Постанова № 35293077, 11.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2013 року 09:22 № 826/15706/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача Писанки А.М., Ярмоли А.Ю., відповідача Мельніченко В.О., адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

до: Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправними та скасування рішень про корегування заявленої митної вартості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулося до суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №100250000/2013/500246/2 від 21.05.2013, №100250000/2013/500276/2 від 28.05.2013, №100250000/2013/500285/2 від 29.05.2013, №100250000/2013/500005/2 від 04.06.2013, №100250000/2013/500033/2 від 18.06.2013, №100250000/2013/500036/2 від 18.06.2013, №100250000/2013/500034/2 від 18.06.2013, №100250000/2013/500032/2 від 18.06.2013, №100250000/2013/500037/2 від 18.06.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, безпідставно застосовано шостий метод визначення митної вартості товарів замість заявленого позивачем основного методу - за ціною договору, внаслідок чого неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, позивач вважає, що надав митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої ціни.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв'язку з відмовою декларанта від подання додаткових документів, що стало підставою для коригування заявленої митної вартості ввезених товарів. У зв'язку з цим, відповідач вважає прийняте рішення обґрунтованим та винесеним відповідно до норм законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов контракту №274 від 08.11.2010р., укладеного між позивачем та фірмою Westfleisch eG, Німеччина протягом травня-червня 2013 року ТОВ «Фоззі-Фуд» імпортувало в Україну свинину свіжу, обвалену (без кісток), охолоджену, упаковану у різновагові вакуумні упаковки, код згідно УКТЗЕД -0203195500, торгівельна марка «West Fleisch», виробник Westfleisch eG, Німеччина.

Позивачем до митного органу були подані вантажні митні декларації для декларування ввезеного товару: №100250000/2013/027901 від 21.05.2013р., №100250000/2013/028220 від 28.05.2013р., №100250000/2013/028310 від 29.05.2013р., №100250000/2013/028571 від 04.06.2013 р., №100250000/2013/029160, №100250000/2013/029179, №100250000/2013/029166, №100250000/2013/029176, №100250000/2013/029197 від 18.06.2013 р., в яких митна вартість товару була визначена за ціною договору. В митну вартість товару були включені : вартість товару вказану в інвойсі (фактурну вартість); вартість транспортування товару до пункту ввезення на митну територію України.

Відповідачем 21.05.2013р, 28.05.2013р., 29.05.2013р. 04.06.2013р., та 18.06.2013р. було направлено декларанту за допомогою засобів електронного зв'язку листи, у відповідності до яких висунуто вимогу про надання додаткових документів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення;виписку з бухгалтерської документації, за наявності бухгалтерські та банківські документи про вартість товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформацію біржових організацій про вартість товару; Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу, необхідно подати транспортні перевідні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Листом від 21 травня 2013 року №343 позивачем додатково було надано відповідачу : виписку із бухгалтерської документації б/н від 01.04.2013 року; банківські документи, що підтверджують вартість; виписку по особовому рахунку від 14,03:2013 р; банківський платіжний документ, що стосується товару від 14.05.2013 р.; для підтвердження витрат на транспортування надані транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: довідка про транспортні витрати № 274-315 від 18.05.2013 року та рахунок-фактура про надання ТЕП від виконавця договору № 05156 від 17.05.2013, заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 274-315 від 08.05.2013 р.

Інших відомостей про надання позивачем відповідачу витребовуваних документів позивачем не надано, матеріали справи не містять.

За таких обставин відповідачем прийнято рішення :

№100250000/2013/500246/2 від 21.05.2013, №100250000/2013/500276/2 від 28.05.2013, №100250000/2013/500285/2 від 29.05.2013, №100250000/2013/500005/2 від 04.06.2013, №100250000/2013/500033/2 від 18.06.2013, №100250000/2013/500036/2 від 18.06.2013, №100250000/2013/500034/2 від 18.06.2013, №100250000/2013/500032/2 від 18.06.2013, №100250000/2013/500037/2 від 18.06.2013. про коригування митної вартості товарів, якими, з застосуванням 6 (резервного) методу визначення митної вартості, визначено митну вартість товару, ввезеного позивачем.

