Постанова № 35294234, 12.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" листопада 2013 р. Справа № 820/9552/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - Таранова О.В.,

представника відповідача - Тарана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (далі по тексту - позивач, ДП «Новопокровський КХП») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Чугуївська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.06.2013 року № 000051540 про зменшення ДП «Новопокровський КХП» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 238802, 00 грн. за основним платежем та 59700, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акта перевірки від 27.05.2013 року №330/154/00953042 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року № 000051540. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в акті перевірки ДП «Новопокровський КХП», у зв'язку з чим просив суд скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. На думку позивача, формування податкового кредиту за перевіряємий період підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Глобол-Реєстр». ДП «Новопокровський КХП» в податковій декларації за лютий місяць 2013 р. не заявляв суму по взаємовідносинах із ТОВ «Глобол-Реєстр» до бюджетного відшкодування, а сума 1138110,00 грн., заявлена до відшкодування (р. 23.1 декларації з ПДВ за лютий 2013 р. складається з податкових накладних до яких податкові накладні від ТОВ «Глобол-Реєстр» не увійшли.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акта Чугуївської ОДПІ від 27.05.2013 року №330/154/00953042 та прийнятого на підставі зазначеного акту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що в ході перевірки встановлено, що позивач у січні 2013 року мав взаємовідносини з підприємством, яке відсутнє за місцезнаходженням, зокрема з ТОВ «Глобол-Реєстр», по взаємовідносинам з яким сума бюджетного відшкодування ПДВ позивача за лютий 2013 року складає 238802 грн. На підставі акта ДПІ у Київському районі про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобол - Реєстр» № 283/22.4-07/25613583 від 07.05.2013 р., за висновками якого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 рік, а тому вірно було зроблено висновок про завищення ДП «Новопокровський КХП» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2013 року на суму 238802,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Чугуївською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, результати проведеної перевірки оформлені актом від 27.05.2013 року №330/154/00953042 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України, код за ЄДРПОУ 00953042, з питання взаємовідносин з ТОВ «ГЛОБОЛ-РЕЄСТР» код ЄДРПОУ 25613583 за січень 2013 року» (далі по тексту - акт перевірки)(а.с. 9-21).

Згідно висновків акта перевірки встановлено порушення ДП «Новопокровський КХП» пп. 198.2, п.198.3, п. 198.6, ст. 198, пп. 200.4 ст. 200, пп. 200.1, ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013 р. у сумі 238802, 00 грн.

Не погодившись із вказаними висновками акта перевірки позивачем до Чугуївської ОДПІ були подані заперечення на акт перевірки № 363 від 28.05.2013 року (а.с. 22-24), за результатами розгляду яких Чугуївською ОДПІ було надано відповідь від 30.05.2013 року № 4042/10/15.4-25 про правомірність висновків, викладених в акті перевірки (а.с. 25-30).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року № 000051540 про зменшення ДП «Новопокровський КХП» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 238802, 00 грн. за основним платежем та 59700, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 8).

Головне управління Міндоходів у Харківській області рішенням від 06.08.2013р. №1056/10/20-40-10-04-17 (а.с. 36-39) за результатами розгляду скарги (вх. Новопокровського КХП від 09.08.2013 р. №204) залишила без змін податкове повідомлення - рішення від 01.06.2013р. №000051540, а скаргу ДП «Новопокровський КХП» від 12.06.2013р. №400 (а.с. 31-35) - без задоволення.

Міністерство доходів і зборів України рішенням про результати розгляду скарги від 04.09.2013 р. № 10369/6/99-99-10-01-15 (а.с. 46-48) залишила без задоволення скаргу ДП «Новопокровський КХП» від 15.08.2013 р. № 363 на податкове повідомлення - рішення від 01.06.2013 року № 000051540 (а.с. 40-45).

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому податковим органом період позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Глобол - Реєстр», яке зареєстроване юридичною особою 30.06.1998 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, вул. Дарвіна, 33, кв. 8, основний вид економічної діяльності - 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, включене до ЄДР ЮО та ФОП, що підтверджується копією витягу № 17549931 від 12.11.2013 р. (а.с. 138-140).

Згідно копії свідоцтва № 100320437 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.02.2011 року (а.с. 136) та копії витягу з офіційного веб-сайту Міністерства доходів і зборів України minrd.gov.ua/reestr (а.с. 137) ТОВ «Глобол-Реєстр» зареєстровано платником податку

Судом встановлено, що згідно з договором від 15.01.2013 року №0032 ТОВ «Глобол-Реєстр» було поставлено на адресу ДП «Новопокровський КХП» пшеницю 2 класу гр. А (а.с. 49-51).

