Рішення № 35294128, 11.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.13р. Справа № 904/7652/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго",

до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

про про стягнення 13 101 099,79 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Фесенко В.М. - представник за дов. № 278/1010 від 27.06.2012

від відповідача: Гарбузенко О.В. - представник за дов. № 3136 від 06.08.2013

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» про стягнення основного боргу у розмірі 11960854 грн. 96 коп., інфляційних втрат у сумі 5504 грн. 52 коп., 3 відсотка річних у розмірі 250486 грн. 59 коп. та 884253 грн. 72 коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання електричної енергії № 037071 від 09.08.2012 в частині повної та своєчасної оплати за отриману електричну енергію.

Ухвалою господарського від 02.10.13 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.10.2013.

Відповідачем подані заперечення на позовну заяву № 2300 від 25.10.2013, в яких він просить суд не задовольняти позов в частині стягнення з нього штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.10.2013 оголошено перерву до 11.11.2013.

У судовому засіданні 28.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - позивач, постачальник) та Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» (далі - відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 037071 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 постачальник зобов'язується у березнї-грудні 2012 року постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю__кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачання», які є невід'ємними частинами даного договору.

Найменування товару: електрична енергія. Кількість обсягу електричної енергії., яку постачальник зобов'язується постачати споживачу, визначається згідно із додатками до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», «Порядок розрахунків» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 3.1 ціна цього договору становить 107 929 400 грн. 33 коп. в тому числі ПДВ 17 988233 грн. 33 коп. з урахуванням вартості активної, реактивної електричної енергії та інших видів нарахувань, визначених умовами договору.

Тариф на електричну енергію визначається нормативними документами електроенергетики відповідно до чинного законодавства.

Розрахунки за придбану електричну енергію проводяться споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до договору "Порядок розрахунків" (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 1 додатку до договору «Порядок розрахунків» розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Оплата за активну електроенергію здійснюється на рахунки постачальника, зазначені у договорі, на підставі самостійного отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання (п. 2.1 додатку до договору «Порядок розрахунків»).

На виконання умов договору, позивач в період листопад-грудень 2012 року поставив відповідачу активну електричну енергію, що підтверджується актами про використану електричну енергію, а також виставив відповідачу рахунки на оплату за активну електроенергію № 3010/37-71/11 на суму 9820352 грн. 37 коп. та № 3010/37-71/12/1 на суму 10901689 грн. 77 коп., які були отримані представником відповідача 06.12.2012 та 04.01.2013 відповідно (том 1, арк. с. 106, 115-116, 125).

Позивач поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 20 514 877 грн. 28 коп. Відповідач частково сплатив вартість поставленої електричної енергії у розмірі 8 554 022 грн. 32 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (том 8, арк. с. 174-221).

Позивач просить стягнути з відповідача за активну електричну енергію 11 960 854 грн. 96 коп. Про розмір заборгованості сторони дійшли згоди, підписавши акт звірки-взаєморозрахунків (том 9, арк. с. 2-3).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Відповідно до частин 6,7 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперчено факт отримання активної електричної енергії згідно виставлених рахунків та не надано доказів її оплати на суму 11960854 грн. 96 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню повністю в розмірі 11 960 854 грн. 96 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої електричної енергії, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 884253 грн. 72 коп. за період з 14.12.2012 по 16.07.2013.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2.2 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 6.1.6 - 6.1.7 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на клопотання відповідача про зменшення пені заявленої до стягнення, враховуючи винятковість випадку (відповідач є комунальною установою, фінансування якого залежить, зокрема, від своєчасних розрахунків населення за спожиту теплову енергію) та беручи до уваги, що спірна теплова енергія постачається виключно для надання населенню послуг теплопостачання, низьку платоспроможність населення, яке звільнено від сплати пені за несвоєчасні розрахунки за комунальні послуги, вважаючи те, що відповідачем надано інформацію про фінансові результати та докази дебіторської заборгованості та щодо постійного вжиття заходів направлених на стягнення в судовому та примусовому порядку зі споживачів заборгованості за отриману теплову енергію, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оскільки затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже, свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 50% від належної до стягнення, що буде становити суму 442 126 грн. 86 коп. пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 20.06.2013 № 30/5005/9890/2012 та від 18.04.2013 № 7/5005/9336/2012.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 5504 грн. 52 коп. за період за період з 31.10.2012 по 30.12.2012 та три відсотки річних у сумі 250 486 грн. 59 коп. за період з 31.10.2012 по 30.12.2012.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотка річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат задовольняє дану вимогу у повному обсязі у розмірі 5 504 грн. 52 коп.

Щодо нарахування трьох відсотків річних, господарський суд, перевіривши правильність їх нарахування, задовольняє дану вимогу частково у сумі 250 481 грн. 03 коп. При виконанні розрахунку трьох відсотків річних позивачем допущену арифметичну помилку, а саме, у формулі розрахунку (сума боргу х 3% х кількість днів прострочки /365 днів) не враховано, що 2012 рік містить 366 днів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 68 819 грн. 97 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49000, м. Дніпропетровськ, прос. Карла Маркса, буд. 37, код ЄДРПОУ 32082770) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034 ) заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 11 960 854 грн. 96 коп. (одинадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. 96 коп.), пеню у розмірі 442 126 грн. 86 коп. (чотириста сорок дві тисячі сто двадцять шість грн. 86 коп.), три відсотка річних у розмірі250 481 грн. 03 коп. (двісті п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят одна грн. 03 коп.), інфляційні втрати у розмірі 5 504 грн. 52 коп. (п'ять тисяч п'ятсот чотири грн. 52 коп.) та 68 819 грн. 97 коп. (шістдесят вісім тисяч вісімсот дев'ятнадцять грн. 97 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 18.11.13р.