Прийняття зазначених рішень мотивовано тим, що: «митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України). Невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України. У митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Перелік вимог митного органу щодо надання додаткових документів виписку з бухгалтерської документацїї, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. … Факти, які вплинули на коригування використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально (п. 22 ст. 58) Процедура консультацій між митним органом та декларантом проведена.»

З наведеного обґрунтування, зазначеного в усіх оскаржуваних рішеннях, суд доходить висновків, що в якості причини для коригування митної вартості відповідачем зазначено неподання декларантом документів щодо складових митної вартості для визначення митної вартості за ціною угоди.

При цьому, відповідачем було надано пояснення, за змістом яких вказана відсутність стосувалася неможливості визначення вартості транспортування та обставини оплати за ввезений товар.

Суд погоджується з тим, що ненадання доказів оплати за поставлений товар та пояснень щодо того, що оплата має здійснюватися після певного періоду (відстрочення оплати) теоретично може бути підставою для витребовування додаткових документів.

Також вбачаються вмотивованими посилання відповідача на неможливість встановити вартість перевезення вантажу, у зв'язку з тим, що заявки на перевезення та рахунки фактури перевізника, надані позивачем, в деяких випадках не містять номеру інвойсу.

Проте, суд вважає оскаржувані рішення немотивованими та у зв'язку з цим протиправними в частині обрання відповідачем методу визначення митної вартості та посилань на неможливість застосування інших методів.

З наведеного в оскаржуваних рішеннях обґрунтування вбачається, що « … Метод 2-а не був використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари. Метод 2-6 не використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні товари. Методи 2в та 2г не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість, визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.»

Відповідно до статті 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, відповідач у оскаржуваному рішенні послався на неможливість застосування другого та третього методів у зв'язку з відсутністю інформації. Натомість, в тому ж рішенні відповідач послався на визначення митної вартості з застосуванням митної вартості товарів, подібних за якісними характеристиками.

Таким чином, оскаржуване рішення містить протилежні визначення про відсутність інформації щодо подібних товарів та застосування такої інформації одночасно.

Судом було витребувано та оглянуто в судовому засіданні витяг з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС ДМСУ) щодо товару за кодом 0203195500, ввезеного на митну територію України в період з 18.03.2013р. по 18.06.2013р.

Наданий витяг містить інформацію про ввезення товару за таким кодом за 163 деклараціями, в усіх випадках співставними партіями (від 10 до 20 тон), у 81 випадку з товар ввозився з Німеччини, при цьому у 46 випадках виробником імпортованого товару виступав контрагент позивача - Westfleisch eG, Німеччина, тобто був ідентичним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищезазначений розподіл обов'язку доведення встановлює презумпцію правомірності дій позивача та наявність протиправності в діях суб'єкта владних повноважень, яка має бути спростована відповідачем певними засобами доказування. Отже, для доведення правомірності своїх дій відповідачами має бути надано докази неможливості як визначення митної вартості за першим методом, так і неможливості застосування другого та третього.

Відповідачем не було повідомлено наявних застережень щодо неможливості використання зазначеної у вищенаведених позиціях інформації для визначення митної вартості за методами щодо ідентичних чи аналогічних товарів.

Отже, є протиправним визначення відповідачем позивачу митної вартості за резервним методом, при наявній можливості для застосування методу визначення митної вартості за методами щодо ідентичних чи аналогічних товарів, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування оскаржуваних рішень вбачаються судом обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості від 21.05.2013р. №100250000/2013/500246/2, від 28.05.2013р. №100250000/2013/500276/2, від 29.05.2013р. №100250000/2013/500285/2, від 4.06.2013р. №100250000/2013/500005/2, від 18.06.2013р. №100250000/2013/500033/2, №100250000/2013/50032/2, №100250000/2013/50034/2, №100250000/2013/500036/2, №100250000/2013/500037/2

Судові витрати в сумі 2294 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян