Постанова № 35293138, 24.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. 14 год.34 хв.Справа № 2а - 3812/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Сизової В.Ю., Бариляк Т.М.,

відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Таврійські нафтові регіони" (далі - позивач, ПП "Таврійські нафтові регіони") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.09.2012 року -

- №0006602200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3389348,00 грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 2359424,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1029924,00 грн.;

- №0006612200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2888233,00 грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 2706766,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 181467,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податковим органом не доведено належними доказами факт безтоварності господарських операцій між ПП "Таврійські нафтові регіони" та контрагентами - постачальниками ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон", ПП "Інтер-Тур", оскільки вказаний довід податкового органу ґрунтується виключно на актах перевірок даних контрагентів. При цьому, позивач вказує, що всупереч вимогам податкового законодавства відповідачем не враховано надання до перевірки первинних документів та подальша реалізація товару, отриманого від спірних контрагентів.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначає, що в ході проведення перевірки позивача не було підтверджено товарність господарських операцій між ПП "Таврійські нафтові регіони" та контрагентами - постачальниками ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон", ПП "Інтер-Тур", оскільки згідно висновків актів перевірок ПНВКП "Атон", ПП "А-Ліра", ПП "Інтер-Тур" встановлено, що господарська діяльність даних контрагентів має ознаки нікчемності через відсутність необхідних можливостей для її здійснення. Відповідач вказує, що неотримання товару від вказаних контрагентів унеможливлює включення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ та до складу валових витрат вартість товару, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Таврійські нафтові регіони" зареєстроване як юридична особа Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області 16.02.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А01№000105.

ПП "Таврійські нафтові регіони" перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100119558 від 03.06.2008 року.

Згідно довідки з ЄДРПОУ №1682 від 25.09.2007 року основними видами діяльності ПП "Таврійські нафтові регіони" є оптова торгівля паливом, діяльність кафе, роздрібна торгівля пальним, функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, виробництво продуктів нафтоперероблення, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Таврійські нафтові регіони" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "А-Ліра" за жовтень 2010 року, вересень, листопад 2011 року; ПНВКП "Атон" за січень, лютий 2011 року; ПП "Інтер-Тур" за лютий 2011, квітень 2012 року та з контрагентами покупцями за вказані періоди, за результатами якої складено акт від 27.08.2012 року № 1683/22-4/34668958 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є наступні порушення -

1) ч.1 ст. 201, ч.1-6 ст. 203, ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ПП "Таврійські нафтові регіони" при придбанні товарів (послуг).

2) п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму ПДВ 2359424,00 грн., у тому числі, у січні 2011 року - на суму ПДВ 115604,00 грн.; у лютому 2011 року - на суму ПДВ 183976,00 грн.; у вересні 2011 року - на суму ПДВ 1032521,00 грн.; у листопаді 2011 року - на суму ПДВ 681673,00 грн.; у квітні 2012 року - на суму ПДВ 345650,00 грн.

3) пп. 138.1.1 п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 2706766,00 грн., в тому числі в 1 кварталі 2011 року - на 372511,00 грн.; в 3-4 кварталах 2011 року - на 1971323,00 грн.; в 2 кварталі 2012 року - на 362932,00 грн.

На підставі вказаних висновків податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.09.2012 року -

- №0006602200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3389348,00 грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 2359424,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1029924,00 грн.;

- №0006612200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2888233,00 грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 2706766,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 181467,00 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ (далі - Податковий кодекс України).

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З наведених законодавчих положень випливає, що підставою для формування податкового кредиту по ПДВ та зменшення оподатковуваного прибутку на суму понесених витрат є сукупність таких обставин, як придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності, відображення їх в обліку покупця та наявність належним чином оформлених податкових накладних, первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Таврійські нафтові регіони" (за договором - покупець) та ПНВКП "Атон" (за договором - продавець) укладено договір №02 від 04.01.2011 року, згідно якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар - нафтопродукти у відповідності до попереднього замовлення покупця, кількість, ціна товару визначається в рахунках та накладних на відпуск товару, відвантаження здійснюється продавцем зі складу у м. Херсоні, розрахунки здійснюються шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця; договір діє до 31.12.2011 року.