Факт реальності вказаної операції підтверджується копіями: податкових накладних від 17.01.2013 р. №1 та від 19.01.2013 р. № 3, видаткової накладної від 19.01.2013 р. №1, залізничної накладної від 17.01.2013 р. №33461948 (а.с. 52-55), копією журналу реєстрації довіреностей (а.с. 141-144).

Отриманий товар було оплачено згідно з платіжними дорученнями від 17.01.2013 р. № 88, від 21.01.2013 р. № 104 на загальну суму 1421528,46 грн., в тому числі на рахунок контрагента перераховано ПДВ в сумі 236921,41 грн., та 10297,84 грн., в т.рах ПДВ 1716,31 грн. було зараховано шляхом взаємозаліку в рахунок погашення заборгованості за послуги з сушки та очищення зерна (а.с. 56-67, 112-113).

У подальшому придбаний товар був використаний останнім у власній господарській діяльності, що підтверджується копіями акта про зачистку виробничого корпусу та про результати переробки зерна, накладних про відпуск зерна в переробку, рапортів про виробітку та здавання продукції й використані тари по вибойному відділенню, видаткових накладних, вантажних митних декларацій, товарно-транспортних накладних (а.с. 145 - 186).

Суму податку на додану вартість в розмірі 238801, 57 грн. позивачем було віднесено до податкового кредиту січня 2013 року та включено до додатку № 5 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року (а.с. 131-135).

В свою чергу ТОВ «Глобол-Реєстр» суму податку на додану вартість в розмірі 238801, 57 грн. по взаємовідносинам із ДП «Новопокровський КХП» включено до податкових зобов'язань за січень 2013 року, що відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, що підтверджується копією акта ДПІ у Київському районі № 283/22.4-07/25613583 від 07.05.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобол-Реєстр», код ЄДРПОУ 25613583 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2013 року» (а.с. 121-125).

ДП «Новопокровський КХП» до податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року (19.02.2013 року вх. № 9008084634) подано «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» (19.02.2013 року вх. № 9008086331), згідно якої: відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу ДП «Новопокровський КХП» заявлено про порушення продавцем - ТОВ «Глобол-Реєстр» порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: при перевірці не підтверджено реєстрацію податкових накладних від 17.01.2013 р. №1 та від 19.01.2013 р. № 3 у єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 68). Ці обставини представником відповідача не заперечуються та підтверджуються також письмовими запереченнями на адміністративний позов (а.с. 83-86).

Також суд зазначає, що згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг.

У п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України де вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює кумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових Періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п. 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з придбання товару були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності.

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, законодавцем зобов'язано саме продавця товарів/послуг зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. (п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 7 Наказу Мінфіну "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01.11.2011, № 1379).

Суд зазначає, що заява із скаргою на постачальника є єдиним документом й не потребує додання до заяви ще й окремої скарги.

Так, форма заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за N 1490/20228 (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ).

Отже, подання позивачем такої заяви «Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» (19.02.2013 року вх. № 9008086331) є достатнім для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за визначенням саме заява із скаргою на такого постачальника є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому законодавець не позбавляє права платника податків на включення сум податку до складу податкового кредиту у разі неподання або неодночасного подання із такою заявою додатків - копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку. Тому подання позивачем до Чугуївської ОДПІ окремого документа, а саме - скарги № 133 від 19.02.2013 року із копіями податкових накладних, виписаних ТОВ «Глобол-Реєстр» (а.с. 69), на наступний день після подання заяви не має юридичного значення та не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на віднесення суми до складу податкового кредиту.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Судом встановлено та відображено в актах перевірки, що позивач та його контрагент на момент здійснення господарських операцій перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи. Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

З огляду на наведене вище, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що оскільки ДП «Новопокровський КХП» були отримані податкові накладні від ТОВ «Спецтрубомонтаж», які за формою та змістом відповідають нормам чинного законодавства України та засвідчують факт отримання позивачем товарів, повністю сплачені кошти за ці товари, які використано у власній господарській діяльності підприємства, суд приходить до висновку, що ДП «Новопокровський КХП» правомірно включило до складу податкового кредиту оскаржувану суму податку на додану вартість за перевіряємий період.

Щодо заявлення вказаної суми до бюджетного відшкодування, то суд вказує наступне.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що перевірка позивача здійснювалася не за лютий місяць, а за січень 2013 року, як-то зазначено в самому акті перевірки. Крім того, в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують включення суми податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача із ТОВ «Глобол-Реєстр» до заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2013 року.

Суд вказує на те, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат або визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок чи про неможливість проведення зустрічних звірок.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте Чугуївською ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року № 000051540 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.06.2013 року № 000051540 про зменшення Державному підприємству "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 238802, 00 грн. (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот дві гривні) за основним платежем та 59700, 50 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот гривень 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.