Постанова № 35294039, 23.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2013 р. Справа №801/8612/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Устіновій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Євпаторійського квартирно-експлутаційної частини, Начальника Донузлавського гарнізону

про визнання протиправним дій та спонукання до виконання певних дій

позивач, ОСОБА_2, посвідчення НОМЕР_1;

представник відповідача (Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини), Лебедков В.В., довіреність № 9/120 від 15.01.13, паспорт НОМЕР_2;

представник відповідача (начальника Донузлавського гарнізону), не з'явився;

Суть справи: ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Євпаторійського квартирно-експлутаційної частини, Начальника Донузлавського гарнізону (далі - Відповідач), в якому просив визнати протиправними дії начальника Євпаторійської квартирно-експлутаційної частини щодо відмови у зверненні з клопотанням до місцевих органів з питанням виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службового житла, визнати протиправними дії начальника Донузлавського гарнізону щодо відмови у зверненні з клопотанням до місцевих органів влади з питання виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службового житла, також просив визнати його право на виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службового та на розподіл йому, як постійного та зобов'язати начальника Донузлавського гарнізону, начальника Євпаторійської квартирно-експлутаційної частини підготувати та подати клопотання до виконавчого комітету Уютненської сільської ради щодо виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службового та на розподіл, як постійного.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до чинного законодавства позивач має право на отримання житла для постійного проживання як військовослужбовець, який звільнений зі служби у зв'язку із скороченням штатів.

Ухвалами суду від 05.09.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 05.09.2013 року було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання права позивача на виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службового на розподіл її позивачу як постійного.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представники позивачів у судовому засіданні протии заявлених позовних вимог заперечували, про сили відмовити у їх задоволенні з тих підстав, що Міністром оборони України прийнято рішення щодо припинення практикивиключення квартир з числа службового житла Міністерства оборони України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що 30 липня 2004 року я, ОСОБА_2, призваний на військову службу Євпаторійським міським військовим комісаріатом АР Крим.

У період з 29 липня 2005 року по 06 серпня 2010 року проходив військову службу на різних посадах у військових прокуратурах України.

В період з 06.08.2010 року по 14 серпня 2012 року проходив військову службу на різних посадах у військовій прокуратурі Євпаторійського гарнізону Військово- Морських Сил України.

12 грудня 2011 року начальником Донузлавського гарнізону затверджено протокол засідання житлової комісії Донузлавського гарнізону № 12 від 12.12.2011 року рішенням якої позивачу розподілено однокімнатну квартиру НОМЕР_3, яка розташована у АДРЕСА_1.

Також, 13 грудня 2011 року начальником Євпаторійської квартирно-експлутаційної частини затверджено протокол засідання житлової комісії при Євпаторійської квартирно-експлутаційної частини № 25 від 13.12.2011 року рішенням якої позивачу розподілено одно кімнатну квартиру НОМЕР_3, яка розташована у АДРЕСА_1.

09 лютого 2012 року, відповідно до рішення виконавчого комітету Уютненської сільської ради Сакського району Автономної республіки Крим позивачу видано ордер на житлове приміщення НОМЕР_4 із позначкою «службовий».

14 серпня 2012 року, відповідно до наказу Міністра оборони України №606, ОСОБА_2, відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено із військової служби у запас за п. «г» (у зв'язку із скороченням штатів) та у зв'язку із реформуванням Збройних Сил України та в цей же день знятий з усіх видів забезпечення та виключений із списків особового складу.

27 серпня 2013 року, ОСОБА_2 звернувся до начальника Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району та начальника Донузлавського гарнізону із рапортом (клопотанням), щодо підготовки та подачі клопотання до виконавчого комітету Уютненської сільської ради Сакського району Автономної республіки Крим, щодо виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1, з числа службового житла та розподілення її позивачу у якості постійного житла, оскільки він звільнений із військової служби у запас відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за п. «г» (у зв'язку із скороченням штатів) та у зв'язку із реформуванням Збройних Сил України.

29 серпня 2013 року ОСОБА_2 отримав відповіді начальника Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району та начальника Донузлавського гарнізону, з яких вбачається, що Міністром оборони України прийнято рішення щодо припинення практики виключення квартир з числа службового житла Міністерства оборони України. Також посилаючись на лист начальника Кримського територіального КЕУ від 21 лютого 2013 року №303/24/9-596, пропозиції стосовно виключення квартир з числа службового житла Міністерства оборони України Головним КЕУ ЗС України прийматися не будуть.

На підставі викладених обставин позивачу відмовлено у підготовки відповідних документів щодо виведення вказаної квартири з числа службових та подачі клопотання до виконавчого комітету Уютненської сільської ради Сакського району Автономної республіки Крим, щодо виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1, з числа службового житла та розподілення її ОСОБА_2 у якості постійного житла.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту" Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 статті 12 цього Закону визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовці у разі звільнення з військової служби у зв'язку із скороченням штатів, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», відповідно до якої ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до п.2 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» від 03.08.2006р. №1081 військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла.

Пункт 8 даного Порядку визначає, що житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.

Відповідно пункту 11 вказаного Порядку, житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Таким чином, Кабінет Міністрів України визначив, що виключення житлового приміщення числа службового провадиться за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Вказані нормативні акти достатньо точно регламентують порядок виведення житла з числа службового та осіб, які вирішують це питання. Вони мають вищу юридичну силу, а тому будь-які розпорядження, інших осіб, по встановленню іншого порядку виведення житла з числа службового та встановленню інших осіб, яки вирішують це питання, навіть якщо таки розпорядження видані у встановленому чинним законодавством порядку, але не відповідають вказаним нормативним актам, звужують зміст та обсяг існуючих Конституційних прав і свобод громадян (військовослужбовців).

Таким чином, враховуючи викладене, аналізуючи діюче законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 23.10.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 28.10.2013 року.

Керуючись статтями 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії начальника Євпаторійської квартирно-експлутаційної частини щодо відмови у зверненні з клопотанням до місцевих органів з питанням виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службового житла

3.Визнати протиправними дії начальника Донузлавського гарнізону щодо відмови у зверненні з клопотанням до місцевих органів влади з питання виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службового житла.

4. Зобов'язати начальника Донузлавського гарнізону, начальника Євпаторійської квартирно-експлутаційної частини підготувати та подати клопотання до виконавчого комітету Уютненської сільської ради щодо виведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службового та на розподіл, як постійного.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Панов О.І.