На виконання умов вищевказаного договору ПНВКП "Атон" у січні, лютому 2011 року було поставлено на адресу ПП "Таврійські нафтові регіони" товар, зокрема, бензин А76, А80, А92, А95, дизельне паливо, в загальній кількості 236879 л на загальну суму 3826484,00 грн., у т. ч. ПДВ 299580,50 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, наданими до матеріалів справи та описаними на стор. 5-6 акту перевірки.

Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними, в деяких з них вказано, що пунктом розвантаження є: м. Херсон, вул. Макарова, 44. За вказаною адресою знаходиться нерухоме майно ПП "Таврійські нафтові регіони", а саме: заправочна, резервуари для зберігання ПММ, ємності для зберігання ПММ, паливно-заправочні колонки, паливно-роздаточні колонки, про що зазначається на стор. 4 акту перевірки.

Як зазначається на стор. 6 акту перевірки, станом на 01.03.2011 року заборгованість між ПНВКП "Атон" та ПП "Таврійські нафтові регіони" відсутня.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи документів, отриманий товар у січні, лютому 2011 року був реалізований БПП "Бонус", ТОВ "Реган-Юг", ФОП ОСОБА_4, ПП "Фея", ТОВ "Вишва Ананда", ПП "Корсар", ТОВ "Мельхіор-Агро", ТОВ "Південьрегіонтрейд", ТОВ "Продексім, ЛТД", ПП "Либер", ПП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ПП "Оптима Транс Ойл", ПП "Орланта", ТОВ ТД "Термінал", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", що підтверджується наданими до матеріалів справи договорами поставки нафтопродуктів, видатковими та податковими накладними, договорами про надання послуг, актами виконаних робіт.

Також, між ПП "Таврійські нафтові регіони" (за договором - покупець) та ПП "А-Ліра" (за договором - постачальник) укладено договір поставки №01/09 від 01.09.2011 року, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали - товар, найменування, одиниця виміру, кількість, ціна товару визначається в накладних на відпуск товару, датою поставки товару вважається дата передачі товару, вказана в товарно-транспортній накладній або в накладній на відпуск ТМЦ; покупець зобов'язаний оплатити вартість партії товару та вартість її транспортування автомобільним транспортом перевізника шляхом здійснення попередньої оплати в повному обсязі на підставі рахунку-фактури на поточний рахунок постачальника; договір діє до 31.12.2011 року.

На виконання умов вищевказаного договору ПП "А-Ліра" у вересні, листопаді 2011 року було поставлено на адресу ПП "Таврійські нафтові регіони" товар, зокрема, бензин А76, А92, дизельне паливо, в загальній кількості 1146335 л на загальну суму 10285194,17 грн., у т. ч. ПДВ 1714193,50 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, наданими до матеріалів справи та описаними на стор. 12-13 акту перевірки.

Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними.

Як зазначається на стор. 13 акту перевірки, станом на 01.12.2011 року заборгованість між ПП "А-Ліра" та ПП "Таврійські нафтові регіони" відсутня.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи документів, отриманий товар у вересні, листопаді 2011 року був реалізований ПНВКП "Атон", ТОВ "Агро-ДАБ", ПА "Колос", ФОП ОСОБА_7, БПП "Бонус", СВК "Дружба", ФОП ОСОБА_8, ФГ "Квант", ПП "Нафта-Буд", ПП "Орланта", ПП "Фея", ФГ "Урожай 2", ПП "Транс-Експрес", СВК "Родина", ПП "Алекс ЛТД", ПФ "Вел", ФОП ОСОБА_9, ПФ "Імза", ТОВ "Іріда", ТОВ "Мельхіор-Агро", ПП "Нафта Буд", ТОВ "Південьрегіонтрейд", ТОВ "Премьєра-Ойл", ТОВ "Продексім, ЛТД", ТОВ "Реган-Юг", ПП "Юга-С", ПП Фірма "Агроторг", ПП ТД "Союз-Херсон", ПП "Альвір", ФОП ОСОБА_10, ТОВ "Спеценергомаш", що підтверджується наданими до матеріалів справи договорами поставки нафтопродуктів, видатковими та податковими накладними, договорами про надання послуг, актами виконаних робіт.

