Рішення № 35294251, 31.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Справа № 918/1481/13

Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши позов фізичної особи - підприємця Булавської Надії Володимирівни до державного закладу "Рівненська обласна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України про стягнення 15 530, 81 грн.

За участю:

Від позивача: Булавська Н. В. (паспорт № СР 290511 від 03.11.1997 р.)

Від відповідача: Шевченко Г.М. (дов. від 29.10.13 р. № 15-05)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Булавська Надія Володимирівна звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до ДЗ "Рівненська обласна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України про стягнення 15 530, 81 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 25 вересня 2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/1481/13 розгляд якої призначено на 3 жовтня 2013 року.

Ухвалою від 03.10.13 р. розгляд справи відкладено на 31.10.13 р.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, представник відповідача усно погодився із наявністю заборгованості.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31.10.2013 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Рівненської області -

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2012 року між ФОП Булавською Н.В. (далі-продавець) та ДЗ «Рівненська обласна санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів № 67, за яким продавець передав, а покупець придбав провід ПВС 3х2,5, вимикач 2-й, вимикач 2й вн., розетку зовн., та електричну коробку (далі - товар), що також підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною від 23.11.12 р. № РН-000067 (а.с. 7-8). Ціна товару становила 1 535 грн.

В подальшому сторонами було укладено договори від 22.11.13 р. №№ 69, 70 про купівлю-продаж товарів, за якими відповідач придбав у позивача штукатурку декоровану полімерну, дюбель для термоізоляції, грунтуючу фарбу, шпаклівку гіпсову, піну монтажну, пігментні пасти жовту та пурпурову, а також плитку (а.с. 9-12). Ціна товару за цими договорами становить 6 659, 91 грн. та 7 335, 90 грн., що підтверджується видатковими накладними від 22.11.13 р. №№ РН-000069, РН-000070.

Таким чином судом встановлено, що відповідач отримав товар вказаний у накладних і цей факт підтвердив у судовому засіданні 31.10.13 р.

Згідно умов договорів вони діють до повного виконання сторонами зобов'язань за ними.

Судом в судовому засіданні 31.10.13 р. було оглянуто оригінали договорів на видаткових накладних.

Беручи до уваги правову природу укладених договорів, права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі-ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Форма оплати товару за вказаними договорами - по факту поставки по накладній.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом встановлено, що позивач свій обов'язок з передачі товару виконав, тоді як відповідач за нього не розрахувався.

З огляду на зазначене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачена і її розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 15 530, 81 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, докази надані позивачем на підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 720, 50 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненької області-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного закладу «Рівненська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Котляревського, буд. 3, код ЄДРПОУ 02010445) на користь фізичної особи-підприємця Булавської Надії Володимирівни (33028, м. Рівне, вул. Світлична, 21, код 2393003468) 15 530 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 81 коп. та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 04.11.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.