс ЛТД» приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, відсутня будь-яка товарно-транспортна документація. Відсутнє документальне підтвердження визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (дорожні листи), списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (товарно-транспортна накладна). Враховуючи наведене, по ТОВ «Укртранссервіс ЛТД» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за серпень-жовтень 2011 року, березень-серпень 2012 року.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 198.1 ст.198 вищенаведеного Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з статтею 200 Податкового кодексу України: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1); при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2); при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3); якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що позивачем не враховано, що головною ознакою правомірності формування податкового кредиту є реальність здійснення господарської діяльності між підприємствами, яка підтверджується наявністю первинних документів, що оформлені належним чином та містять дані про зміст господарських операцій.

На пропозицію суду, позивачем не представлено жодних інших доказів, які б підтверджували реальне отримання придбаного товару та його подальшого використання у господарській діяльності.

Відомості, зазначені у представлених позивачем первинних документах, не відображають змісту господарських операцій, що відбулись між Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Автотрансекспедиція" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс ЛТД".

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судові витрати здійснені позивачем не підлягають до компенсації.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера сім» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000251504 від 01 березня 2013 року - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2013 року