Крім цього, Між ПП "Таврійські нафтові регіони" (за договором - покупець) та ПП ТА "Інтер-Тур" (за договором - продавець) укладено договір поставки №01/04 від 01.04.2012 року, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали - товар, номенклатура товару, одиниця виміру, кількість, ціна товару визначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних, продавець зобов'язується здійснити постачання товару в строки, обумовлені в специфікаціях до договору, автомобільним транспортом на умовах - СРТ, місце призначення визначається сторонами в специфікаціях до даного договору; оплата товару здійснюється банківським переказом протягом 60 банківських днів з моменту підтвердження факту поставки товару за договором; договір діє до повного виконання умов даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору ПП ТА "Інтер-Тур" у квітні 2012 року було поставлено на адресу ПП "Таврійські нафтові регіони" товар, зокрема, бензин А76, А80, А92, А95, дизельне паливо, в загальній кількості 346056,00 л на загальну суму 2073899,54 грн., у т. ч. ПДВ 345649,92 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, наданими до матеріалів справи та описаними на стор. 18 акту перевірки. Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними.

Як зазначається на стор. 18 акту перевірки, станом на 01.05.2012 року заборгованість між ПП ТА "Інтер-Тур" та ПП "Таврійські нафтові регіони" відсутня.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи документів, отриманий товар у квітні 2012 року був реалізований СТОВ "Птахівник", ТОВ ТД "Горностаївський Райагрохім", ПП "Орланта", ТОВ "Премьєра-Ойл", ПП "Юга-С", ПП "Фея", СВК "Родина", ФОП ОСОБА_8, ПФ "Вел", СТОВ "Агрофірма Петродолинське", ТОВ "Перша Таврійська агроресурсна компанія", СК "Лідія", ПП "Напфтопродукти", ТОВ "Південьрегіонтрейд", ПФ "Імза", ПП "Фірма "Агроторг", ФОП ОСОБА_11, ТОВ "Іріда", ФОП ОСОБА_9, ПАТ "Дніпровська перлина", що підтверджується наданими до матеріалів справи договорами поставки нафтопродуктів, видатковими та податковими накладними, договорами про надання послуг, актами виконаних робіт.

Щодо подальшого використання товару, придбаного позивачем у вказаних контрагентів, то на стор. 23 акту перевірки податковий орган вказує, що нафтопродукти, поставлені нібито підприємствами ПНВКП "Атон", ПП "А-Ліра", ПП "Інтер Тур" в січні-лютому, вересні, листопаді 2011 року, квітні 2012 року на адресу ПП "Таврійські нафтові регіони", були реально в наявності та злито в ємності для зберігання разом з нафтопродуктами придбаними у інших підприємств - постачальників в перевіряємому періоді, та згодом поставлені на адресу підприємств покупців, проте встановити походження нафтопродуктів неможливо, як і неможливо дослідити яким саме контрагентам-покупцям були поставлені нафтопродукти придбані у ПНВКП "Атон", ПП "А-Ліра", ПП "Інтер - Тур".

Отже, на думку податкового органу наявність належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, не є достатніми доказами одержання позивачем податкової вигоди, оскільки спірним залишаються обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та валових витрат платником податків.

На думку суду, про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин, як неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Натомість зі змісту акту перевірки позивача судом встановлено, що в ході проведення перевірки ревізором-інспектором не досліджувались питання щодо виробничих можливостей ПП "Таврійські нафтові регіони" отримати від спірних контрагентів нафтопродукти у значних об'ємах, їх оприбуткування, зберігання та подальшої реалізації нафтопродуктів.

Відповідно до статті 11 КАС суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З метою з'ясування обставин, що мають значення для справи, на підставі ст. 81 КАС України, судом була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої доручено експерту Покрасенко Валентині Олександрівні.

Матеріали справи містять висновок судово-економічної експертизи № 70 від 22.07.2013 року, що ґрунтується на дослідженнях матеріалів адміністративної справи, бухгалтерських документів, з використанням відповідних законодавчих та нормативних документів, методом перевірки та зіставлення первинних документів по формі та змісту, відповідності записів вимогам нормативних актів з бухгалтерського та податкового обліку, взаємоконтролю операцій та документів, арифметичної перевірки та нормативної перевірки господарських операцій, в якому зазначено наступне.

Зокрема, по першому питанню щодо підтвердження документами видачі та реєстрації довіреностей на отримання товару ПП "Таврійські нафтові регіони" від ПП "А-Ліра" вересень, листопад 2011 р., ПН ВКП "Атон" за січень, лютий 2011 р., ПП "Інтер-Тур" за квітень 2011 р., відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України №99 від 16.05.1996 року (зареєстровано в Мінюсті України 12.06.1996 року за № 293/1318) експертом з дослідженої Книги обліку довіреностей по підприємству ПП "Таврійські нафтові регіони" за період з 30.03.2010 року по 25.12.2012 року встановлено, що підприємством виписано довіреностей на отримання нафтопродуктів по спірним контрагентам в загальній кількості 31 шт., які були видані уповноваженим посадовим особам. Особа, якій видавались довіреності, своєчасно після кожного випадку доставки на підприємство нафтопродуктів подавала на підприємство головному бухгалтеру відповідні документи, в тому числі і щодо здачі ТМЦ на склад матеріально відповідальній особі, а в книзі обліку довіреностей робився відповідний запис в графі "Відмітка про використання довіреностей".

Таким чином, в результаті дослідження експертом зроблено висновок про документальне підтвердження видачі та реєстрації довіреностей в книзі обліку довіреностей по підприємству на отримання нафтопродуктів від постачальників ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон", ПП "Інтер-Тур".

По другому питанню щодо підтвердження документами факту оприбуткування, обліку, зберігання нафтопродуктів, отриманих ПП "Таврійські нафтові регіони" від ПП "А-Ліра" за вересень, листопад 2011 р., ПН ВКП "Атон" за січень, лютий 2011 р., ПП "Інтер-Тур" за квітень 2012 р., відповідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. за №281/171/578/155 експертом зазначено наступне.

Проведеними дослідженнями по наданих документах справи, первинних бухгалтерських документах журналів - ордерів і відомостей та оборотно - сальдових відомостей по рахункам стосовно документального підтвердження факту оприбуткування, обліку, зберігання нафтопродуктів отриманих ПП "Таврійські нафтові регіони" від ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон", ПП "Інтер - Тур" за перевіряємий період встановлено, що оприбуткування, облік, зберігання нафтопродуктів отриманих ПП "Таврійські нафтові регіони" проводилися відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску тa обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496, а факт оприбуткування, обліку, зберігання нафтопродуктів отриманих ПП "Таврійські нафтові регіони" від ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон" та ПП "Інтер-Тур" підтверджується первинними документами.

По третьому питанню щодо підтвердження документами факту перевезення нафтопродуктів, отриманих ПП "Таврійські нафтові регіони" від спірних контрагентів, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997 року (зареєстровано в Мінюсті України 20.02.1998 року за №128/2568), експертом зроблено висновок, що в результаті дослідження матеріалів справи, первинних бухгалтерських документів на перевезення нафтопродуктів отриманих ПП "Таврійські нафтові регіони" від постачальників ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон" та ПП "Інтер-Тур", а також відповідно до "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997 року (зареєстровано в Мінюсті України 20.02.1998 року за №128/2569), документально підтверджується перевезення нафтопродуктів товарно - транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт).

По четвертому питанню щодо підтвердження документами факту використання нафтопродуктів безпосередньої у господарській діяльності або подальша реалізація нафтопродуктів в межах об'ємів, отриманих ПП "Таврійські нафтові регіони" від ПП "А-Ліра" за вересень, листопад 2011 р., ПН ВКП "Атон" за січень, лютий 2011 р., ПП "Інтер-Тур" за квітень 2012 р., експертом зроблено висновок, що проведеними дослідженнями по наданих документах справи, первинних бухгалтерських документів, журналів - ордерів і відомостей та оборотно - сальдових відомостей по рахункам документально підтверджується використання нафтопродуктів безпосередньо у господарській діяльності ПП "Таврійські нафтові регіони".

По п'ятому питанню щодо підтвердження документами можливості ПП "Таврійські нафтові регіони" в залежності від наявних виробничих потужностей, трудових ресурсів фактично здійснити товарообіг нафтопродуктів, відображений в бухгалтерському обліку, щодо придбання та подальшої реалізації нафтопродуктів, отриманих від ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон", ПП "Інтер-Тур" та в подальшому реалізованих покупцям, експертом зроблено висновок, що в результаті дослідження матеріалів справи, первинних бухгалтерських документів, журналів - ордерів і відомостей та оборотно - сальдових відомостей по рахункам документально підтверджується можливість ПП "Таврійські нафтові регіони" здійснювати товарообіг нафтопродуктів, відображений в бухгалтерському обліку.

Таким чином, висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон", ПП "Інтер-Тур" в ході проведення судово-економічної експертизи не знайшли свого документального підтвердження.

За таких обставин, враховуючи, що господарські операції між ПП "Таврійські нафтові регіони" та контрагентами - постачальниками ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон", ПП "Інтер-Тур" підтверджені належними бухгалтерськими документами, ТМЦ придбавались позивачем в рамках власної господарської діяльності, та беручи до уваги той факт, що ПП "Таврійські нафтові регіони" під час спірних операцій було зареєстроване в установленому законом порядку, в тому числі як платник ПДВ, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем у перевіряємому періоді податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по операціям з вищевказаними контрагентами.

Як зазначалось вище, на думку податкового органу, безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП "А-Ліра", ПНВКП "Атон", ПП "Інтер-Тур" підтверджується обставинами, викладеними в актах перевірок вказаних контрагентів, зокрема.

Зокрема, по ПНВКП "Атон" згідно акту від 29.02.2012 року №86-1/22-4 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, акту від 29.02.2012 року №9/22-4/30667437 про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки та акту від 22.12.2011 року №4450/23-4/30667437 позапланової невиїзної перевірки ПНВКП "Атон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахункам з ТОВ "Альпарі-Холдінг, ЛТД" за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, було встановлено документування ПНВКП "Атон" операцій за 2010 рік та 1 квартал 2011 року по придбанню товарів від ТОВ "Альпарі-Холдінг, ЛТД" без фактичного отримання товару, з даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел встановлено відсутність кваліфікованих трудових ресурсів, діючого виробничого обладнання, транспортних засобів для вантажних перевезень, у зв'язку з відсутністю підприємства на місцезнаходженням та неможливістю проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ПНВКП "Атон" до підприємств - покупців у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів (робіт, послуг), а також інших первинних документів.

По контрагенту ПП "А-Ліра" згідно акту перевірки від 15.06.2012 року №82/22/34323178 про проведення планової виїзної документальної перевірки ПП "А-Ліра" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від ПП "А-Ліра" до підприємств - покупців, у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, відсутністю актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів (робіт, послуг), а також інших первинних документів.

По контрагенту ПП "Інтер-Тур" згідно акту від 04.06.2012 року №307-1/22-4 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ПП "Інтер-Тур" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями за квітень 2012 року встановлено, що підприємство на дату складання акту знаходиться в розшуку та має стан платника відмінний від основного, господарська діяльність ПП "Інтер-Тур" у квітні 2012 року має ознаки нереального здійснення, а саме: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій: відсутній кваліфікований персонал, наявність в штаті тільки керівних посад, відсутні основні фонди, у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо.

Отже, на підставі вказаних висновків, податковий орган дійшов висновку, що позивач не отримував від ПНВКП "Атон", ПП "А-Ліра", ПП "Інтер - Тур" нафтопродукти, а первинні документи свідчать лише про документування господарських операцій.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженим, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договорів позивачем, предмету правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів, відповідачем в акті перевірки позивача не наведено.

Акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем, оскільки за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника предметом перевірки не є.

Відсутність контрагента позивача за юридичною адресою станом на момент звірки по не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям за угодами із вказаним контрагентом у момент їх укладення та виконання. Згідно із вимогами законодавства належним доказом відсутності підприємства за місцезнаходженням є наявність запису в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб. Відповідного витягу з реєстру з наявністю такого запису податковим органом не надано.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента та дотримання ним вимог податкового і іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за юридичною адресою.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит та валові витрати з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою та в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів або виконуються роботи постачальником. Посилання ДПІ на відсутність у постачальника позивача об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а відсутність у власності нерухомого та рухомого майна не є єдиним доказом виникнення у цього витрат, пов'язаних зі збереженням або перевезенням товару від постачальника до покупця.

За таких обставин висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договору, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом обох інстанцій не надано. Доказів наявності узгодженого умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача, податковим органом не наведено.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нереальність господарських операцій між позивачем і його контрагентами не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість дій ДПІ по визначенню грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2706766,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 2359424,00 грн.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 07.09.2012 року №0006602200 та №0006612200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПП "Таврійські нафтові регіони".

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.09.2012 року №0006602200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2359424,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1029924,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.09.2012 року №0006612200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 2706766,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 181467,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 листопада 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1